У свалявському селі Березники відбулись громадські слухання щодо будівництва вітряків на Боржавських полонинах. Місцеві обурені, кажуть, про слухання, які в селі проводили два роки тому, більшість людей навіть не чула  , а саме тоді і було прийнято рішення підтримати проект будівництва вітроелекстростанцій на Боржавських полонинах, за який проголосували лише 24 людини.

Хоч питання зведення вітрових електростанцій на Боржавських полонинанх в межах Березниівської сільської ради в селі піднімають вже не вперше, багато хто з місцевих каже, про таке вперше чують. А дізнались, що будівницитво вже повинно ось-ось розпочатись, лише тиждень тому.  Для багатьох стало новиною, що у червні 2017 вже були проведені громадські слухання, на яких проект, запропонований забудовниками, підтримали аж 24 людини. Це і викликало найбільше обурення тутешніх.

Люди кажуть, тоді підтримали проект сільські депутати. А землю дозволили здати в оренду під будівництво вітряків, не погодивши це з громадою.

Місцеві кажуть, лише під час слухань, що відбулись в селі вже 30 січня 2019-го року, вони вперше ознайомились з реальним масштабами будівництва та потенційним впливом будівництва і експлуатації ВЕС на довкілля, зокрема грунти та і водні ресурси. Від незалежних експертів дізнались про низьку якість звіту про вплив на довкілля і недостатність у ньому даних для формулювання висновку.

Найбільше турбує людей вплив будівництва на дикоростучі яфини, з яких фактично і живе більшість місцевих. Непокоїть жителів села і питання забруднення води. Адже гірські потічки наповнюють криниці жителів усіх прилегих сіл.

Тож жителі села вирішили звернутись до голови Закарпатської ОДА з проханням визнати результати громадських слухань щодо обговорення Детального плану території за межами сіл Березники, Дусино, Неліпино,та Тибава Свалявсього району з метою оформлення земельних ділянок для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (для розміщення вітрової електростанції з необіхдною інфраструктурою) 7 червня 2017 року такими, що не можуть бути взяті до уваги у зв’язку з відсутністю належного інформування громадськості, у результаті чого вони не відображають волевиявлення більшої частини жителів с. Березники. Також просять ініціювати скасування договорів оренди земельних ділянок та рішень про зміну цільового призначення земельних ділянок, виділених під будівництво вітрових електростанцій

Вже у вівторок в селі відбудеться позачергове сесійне засідання сільської ради, на якому планують скасувати попереднє, на думку місцевих – незаконне рішення, прийняте у 2017-му році, та вирішити, як далі будуть відстоювати свої полонини.

http://m-studio.net.ua/burhlyvi-obgovorennya/

Углянська сільська рада (Тячівський район) розпочала процедуру створення об’єднаної територіальної громади.

Ще 21 грудня 2018 року депутати сільради підтримали рішення про початок створення громади та прийняли порядок створення.

Відповідно, до сільрад навколишніх сіл Велика Уголька, Чумалево, Колодне та Кричово. 21 січня мали відбутися громадські слухання стосовно створення громади, але, на жаль, ні Чумалево, ні Колодне та Кричово не надали ні позитивної, ні негативної відповіді, інформує Закарпатський ЦРМС.

В зв’язку з цим в Углі відбулися громадські обговорення щодо створення ОТГ в складі двох сільрад – Углянської та Великоугольської. Таке рішення було підтримано учасниками обговорення. Тому вже на найближчій сесії сільради буде узгоджено план заходів, необхідних для створення об’єднаної територіальної громади.

Населення двох сільрад, які задекларували створення ОТГ, становить 5169 людей (2052 в Великій Угольці та 3117 в Углі), загальна площа двох сільрад – 42,1 кв. м.

https://goloskarpat.info/society/5c6291fc3d6ec/?utm_content=03134

Протягом минулої доби, 11 лютого, один український військовослужбовець отримав поранення внаслідок бойових дій на Донбасі. Про це повідомляє прес-центру Міністерства оборони України.

Як зазначається, військовослужбовця було евакуйовано до військового мобільного госпіталя. Захиснику надається уся необхідна кваліфікована медична допомога.

“Загалом 11 лютого зафіксовано 12 прицільних обстрілів позицій українських захисників з боку російсько-окупаційних військ. При цьому ворог випустив понад 30 мін калібрів 120 та 82 мм”, – йдеться в повідомленні.

На луганському напрямку російсько-окупаційні війська 4 рази вели прицільні збройні провокації по оборонних позиціях українських військових. Усі обстріли відбулися у другій половині минулої доби.

На донецькому напрямку зафіксовано 8 прицільних обстрілів українських оборонних позицій, з яких 5 разів застосовував міномети різних калібрів, щоразу випустивши по позиціях ЗСУ по декілька мін.

https://www.youtube.com/watch?v=KlJM340VFL0&t=168s

Найбільше божевілля, яке криється у побудові другої гілки російського газопроводу через Балтійське море, – саме втілення цього проекту. Україна протестує проти «Північного потоку-2», половина Європи теж проти, а США погрожують санкціями. А тим часом, кораблі прокладають кілометр за кілометром трубопроводу на морському дні. Суперечка щодо європейського регулювання транспортування газу через нього в ЄС була вирішена в останній момент. Лишилося отримати лише схвалення від Данії. Цілком вірогідно, що до кінця року «Північний потік-2» буде добудований. Але він все одно буде отруйним, пише німецьке видання Süddeutsche Zeitung. Жоден проект на світі не викривав так геостратегічне значення поставок енергоносіїв, як російська «труба» в Балтійському морі. Це безумовно політичний проект, навіть якщо федеральний уряд Німеччини намагається всіх запевнити в протилежному. Перш за все, він позбавляє Україну ключової стратегічної переваги. Для ЄС і Росії країна до цього часу грає однакове значення, тому що через її територію відбуваються поставки російського газу.
Оминувши Україну через Балтійське море, це значення сильно скоротиться. Наївно вірити, що з Росією можна домовитися про виграшне для всіх рішення, згідно з яким Україна лишиться транспортним маршрутом для певної кількості газу. Українська транзитна інфраструктура застаріла. І щоб її оновити, потрібна гарантія, що потік газу буде безперебійним. Але «Північний потік-2» ставить хрест на такій гарантії. Крім того, той факт, що Україну позбавляють ключового аргументу в розпал війни з Росією – це справжній політичний скандал в ситуації навколо «Північного потоку-2». Європейці і німці на словах солідарні з Києвом. Але насправді вони підривають його вплив.
Видання додає, що попри в економічному вимірі у нового газопроводу є певне обґрунтування. Якщо транзит стає інструментом політичного впливу, найбільше від цього страждають ті, хто чекають на поставки. Західні європейці вже двічі бачили, що буває, коли Росія не може домовитися з Україною про ціну на поставки газу. «Північний потік-2» усуває таку уразливість. І це особливо важливо в часи, коли Нідерланди поступово вичерпують свої запаси газу, а Німеччина збирається закрити вугільні ТЕЦ. Менш шкідливий для довкілля природний газ принаймні тимчасово буде грати роль. Тож хоч проект політично отруйний, від має певне економічне виправдання. Але той, хто отримає найбільшу вигоду від «труби», несе найбільшу відповідальність. І це Німеччина. Після побудови другої гілки російського газопроводу, вона стає енергетичним вузлом для сибірського газу. Це лякає німецьких сусідів, таких як Польща, які вже говорять про зростання німецької гегемонії в Європі. І таке зростання здається особливо страшним, якщо згадати нещодавню європейську історію. Страхи можна подолати лише реальними діями. Приміром, встановити жорсткий контроль Федеральної служби мереж ФРН над новим газопроводом і його сполучними лініями. Ніщо не повинно створювати враженні, ніби Німеччина хоче використати вигідну позицію на шкоду сусідам. Читайте також EUObserver: Німеччина хапається за «Північний потік-2» через плани відмовитися від вугілля Особлива німецька відповідальність поширюється і на Україну. Тому що Москва може вирішити скористатися стратегічним ослабленням сусіда. І це теж криється в суті «Північного потоку-2». Однак, країни з обох кінців «труби» стають більш залежними один від одного. Росії потрібен транзит газу не менше, ніж Західній Європі його поставки. Однак, європейці зможуть використати цей важіль впливу лише в тому випадку, якщо у них будуть альтернативні джерела. Ними можуть стати термінали для прийому зрідженого газу з Північної Америки і Перської затоки. Крім того, потрібно збудувати додаткові сховища для накопичення енергоносіїв на випадок перебоїв у поставках. Після анексії Криму Росія стабільно постачала газ в Європу. Але ця надійність все одно під питанням. Разом з тим, Європа планує скоротити свої викиди парникових газів у атмосферу на 80% до 2050 року. Зважаючи на цю мету, Росія навряд чи зможе перекачати багато газу через Балтійське море.
Джерело: https://www.unian.ua/world/10442967-sueddeutsche-zeitung-nimechchina-stane-borzhnikom-ukrajini-cherez-pivnichniy-potik-2.html

11 лютого піротехніки Аварійно-рятувального загону спецпризначення вилучили та знищили мінометну міну калібром 82 мм часів Другої світової війни. На небезпечну знахідку натрапила мешканка Ужгорода, яка прогулюючись повз  дериваційний канал на вул. Канальній побачила на березі підозрілий металевий предмет.

З огляду на це, закарпатські рятувальники звертаються до громадян з проханням дотримуватись правил поведінки під час виявлення вибухонебезпечних предметів: у жодному разі не можна наближатися до підозрілого предмета, торкатися знахідок власноруч і дозволяти це робити іншим; про знайдені підозрілі предмети слід негайно повідомити в компетентні органи за номерами «101» або «102», або ж сповістити в орган місцевого самоврядування та огородити місце його виявлення.

У ДСНС України у Закарпатській області

За результатами повних перевірок декларацій Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що посадовці у своїх деклараціях зазначили недостовірні відомості на загальну суму понад 8,6 млрд гривень. Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на прес-службу НАЗК. Перевірки були проведені у 2017-2018 роках. “За результатами повних перевірок декларацій, проведених уповноваженими особами Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що посадовці у своїх деклараціях зазначили недостовірні відомості на загальну суму понад 8,6 млрд грн”, – сказано у повідомленні. Так, протягом 2017-2018 років у сфері фінансового контролю складено 273 обґрунтовані висновки, з них 99 – щодо декларування недостовірних відомостей, 5 – щодо незаконного збагачення, 169 – щодо умисного неподання декларацій. В агентстві зазначають, що у 2018 році було направлено обґрунтованих висновків до: НАБУ – 40, до Національної поліції – 178 і до органів прокуратури – 36. “Також складено та направлено до суду 356 протоколів про адміністративні правопорушення: 22 – декларування недостовірних відомостей, 179 – несвоєчасність подання декларації, 155 – порушення порядку повідомлення про суттєві зміни в майновому стані”, – сказано у повідомленні.