РАДІО 7

#добреналаштоване

Українська кіберполіція нанесла удар по відомій хакерській групі CLOP

Українська поліція та їх південнокорейські колеги провели серію арештів людей, пов’язаних з розповсюдженням програми-вимагача CLOP. Вважається, що група завдала збитків у США та Південній Кореї на понад півмільярда доларів.

В офіційній заяві зазначається, що на початку цього тижня був здійснений рейд у будинки осіб, пов’язаних з розповсюдженням вимагача CLOP. Вилучено комп’ютерну техніку та 5 млн гривень ($185 тис) готівкою. Шість осіб заарештовано та звинувачено у нападі на установи та компанії в обох країнах.

Якщо їх засудять, особам, які звинувачуються у комп’ютерних злочинах та відмиванні грошей, загрожує до восьми років ув’язнення. Однак, схоже, затримані – не  організатори групи, оскільки, як зазначають ЗМІ, веб-сайт CLOP все ще працює у даркнеті. Корейська сторона також заарештувала підозрюваних, вилучивши телефони, готівку та машини.

Після багатьох років масових кампаній серед пересічних споживачів, протягом останніх двох-трьох років хакери зосереджувались на цілеспрямованих діях проти великих компаній та організацій, вимагаючи (і часто отримуючи) величезні суми грошей.

Найпотужніші банди вимагачів працюють завдяки терпимісті Кремля, що знаходиться поза досяжністю західних правоохоронних органів. Росія ні притягує до відповідальності, ні екстрадує їх. Спроба переконати Путіна змінити це відношення було пріоритетом президента США Джо Байдена на їх зустрічі в середу в Женеві. Не зрозуміло, чи вийшло у Байдена домогтися хоч якогось прогресу, повідомляє Associated Press.

Рейд у середу «є продовженням набагато агресивнішої позиції, яку правоохоронні органи зайняли проти банд-вимагачів цього року», – каже аналітик Аллан Ліска з фірми з кібербезпеки Recorded Future. «Відчувається, що правоохоронні органи придумали, як насправді атакувати CLOP, і, сподіваємось, це сповільнить їхні атаки».

Джерело.

В окупованій Ялті річка вийшла з берегів. Місто залило водою

В окупованій Ялті через сильну зливу затопило вулиці і будинки. Через тривалі сильні дощі вийшла з берегів річка Водоспадна.

Про це повідомила “голова адміністрації” міста Яніна Павленко, повідомляє ТАСС.

Лікарні та інші соціальні об’єкти не підтоплені. У місті організовані мобільні бригади для ліквідації наслідків підтоплення.

“Затоплені всі переходи, підтоплення МКД на Кірова, вийшла з берегів Водоспадна. Найстрашніше, що підтоплює госпзону “Крименерго”, якщо її зараз затопить, то ми залишимося без світла”, – повідомила Павленко.

При цьому вона зазначила, що сильний дощ буде йти в місті весь день.

У місті затопило вулиці, будинки і подвір’я, а також міськлікарню №1. Крім того, зливою затопило ще кілька населених пунктів Ленінського району. В цілому постраждали понад 300 домоволодінь.

Джерело.

Зеленський на сьогодні скликає РНБО: що відомо

Сьогодні Рада нацбезпеки і оборони збереться на чергове засідання в офісі президента України. Воно має розпочатися о 17: 00.

Про те, що відомо станом на ранок п’ятниці – в матеріалі РБК-Україна.

Засідання РНБО аннонсував голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія ще минулого тижня. Він зазначив, що Радбез збереться в п’ятницю і “це вже традиція”.

Водночас у минулу п’ятницю, 11 червня, засідання не було. Останній раз РНБО збиралося 4 червня, щоб, зокрема, розглянути таємні питання – ситуацію на українському кордоні і вступ України в НАТО.

Що сьогодні на порядку денному?

  • розгляд стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України;
  • застосування персональних санкцій;
  • доповідь Голови Державної служби геології та надр України Про стан виконання рішення РНБО України від 19 березня 2021 року.

Ще одне питання порядку денного буде розглядатися в таємному режимі.

Скільки триватиме засідання?

РНБО збереться орієнтовно на 17:00. Однак на 18:00 вже анонсували брифінг для журналістів секретаря Радбезу Олексія Данилова.

Як правило, президент Володимир Зеленський також робить заяви для преси за результатами засідань. Однак в його Офісі сьогоднішній брифінг поки офіційно не підтверджували.

Джерело.

Росія має піти з Донбасу, – кандидат в канцлери Німеччини

Росія має покинути окуповані райони сходу України. Водночас повинна тривати робота в рамках Мінського процесу має тривати.

Про це заявив кандидат у канцлери Німеччини Армін Лашет.

Він констатував, що конфлікт не розв’язаний і процес треба продовжувати, зокрема в “нормандському форматі”.

“Росія має залишити окуповану східну частину України”, – заявив Лашет.

За його словами, Мінський процес мав ефект заморожування конфлікту, який “міг перерости у велику війну на континенті”.

Зазначимо, що Лашет є одним з тих, хто найбільш рішуче виступає за продовження курсу Ангели Меркель і “ХДС-центру”. Лашет говорить, що він виступає за “врівноважений підхід і уникнення крайнощів”. Він наполягає на соціальній згуртованості та соціальній ринковій економіці.

У 2020 році після отруєння російського політика Олексія Навального він закликав не пов’язувати це питання з будівництвом “Північного потоку – 2”.

Джерело.

У центрі Луганська стався потужний вибух на газопроводі

На газопроводі в окупованому Луганську стався вибух з подальшим загорянням. Внаслідок інциденту від подачі природного газу були тимчасово відключені 20 житлових будинків.

Також відключений від газу 21 комунально-побутової об’єкт. Вранці вогонь вдалося погасити. Відновити подачу газу відключеним абонентам планується по завершенню робіт на об’єкті.

“Вночі 18 червня 2021 року на газопроводі середнього тиску діаметром 425 мм стався вибух, в результаті чого утворилося сильне загоряння”, – йдеться в повідомленні.

На даний момент на місці аварії працюють співробітники правоохоронних органів, причина вибуху встановлюється.

ЗМІ бойовиків повідомляють, що місце події оточене. Інформації про постраждалих немає.

Джерело.

В Україні новий рекорд щеплених від коронавірусу за добу

В Україні за добу 17 червня вакцинували максимальну кількість людей з кінця лютого. За добу зробили 81 713 щеплень.

Одну дозу отримали 57 970 людей, повністю імунізовані – 23 743 людини.

Від початку вакцинальної кампанії щеплено 1 652 055 осіб, з них отримали 1 дозу – 1 652 053 людини, повністю імунізовані та отримали 2 дози – 337 345 осіб (із них двоє осіб отримали одну дозу закордоном). Загалом проведено 1 989 398 щеплень.

Станом на 17 червня 2021 року до листа очікування вакцинації від COVID-19 записались 707 599 людей.

Джерело.

Російські найманці з гранатометів обстріляли позиції ЗСУ: поранений військовий

Протягом минулої доби, 17 червня, в районі проведення операції Об’єднаних сил, збройні формування Російської Федерації 9 разів порушили режим припинення вогню.

“Поблизу Пісків противник двічі вів вогонь з мінометів 120-го калібру та станкових протитанкових гранатометів. Неподалік Луганського російські окупанти відкривали вогонь із гранатометів різних систем і великокаліберних кулеметів. У районі Водяного, що на Приазов’ї, ворог тричі обстрілював наші позиції з артилерійських установок 122-го калібру, мінометів 120-го калібру, станкових протитанкових і автоматичних станкових гранатометів”, – йдеться в повідомленні пресслужби штабу ООС.

Водночас неподалік Новотошківського противник здійснював обстріли зі стрілецької зброї. Біля Золотого російські найманці двічі обстріляли українських захисників з автоматичних станкових гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї.

“В результаті ворожих обстрілів один військовий зі складу Об’єднаних сил отримав кульове поранення. Захиснику оперативно надали першу медичну допомогу та евакуювали до лікувального закладу. Стан здоров’я пораненого – середньої тяжкості”, – зазначили в штабі ООС.

На обстріли російсько-окупаційних військ українські захисники відкривали вогонь у відповідь.

“Станом на 7 годину ранку, 18 червня, зафіксоване одне порушення режиму припинення вогню. Так, поблизу Золотого противник відкрив вогонь з ручних протитанкових гранатометів. Від початку доби бойових втрат серед військовослужбовців Збройних Сил України немає”, – зазначили в штабі ООС.

Джерело.

В Україні зафіксували 967 нових випадків COVID-19

967 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 18 червня 2021 року. Зокрема, захворіли 32 дитини та 6 медпрацівників.

Про це повідомляє пресслужба МОЗ.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (207), Харківській (68), Донецькій (61), Київській (54) та Дніпропетровській (50) областях.

Також за минулу добу:

▪️госпіталізовано – 585 осіб;
▪️летальних випадків – 50;
▪️одужало – 2 312 осіб;
▪️здійснено тестувань за добу –
51 199 (зокрема методом ПЛР –
25 888, методом ІФА – 9 342);
▪️досліджень експрес-тестами на антиген до SARS-CoV-2 – 15 969.

За весь час пандемії в Україні:

🔺захворіло – 2 228 192 особи;
🔺одужало – 2 147 972 особи;
🔺летальних випадків – 51 952;
🔺проведено ПЛР-тестувань – 10 629 744.

Кількість захворювань в регіонах за добу:

м. Київ – 207 випадків;
Вінницька область – 7 випадків;
Волинська область – 16 випадків;
Дніпропетровська область – 50 випадків;
Донецька область – 61 випадок;
Житомирська область – 27 випадків;
Закарпатська область – 9 випадків;
Запорізька область – 43 випадки;
Івано-Франківська область – 6 випадків;
Київська область – 54 випадки;
Кіровоградська область – 10 випадків;
Луганська область – 14 випадків;
Львівська область – 38 випадків;
Миколаївська область – 38 випадків;
Одеська область – 42 випадки;
Полтавська область – 30 випадків;
Рівненська область – 41 випадок;
Сумська область – 38 випадків;
Тернопільська область – 14 випадків;
Харківська область – 68 випадків;
Херсонська область – 23 випадки;
Хмельницька область – 35 випадків;
Черкаська область – 46 випадків;
Чернівецька область – 28 випадків;
Чернігівська область – 22 випадки.

Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.

Джерело.

Байден в Європі. Зустріч G7, саміт НАТО і тет-а-тет з Путіним: основні заяви і очікування

Цього тижня світові лідери проведуть ряд важливих переговорів. В рамках свого першого європейського турне президент США зустрівся з главами держав G7. Вже сьогодні стартує саміт НАТО, а 16 червня відбудуться переговори Байдена і Путіна.

Більш докладно про очікування і основні теми зустрічей – в матеріалі РБК-Україна.

Зустріч G7

З 11 по 13 червня в Корнуоллі проходив саміт країн “Великої сімки”. Лідери Британії, США, Німеччини, Франції, Японії, Канади, Італії та ЄС обговорили поточні глобальні проблеми.

Серед головних заяв за підсумками зустрічі: розподіл 1 млрд доз вакцини від коронавіруса нужденним країнам, протидія Китаю і Росії, санкції проти Білорусі, забезпечення справедливого розслідування катастрофи МАУ в Ірані, боротьба зі змінами клімату, створення справедливої ​​податкової системи.

Окремо лідери G7 обговорили ситуацію в Україні. Глави країн визнали Росію стороною конфлікту в Україні, а також підтримали продовження переговорів у нормандському форматі для виконання мінських домовленостей.

Саміт НАТО

Саміт 30 країн-членів НАТО пройде в Брюсселі в рамках одного дня 14 червня. Через обмежений формат у цій зустрічі не братимуть участь партнери Альянсу (Україна, Грузія та ін.).

На порядку денному 9 питань:

  • трансатлантична безпека, обговорення ситуації в Сирії, Ірані, Південно-Китайському морі;
  • нова політика колективної оборони, підвищення здатності НАТО захищати всіх союзників;
  • розробка завдань по забезпеченню стійкості в рамках всього Альянсу;
  • роль НАТО у підтриманні міжнародного порядку, зміцнення партнерських відносин;
  • стимулювання трансатлантичних інновацій;
  • надання підтримки країнам-партнерам НАТО (боротьба з тероризмом і кібератаками, реформа оборони, управління кризами);
  • кліматичні зміни;
  • інвестиції в оборону.

У тому числі лідери держав НАТО планують обговорити співпрацю з Україною і Грузією. Також на саміті будуть говорити про агресію Росії і наслідки для Альянсу підйому Китаю. Генсек НАТО Йенс Столтенберг заявив, що блок надалі буде нарощувати військовий потенціал для протидії Росії.

Напередодні саміту Йенс Столтенберг і Володимир Зеленський провели телефонну розмову, під час якого Генсек НАТО заявив про незмінну політичну та практичну підтримку України. У свою чергу Зеленський відзначив важливість підтвердження політики відкритих дверей Альянсу і дій щодо Плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО для України.

Саміт ЄС – США

В рамках візиту в Європу Джо Байден 15 червня проведе зустрічі з лідерами Євросоюзу. Головною темою є зміцнення трансатлантичного партнерства.

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен, голова Європейської ради Шарль Мішель і президент США обговорять ситуацію в галузі охорони здоров’я, забезпечення справедливого доступу до вакцин від коронавіруса у всьому світі. Піднімуть питання відновлення глобальної економіки, розширення торгової і цифрової співпраці, зміцнення демократії, кліматичну криза.

Зустріч Байдена і Путіна

16 червня відбудуться перші переговори президентів США та Росії. Джо Байден і Володимир Путін проведуть закриту зустріч в Женеві на віллі Ла Гранж. Спільна прес-конференція за підсумками зустрічі не планується. Лідери держав поспілкуються з журналістами окремо.

На порядку денному обговорення поточних відносин між США і РФ. Американський президент торкнеться теми кібербезпекина тлі хакерських атак в США і по всьому світу, підніме питання про неприпустимість порушення прав людини. Окремо планується обговорення ситуації в Україні і в Білорусі.

Джо Байден заявив, що за підсумками зустрічі хоче зрозуміти, чи є умови для поліпшення відносин. При цьому він також додав, що Вашингтон не прагне до конфлікту з Москвою.

У той же час президент РФ Володимир Путін назвав метою переговорів відновлення особистих контактів, налагодження діалогу та створення співпраці за напрямками, що представляють взаємні інтереси.

Джерело.

У Раді розповіли, які нові закони про олігархів можуть ухвалити

У Раді розповіли, які ще закони про олігархів можуть ухвалити. Голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко зазначив, що вони стосуватимуться, зокрема, медіа та антимонопольних справ.

Зараз ще немає конкретних текстів, але теоретично ці закони мають стосуватися антимонопольних справ, зазначив він.

“Тобто це має бути підсилення інституційної спроможності Антимонопольного комітету. Власне, подібні законопроекти вже є, вони обговорюються. Але, можливо, їх треба переглянути, виписати ще ширші варіанти”, – зазначив він.

Також обговорюється можливість конституційної реформи антимонопольного законодавства. За його словами, потрібно попрацювати й над законодавством про медіа.

“Але ж у нас є наш прекрасний законопроект про медіа, який чомусь викликає найбільшу ненависть у телеграм-каналів. Хоча я б на їхньому місці взагалі навіть в цю дискусію не вступав, бо вони не вважають себе класичними медіа, але чомусь так сильно бояться цього закону”, – зазначив він.

Є ідеї щодо антитрастового законодавства, повідомив Корнієнко.

“Воно має дозволити антимонопольному комітету краще працювати над демонополізацією певних галузей”, – зазначив він.

Джерело.

Представники телеіндустрії України закликали депутатів припинити атаки на мовний закон: заява

З 16 липня набирають чинності норми Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, якими передбачено, що демонстрування та поширення фільмів, а також проведення концертів та розважальних шоу, зокрема і на телебаченні, має відбуватися державною мовою.  Представники телеіндустрії України, закликали народних депутатів не підтримувати законопроєкти про відтермінування зазначених норм або непоширення їх на сферу телебачення.

Про це повідомляє Портал мовної політики.

“Ми переконані, що прийняття цих законодавчих ініціатив завдасть шкоду інтересам держави, загальмує процеси становлення незалежного і самодостатнього українського інформаційного простору, створить загрозу для національної безпеки України. Подолання негативних наслідків тривалого зросійщення українського гуманітарного простору, який сьогодні значною мірою формується аудіовізуальними медіа, є актуальним і вкрай необхідним завданням”, – йдеться в заяві.

Зазначається, що українське суспільство і бізнес позитивно відреагували як на запровадження мовних квот, так і на поетапне запровадження норм закону про державну мову в різних сферах публічного життя. Відповідно якщо раніше спротив українізації інформаційного простору з боку окремих медіахолдингів можна було пояснювати інерцією мислення та пересторогами щодо прибутковості бізнесу, то сьогодні такі дії сприймаються не інакше як відверте підігравання спробам російського реваншу.

Показово, що підтримка телевиробництва в період пандемії, на думку ініціаторів законопроєктів, має полягати лише в тому, аби якомога довше не запроваджувати демонстрування фільмів та проведення концертів державною мовою.

“Ми, як і наші колеги, провідні кінематографісти України, вважаємо, що намагання виправдати коронавірусом відтермінування демонстрування фільмів українською мовою на телебаченні не витримує жодної критики, оскільки для виконання закону достатньо просто продублювати чи озвучити українською мовою наявний російськомовний контент”, – повідомляється в заяві.

Окрім того, як свідчать публічні заяви провідних топменеджерів галузі, український продакшн значною мірою вже адаптувався до роботи в складних умовах пандемії та готовий до створення високоякісного конкурентного україномовного продукту в достатній кількості. Потрібно також врахувати, що довгоочікувані норми стосовно мови демонстрування фільмів та проведення культурно-мистецьких заходів, без сумніву, стимулюватимуть інвестиції у створення саме україномовного культурного продукту.

“День 16 липня, коли української мови в публічному просторі стане більше, – це черговий важливий крок до перемоги над агресором. Цього дня чекає вся Україна! У час, коли Україна готується до відзначення 30-ї річниці Незалежності, ми закликаємо припинити атаки на мовний закон і права громадян на отримання інформації державною мовою та застерігаємо народних депутатів, що спроба зірвати набрання чинності відповідних норм буде розцінена українським суспільством як прояв поступки російському реваншу і вкрай негативно вплине на авторитет чинної влади”, – йдеться в заяві.

Заяву підписали:

Владислав Бичок, генеральний продюсер “4 канал”
Христина Бучковська, шеф-редактор “4 канал”
Христина Бубнюк, ведуча “4 канал”
Антін Борковський, ведучий телеканалу “Еспресо”
Анна Валевська, ведуча телеканалу “Еспресо”
Сергій Висоцький, ведучий телеканалу “Еспресо”
Марія Гурська, ведуча телеканалу “Еспресо”
Матвій Ганапольський ведучий каналу Прямий;
Ірина Герасимова, шеф-редакторка 5-го каналу
Дмитро Добродомов, директор каналу, ведучий, журналіст “4 канал”
Остап Дроздов, ведучий “4 канал”
Світлана Єременко, Інститут демократії ім. Пилипа Орлика
Катерина Єрмолович, директор ТОВ “Голдберрі”
Василь Зима, ведучий телеканалу “Еспресо”
Андрій Іллєнко, ведучий “4 канал”
Ольга Кисла, продюсер телеканалу “Еспресо”
Ігор Кондратюк – телепродюсер, ведучий 5-го каналу;
Володимир Курінний, ведучий “4 канал”
Андрій Куликов, Громадське радіо;
Владислав Красніцький, ведучий “4 канал”
Дмитро Крапивенко, Український Тиждень;
Ірина Коваль, ведуча телеканалу “Еспресо”
Тетяна Літвінова, ведуча телеканалу “Еспресо”
Олександр Морщавка, ведучий телеканалу “Еспресо”
Анна Мірошниченко – журналістка, ведуча аналітичних програм 5-го каналу;
Віктор Медвідь, шеф-редактор каналу Прямий;
Анна-Єва Мельник, ведуча телеканалу “Еспресо”
Антін Мухарський та весь творчий колектив “Лютої українізації”
Світлана Орловська, генеральний продюсер каналу Прямий;
Євген Пастухов, ведучий телеканалу “Еспресо”
Віталій Портников, ведучий телеканалу “Еспресо”
Наталка Пономарів, журналістка, ведуча, ГО “Просто Продакшн Медіа”
Анастасія Равва, редактор телеканалу “Еспресо”
Марина Рева, ведуча “4 канал”
Сергій Руденко, головний редактор сайту espreso.tv
Світлана Самойленко, головний редактор телеканалу “Еспресо”
Світлана Світельська, редактор телеканалу “Еспресо”
Валерія Сергєєва, ведуча “4 канал”
Анжеліка Сизоненко, ведуча телеканалу “Еспресо”
Яніна Соколова – журналістка;
Наталка Сопіт, ведуча “4 канал”
Володимир Сташевський, генеральний директор каналу Прямий;
Микола Типусяк, PR-директор телеканалу “Еспресо”
Геннадій Терновий, головний режисер “4 канал”
Таша Трофимова, ведуча “4 канал”
Тетяна Трощинська, Громадське радіо;
Ірина Узлова, редактор телеканалу “Еспресо”
Єгор Чечеринда, ведучий телеканалу “Еспресо”
Олексій Шевченко, заступник шеф-редактора 5-го каналу, редактор інформаційної політики;
Христина Шкудор, ведуча телеканалу “Еспресо”
Тетяна Шустрова, ведуча телеканалу “Еспресо”
Христина Яцків, ведуча телеканалу “Еспресо”

Заяву також підтримали:

Медіарух “Медіа за усвідомлений вибір”;
Незалежна медійна рада;
Фундація Суспільність;
Українське національне інформаційне агентство “Укрінформ”;
Інтерньюз-Україна.

Джерело.

На Донбасі російські найманці з гранатометів обстріляли позиції ЗСУ

Протягом минулої доби, 13 червня, в районі проведення операції Об’єднаних сил зафіксовано 2 обстріли українських позицій.

Про це повідомляє пресслужба штабу ООС.

“У районі Новотошківського ворог двічі відкривав вогонь зі станкових протитанкових, ручних протитанкових, підствольних гранатометів і стрілецької зброї”, – йдеться в повідомленні.

Станом на 7 годину ранку 14 червня, зафіксоване 1 порушення режиму припинення вогню.

“Неподалік Новотошківського противник обстріляв українські позиції з підствольних гранатометів і стрілецької зброї. Бойових втрат внаслідок ворожих обстрілів серед наших воїнів немає. На обстріли російсько-окупаційних військ українські захисники відкривали вогонь у відповідь. Про всі порушення з боку окупантів Українська сторона СЦКК поінформувала СММ ОБСЄ, застосовуючи встановлений координаційний механізм. Українські військовослужбовці контролюють ситуацію в районі проведення операції Об’єднаних сил”, – додали в ООС.

Джерело.