#добреналаштоване
Поромною переправою через Керченську протоку після атаки на Керченський міст перевозить лише вантажний транспорт.
Про це повідомив Телеграм-канал “Кримський вітер”, передає Укрінформ.
“Станом на 13:00 Керченська поромна переправа перевозить лише вантажний транспорт. Легкові автомобілі розвертають назад”, – йдеться в дописі.
Зазначається, що легкові автомобілі рухаються так званим сухопутним коридором, що пролягає через тимчасово окуповані території материкової України.
Уряд Великої Британії запровадив санкції щодо 14 росіян з огляду на спроби російської влади знищити українську національну ідентичність, зокрема проти 11 причетних до примусової депортації українських дітей.
Про це йдеться у пресрелізі уряду, передає Укрінформ.
«У жахливій програмі примусової депортації дітей і сповненій ненависті пропаганді, яку вивергають його лакеї, ми бачимо справжній намір Путіна – стерти Україну з карти. Сьогоднішні санкції спрямовані на притягнення до відповідальності тих, хто підтримує режим Путіна, включно з тими, хто хоче бачити знищення України, розпад її національної ідентичності та знищення її майбутнього», – заявив міністр закордонних справ Джеймс Клеверлі.
У новий санкційний список потрапили 14 росіян, з них 11 осіб, причетних до примусової депортації українських дітей. Серед них – уповноважена з прав дитини в Московській області Ксенія Мішонова та міністр освіти Росії Сергій Кравцов.
Зазначається, що ці особи відіграли роль у російській програмі депортації, спрямованій на знищення української культурної та національної ідентичності.
Наголошується, що понад 19 тисяч українських дітей були примусово депортовані до Росії або на тимчасово контрольовану нею територію.
Багато дітей поміщені у табори для перевиховання в незаконно окупованому Криму та на материкові частині Росії, де щодо них проводиться російсько-орієнтоване академічне, культурне, патріотичне та військове виховання.
Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну під британські санкції потрапили понад 1600 фізичних та юридичних осіб, у тому числі 29 банків із глобальними активами на 1 трильйон фунтів стерлінгів, понад 130 олігархів із загальними статками понад 145 мільярдів фунтів стерлінгів, а також обмеження запроваджені у торгівлі між Британією та Росією на понад 20 мільярдів фунтів стерлінгів.
У Китаї стримано відреагували на рішення Сполучених Штатів передати Україні касетні боєприпаси, закликавши врахувати, що такий крок може призвести до посилення гуманітарної кризи та ескалації конфлікту.
Про це на брифінгу заявила речниця зовнішньополітичному відомстві МЗС КНР Мао Нін, передає власний кореспондент Укрінформу.
Вона зауважила, що в Пекіні звернули увагу на рішення адміністрації Сполучених Штатів передати Україні касетні боєприпаси, а також негативну реакцію на цей крок ряду держав світу.
«Потрібно бути свідомими того, що касетні боєприпаси можуть призвести до посилення гуманітарної кризи. Гуманітарні проблеми та питання військової безпеки потрібно вирішувати збалансовано і до передачі касетних боєприпасів ставитися стримано та обережно», – сказала Мао.
Речниця також підкреслила незмінність позиції Китаю стосовно безальтернативності політичного вирішення «кризи в Україні».
«Ми вважаємо, що діалог і переговори є єдиним способом вирішення «української кризи». Всі сторони повинні уникати кроків, які ведуть до загострення протиріч та ескалації конфлікту», – зазначила дипломат.
Колишній міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс очікує від НАТО конкретних рішень щодо перспективи вступу України до Альянсу. Водночас відчутним результатом саміту НАТО у Вільнюсі для України була б відмова від Плану дій щодо членства в Альянсі.
«Дійсно відчутним результатом саміту була б відмова від Плану дій щодо членства в НАТО для України. На мою думку, в цьому немає потреби. Україна вже виконує Річні національні програми, які мають однакову структуру, механізми зворотного зв’язку, пакети підтримки», – сказав Лінкявічюс.
На його переконання, Україна заслуговує стати членом НАТО, оскільки єдина з країн має досвід на полі бою і показала свої спроможності не в теорії, а на практиці.
«Вони настільки значні, що змусили повірити в це навіть скептиків. Однак питання не лише в армії. Поки війна триває, вирішити питання вступу України до Альянсу буде нелегко», – зауважив дипломат.
Лінкявічюс зазначив, що вступ України в НАТО підтримують більшість країн-членів, однак потрібен консенсус, «бо навіть один голос проти впливає на остаточне рішення».
За словами ексміністра закордонних справ Литви, рішення про перетворення Комісії Україна-НАТО на Раду Україна-НАТО, яке анонсували в Альянсі, «не надто вражає».
«Так, це справді вищий рівень. Але ми вже маємо Раду Росія-НАТО, яка заморожена. Тому це ніщо інше, як «політична косметика»», – вважає Лінкявічюс.
Як повідомлялося, 11-12 липня у Вільнюсі (Литва) відбудеться саміт НАТО. Президент України Володимир Зеленський наголошує на необхідності отримати чіткі гарантії безпеки поки Україна не приєдналася до Альянсу.
Колишній міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс прогнозує, що Україна отримає західну бойову авіацію, як раніше отримала іншу зброю, однак на це знадобиться певний час.
Таку думку Лінкявічюс висловив у інтерв’ю Укрінформу.
«Приклади, які ми щойно обговорили у випадку зі зброєю, показують, що це можливо: HIMARS надходять, Patriots надходять, тому й винищувачі надійдуть. Я сподіваюся, що не після контрнаступу, можливо, раніше, але це занадто велика ціна. Тому ми повинні про це чітко говорити. І боротися, але не здаватися», – сказав Лінкявічюс.
Колишній міністр закордонних справ Литви констатував, що залишаються складнощі із довготривалим навчанням пілотів, важливим є також логістичний ланцюжок. Але ще одна проблема – це люди, які хочуть зберегти канали комунікації з Росією, зауважив дипломат. За його словами, «нам потрібен час, щоб змінити це мислення».
Україну у складі Північноатлантичного альянсу хочуть бачити 89% опитаних українців.
Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, проведеного у травні – на початку червня Київським міжнародним інститутом соціології.
Згідно з дослідженням, у всіх регіонах України абсолютна більшість підтримують такий крок: від 79% на сході до 93% на заході.
При цьому для лише 18% респондентів прийнятним буде відмовитися від вступу до НАТО заради встановлення миру, а для 76% така ціна є неприйнятною.
У регіональному вимірі також є консенсусний погляд: від 67% опитаних на сході до 81% на заході вважають таку поступку неприйнятною для встановлення миру.
Як зазначають у КМІС, з березня 2022 року активно обговорюється питання отримання Україною безпекових гарантій, причому з березня 2022 року йшлося про саме заміну “безпековими гарантіями” повноцінного членства в Альянсі.
У травні 2022 року 39% опитаних наполягали на лише вступу до НАТО, а 42% вважали прийнятним отримати замість цього “безпекові гарантії”, підкреслили у КМІС.
Проте до травня 2023 року громадська думка помітно змінилася – до 58% зросла частка тих, хто наполягає саме на членстві в НАТО. Водночас до 29% знизилася частка тих, для кого прийнятними будуть “безпекові гарантії”. У всіх регіонах переважають ті, хто наполягає на вступі України до Альянсу.
Власне опитування КМІС було проведене 26 травня – 5 червня методом телефонних інтерв’ю. Усього проведено 1029 інтерв’ю з дорослими жителями підконтрольних владі України територій. Похибка за звичайних обставин не перевищує 3,4%.
Також КМІС провів опитування на замовлення NDI. Воно пройшло 10 – 21 травня методом телефонних інтерв’ю. Усього проведено 2509 інтерв’ю з дорослими жителями підконтрольних уряду України територій. Похибка за звичайних обставин не перевищує 2,4%.
Жодних умов офіційному Києву з приводу повернення командирів оборони Маріуполя Туреччина не висувала.
Про це в ефірі проєкту Радіо Свобода “Свобода Ранок” заявив посол України у Туреччині Василь Боднар, передає Укрінформ.
Водночас, за його словами, в Анкарі зацікавлені у цій операції, бо в такий спосіб Туреччина посилює свої позиції на міжнародній арені.
“Насправді будь-яких умов, про які мені було б відомо, щодо повернення наших військовослужбовців, не було висунуто”, – зауважив Боднар.
За його словами, “навпаки, це якраз особливість цієї позиції турецької сторони як медіатора, яка надає так звані добрі послуги для того, щоб сам процес тривав. Її роль, звичайно, у цьому процесі також важлива. Оскільки піднімаються її рейтинги”.
“Давайте не рахувати, що це тільки добрий жест в сторону України. Але це також посилення позицій Туреччини в комунікації з російською стороною”, – сказав Боднар.
Він також поінформував, що переговори щодо звільнення командирів тривали кілька місяців, і до цього процесу був залучений “увесь дипломатичний авангард”.
“Підготовча робота тривала впродовж декількох місяців. Президент вів переговори з президентом Ердоганом не тільки під час візиту, але й попередньо було декілька телефонних дзвінків, були контакти, звичайно, там, де тільки можна було знайти такі контакти”, – повідомив Боднар.
Польські спецслужби затримали ще одну особу, яку підозрюють у шпигунстві на користь Росії.
Про це повідомив у Твіттері міністр внутрішніх справ Польщі Маріуш Камінський, передає Укрінформ.
“Агентство внутрішньої безпеки затримало чергового учасника шпигунської мережі, яка працювала на російську розвідку. Підозрюваний стежив за військовими об’єктами та морськими портами. Його систематично нагороджували росіяни. Це вже 15-й затриманий у рамках цього розслідування”, – йдеться в повідомленні.
Як повідомляв Укрінформ, у червні польські спецслужби затримали підозрюваного у шпигунстві на Росію, який діяв під виглядом спортсмена. Росіянин Максим С. був гравцем клубу 1-ї ліги хокейного чемпіонату РП. Він був 14-м затриманим учасником виявленої раніше шпигунської мережі.
Як інформувалося, виявлена торік російська шпигунська мережа виконувала на території Польщі розвідувальні завдання, зокрема стежила за залізничними перевезеннями. Група поширювала проросійську пропаганду, спрямовану проти Польщі, польської влади, НАТО, планувала здійснювати диверсії на території країни.
Росія використовує проти Збройних Сил України і касетні, і фосфорні боєприпаси, тому рішення США надати нам касетні боєприпаси є цілком логічним.
Про це повідомив речник командування Повітряних Сил Збройних Сил України Юрій Ігнат в ефірі телемарафону «Єдині новини», передає Укрінформ.
Ми бачили заяву США, де мова йде про касетні боєприпаси. А вже люди можуть подивитись у Вікіпедії, яких типів вони бувають. США не уточнила, який тип боєприпасів буде надано, і ми це робити, мабуть, не будемо», – сказав Ігнат.
Він також підкреслив, що росіяни застосовують проти нас постійно і касетні, і фосфорі боєприпаси, все що РФ має – вона використовує проти нас. «Тому цілком логічне рішення США щодо надання Україні саме цих боєприпасів», – сказав речник.
Крім того, Ігнат уточнив, що у ЗСУ є керовані авіабомби. «Часто наші пілоти завдають ударів саме цим типом боєприпасів. Наші бомби на відміну від бомб РФ – високоточна зброя. Летить точно в ціль», – сказав він і додав, що Україні потрібно побільше такого озброєння.
Фото з відкритих джерел
У штаті Нью-Йорк (США) сильні шторми призвели до повеней, які змушують перекривати дороги і розгортати рятувальні операції. Наразі відомо про одну загиблу людину.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє CNN.
«Ми наближаємося до критичної точки у цій погоді, і жителі Нью-Йорку повинні залишатися пильними», – сказала губернатор штату Кеті Хочул.
Повені затопили дороги у деяких районах Нью-Йорку. На воді розгорнули швидкі групи поліції та рятувальників, оскільки штат готується до нових повеней і розмивів доріг.
Одна жінка загинула після того, як її знесло повеневими водами в окрузі Орандж у Нью-Йорку, повідомила місцева влада. Хочул оголосила надзвичайну ситуацію в окрузі.
У неділю у Вест-Пойнті, штат Нью-Йорк, вдень за 6 годин випало понад 190 мм опадів, свідчать дані Національного управління океанічних і атмосферних досліджень.
Згідно з аналізом історичних даних NOAA, таке явище трапляється раз на тисячу років.
У штаті Вермонт губернатор Філ Скотт теж оголосив надзвичайну ситуацію через попередження метеослужби, що раптова повінь може стати «надзвичайно небезпечною».
Попередження про раптові повені та спостереження триватимуть до понеділка у деяких районах штатів Нью-Йорка, Вермонта, Массачусетса та Мен, а також у штатах Вашингтон та на Алясці.
Фото: News 12 Westchester/Hudson Valle
У разі ядерної війни між США та РФ понад 5 мільярдів людей загинуть, а планету на 10 років огорне хмара чорного попелу і диму.
Такого висновку дійшли науковці Массачусетського технологічного інституту, які спроєктували візуалізовану модель ядерних ударів двох країн, передає Укрінформ із посиланням на Time.
Аби створити найбільш реалістичну симуляцію ядерної війни, використовувалися лише незасекречені дані. За висновками науковців, у разі запуску однієї стороною ядерних боєголовок друга сторона відкриє вогонь у відповідь ще до того, як ракети досягнуть своєї цілі.
Ядерні удари з територій Норвезького моря та півночі Канади уразять цілі приблизно за 10 хвилин, що спричинить масовий вихід з ладу електроніки та створить електромагнітний імпульс у десятки тисяч В/м.
Наступні удари будуть націлені на центри управління та пускові установки ядерних ракет. Міжконтинентальні балістичні ракети наземного базування сягнуть цілей за пів години.
Унаслідок кожного удару виникатиме вогняна куля, гаряча, як ядро Сонця, і виростатиме радіоактивний “гриб”. Це призведе до винищення людей поблизу, до пожеж, масових руйнувань інфраструктури.
На думку науковців, оскільки Велика Британія і Франція мають ядерний потенціал і зобов’язані за статтею 5 НАТО захищати США, удару Росія завдасть і по них.
Вогонь охопить багато міст, штормовий вітер роздуватиме полум’я, внаслідок чого плавитиметься скло і метали, асфальт.
Та найкритичнішим наслідком вибухів, на думку науковців, буде ядерна зима, що настане внаслідок викиду вуглецю і диму від ядерних пожеж. Це призведе до того, що Земля замерзатиме навіть улітку.
“За оцінками, понад 5 мільярдів людей можуть померти від голоду, в тому числі близько 99% жителів США, Європи, Росії та Китаю. Причиною цього стане те, що більша частина чорного вуглецевого диму залишиться в Північній півкулі, а також те, що перепади температури завдадуть більшої шкоди сільському господарству у високих широтах”, – роблять висновок науковці.
Фото: ТІМЕ
Події, що розгорнулися протягом минулих вихідних в Росії, є її внутрішньою справою, але вони ще раз демонструють, наскільки велику стратегічну помилку зробив президент РФ Володимир Путін, коли здійснив незаконну анексію Криму та розв’язав злочинну війну проти України.
Про це сьогодні у Вільнюсі під час спільної заяви для преси разом із президентом Литви Ґітанасом Науседою зауважив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Коли лідери НАТО зустрінуться за два тижні, ми прийматимемо рішення, щоб відповісти на найбільший виклик сфері безпеки протягом десятиліть…. В той же час, ми проводимо моніторинг ситуації в Росії. Події, що відбулися протягом вихідних, є внутрішньою справою Росії і ще однією демонстрацією великої стратегічної помилки, яку зробив президент Путін із своєю протиправною анексією Криму та війною проти України. Мірою того, як Росія продовжує наступ, зараз навіть більш важливим є продовжувати нашу допомогу для України», – наголосив керівник Альянсу.
Він нагадав, що українці розпочали контрнаступ з метою звільнення окупованих Росією територій, та знову наголосив: що більше землі вдасться звільнити Україні від російських окупантів, то сильнішими будуть їх позиції за ймовірним столом переговорів у майбутньому, щоб досягти справедливого та тривалого миру.
Столтенберг подякував Литві за надання Україні життєво важливого військового обладнання та за допомогу у тренуванні українських військовослужбовців.
«Під час саміту у Вільнюсі ми погодимо багаторічний пакет допомоги, та оновимо наші політичні зв’язки. Рішення, які будуть зроблені, приведуть Україну ближче до нашого Альянсу. Тому що правомірне місце України – в НАТО. Всі союзники по НАТО погоджуються, що двері НАТО залишаються відкритими, що Україна стане членом, і що це справа союзників і України, – приймати рішення. Росія не має у цьому права вето», – підкреслив генеральний секретар НАТО.
Він зауважив, що союзники по Альянсу після завершення цієї війни мають здійснити необхідні заходи для зміцнення безпеки України, щоб ця історія не повторила себе знову.
Як вже повідомлялося, 11-12 липня поточного року у Вільнюсі відбудеться саміт НАТО, учасники якого одним з головних питань розглянуть продовження допомоги для України у її боротьбі проти російської агресії. Україна від цієї зустрічі очікує конкретних рішень щодо визначення шляху країни до членства в НАТО та щодо надання Україні гарантій безпеки для запобігання ймовірному повторенню російської агресії у майбутньому.