Національне управління США з аеронавтики і дослідженню космічного простору (NASA) створює експертну групу, яка займеться розслідуванням інциденту з модулем «Наука» на Міжнародній космічній станції (МКС). Ця група співпрацюватиме з російською стороною, йдеться в поширеній в четвер заяві американського відомства. Управління створює групу фахівців для з’ясування обставин ненавмисного включення двигунів модуля.

«Відповідно до політики NASA формується група з розслідування для оцінки діяльності. Будуть визначені склад команди і масштаб розслідування», – йдеться в повідомленні NASA. Ця група аналізуватиме доступні дані, співпрацювати з російською стороною «по будь-якій інформації, яка їм потрібна для оцінки». Також експерти координуватимуться з іншими міжнародними партнерами.

Нагадаємо, 29 липня російський багатоцільовий лабораторний модуль «Наука» пристикувався до МКС. Після стикування мимовільно включилися двигуни, через що МКС «закрутило» на 540 градусів. Причиною нештатної ситуації назвали збій програми, екіпаж не постраждав.

Двигуни модуля «Наука» включилися після стикування зі станцією МКС через проблеми, які пов’язані з алгоритмами системи управління. Про це повідомив глава держкорпорації «Роскосмос» Дмитро Рогозін в ефірі YouTube-каналу «Соловйов Live». «Там були проблеми, пов’язані з алгоритмами системи управління. І все передбачити, як [себе] поведе вся система, було дуже складно», – сказав Рогозін.

Раніше глава «Роскосмосу» як можливу причину того, що сталося називав людський фактор, який міг виникнути через ейфорію і розслаблення співробітників. «Можливо, хтось з операторів просто не врахував, що, може бути, система управління самого блоку продовжить себе коригувати», – говорив він. Занадто рано почали святкувати?

Як повідомили в NASA, станція зробила майже півтора обороту. «Майже всі обертання були по тангажу. Станція зробила майже 1,5 обороту, а потім півоберта, щоб повернутися в початкове положення», – розповів керівник польоту американського сегмента МКС Зебулон Сковіль.

Генконструктор РКК «Енергія», керівник польотів російського сегмента МКС Володимир Соловйов назвав причиною включення двигунів короткочасний збій програмного забезпечення. «Модуль, мабуть, сам не міг «повірити», що він вже зістикувався. Коли приводили в початковий стан систему управління модуля, то вона вирішила, що ще знаходиться у вільному польоті, і не зрозуміла, що відбувається. Спрацював алгоритм безпеки, що включає двигун», – пояснив виконавчий директор «Роскосмосу» з пілотованих космічних програм Сергій Крикальов.

До слова, після невдалого стикування модуля «Наука» з МКС його головний конструктор Олександр Кузнєцов був доставлений в лікарню з діагнозом інсульт. Про це заявило джерело в ракетно-космічній галузі. Кузнєцов керував усім процесом підготовки до запуску модуля.

Хай там як, тепер ситуацію з’ясовуватиме спеціальна комісія NASA. Слідкуйте за нашими оновленнями.

Джерело.

28 липня Патентне бюро Південно-Африканської Республіки видало перший у світі патент на винахід, творцем якого значиться штучний інтелект (ШІ). Інформація про «контейнери для їжі на основі фрактальної геометрії» з’явилася в офіційному патентному бюлетені країни за липень.

Патентна заявка була подана 17 вересня 2019 року. У графі «винахідник» в ній зазначена система Device for Autonomous Bootstrapping of Unified Sentience (DABUS), або «пристрій автоматичного самонастроювання єдиної свідомості».

DABUS була розроблена доктором Стівеном Талером і використовується командою професора Райана Ебботта з Університету Суррея в Англії. Вона імітує процес мозкового штурму у людей і здатна генерувати нові ідеї і винаходи без участі людини – наприклад, зручніший контейнер для їжі з поліпшеним теплообміном.

За дорученням Талера Ебботт розіслав близько півтора десятка заявок в Патентні відомства різних країн світу, включаючи Великобританію, ЄС і США. Її відхиляли на тій підставі, що система штучного інтелекту НЕ фізична особа і не може бути винахідником. В ЄС відзначили, що AI-система не має правосуб’єктність і не може претендувати на володіння своїми творіннями. У США послалися на відсутність «розумового процесу», в результаті якого з’являються винаходи.

Як пише Interesting Engineering, в ПАР відсутній змістовний порядок проведення патентної експертизи, тому значимість прецеденту сумнівна. Однак він знову підняв філософські та етичні питання, наприклад в тому, чи може система, яка не володіє свідомістю, вважатися творцем нарівні з людиною – не кажучи вже про юридичні моменти.

Вже після видачі патенту в ПАР авторські права по AI з другої спроби визнав Патентний суд Австралії. За його рішенням, DABUS може вважатися винахідником, але як власнику системи всі її винаходи будуть належати Стівену Талеру.

«Це була скоріше філософська битва, яка переконала людство в тому, що мої творчі нейронні архітектури є переконливими моделями пізнання, творчості, чутливості і свідомості», – сказав Талер ABC. «Нещодавно встановлений факт, що DABUS створив гідний патенту винахід, є ще одним доказом того, що система «ходить і говорить», як свідомий людський мозок».

Джерело.

Китайські матеріалознавці, які експериментують з вуглецем в багатьох його формах, створили скло, настільки тверде, що воно може подряпати поверхню алмазу. Як повідомляє South China Morning Post, прозорий матеріал також неймовірно міцний і має здатність діяти як напівпровідник, відкриваючи деякі захоплюючі можливості в області фотоелектричної енергії.

Новий матеріал, який отримав назву AM-III, має деякі паралелі з алмазами, як природними, так і штучними, в тому, що він складається в основному з атомів вуглецю. Але якщо в алмазі атоми і молекули розташовані в ідеальній гратчастій структурі, то AM-III має більш неорганізовану структуру, в якій атоми і молекули не вирівняні, – матеріал, відомий як аморфний матеріал.

Типи аморфних матеріалів або некристалічних твердих тіл включають пластмаси, гелі та скло, але останнє не є чимось, що зазвичай асоціюється з великою твердістю або міцністю. Вчені з Університету Яншань в Китаї прагнули надати ці характеристики склоподібному матеріалу шляхом кропітких проб і помилок, експериментуючи з різним розташуванням атомів і молекул і звертаючись до молекул вуглецю в формі футбольного м’яча, відомим як фулерени.

Фулерени піддавалися зростаючому нагріванню і тиску, в результаті чого вони розбивались і змішувалися разом, а команда обережно збільшувала тепло і температуру на незвіданій території до того моменту, поки не був сформований матеріал AM-III.

Новий матеріал показав твердість 113 ГПа при випробуванні на твердість по Віккерсу. Для порівняння, м’яка сталь має твердість по Віккерсу близько 9 ГПа, а алмази природного походження – від 70 до 100 ГПа. Комплексні механічні випробування, проведені командою, показали, що AM-III – найтвердіший і найміцніший аморфний матеріал з відомих на сьогодні, здатний подряпати поверхню алмазу.

Крім того, було виявлено, що матеріал є напівпровідниковим з діапазоном забороненої зони від 1,5 до 2,2 еВ. Таке поєднання електронних та механічних характеристик робить AM-III привабливою пропозицією для вчених, що розробляють фотоелектричні технології, які перетворять світло в електрику, як в сонячних батареях.

Джерело.

Lockheed Martin оголосила, що її супутникова система оновлення в космосі (LINUSS) готова до запуску в космос. Ці CubeSats призначені для модернізації існуючих супутників, додавання нових можливостей і збільшення терміну служби і корисності супутників. LINUSS CubeSats описуються як демонстраційні пристрої.

Lockheed розробила два LM 50 12U CubeSats під назвою LINUSS, за заявою компанії, кожна одиниця розміром приблизно з тостер, що вміщає чотири скибочки хліба. Обидва супутники призначені для демонстрації використання CubeSat – типу невеликого супутника – як ефективного способу модернізації супутників, які вже знаходяться в космосі.

Місія зосереджена на модернізованих платформах супутникових пристроїв LM 2100, як повідомила компанія, і почнеться з космічного апарату GPS IIIF 13. Станом на 10 серпня Lockheed заявила, що її система CubeSat завершила екологічні випробування, тобто вони готові до запуску десь у 2021 році.

Компанія заявляє, що її супутники LINUSS будуть одними з «найефективніших» CubeSat, відправлених на геостаціонарну навколоземну орбіту. Цей запуск буде використаний для демонстрації цієї технології модернізації і перевірці «необхідних можливостей маневрування».

В ході цієї місії буде продемонстрований ряд технологій, що відкриє шлях для майбутніх місій з обслуговування і модернізації супутників. Lockheed не новачок в запуску малих супутників – за даними компанії, з кінця 1990-х років вона розгорнула понад 150 таких крихітних космічних апаратів.

«Космос – це динамічна область, і наші клієнти вимагають варіанту швидко модернізувати космічні апарати на орбіті, щоб забезпечити широкі можливості і велику гнучкість місій. LINUSS стане першим етапом льотної кваліфікації цієї технології», – сказав Кріс Кроуфорд, віце-президент з розвитку передових програм Lockheed Martin Military Space.

«З огляду на, що ми добре відомі своєю роботою по інтеграції великих супутникових систем, деякі люди з подивом дізнаються, що Lockheed Martin запустила понад 150 малих супутників з 1997 року», – сказав д-р Девід Дж. Барнхарт, директор програми LINUSS. «У LINUSS вища питома щільність, розміщення корисного навантаження і обробка на орбіті, ніж у будь-якого іншого супутника Cubesat, що забезпечує революційні можливості місії в майбутньому. Перші відгуки спільноти клієнтів назвали LINUSS «найпотужнішою парою кубічних супутників на планеті».

Джерело.

У недавньому звіті відомого тестового сайту Speedtest швидкість інтернету SpaceX виходить на новий рівень. SpaceX – технологічна компанія, що займається дослідженням космосу, яка належить генеральному директору Tesla Ілону Маску. Згідно Speedtest, швидкість супутникового інтернету Starlink від SpaceX знаходиться на рівні фіксованого широкосмугового доступу. Звіт показує, що в деяких країнах він навіть швидше, ніж фіксований широкосмуговий зв’язок.

З 2019 по 2024 рік SpaceX планує відправити тисячі супутників, необхідних для роботи в мережі, на низьку навколоземну орбіту, щоб сформувати мережу Starlink для надання інтернет-послуг. Наразі в мережі Starlink 1650 супутників.

Новий звіт Speedtest показує, що в другому кварталі цього року середня швидкість завантаження супутникових інтернет-послуг Starlink на ринку США склала 97,23 Мбіт/с. Це недалеко від середньої швидкості завантаження фіксованого широкосмугового доступу в США, яка становить 115,22 Мбіт/с.

Як правило, при швидкості завантаження 100 Мбіт/с користувач може завантажити фільм за одну хвилину. Крім того, швидкість завантаження мережі Starlink в США становить 13,89 Мбіт/с, що трохи нижче, ніж 17,18 Мбіт/с фіксованого широкосмугового доступу.

За швидкістю завантаження і вивантаження мережа SpaceX набагато випереджає конкурентів. Інші послуги супутникового широкосмугового зв’язку на ринку США, такі як HughesNet і Viasat, сильно відстають. Якщо взяти за приклад HughesNet, його швидкість завантаження становить всього 19,73 Мбіт/с, а швидкість вивантаження – всього 2,43 Мбіт/с.

На таких ринках, як Канада, Нова Зеландія і Великобританія, швидкість Інтернет-послуг сузір’я набагато вище, ніж швидкість фіксованого широкосмугового доступу. У Канаді середня швидкість завантаження обговорюваної мережі у другому кварталі цього року склала 86,92 Мбіт/с, а фіксованого широкосмугового зв’язку – 84,24 Мбіт/с.

Для Нової Зеландії середня швидкість завантаження Starlink становить 127,02 Мбіт/с, а фіксованого широкосмугового доступу – 78,85 Мбіт/с. Швидкість вивантаження практично однакова, в обох близько 23 Мбіт/с. У Великобританії середня швидкість завантаження становить 108,30 Мбіт/с, а фіксованого широкосмугового доступу – 50,14 Мбіт/с.

Нагадаємо, наприкінці жовтня минулого року SpaceX взяла на себе ініціативу по запуску тестового сервісу Starlink в Сполучених Штатах. Вартість послуги становить $99 на місяць, і користувачам необхідно заплатити $499, щоб придбати інші супутні пристрої. Сюди входить приймальне обладнання терміналу, штативи і маршрутизатори Wi-Fi.

В кінці минулого місяця SpaceX повідомила, що кількість користувачів її супутникового інтернет-сервісу сягнула майже 100 тис. осіб. Крім того, Starlink має понад 500 тис. замовлень/депозитів по всьому світу.

Джерело.

SpaceX інтенсивно працює над своєю ракетою Starship, яка в кінцевому підсумку використовуватиметься для перевезення вантажів і екіпажу на Місяць та Марс. Основна увага при збірці поки що надається Starship, але у свій час вона буде прикріплена до прискорювача Falcon Super Heavy, коли вони будуть готові до виходу на орбіту. Масивна ракета-носій – одна з найбільших ракет, коли-небудь побудованих.

6 серпня команда SpaceX спробувала зібрати космічний корабель Starship цілком, але це не вийшло – завадив вітер. А вже 7 числа у команди Ілона Маска все вдалося. На фото нижче – 122-метрова Starship в зібраному вигляді.

Starship приблизно на 12 метрів вище американської надважкої ракети Сатурн-5, яка до недавнього часу вважалася найбільшою, найпотужнішою і найважчою з ракет, створених людиною. Стартова маса у Starship більш ніж удвічі перевершує стартову масу Сатурн-5. Після того, як Starship зібрали, у Маска запитали – як це спостерігати таку подію своїми очима. Він відповів ємко: «мрії нарешті збуваються».

Starship недовго проіснувала в зібраному стані – близько години, після чого її відокремили від Super Heavy Booster 4. SpaceX буде потрібно ще кілька місяців для тестів і різних перевірок. Після цього Starship знову зберуть, але вже для тестового польоту навколо Землі. А в віддаленішій перспективі ракети – польоти на Місяць і на Марс.

Поки проводитимуться статичні випробування ракети-носія, SpaceX також завершить будівництво свого орбітального стартового майданчика в рамках підготовки до першого орбітального запуску ракети. Перш ніж Super Heavy Booster 4 почне будь-які випробування, SpaceX планує провести наземні випробування з використанням Booster 3. Цей прискорювач буде піддано кріо-перевірці, щоб впоратися з надзвичайно холодним рідким паливом, використовуваним в ракеті.

Точна дата першого орбітального польоту Starship як і раніше невідома – крім обов’язкових тестів, SpaceX ще належить отримати дозвіл регулятора (Федерального управління цивільної авіації США). Але зараз компанія Ілона Маска має всі шанси провести перший орбітальний політ до кінця року. До слова, деталі запуску вже відомі – ще в травні компанія направила в Федеральну комісію із зв’язку США (FCC) документ з описом першого орбітального польоту Starship.

Згідно з планом випробувального польоту, ракета буде запущена зі стартового майданчика Зоряної бази SpaceX в Техасі. Після роз’єднання прискорювач Super Heavy приводниться в Мексиканській затоці, а Starship вийде на орбіту (не менше 160 км), виконає майже повний обліт навколо планети, зробить повторний вхід в атмосферу, загальмує двигунами і приводниться у 100 км від острова Кауаї, що входить до складу Гавайського архіпелагу.

Джерело.

Експерти ООН попереджають – вікно можливості сповільнити зміну клімату, скоротити швидке глобальне потепління і уникнути ще руйнівніших повеней, посух і пожеж у всьому світі стрімко закривається. Опублікований вчора Міжурядовою групою експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) звіт детально описує «безпрецедентний» вплив на наш клімат і попереджає, що людство перебуває на грані фактично незворотньої небезпеки.

Час спливає

Серед основних висновків: підвищення температури поверхні Землі на 1,5 або 1,6° C вище доіндустріального рівня відбудеться до 2030 року. Це на десять років раніше, ніж передбачала група експертів всього три роки тому. Однак при найоптимальнішому сценарії розвитку подій після перевищення цільового показника на 1,5° C, температура впаде тільки до 1,4° C до 2100 року. Ця оцінка заснована на поліпшених наборах даних спостережень оцінки історичного потепління, а також на прогресі в науковому розумінні реакції кліматичної системи на антропогенні викиди парникових газів.

Приблизно з 1960 року ліси, ґрунт і океани поглинули 56% всього CO2, який людство викинуло в атмосферу, попри те, що ці викиди збільшилися вдвічі. Однак ґрунт починає насичуватися вуглецем і поглинатиме його в менших обсягах.

Також крижані шапки льодовиків містять досить води, щоб підняти океани на 65 м. Світові океани піднялися приблизно на 20 см з 1900 року, і за останнє десятиліття темпи їх зростання майже потроїлися. Якщо глобальне потепління досягне 2° C, то рівень океану підніметься на 0,5 м у 2100 році і зростатиме до майже 2 м до 2300 – це вдвічі більше, ніж МГЕЗК прогнозували у 2019 році. Взагалі, у звіті за 2021 рік міститься набагато більше висновків, які зроблені з високим ступенем достовірності.

Дослідники відзначили, що одна з найважливіших систем океанічних течій, що регулюють клімат Північної півкулі, може виявитися на грані повного зникнення через зміни клімату. Це, своєю чергою, змінить погодні системи на частини Землі. Водний баланс буде порушений, що призведе до сильніших дощів і більшого ризику повеней в деяких районах, в той час, як в інших збережеться тривала посуха.

Течія Гольфстрім може стати причиною незворотного колапсу на планеті

Атлантична меридіональна оборотна циркуляція (AMOC), яка включає в себе Гольфстрім і відповідає за пом’якшення значної частини світового клімату, зазнала «майже повної втрати стабільності за останнє сторіччя», наголошується в доповіді Потсдамського інституту досліджень впливу на клімат в Німеччині, зробленої у минулу середу. Вона показала, що течія стала найслабшою за останню тисячу років і ця тенденція може посилитися ще більше.

Такий розрив катастрофічно вплине на глобальні погодні системи, що призведе до підвищення рівня моря в Атлантиці, більшого похолодання і потужніших штормів в Північній півкулі, а також до серйозних порушень, пов’язаних з дощами. Автори дослідження вважають, що цей перехід може відбутися після того, як система океанічних течій вийде за критичний переломний рубіж.

«Отримані результати підтверджують те, що зниження АМОК не є просто коливанням або лінійною реакцією на підвищення температури, а, швидше за все, означає наближення до критичного порогу, за яким система циркуляції може зруйнуватися», – зазначив у своїй заяві автор доповіді Ніклас Бурс, дослідник з Потсдамського інституту дослідження впливу на клімат.

Щож, новий звіт виглядає песимістичнішим. Вчені прийшли до висновку, що крім твердження, що нинішня кліматична катастрофа «однозначно» викликана діяльністю людини, деякі зміни фактично незворотні. Ключем до цього є швидше, ніж прогнозувалося, підвищення температури і нестримані викиди парникових газів.

За словами МГЕЗК, навіть якби це було вирішено негайно, Земля, швидше за все, все одно перейшла б точку 1,5° C. Це поріг був визначений в рамках Паризької угоди, відповідно до якої Земля може уникнути найсуворіших екстремальних погодних умов, якщо не гірше. За межами цієї позначки все те, що наразі вважається катастрофічною рідкістю – наприклад, криза Гольфстріму – стає набагато ймовірнішим.

«Багато зі спостережуваних змін клімату безпрецедентні і незворотні протягом сотень або  тисяч років», – кажуть дослідники.

Але ще є час обмежити зміну клімату. Сильне і стійке скорочення викидів двоокису вуглецю та інших парникових газів ще може швидко поліпшити якість повітря, а через 20-30 років глобальні температури можуть стабілізуватися.

Як жителі цієї планети ми повинні знати про цю драму. Вона існує, ми її бачимо і чуємо в кожному випуску новин. І це те, що нам потрібно зрозуміти: втілення того, що говорить наука, відбувається прямо у нас на очах. У людства просто немає часу на роздуми – час діяти.

Джерело.

У автоконцерні переконані, що саме космічні технології будуть сприяти інноваціям в багатьох галузях.

«Ми інвестуємо в компанію, яка може зарекомендувати себе як провідний європейський виробник ракет-носіїв», — сказав член правління Porsche Лутц Мєшке журналістам.

Німецький космічний стартап Isar Aerospace намагається скласти конкуренцію Blue Origin Джеффа Безоса і SpaceX Ілона Маска у виробництві ракет і запуск супутників.

Однак, в той час як Blue Origin та SpaceX підтримуються мільярдерами і вже активно беруть участь в пілотованих космічних польотах, Isar Aerospace вважає, що може конкурувати на зростаючому ринку запуску невеликих супутників на орбіту Землі. Стартап планує свій перший випробувальний політ на наступний рік.

Porsche SE інвестує разом з венчурною компанією HV Capital і швейцарським банком Lombard Odier. Porsche SE заявила, що отримає «невелику частку у відсотках, що виражається однозначним числом».

«Фінансування дозволить Isar Aerospace і далі інвестувати в запуск, випробування і виробничу інфраструктуру для значною мірою автоматизованого виробництва ракет і комерційних операцій», — йдеться в заяві Isar Aerospace.

Представники Isar Aerospace також заявляють, що першим комерційним клієнтом компанії стала європейська корпорація Airbus Group. Крім того, в травні був укладений контракт з Німецьким аерокосмічним центром на запуск двох супутників.

Хоча для Porsche SE це відносно невелика операція, цей крок є останнім прикладом космічної гонки, якою охоплено приватні компанії та їх спонсори-мільярдери. Також варто додати, що безпосередньо виробництвом спорткарів займається Porsche AG, а не Porsche SE. При цьому відділ виробництва автомобілів Porsche, що належить VW Group, побічно належить Porsche SE.

Для участі в акселератор виберуть 10 компаній. Стартапи отримають до $ 100 тисяч у вигляді AWS Activate credit — по суті, це кошти для використання для використання можливостей хмарного сервісу Amazon.

Також учасники акселератора отримають наставників «з боку фахівців в космічній і технічній галузях з великим досвідом роботи з AWS».

«Стартапи служать каталізатором для нових сміливих експериментів в космічній галузі», — сказав в заяві директор підрозділу аерокосмічної і супутникової авіації AWS Клінт Крозьє.

Джерело.