Microsoft відома своєю політикою нетерпимості до цифрового піратства. Новий документ, опублікований дослідницьким відділом компанії, пропонує використовувати для боротьби з піратством систему винагород Argus, що працює на основі блокчейну Ethereum. Система дозволить добровольцям повідомляти про неправомірне використання контенту в обмін на винагороду.

Microsoft заявляє, що Argus є прозорою і безпечною системою, і здатна розрізняти зловмисні помилкові повідомлення про піратство. Нагадаємо, що редмондська компанія є частиною Software Alliance, яка займається контролем за порушенням авторських прав як у Мережі, так і поза нею. Альянс також пропонує винагороду користувачам, які повідомляють про піратство, проте система Argus, представлена ​​Microsoft, вигідно вирізняється своєю відкритістю і прозорістю, які наразі відсутні в механізмах Softwafe Alliance.

Microsoft заявляє, що багато компаній займаються боротьбою з піратством, проте ефективність прийнятих ними заходів піддається сумніву через відсутність прозорості. Техгігант вважає, що прозорість є обов’язковою умовою, щоб зацікавити людей у ​​співпраці.

Принцип роботи нової системи досить простий. Піратський контент відстежується до джерела за допомогою унікального водяного знака, який відповідає секретному коду. Коли надходить повідомлення про піратські копії, статус джерела змінюється на «обвинувачений». У системі передбачена можливість оскарження звинувачення, проте якщо його оскаржити не вдається, статус змінюється на «винен». Argus – відкрита система, але існують різні заходи захисту від зловживань. Наприклад, повідомлення про один й той же епізод піратства кілька разів під різними псевдонімами зменшить винагороду.

Невідомо, чи планує Microsoft тестувати систему в реальних умовах найближчим часом. Теоретично, вона працює з різними типами мультимедіа та програмним забезпеченням. При цьому поки неясно, наскільки технологія буде ефективна в реальному житті. Варто відзначити, що ідея Microsoft вже не нова. Подібну систему на основі блокчейну багато років тому придумала південноафриканська компанія Custos. Проте, Microsoft запевняє, що Argus істотно перевершує систему Custos. Документація до Argus і сама система буде представлено на майбутньому 40 Міжнародному симпозіумі, який відбудеться наприкінці вересня.

Джерело.

Американська компанія SpaceX запустить корабель Starship (який наразі знаходиться в розробці) в політ на навколоземну орбіту протягом декількох тижнів. Про це повідомив голова SpaceX Ілон Маск в соціальній мережі Twitter, і це повинно статися набагато раніше, ніж багато хто очікував. Користувачі жартівливо уточнили у Маска, який час він має на увазі: реальний чи власні обчислення. У відповідь на це бізнесмен відповів, що має на увазі загальноприйняті тижні.

Раніше фахівці SpaceX завершили збірку Falcon Heavy і прототипу корабля Starship. Прототип корабля був встановлений на стартовому майданчику космодрому SpaceX.

Маск розповів, що остаточна підготовка до старту буде завершена через кілька тижнів. Він додав, що дата запуску також залежить від рішення регулюючих органів США. В одному з наступних повідомлень глава SpaceX заявив, що перший політ корабля Starship до Місяця може відбутися раніше 2024 року.

SpaceX розробляє корабель Starship для польотів за межі навколоземної орбіти. Компанія провела кілька випробувальних стартів, при яких корабель піднімався на висоту не більше 10 тис. м. Нагадаємо, у травні прототип пілотованого космічного корабля Starship від SpaceX SN15 вперше успішно приземлився після випробувань. Це була п’ята спроба приземлення прототипу корабля. У пілотованому варіанті Starship зможе брати на борт до 100 осіб.

Майбутній запуск повинен стати першим орбітальним польотом корабля. Планується, що Starship проведе на навколоземній орбіті деякий час, після чого повернеться на Землю. Нагадаємо, SpaceX Starship – це пілотований космічний корабель багаторазового запуску, що розробляється компанією SpaceX з 2012 року. Також під цією назвою ховається однойменна ракета-носій Starship, що включає перший ступінь Super Heavy. Загальна висота конструкції перевищує 120 м. Це є рекордним показником для ракет космічного призначення. Її тяга приблизно вдвічі більше, ніж у надважкої ракети Saturn V, яка запускала астронавтів NASA на Місяць.

Якщо зараз перший ступінь ракети Falcon 9 приземляється на плавучу платформу або наземний майданчик, то Starship буде помітно відрізнятися в цьому плані. Ілон Маск підтвердив, що в майбутньому процес повернення ракети-носія Space Heavy і космічного корабля Starship на Землю  відбуватиметься приблизно так, як показано на цій візуалізації.

Це відео створив користувач Twitter під ніком @ErcXspace, який стежить за розробками SpaceX і створює рендери і реалістичні відеоролики на базі опублікованої інформації та витоків. Для того, щоб «зловити» Space Heavy і встановити ракету-носій точно на місце дозаправки і установки наступного модуля Starship, використовуватиметься гігантська вежа з механізованою рукою під назвою Мехазілла. Вся процедура повинна займати не більше ніж годину.

Ілон Маск заявив, що показане в ролику дуже реалістичне, ось тільки маніпулятор разом з ракетою-носієм переміщатиметься швидше. Крім того, у прискорювача не буде посадочних ніг, якими в майбутньому будуть оснащуватися тільки ракети, призначені для місячних і марсіанських місій. І то, тільки до побудови відповідної інфраструктури.

Як відомо, у квітні SpaceX Маска виграла контракт NASA на $2,89 млрд на проєктування і будівництво місячного посадкового модуля. Пропозиція компанії виграла у двох конкуруючих претендентів, включаючи команду Blue Origin Джеффа Безоса. Компанія Безоса намагалась це рішення оскаржити, однак вже в липні регулятор відхилив її скаргу. В той самий день SpaceX Маска отримала ще $300 млн фінансування.

З огляду на проблеми, з якими SpaceX зіткнулася з отриманням навіть спрощеної ліцензії на суборбітальний запуск для своїх льотних випробувань зорельота на середніх висотах, не виключено, що FAA може накласти на цю ліцензію деякі надзвичайно обтяжливі обмеження. Зрештою, тільки час покаже, коли це відбудеться, і, можливо, немає нічого, що могло б краще чинити тиск в потрібних місцях, ніж найбільша, найпотужніша і найамбітніша ракета, коли-небудь створена і готова до польоту – на абсолютно новому стартовому майданчику в очікуванні тільки дозволу регулюючих органів.

Джерело.

Було проведено безліч досліджень інтерфейсу мозок-комп’ютер (BCI). Хоча для таких досліджень існує багато причин, одна з головних переваг наявності інтерфейсу мозок-комп’ютер – це допомога паралізованим у використанні протезів нового покоління. Дослідники з Університету Брауна створили дуже маленькі імплантовані комп’ютерні чипи під назвою Neurograins.

Дослідники проекту вважають, що їх новий нейронний інтерфейс може координувати діяльність сотень надзвичайно маленьких сенсорів мозку. В кінцевому підсумку технологія може допомогти вченим більше дізнатися про мозок і допомогти користувачам використовувати нові терапевтичні пристрої. Одним з основних компонентів BCI є імплантований сенсор, здатний уловлювати електричні сигнали в мозку, щоб використовувати їх для управління такими пристроями, як комп’ютери або протези.

Типовий BCI використовує один або два сенсори з можливістю відбору проб кількох сотень нейронів. Вченим потрібна система, здатна збирати дані зі значно більшої групи клітин мозку. Дослідники Брауна, можливо, розробили таку систему з їх Neurograins. Система Neurograins може створити мережу незалежних і бездротових нейронних сенсорів, які дуже маленькі і працюють разом.

Кожен сенсор має розмір приблизно половину крупинки солі і може реєструвати або стимулювати активність мозку. Кожен сенсор незалежно записує електричні імпульси, вироблені нейронами, і направляє сигнали бездротовою мережею в центральний концентратор. Цей концентратор координує і обробляє сигнали, дозволяючи управляти зовнішніми пристроями. Дослідники вважають, що одного разу система дозволить записувати сигнали мозку з рівнем деталізації, недоступним сьогодні.

Хоча розробка Neurograins була серйозною проблемою, ще однією великою проблемою для дослідників була розробка комунікаційного вузла для прийому сигналів від чипів. Хаб – це латка розміром з відбиток великого пальця, прикріплена до шкіри голови, яка працює аналогічно невеликий вишці стільникового телефону. Патч також забезпечує бездротове живлення сенсорів Neurograins.

Джерело.

Національне управління США з аеронавтики і дослідженню космічного простору (NASA) створює експертну групу, яка займеться розслідуванням інциденту з модулем «Наука» на Міжнародній космічній станції (МКС). Ця група співпрацюватиме з російською стороною, йдеться в поширеній в четвер заяві американського відомства. Управління створює групу фахівців для з’ясування обставин ненавмисного включення двигунів модуля.

«Відповідно до політики NASA формується група з розслідування для оцінки діяльності. Будуть визначені склад команди і масштаб розслідування», – йдеться в повідомленні NASA. Ця група аналізуватиме доступні дані, співпрацювати з російською стороною «по будь-якій інформації, яка їм потрібна для оцінки». Також експерти координуватимуться з іншими міжнародними партнерами.

Нагадаємо, 29 липня російський багатоцільовий лабораторний модуль «Наука» пристикувався до МКС. Після стикування мимовільно включилися двигуни, через що МКС «закрутило» на 540 градусів. Причиною нештатної ситуації назвали збій програми, екіпаж не постраждав.

Двигуни модуля «Наука» включилися після стикування зі станцією МКС через проблеми, які пов’язані з алгоритмами системи управління. Про це повідомив глава держкорпорації «Роскосмос» Дмитро Рогозін в ефірі YouTube-каналу «Соловйов Live». «Там були проблеми, пов’язані з алгоритмами системи управління. І все передбачити, як [себе] поведе вся система, було дуже складно», – сказав Рогозін.

Раніше глава «Роскосмосу» як можливу причину того, що сталося називав людський фактор, який міг виникнути через ейфорію і розслаблення співробітників. «Можливо, хтось з операторів просто не врахував, що, може бути, система управління самого блоку продовжить себе коригувати», – говорив він. Занадто рано почали святкувати?

Як повідомили в NASA, станція зробила майже півтора обороту. «Майже всі обертання були по тангажу. Станція зробила майже 1,5 обороту, а потім півоберта, щоб повернутися в початкове положення», – розповів керівник польоту американського сегмента МКС Зебулон Сковіль.

Генконструктор РКК «Енергія», керівник польотів російського сегмента МКС Володимир Соловйов назвав причиною включення двигунів короткочасний збій програмного забезпечення. «Модуль, мабуть, сам не міг «повірити», що він вже зістикувався. Коли приводили в початковий стан систему управління модуля, то вона вирішила, що ще знаходиться у вільному польоті, і не зрозуміла, що відбувається. Спрацював алгоритм безпеки, що включає двигун», – пояснив виконавчий директор «Роскосмосу» з пілотованих космічних програм Сергій Крикальов.

До слова, після невдалого стикування модуля «Наука» з МКС його головний конструктор Олександр Кузнєцов був доставлений в лікарню з діагнозом інсульт. Про це заявило джерело в ракетно-космічній галузі. Кузнєцов керував усім процесом підготовки до запуску модуля.

Хай там як, тепер ситуацію з’ясовуватиме спеціальна комісія NASA. Слідкуйте за нашими оновленнями.

Джерело.

28 липня Патентне бюро Південно-Африканської Республіки видало перший у світі патент на винахід, творцем якого значиться штучний інтелект (ШІ). Інформація про «контейнери для їжі на основі фрактальної геометрії» з’явилася в офіційному патентному бюлетені країни за липень.

Патентна заявка була подана 17 вересня 2019 року. У графі «винахідник» в ній зазначена система Device for Autonomous Bootstrapping of Unified Sentience (DABUS), або «пристрій автоматичного самонастроювання єдиної свідомості».

DABUS була розроблена доктором Стівеном Талером і використовується командою професора Райана Ебботта з Університету Суррея в Англії. Вона імітує процес мозкового штурму у людей і здатна генерувати нові ідеї і винаходи без участі людини – наприклад, зручніший контейнер для їжі з поліпшеним теплообміном.

За дорученням Талера Ебботт розіслав близько півтора десятка заявок в Патентні відомства різних країн світу, включаючи Великобританію, ЄС і США. Її відхиляли на тій підставі, що система штучного інтелекту НЕ фізична особа і не може бути винахідником. В ЄС відзначили, що AI-система не має правосуб’єктність і не може претендувати на володіння своїми творіннями. У США послалися на відсутність «розумового процесу», в результаті якого з’являються винаходи.

Як пише Interesting Engineering, в ПАР відсутній змістовний порядок проведення патентної експертизи, тому значимість прецеденту сумнівна. Однак він знову підняв філософські та етичні питання, наприклад в тому, чи може система, яка не володіє свідомістю, вважатися творцем нарівні з людиною – не кажучи вже про юридичні моменти.

Вже після видачі патенту в ПАР авторські права по AI з другої спроби визнав Патентний суд Австралії. За його рішенням, DABUS може вважатися винахідником, але як власнику системи всі її винаходи будуть належати Стівену Талеру.

«Це була скоріше філософська битва, яка переконала людство в тому, що мої творчі нейронні архітектури є переконливими моделями пізнання, творчості, чутливості і свідомості», – сказав Талер ABC. «Нещодавно встановлений факт, що DABUS створив гідний патенту винахід, є ще одним доказом того, що система «ходить і говорить», як свідомий людський мозок».

Джерело.

Китайські матеріалознавці, які експериментують з вуглецем в багатьох його формах, створили скло, настільки тверде, що воно може подряпати поверхню алмазу. Як повідомляє South China Morning Post, прозорий матеріал також неймовірно міцний і має здатність діяти як напівпровідник, відкриваючи деякі захоплюючі можливості в області фотоелектричної енергії.

Новий матеріал, який отримав назву AM-III, має деякі паралелі з алмазами, як природними, так і штучними, в тому, що він складається в основному з атомів вуглецю. Але якщо в алмазі атоми і молекули розташовані в ідеальній гратчастій структурі, то AM-III має більш неорганізовану структуру, в якій атоми і молекули не вирівняні, – матеріал, відомий як аморфний матеріал.

Типи аморфних матеріалів або некристалічних твердих тіл включають пластмаси, гелі та скло, але останнє не є чимось, що зазвичай асоціюється з великою твердістю або міцністю. Вчені з Університету Яншань в Китаї прагнули надати ці характеристики склоподібному матеріалу шляхом кропітких проб і помилок, експериментуючи з різним розташуванням атомів і молекул і звертаючись до молекул вуглецю в формі футбольного м’яча, відомим як фулерени.

Фулерени піддавалися зростаючому нагріванню і тиску, в результаті чого вони розбивались і змішувалися разом, а команда обережно збільшувала тепло і температуру на незвіданій території до того моменту, поки не був сформований матеріал AM-III.

Новий матеріал показав твердість 113 ГПа при випробуванні на твердість по Віккерсу. Для порівняння, м’яка сталь має твердість по Віккерсу близько 9 ГПа, а алмази природного походження – від 70 до 100 ГПа. Комплексні механічні випробування, проведені командою, показали, що AM-III – найтвердіший і найміцніший аморфний матеріал з відомих на сьогодні, здатний подряпати поверхню алмазу.

Крім того, було виявлено, що матеріал є напівпровідниковим з діапазоном забороненої зони від 1,5 до 2,2 еВ. Таке поєднання електронних та механічних характеристик робить AM-III привабливою пропозицією для вчених, що розробляють фотоелектричні технології, які перетворять світло в електрику, як в сонячних батареях.

Джерело.

Lockheed Martin оголосила, що її супутникова система оновлення в космосі (LINUSS) готова до запуску в космос. Ці CubeSats призначені для модернізації існуючих супутників, додавання нових можливостей і збільшення терміну служби і корисності супутників. LINUSS CubeSats описуються як демонстраційні пристрої.

Lockheed розробила два LM 50 12U CubeSats під назвою LINUSS, за заявою компанії, кожна одиниця розміром приблизно з тостер, що вміщає чотири скибочки хліба. Обидва супутники призначені для демонстрації використання CubeSat – типу невеликого супутника – як ефективного способу модернізації супутників, які вже знаходяться в космосі.

Місія зосереджена на модернізованих платформах супутникових пристроїв LM 2100, як повідомила компанія, і почнеться з космічного апарату GPS IIIF 13. Станом на 10 серпня Lockheed заявила, що її система CubeSat завершила екологічні випробування, тобто вони готові до запуску десь у 2021 році.

Компанія заявляє, що її супутники LINUSS будуть одними з «найефективніших» CubeSat, відправлених на геостаціонарну навколоземну орбіту. Цей запуск буде використаний для демонстрації цієї технології модернізації і перевірці «необхідних можливостей маневрування».

В ході цієї місії буде продемонстрований ряд технологій, що відкриє шлях для майбутніх місій з обслуговування і модернізації супутників. Lockheed не новачок в запуску малих супутників – за даними компанії, з кінця 1990-х років вона розгорнула понад 150 таких крихітних космічних апаратів.

«Космос – це динамічна область, і наші клієнти вимагають варіанту швидко модернізувати космічні апарати на орбіті, щоб забезпечити широкі можливості і велику гнучкість місій. LINUSS стане першим етапом льотної кваліфікації цієї технології», – сказав Кріс Кроуфорд, віце-президент з розвитку передових програм Lockheed Martin Military Space.

«З огляду на, що ми добре відомі своєю роботою по інтеграції великих супутникових систем, деякі люди з подивом дізнаються, що Lockheed Martin запустила понад 150 малих супутників з 1997 року», – сказав д-р Девід Дж. Барнхарт, директор програми LINUSS. «У LINUSS вища питома щільність, розміщення корисного навантаження і обробка на орбіті, ніж у будь-якого іншого супутника Cubesat, що забезпечує революційні можливості місії в майбутньому. Перші відгуки спільноти клієнтів назвали LINUSS «найпотужнішою парою кубічних супутників на планеті».

Джерело.