В Ужгородському скансені триває Museum Selfie Day –  міжнародна акція, яка відбувається в усьому світі всередині січня. Усі охочі можуть прийти, зробити світлину, запостити її у мережу Фейсбук і безкоштовно прогулятися скансеном.

Тетяна СОЛОГУБ-КОЦАН, завідувачка відділу науково-освітньої роботи Закарпатського музею народної архітектури та побуту

Відвідувач повинен підійти до каси музею і сказати кодове слово «музейне селфі». Його впускають безкоштовно до музею. Ну і він уже заходить, знаходить собі локацію, яка йому більш до вподоби. Це може бути музейна хатинка, можливо, зайти всередину і сфотографуватися з якимось цікавим, або улюбленим експонатом. І вже тоді викладати фото у соціальну мережу Фейсбук. Обов’язково мають бути хештеги, які вказані на нашій сторінці. Це #MuzeumSelfie та #ужгородський_скансен.

Містяни і туристи також активно долучаються до акції. Фотографуються і працівники скансену. Підтримують всесвітній флешмоб і тим самим популяризують відвідування музеїв в Україні.

Тетяна ШІМОН,  ужгородка

Тут класно, бо сьогодні дозволяють всюди походити і , як то кажуть, зелене світло у музеї. Можна обрати будь-який фон, Селфі я не дуже люблю, але, я сподіваюся, що на цьому селфі основна прикраса цього фото не я, а те, що на фото.

Власник селфі, яке отримає найбільше вподобань у мережі – отримає подарунок від музею: календар та дитячу абетку.

Джерело: http://uzhinform.com/

Вчора завершився найбільший фестиваль країни «Червене вино». На головній сцені, на території фестивального містечку парку «Перемога» визначили переможця у номінації «Народний вибір-2019».

Як повідомляє Мукачівська міськрада його обирали не дегустаційна комісія, як інших номінантів, а відвідувачі фесту, шляхом голосування. Найбільше вподобань отримала продукція винороба Олександра Гарновдія. Він й отримав відзнаку “Народний вибір-2019”. Також дипломами фестивалю «Червене вино» нагородили цьогорічних учасників фестивалю.

Джерело: http://www.mukachevo.net/

У Канаді художниця Грилліан Гензер 15 років створювала скульптуру Адама. У своїй роботі вона використовувала незвичайні натуральні матеріали, в тому числи мушлі мідій. Здоров’я Грилліан різко погіршилося. Виявилося, що весь цей час мушлі, з яких художниця збирала м’язи для скульптури, отруювали її, випускаючи важкі метали в повітря, пише Русская служба BBC. Незважаючи на смертельну небезпеку для свого життя, художниця завершила роботу над скульптурою. Після того, як скульптуру Адама було закінчено, Грилліан продовжила працювати над іншими творами мистецтва, але стала обережнішою.

Джерело: https://www.unian.ua/science/10408413-u-kanadi-hudozhnicya-15-rokiv-otruyuvala-sviy-organizm-pid-chas-stvorennya-skulpturi-adama-foto.html

26 січня у Гечі, що на Берегівщині, відбудеться унікальний для України кулінарний фестиваль майстерності команд різників (гентешів) та кухарів. Відповідно до програми, з самого ранку сформовані команди гентешів зберуться перед будівлею сільради, де пригощатимуть гостей гарячим вином і домашньою паленкою-сливовицею. Потім візьмуться до приготування традиційних страв зі свинини, повідомляє “Турінформ Закарпаття”. Зазначається, що в межах заходу гості мають можливість придбати м’ясні продукти та вироби, що сприяє підтримці підприємців з навколишніх сіл та галузі тваринництва, а також розвитку громади, позитивно впливає на збереження традицій, розвиток туристичної привабливості села Геча та Берегівського району.

Джерело: https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/2619137-turistam-pokazut-zmaganna-gentesiv-na-zakarpatti.html

У центрі селища на площі імені Героїв Гуцульської Республіки біля пам’ятника її Президенту Степану Клочураку відбулося велелюдне Віче. Для участі у заході прибули керівники області, Рахівського району, представники гуцульських товариств із різних куточків України та сусідньої Румунії.

– Століття – достатньо великий термін, щоб визначити значення тої чи іншої історичної події. І уже той факт, що через сто років ми зібралися в Ясінях, щоб відзначити події Гуцульської Республіки, свідчить про її особливе місце в історії визвольних змагань закарпатських українців, – наголосив у своєму виступі голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль. – Це була перша спроба гуцулів Закарпаття заявити, що по той бік Карпат також живуть українці, які готові до державного життя. Так, Гуцульська республіка проіснувала недовго, але вона переродила свідомість багатьох людей. Маленька новостворена держава закарпатських гуцулів у 1919 році першою із закарпатських земель проголосила принцип возз’єднання Закарпаття з Україною.

Вже за двадцять років славну сторінку нашої історії ознаменувала Карпатська Україна, 80-річчя якої в державі відзначатимуть у березні. У грудні минулого року постановою Верховної Ради 100-річчя Гуцульської Республіки та 80-річчя Карпатської України відзначатимуть на державному рівні. Під час Віче голова Рахівської РДА Павло Басараба зачитав присутнім вітальний лист з нагоди 100-ї річниці утворення Гуцульської Республіки від Голови українського Парламенту Андрія Парубія.

Символічно, що саме у Ясінях – на батьківщині Президента Гуцульської Республіки – керівник краю презентував загалу книгу спогадів Степана Клочурака «До волі».

– Шлях закарпатців до великої України надзвичайно тернистий. Відомий громадсько-політичний діяч Карпатської України доктор Вікентій Шандор у передмові до цієї книги писав, що кожній генерації призначена певна роль до виконання, і від того, як вона впорається із тим історичним завданням в житті свого народу, залежить і подальша доля даного народу, – зазначив Геннадій Москаль. – Україна вже більше чотирьох років зброєю відстоює свою незалежність, боронить себе і всю Європу. І наше завдання подолати зовнішню агресію, розбудувати європейську Україну і передати її в надійні руки наших дітей та онуків. Це – наше історична роль і наша місія.

Книгу спогадів Президента Гуцульської Республіки Степана Клочурака передадуть у всі бібліотеки області, а частину тиражу вже залишили на батьківщині гуцульського лідера в Ясінях. Учасники Віче також поклали квіти до пам’ятника Президенту Гуцульської Республіки.

Прикрасив Віче своїм виступом фольклорний дитячий колектив Ясінянської дитячої школи мистецтв. Співи, танці, гра на самобутніх музичних інструментах були сповнені любові до рідного краю і розповідали про історію створення смт Ясіня – столицю славетної Гуцульської Республіки. Після офіційної частини центром селища рушила хода до місцевого стадіону, де відбувся щорічний фестиваль «Велика гуцульська коляда». Рахівщина, що славиться самобутніми традиціями Різдва, вражала гостей свята колоритом обрядів, колядок, образів. Вже сьомий рік поспіль Ясіня стало живою збіркою колядок – з Закарпаття, Прикарпаття, Галичини.

https://zak-insider.com/