На Тячівщині обікрали продуктовий магазин на 30 000 гривень

Оперативники кримінальної поліції Тячева розкрили крадіжку із продуктового магазину у селі Крива.

Потерпілий, 67-річний місцевий мешканець повідомив, що вночі невідомі проникли до магазину, відтиснувши металопластикове вікно,  і винесли товар на суму близько  30 тисяч гривень.

Під час розслідування злочину, поліцейські встановили, що до  крадіжки з  проникненням причетні четверо місцевих мешканців. Двох – поліцейські затримали одразу,  інші – переховувались від слідства.

Вчора оперативники Тячева встановили місцезнаходження 28-річного чоловіка та його 20-річної співмешканки. Розшуканим повідомили про підозру у вчиненні крадіжки з проникненням (ч.3 ст.185 Кримінального кодексу України), а справу  з  обвинувальним актом скерували до суду, – повідомили у відділі  комунікації  поліції Закарпатської області.

Джерело:https://goloskarpat.info/society/5f64b178f072a/

Кримська платформа буде структурувати зусилля з деокупації, – Кулеба

Кримська платформа створюється для структурування міжнародних зусиль з деокупації українського півострова. Тема окупованих територій України має залишитися пріоритетною у міжнародній політиці.

Про це в ході телефонної розмови з міністром закордонних справ Швеції Анн Лінде заявив глава МЗС України Дмитро Кулеба, передає сайт міністерства.

Повідомляється, що Лінде висловила зацікавленість темою створення Кримської платформи. У зв’язку з цим Кулеба закликав шведську колегу підтримати цю ініціативу.

“Сторони домовилися, що тема окупованих Росією територій, як і російсько-український конфлікт на Донбасі, повинні залишатися в числі пріоритетних тем міжнародної політики”, – йдеться в повідомленні.

Крім того, міністри домовилися, що тема України буде перебувати в центрі уваги головування Швеції в ОБСЄ у 2021 році. Також повідомляється, що Кулеба запросив Лінде відвідати Україну у статусі глави ОБСЄ.

Нагадаємо, раніше перший заступник міністра закордонних справ України Еміне Джапарова заявила, що Кримська платформа передбачає проведення щорічних міжнародних самітів.

До цього президент України Володимир Зеленський попросив ОБСЄ приділяти більше уваги окупованому Криму.

Джерело:https://www.rbc.ua/ukr/news/krymskaya-platforma-budet-strukturirovat-1600434716.html

МОЗ оновило протокол лікування COVID-19. Тепер після самоізоляції не треба буде здавати ПЛР-тест

Міністерство охорони здоров’я оновило протокол лікування пацієнтів з COVID-19. Зокрема, за новими стандартами, після проходження двотижневої самоізоляції та за відсутності симптомів ГРВІ українці можуть не робити ПЛР-тест.

Про це повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов під час свого брифінгу 18 вересня.

Він зазначив, що тестування стане необов’язковим і для тих, хто проходить планову госпіталізацію. Єдиним винятком стане наявність симптомів ГРВІ: в такому випадку лікар може призначити ПЛР-тест.

Якщо ж у пацієнта немає ані ознак ГРВІ, ані симптомів COVID-19, лікар може призначити ІФА-тестування.

Що ще змінилося в протоколі лікування COVID-19?

Міністерство охорони здоров’я розширило схему застосування лікарських засобів для лікування пацієнтів з COVID-19. Зокрема, до переліку препаратів додали глюкокортикоїди (стероїдні гормони) та «Тоцилізумаб» (імунодепресант). Серед алгоритмів лікування додали призначення антикоагулянтної терапії (запобігання тромбам).

Джерело:https://hromadske.ua/posts/moz-onovilo-protokol-likuvannya-covid-19-teper-pislya-samoizolyaciyi-ne-treba-bude-zdavati-plr-test

Під час пожежі загинув 70-річний берегівчанин

У Берегові сталася пожежа в квартирі багатоповерхового будинку. Як повідомили сусіди, загорання виникло в кімнаті помешкання, де самотньо жив 70-річний чоловік. Він мав проблеми зі здоров’ям і не міг самостійно пересуватися.

На виклик прибули два відділення вогнеборців, які за 40 хвилин повністю ліквідували загорання. На місці пожежі вони виявили тіло власника оселі.

Наразі правоохоронні органи працюють над з’ясуванням причини виникнення пожежі та суми завданих збитків. Вогонь знищив ліжко та частину речей домашнього вжитку, а також пошкодив двері й стіни.

Управління ДСНС України у Закарпатській області

У Карпатах помер турист з Тернопільщини

Повідомлення про те, що у туриста в районі г. Клифа погіршилось самопочуття надійшло рятувальникам о 18:48 годині вчора, 17 вересня.

В Управлінні ДСНС Закарпаття додають, на місце виїхало 4 рятувальника. На жаль, прибувши на місце о 20:30 годині, вони побачили, що турист з міста Збараж Тернопільської області помер.

О 01:10 годині загиблого у супроводі поліції транспортовано до Рахівського моргу.

Джерело:http://www.mukachevo.net/ua/news/view/2087038

Міноборони розробляє Стратегію воєнної безпеки

Міністерство оборони України веде роботу над Стратегією воєнної безпеки. Вона спрямована на приєднання до плану дій щодо членства в НАТО.

Про це заявив міністр оборони Андрій Таран, передає прес-служба відомства.

Він також зазначив, що Міноборони прийняло активну участь в розробці Стратегії національної безпеки України.

“Поставлена мета – повноправне членство в Альянсі. З цього ми і виходимо, організовуючи свою роботу над проектом Стратегії воєнної безпеки”, – заявив Таран.

Для розробки стретегії створена робоча група на чолі з першим заступником міністра оборони генерал-полковником Іваном Руснаком. До її складу, крім фахівців Міноборони та Генштабу Збройних сил України, запрошені представники Офісу президента, апарату РНБО, секретаріату Кабміну, Національного інституту стратегічних досліджень, складових сил оборони, а також Ради зі сприяння імплементації реформ Міноборони та Громадської ради при Міноборони.

Нагадаємо, Володимир Зеленський затвердив Стратегію національної безпеки.

Раніше секретар РНБО Олексій Данілов заявляв, що якщо Україні не вдасться домовитися з Російською Федерацією про врегулювання ситуації на Донбасі, то Києву доведеться вдатися до інших рішень.

Джерело:https://www.rbc.ua/ukr/news/minoborony-razrabatyvaet-strategiyu-voennoy-1600426536.html

Мілан Шашік: європеєць, котрий приніс нам віру, свободу та єдність. Колонка Михаїла Фетька

“Закарпаття – географічний центр Європи”. Це коротке речення можна почути майже від кожного жителя Закарпаття, коли вони починають гордо розповідати про свій рідний край. Ще з більшою гордістю вони говорять про гори, замки, вина, термальні та мінеральні води, родючу землю, дерев’яні храми, мультикультурність, мультиконфесійність та кордони з чотирма країнами-членами Європейського Союзу і НАТО (з півночі на південь – Польща, Словаччина, Угорщина та Румунія).

Однак, проїжджаючи автомобілем через Закарпаття, і, споглядаючи з вікна вирубані ліси, купи сміття, розбиті дороги, велику кількість пластикових пляшок у річках, та, слухаючи по радіо про чергову контрабанду на кордоні, спалені автомобілі та магазини та кількість людей, які виїхали на заробітки, починаєш критично думати: «Пак, чи точно Закарпаття – ото центр Європи? І чи справді двометровий кам’яний знак та стела з написом встановлені на території села Ділове є нашим орієнтиром, гордістю та ідентичністю? Та чому закарпатці, описуючи своє мальовниче Закарпаття та його багатства (гори, вина, культуру, кордони, річки, замки та води), не вживають найголовнішого слова «Людина?».

Адже численні туристи та гості з Європи, які хоча б раз відвідали Закарпаття та Україну, найбільше зачаровані нашими людьми, їхньою гостинністю, щирістю, сердечністю, побожністю, теплом та емоційністю. Наше розуміння та цінність сім’ї і дружби для багатьох європейців стає новим відкриттям, порівнюючи з холодними, однак коректними та гідними стосунками між людьми у Західних країнах. Найціннішим капіталом і цінністю є людина. І боротьба наших людей за свою гідність та свободу є справді гідна подиву.

Так, є люди, які, на жаль, своїм життям та діями розчаровують, сіють знеохоту та зневіру. Вони ненавидять, заздрять, убивають, нищать екологію, роз’єднують та схильні до жадібності, лицемірства та гордині. Але є й інша категорія людей, які дарують любов і отримують її навзаєм, дають надію, мотивують, допомагають знайти зміст життя, цінують гідність людини, сміються, радіють та є лідерами, які збирають, а не розсипають. І такою людиною був Владика Мілан Шашік, якому сьогодні виповнилось би 68 років. Він був християнином та справжнім європейцем, для якого Бог та конкретна людина стояли завжди в центрі. В інтерв’ю 2007 року він сказав: «Найбільшим відкриттям для мене є люди, нові знайомства, нове спілкування. Для мене відкриття України – українці». Але чи був він досконалою людиною, чи був він ідеальним? Ні, він не був ідеальною людиною, мав слабкості, як і кожен із нас, але він прагнув до досконалості і до святості, показував нам приклад як бути справжнім християнином у XXI столітті та відповідальним громадянином.

Під час пішої прощі до В. Бичкова

Мілан Шашік народився в с. Легота (Словаччина), яке знаходиться 150 км від Відня – столиці Австрії та 90 км від угорського та чеського кордонів. За покликом Господа він залишив свою Батьківщину, сім’ю та обряд і приїхав до України, щоб тут служити Богові та людям. У той час, коли більшість емігрують, він, навпаки, хотів бути тут, щоб допомогти людям познайомитися з Богом та супроводжувати їх у їхньому паломництві до свободи. Спочатку служив 6 років у Києві, а потім 20 років на Закарпатті як священник у місті Перечин, а пізніше як єпископ для цілого Закарпаття.

Працюючи в Києві в Нунціатурі, він багато подорожував Україною і як душпастир дуже добре розумів травми українського “пост-геноцидного” суспільства. Війни, голод, розкуркулення, страх та екологічні проблеми – це все наслідки соціалізму, голодомору, геноциду, нацизму, комунізму та Чорнобиля. По сьогодні ці травми інтегровані в ДНК майже кожної сім’ї, які спричиняють різні проблеми в суспільстві: алкоголізм, насильство, апатію та відсутність ініціативи. Владика Мілан розумів, що жодна людина не в змозі вилікувати ці рани, по-людськи це зробити неможливо. Україна потребує присутності Бога, який показав себе в Ісусі Христі і перебуває поруч із нами у Святому Дусі. Відповідальність християн полягає в тому, щоби цей Бог був сьогодні присутній у світі як сила, яка допоможе вилікувати рани та врятувати людину від загибелі. Тому він бачив своє завдання найперше в тому, щоб проповідувати Добру Новину (Боже Слово), виховувати свідомих християн, дати надію, об’єднувати і, таким чином, створити “доброчесне коло”, щоб розірвати те “порочне коло” травм і проблем. Саме тому він постійно заохочував до нової Євангелізації, соціальної праці особливо з бідними, ромами та роботи з дітьми і молоддю. Часто наголошував, що відповідальна,  вільна та солідарна молодь – теперішнє і майбутнє церкви, що саме вона змінить Україну.

14 липня, після оголошення в фейсбуці про його раптову смерть серед більше як 2500 висловлених співчуттів та коментарів, багато хто назвав його “духовним батьком”, “прикладом віри”, “апостолом нашого часу”, “великим будівничим”, “добрим пастирем”, “невтомним борцем за справедливість та збереження природи Карпатських гір” та “моральним авторитетом Закарпаття”. Тому не дивно, що влада трьох великих міст Ужгорода, Мукачева та Хуста офіційно ухвалили рішення, щоб назвати вулиці (в Ужгороді і сквер) іменем владики Мілана Шашіка, а президент України нагородив його посмертно орденом «За заслуги II ступеня», за багаторічну плідну церковну, благодійну та милосердницьку діяльність.

Закарпаття – це велика область і логічно, що хтось може спитати: «Чому вулиця буде названа в честь єпископа Мілана, адже він був духовною особою? Та за які такі його заслуги було ухвалено таке рішення?» Відповідь на це питання не може бути вичерпною в форматі цієї короткої статті, оскільки його діяльність та внесок були настільки значними та багатогранними, що це опис мінімум на одну книгу. Однак деякі аспекти тут можна назвати.

Візит Папи Франциска до Румунії

Найперше, він проповідував, що світ повинен бути дорогою любові. Якщо світ буде дорогою любові, то політики, влада, економіка будуть мати “слухаюче серце” як цар Соломон і не будуть думати егоїстично, а про спільне благо. І тоді жодна дитина на землі не буде голодна, тоді ми не будемо спраглі справедливості, тоді ми поборемо бідність та страх, тоді будемо по-справжньому свобідними. Адже Божа любов є могутня і має силу зцілювати, прощати, піднімати та об’єднувати. Якщо любов стане нашою дорогою, то ми зрозуміємо, що ми – одна велика сім’я і повинні любити одне одного. «Робімо разом добро, любімо одне одного, візьмімося разом: греко-католики, римо-католики, протестанти, невіруючі, зробім щось добре для своєї країни, для свого міста…!», – сказав він в інтерв’ю 2018 року.

 

Владика Мілан був не тільки великим європейцем, людиною віри, але і конкретних справ. “Активно займався розбудовою церковного життя на Закарпатті. Його зусиллями були зведені та освячені сотні храмів, парафіяльних будинків і пасторальних центрів. Він виховав нове єпархіальне покоління священників. Завдяки зусиллям Мілана Шашіка, був відреставрований Ужгородський кафедральний собор, історична резиденція греко-католицьких єпископів, збудована Ужгородська греко-католицька богословська академія”. Він будував місця, середовища та спільноти, які не розділяють, а об’єднують та уможливлюють діалог добра, позитиву та людського росту. Потрібно не тільки йти до мурованої церкви, але, найважливіше, потрібно бути церквою. Побудовані ним середовища для ромів стали місцем діалогу, де кожен тиждень проповідується любов, надія, “не вбий”, “не кради”.

Його ціллю не було навертати православних чи протестантів, він намагався зробити все можливе, щоб зберегти християн та нехристиян від сучасного ідолопоклонства. Ідолами сьогодення є жадібність до грошей, влади, успіху, престижу, насолоди, пожадливості до бізнесу та споживання. Люди поклоняються богам, які не звільняють, фальшиві боги, перед якими Христос застерігав, і які в глобальному світі становлять загрозу всім людям на нашій планеті. Але він інвестував не тільки в бетон, але і в людський капітал.

Близько 50 священників за його сприянням навчалися за кордоном в Італії, Німеччині, Австрії, Польщі та Угорщині, де здобули нові знання, вивчили мови та позбулись комплексів Homo Sovieticus. Також більше ніж 30 священників владика благословив на служіння до Америки та Західної Європи, де вони невтомно проповідують Слово Боже з притаманною нам ідентичністю східного християнства, кирило-методіївської традиції (Схід-Захід) та скарбів Ужгородської унії.

Візит у ромське поселення

Напевно, жоден єпископ східної католицької церкви не познайомив таку велику кількість римо-католицьких вірників, священників, єпископів та кардиналів зі східним обрядом та східним християнством, як це зробив владика Мілан. Перебуваючи за кордоном, він не тільки часто розказував римо-католикам і невіруючим про східне християнство, але і, служачи Божественні Літургії в східному обряді, показував красу східного обряду.

За 18 років нашу Мукачівську єпархію відвідали 13 кардиналів (деякі по двічі/тричі, в цілому 17 кардинальських візитів) та багато єпископів як східного так і латинського обрядів з цілого світу. Такого в історії древньої Мукачівської єпархії не було ще ніколи. Владика Мілан справді дихав “двома легенями”.

З великою прикрістю треба сказати, що деякі групи мали до нього, м’яко кажучи, упереджене ставлення, буцімто він іноземець і не любить Україну та українську мову. І це й не дивно, адже на Закарпатті, тобто в Мукачівській греко-католицькій єпархії, живуть різні ідентичності. І хоча він тримаючись серединної позиції намагався примирити, об’єднати і бути добрим пастирем для всіх, всім сподобатися не міг. Зрештою Ісус будучи Богом також не зміг всім людям догодити. Свою мотивацію єпископ Мілан сказав у одному з інтерв’ю 2007 року:  “На першій своїй єпископській службі у Нітрі 19 січня 2004 року в соборі, пов’язаному з традицією Кирила і Методія, я сказав такі слова: “Не важливо, чи мене люди люблять. Важливо, щоб я їх любив такими, якими вони є”. Постійно стикаюся з тим, що ці слова не легко виконувати. І часто, коли маю труднощі, згадую їх собі”.

Відпуст в монастирі о. Василіян, Малий Березний

Однак тут варто додати, що владика Мілан справді любив Україну, прожив тут більше 25 років і зробив для неї і людей набагато більше, ніж будь-хто з його критиків. Вони дуже люблять св. Івана Павла II, але чомусь забувають, що саме св. Іван Павло II призначив, висвятив та благословив Владику Мілана на працю для нашої єпархії. Він боровся за Карпатські гори, висаджував кожного року молоді дерева в лісах Закарпаття. Разом з іншими єпископами виступив із численними ініціативами щодо захисту сімейних цінностей та інституту сім’ї, дітей, гідності людини від моменту запліднення (зачаття) і до природньої смерті. Закликав до відповідального батьківства та підтримував ініціативи щодо запобігання домашньому насильству у будь-яких його проявах. Багатьом сім’я він особисто допоміг зберегти подружжя та життя. Він радо прийняв українське громадянство, хоча ж не мусив, а міг їздити без проблем і стресу через кордони, користуючись європейським паспортом. Після подій 2014 року він став голосом України на міжнародній арені. Перебуваючи з візитами в Західній Європі він розповідав людям після кожної Літургії, що насправді відбувається в Україні та руйнував міфи російської пропаганди. Владика дружив та спілкувався тісно з деякими депутатами європейського парламенту, яким завжди повторював: “Не забувайте за нас, допомагайте Україні!”. Багато розмов про ситуацію в Україні він проводив із його другом Кардиналом Жаном-Клодом-Олерішем (Люксембург), який є головою Комісії Єпископатів Європейського Союзу (COMECE). У 2014 році він прочитав лекцію в Братиславі на тему “Права людини в Україні”, де в кінці сказав такі слова: «Маємо надію на Божу допомогу на першому місці, що Господь дасть мир в Україні, Європі і цілому світі. Я бажаю миру Словаччині, бажаю миру й Україні і прошу вас, щоби Україна завжди мала приятелів, приятельську Словаччину тут, яка розуміє ціну жертви, як важко народилася демократія. Прошу вас не вірте фільшивій дезінформації, яка шириться і в Словаччині”.

Владика Мілан дуже любив Закарпаття і в першу чергу людей. Напевно немає такого міста, села чи присілка, яке Владика Мілан особисто по декілька раз не відвідав. З Ужгорода до Рахова, з Виноградова до Воловця і Великого Березного. А це тисячі кілометрів нашими “європейськими автострадами”.

Він ніколи не приїзжав з пустими руками, він завжди приносив надію. Напевно саме тому Боже провидіння так передбачило, що він за декілька днів перед смертю в останній раз об’їхав майже ціле Закарпаття. Останні його три пастирські візити були до парафій Різдва св. Івана Хрестителя в смт. Дубове, Тячівський р-н, (7.07.), Парафії Преображення в с. Нижній Студений, Міжгірський р-н, (11.07.) та парафії св. ап. Петра і Павла в с. Верховина Бистра, Велико-Березнянський р-н, (12.07.).

І на останок хочеться закінчити його відповіддю на запитання від пана Гавроша: “Якби так сталося, що ви звідси поїхали, наскільки важливим був для вас закарпатський досвід?“ – Владика Мілан: “Цей період не був, він – є. Він не закінчився. Він є невід’ємною частиною мого життя. Є тим, де я вповні реалізую своє священицьке покликання. Де стараюся ті дари, які мені дав Господь Бог, скористати для добра нашого народу. А також для добра держави. Бо коли Церква допомагає людям бути добрими християнами, то допомагає бути і добрими громадянами. І це великий плюс для розбудови держави, як країни правової, як суспільства, де усім затишно. Бо Бог нас створив так, що коли ми творимо добро, то є щасливими. Має бути щось зовсім знищене в людині, аби вона почувалася щасливою, коли робить зло іншому. Щасливими нас робить тільки добро. З цього погляду я дуже щасливий.”

Джерело.

Закарпатські монахи видали книгу, котра допомагає розпізнати життєве покликання

У видавництві Отців Василіян  вийшла друком книга на тему розпізнавання покликання під назвою «Ходи за мною!». Її автор –  ієромонах Провінції Св. Миколая о. Кипріян Зейкан. Придбати видання можна у василіянських монастирях Провінції Св. Миколая (ІмстичовоБоронявоМукачевоМалий Березний), в яких також відбуватиметься його презентація.

Про це повідомляється на офіційному сайті Провінції Святого Миколая.

«Сьогодні ми живемо в суспільстві, яке виховує людину без покликання. Сучасна молода особа переживає велику кризу в розпізнаванні та виборі власного стану та шляху в житті. Соціологи часто порівнюють життя молодої людини до великого супермаркету, в якому знаходиться багато різних продуктів, перемішаних між собою, і людині буває дуже важко вибрати.

Книга «Ходи за мною»! представляє одне з найважливіших, а можливо, найважливішого з питань в житті – питання вибору особистого покликання та власного стану життя. Дана праця є важливою допомогою для кожної молодої людини у пошуках відповідей на відвічні питання: Хто я такий? Яким я є в первісній думці Бога, з якої зродилось моє життя? Якщо я народився не випадково, а мене забажав сам Господь, то яке місце в історії цього світу Він мені визначив? Що спонукало Його, коли я зродився в Його думках, створити мене саме таким і саме в цій епосі? Яким є моє покликання?

Сьогодні кожній молодій людині як ніколи важливо ставити собі ці та подібні запитання. Але ще важливіше шукати на них правильні відповіді. Отож, ця книга зможе допомогти кожній, а особливо молодій людині, знайти правильний орієнтир в сучасному світі у пошуках власного, Богом приготованого для неї, місця та шляху в житті», – йдеться в анотації до книги.

У своєму вступному слові Протоігумен Провінції о. Франціск Онисько ЧСВВ висловив побажання, щоб ця книга стала для кожного читача поштовхом до чудової мандрівки за Ісусом, в якій ми пізнаємо той первісний задум нашого небесного Отця, який спонукав Його дати нам Життя. В якій ми також, разом з Ісусом, зможемо втілити цей задум і зреалізувати наше Покликання.

«При цій нагоді,  щиро дякую Автору за цей надзвичайно важливий і актуальний путівник для молодої людини у пошуках її Покликання в цьому світі. Я вірю, що завдяки цій книзі багато юнаків і дівчат поглянуть на своє Життя з новою радістю і вірою та проживатиму його «вічно» з гідністю Божих синів і дочок», – підкреслив Протоігумен.

Книга складається з передмови, трьох частин та післямови:

Передмова: «Ходи за мною»!

1 Частина – Покликання як заклик Бога

Розділ 1. Тема покликання в Біблії

Розділ 2. Загальні покликання

Розділ 3. Покликання до стану життя

2 Частина – Розпізнавання покликання

Розділ 1. Розпізнавання покликання в Біблії

Розділ 2. Обов’язки подружнього життя

Розділ 3. Обов’язки монашого життя

3 Частина – Вибір людини як відповідь Богові

Розділ 1. Відповідь на покликання в Біблії

Розділ 2. Основні атрибути відповіді на покликання

Розділ 3. Вірність обраному покликанню

Післямова: «Отож обирай»!

 

 

 

Наступної неділі інавгурують Владику Ніла Лущака

У неділю, 27 вересня, на храмове свято Кафедрального собору відбудеться інавгурація Апостольського Адміністратора Мукачівської греко-католицької єпархії Владики Ніла Лущака.

Про це повідомляється на сторінці Греко-Католицьке Закарпаття у соцмережі “Фейсбук”.

Відзначається, що Папа Франциск призначив Владику Ніла адміністратором єпархії 20 липня 2020.

Також повідомляється, що введення в уряд відбудеться того ж дня, 27 вересня, на свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста. А урочиста Літургія, яку очолить Владика, розпочнеться о 10.00.

Водночас наголошується, що традиційно 27 вересня у Єпископській Резиденції пройде день відкритих дверей. Всіх відвідувачів просять дотримуватися карантинних норм.

 

 

 

На Закарпатті затримали 7 паломників-хасидів, які перебігли в Україну з Угорщини

Як повідомляє прес-служба Мукачівського прикордонного загону, 2 громадян України перевозили від держрубежу 7 паломників-хасидів. Документи, які б посвідчували особу, були лише у 2 осіб. Попередньо встановлено, що затримані є громадянами США та Ізраїлю. Всі вони незаконно потрапили в Україну з Угорщини.

Наразі правопорушники знаходяться в підрозділі поліції, де проводяться подальші перевірочні заходи.

Відкривається провадження за статтею 332 ККУ, тобто незаконне переправлення осіб через державний кордон України, покаранням за яке передбачене позбавлення волі на строк до дев’яти років.

Про затримання також поінформовано суміжну сторону.

Джерело:http://www.mukachevo.net/ua/news/view/2087037

 

Україна застерігає Росію від підриву політичного суверенітету Білорусі

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба виступив під час термінових дебатів щодо ситуації у Білорусі у рамках 45-ї сесії Ради ООН з прав людини. У своїй промові він звернувся до Росії.

Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.

Він заявив, що народ Білорусі прагне демократії, а насильницька реакція влади “не відповідає універсальним зобов’язанням держав щодо захисту прав людини”.

“Ми застерігаємо Росію від кроків, які можуть призвести до підриву політичного суверенітету Білорусі та подальшої дестабілізації ситуації в регіоні в цілому”, – йдеться в заяві.

Країни “Люблінського трикутника” були серед перших, хто закликав офіційний Мінськ до стриманості та діалогу, проте у відповідь почули лише безпідставні звинувачення, сказав Кулеба.

“Україна вважає абсолютно неприпустимим втручання у внутрішні справи Білорусі”, – заявив він.

Нагадаємо, Арсен Аваков заявив, що Україна не втручається у внутрішні справи Білорусі.

Раніше Лукашенко назвав Україну форпостом політичних провокацій на адресу Білорусі.

Джерело:https://www.rbc.ua/ukr/news/ukraina-predosteregaet-rossiyu-podryva-politicheskogo-1600423716.html

На Закарпатті викрили ексчиновника, який передавав держземлі у приватні руки

Наразі правоохоронці виявили щонайменше вісім фактів виділення земель лісового фонду держспецлісгоспу жителям району.

Як зазначають у Головному управлінні національної поліції, з’ясувалось, що держслужбовець, формуючи та погоджуючи документацію із землеустрою, щодо передачі земельних ділянок державної власності у власність громадян, видав офіційний документ із внесеними неправдивими відомостями. Чиновник змінив дані про класифікацію цільового використання землі, вказавши, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення (для ведення садівництва), достовірно знаючи, що ділянка відноситься до земель лісового фонду та знаходиться у користуванні філіалу «Великоберезнянського держспецлісгоспу».

Відтак, держслужбовець, 50-річний житель Великоберезнянщини, роздавав державні земельні ділянки за підробленими документами приватним особам.

Усі ділянки знаходяться за межами селища Великий Березний в урочищі «Термачув».

Вчора, 17 вересня, ексчиновнику повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України (Службове підроблення, тобто видача службовою особою завідомо неправдивих документів).

Джерело.