Відповідний закон підписаний главою держави сьогодні. Президент України Петро Порошенко підписав Закон України від 6 лютого 2018 № 2277 – УІІІ “ПРО внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення кредитного реєстру Національного банку України та вдосконалення процесів управління кредитними ризиками банків”. Про це повідомляє прес-служба глави держави. Законопроект спрямований на зменшення рівня кредитного ризику, забезпечення безпеки банківських операцій, підвищення надійності та стабільності банківської системи, захист інтересів вкладників та інших кредиторів банку. Документом, зокрема, передбачається створення та ведення Національним банком України кредитного реєстру – інформаційної системи, що забезпечує збір, накопичення, зберігання, зміну, використання, поширення (надання) інформації про кредитні операції банків та про стан виконання зобов’язань за такими операціями, аналіз і кваліфікацію кредитів Також закон зобов’язує надавати певну інформацію для реєстру такими установами, як: – банки: про боржників, якщо сума заборгованості за основною сумою і відсотками) за кредитними операціями дорівнює або перевищує 100 розмірів мінімальних заробітних плат (372,3 тис.. гривень; – Фондом гарантування вкладів фізичних осіб: про кредитних операціях банків, яким НБУ прийнято рішення про віднесення їх до категорії неплатоспроможних або про відкликання банківської ліцензії та ліквідації, а також інформацію щодо погашення боргу позичальника, яка міститься в бюро кредитних історій; надання Національним банком України права доступу банкам до інформації за кредитним реєстру для оцінки кредитного ризику Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через два місяці з дня вступу його в силу. Крім положень про обов’язок банків подавати в Кредитний реєстр інформацію про скоєних ними кредитних операціях, які набирають чинності з 1 квітня 2018; інформацію і доступ до неї – через 6 місяців з дня вступу в силу цього закону, але не пізніше 31 грудня 2018; про використання банками інформації з кредитної реєстру для оцінки кредитного ризику – з 1 січня 2019 року.

За відповідне рішення проголосували 282 народних депутати. Верховна Рада України ухвалила в першому читанні проект закону “Про Вищий антикорупційний суд” (реєстраційний номер 7440), внесений президентом України Петром Порошенком.  Як передає кореспондент УНІАН, за це рішення проголосували 282 народних депутати. Із фракції “БПП” проголосував 101 народний депутат, “Народного фронту” – 67, Радикальна партія – 14, “Самопоміч” – 22, “Батьківщина” – 19, Опозиційний блок – 2, група “Воля народу” – 8, група “Відродження” – 15. Законопроектом Вищий антикорупційний суд визначається як постійно діючий вищий спеціалізований суд у системі судоустрою України. Спеціалізований антикорупційний суд має розглядати кримінальні провадження, пов’язані із вчиненням правопорушень, які містять корупційну складову. У законопроекті пропонується покласти на Вищий антикорупційний суд розгляд кримінальних проваджень як стосовно корупційних злочинів, які визначені корупційними Кримінальним кодексом України (а саме злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 Кримінального кодексу України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368 – 369-2 КК України), так і стосовно інших, пов’язаних та об’єднаних із ними в одне кримінальне провадження злочинів. В пояснювальній записці сказано, що такий підхід забезпечить розгляд Вищим антикорупційним судом кримінальних проваджень про легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (стаття 209 КК України), якщо легалізація (відмивання) стосуватиметься доходів, одержаних внаслідок вчинення саме корупційних злочинів, а не внаслідок будь-яких інших злочинів, не пов’язаних із корупцією. За такого підходу Вищому антикорупційному суду будуть підсудні і такі, передбачені Кримінальним кодексом України, злочини, як створення злочинної організації (стаття 255), сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності (стаття 256), якщо вони будуть пов’язані із корупцією. Законопроектом пропонується встановити, що Вищому антикорупційному суду будуть підсудні корупційні та пов’язані із корупцією злочини, якщо розмір предмета злочину (предметів злочинів) або завданої ним (ними) шкоди в 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на час вчинення злочину (злочинів). При цьому також передбачається встановити, що інші суди не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду. Виключення становитимуть провадження щодо корупційних злочинів, вчинених суддями або працівниками Вищого антикорупційного суду (такі провадження не будуть розглядатися Вищим антикорупційним судом), та випадки, коли внаслідок відводів, заявлених суддям, неможливо буде утворити складу суду – у такому разі судовий розгляд кримінального провадження у першій інстанції пропонується покласти на апеляційний суд, юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Законопроектом передбачається поширити юрисдикцію Вищого антикорупційного суду на всю територію України. При цьому пропонується утриматися від запровадження на місцевому рівні антикорупційних судів, у місцевих або апеляційних судах – посад антикорупційних суддів чи на місцях – слідчих суддів у антикорупційних кримінальних провадженнях, ураховуючи можливе завантаження та ризик впливу регіональних еліт. Законопроектом не передбачено розміщення палат Вищого антикорупційного суду, окремих його суддів у різних населених пунктах. Як повідомляв УНІАН, 22 грудня 2017 року президент України Петро Порошенко вніс до парламенту проект закону про Вищий антикорупційний суд (№7440). Також глава держави зареєстрував у Верховній Раді проект закону про внесення змін до закону “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям закону “Про Вищий антикорупційний суд”. Обидва законопроекти визначено як невідкладні. Загалом у ВР було зареєстровано п’ять проектів законів про Вищий антикорупційний суд (№7440, 7440-1, 7440-2, 7440-3, 7440-4) та два про внесення змін до закону “Про судоустрій і статус суддів” у зв’язку з прийняттям закону про Вищий антикорупційний суд (№7441, 7441-1). Сьогодні, 1 березня, ВР включила до порядку денного і розпочала розгляд усіх 5 законопроектів про Вищий антикорупційний суд.

Як передає кореспондент УНІАН, угоду було підписано в. о. голови правління “Укрзалізниці” Євгеном Кравцовим і виконавчим директором General Electric Transportation Рафаелем Сантаною у присутності президента України Петра Порошенка і посла США Марі Йованович і голови правління “Укрексімбанку” Олександра Гриценка. “Це дуже важливий день для всієї економіки. Можу розкрити таємницю, як це все почалося. У червні в ході мого візиту в Америку ми обговорили з Трампом (президентом США Дональдом Трампом – УНІАН), що відносини наших країн повинні знайти практичний характер. Багато років УЗ була недофінансована. Компанія має потребу в рухомому складі, нових локомотивах. Дуже швидко був підписаний контракт на суму 1 мільярд доларів. Репутація GE дуже висока. Вона приходить в ті країни, де толерантність до корупції дуже низька. Тому прихід в Україну – це показник довіри”, – сказав Порошенко.

Там зазначили, що цей закон лежав на полиці протягом цілого року у зв’язку з українським, а не ізраїльським питанням. В разі можливого внесення змін у поправки до закону про Інститут національної пам’яті (ІНП), найбільше їх потребуватиме українська частина, до якої треба застосувати більшу поміркованість. Про це заявив віце-спікер Сейму Польщі, голова клубу керівної партії Право і справедливість Ришард Терлецький. В ефірі одного з телеканалів польський політик зауважив: «зміна закону про ІНП була правильною, оскільки досі польська держава не мала інструментів для переслідування подібних злочинів і тепер вона отримує певний інструмент, теоретичну можливість, переслідування осіб, котрі брешуть про польську історію», передає Польське радіо. За його словами, у справі «української частини закону можливе певне уточнення». «Цій українській частині, правду кажучи, найбільше потрібна певна поміркованість. Закон пролежав рік у шухлядах саме у зв’язку з розширенням категорій, додаванням слів, збільшенням юридичної плутанини. Здавалося, що наприкінці цього пролежування документ не буде дуже чутливими, хоча ця українська частина для українців є важкою. Але Україна також прийняла подібний закон, хоча там не йдеться про міру покарання, однак мова йде про злочин за те, що хтось ставить під сумнів заслуги тих, хто боровся з комуністами, але також вчиняв злочини проти поляків (у 2015 році Верховна рада України прийняла закон, у якому визнала вояків УПА борцями за незалежність України – ред.)», – сказав Терлецький. Як повідомляв УНІАН, президент Польщі Анджей Дуда підписав оновлений закон про ІНП 6 лютого, а потім відправив його на перевірку до Конституційного суду. Президент хоче, аби судді встановили, чи положення поправок Закону про ІНП не обмежують свободу слова та питання про специфіку правових положень. Пізніше Анджей Дуда опротестував положення оновленого закону про ІНП, в яких використано звороти «українські націоналісти» та «Східна Малопольща».

Бойовики на окупованому Донбасі поширюють інформацію про підготовку сил антитерористичної операції (АТО) до “наступальних дій” у березні. Про це з посиланням на інформацію Головного управління розвідки Міністерства оборони України повідомив на брифінгу речник Міноборони з питань АТО Дмитро Гуцуляк. “Серед населення окупованих районів активно розповсюджується викривлена та недостовірна інформація про підготовку сил АТО до ведення наступальних дій у березні цього року”, – зазявив Гуцуляк. Зокрема, на підкріплення такої дезінформації “МВС ДНР” видало розпорядження про проведення підготовки планів евакуації, створення запасів пально-мастильних матеріалів та провізії. Крім того, за даними розвідки, окупаційні “адміністрації” Донецької та Луганської областей продовжують нарощувати масштаби антиукраїнських пропагандистських заходів, маніпулюючи інформацією щодо закону України про реінтеграцію Донбасу.