Усиновлення – одна з кращих сімейних форм виховання для дитини. На цьому наголосила Міністр соціальної політики України Марина Лазебна у День усиновлення, який Україна відзначає 30 вересня, починаючи з 2009 року.

«Кожна дитина-сирота, влаштована до сімейних форм виховання, а не до інтернату, – наша велика перемога, адже саме у родині вона отримує необхідне піклування і батьківське тепло. І одна з пріоритетних серед сімейних форм виховання – усиновлення, коли дитину приймають на правах рідної. Низький уклін людям, які беруть на себе велику відповідальність, роблячи чужу дитину своєю і даруючи їй повноцінне життя», – сказала Марина Лазебна.

Вона зазначила, що у поточному році спостерігається позитивна динаміка усиновлення: у першому півріччі 2021 року на 42% зросла кількість усиновлених дітей у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року.

Загалом в Україні майже 69 тисяч дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Майже 17 тисяч з них чекають на усиновлення і близько 1,1 тисяч сімей і одиноких громадян, які хочуть усиновити дитину та мають статус кандидатів в усиновлювачі. Тому Мінсоцполітики продовжує удосконалення процедури усиновлення задля того, щоб кожна сирота знайшла свою люблячу родину.

Марина Лазебна зазначила, що Мінсоцполітики розробило законопроект щодо удосконалення процедури усиновлення, який Уряд подав до Верховної Ради. Для того, щоб забезпечити можливість покинутій дитині бути усиновленою раніше та менше часу провести у пологовому будинку пропонується зменшити термін для надання згоди на усиновлення дитини батьками з 8 до 6 тижнів у відповідності до Європейської конвенції про усиновлення дітей. Також передбачається вдосконалити процедуру надання згоди на усиновлення дитини у разі, коли мати чи батько новонародженої дитини є неповнолітніми або малолітніми; позбавити інтернати права вирішувати, чи зможуть діти, які в них проживають, бути усиновленими та виховуватись в сім’ї.

Наразі Мінсоцполітики розробляє зміни до постанови Уряду про Порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей. Зокрема, планується спростити процедуру подачі документів кандидатів в усиновлювачі, прискорити розгляд справ завдяки можливості подання їх в електронній формі, вдосконалити та прискорити процедуру підбору для дитини сім’ї, забезпечити її прозорість та зменшити корупційні ризики.

«Кандидати в усиновлювачі зможуть подавати документи в електронній формі, а служби у справах дітей отримають доступ до відповідних електронних баз даних, що прискорить опрацювання цих документів та зменшить ризики отримання недостовірних даних. Людям не доведеться більше подавати велику купу документів», – повідомила Марина Лазебна.

Про усиновлення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, за підсумками 9 місяців 2021 р. йшлося на брифінгу в облдержадміністрації.

Начальниця Служби у справах дітей Закарпатської ОДА Світлана Якімеліна повідомила про тенденцію в усиновленні в області та про поточні результати роботи Служби.

«За 9 місяців поточного року в області усиновлено 35 дітей, 26 із них усиновили громадяни України, ще 9 – іноземці. Родинні стосунки вдалося зберегти 9 дітям із 4 сімей», – підкреслила начальниця Служби у справах дітей облдержадміністрації.

На Закарпатті зменшується кількість дітей, які підлягають усиновленню.

Як зауважила Світлана Якімеліна, з початку року в області на облік з усиновлення взято 71 дитину, коли в попередні роки ця цифра сягала двох сотень. Так, за два роки кількість дітей, які підлягають усиновленню, знизилася на 10%.

Зараз на обліку служб у справах дітей перебувають 2035 дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та 492 дитини підлягають усиновленню.

Також начальниця Служби у справах дітей Закарпатської ОДА проінформувала, що база даних кандидатів в усиновлювачі станом на 25.09.2021 р. налічує 46 кандидатів, з них 39 подружніх пар та 7 осіб. Більшість з них бажають усиновити дитину до 5 років.

За даними служб у справах дітей райдержадміністрацій та міськвиконкомів на території області за станом на 01.07.2021 року проживає 631 усиновлена дитина, за умовами проживання та виховання якої здійснюється нагляд.

Джерело.

Ситуація щодо COVID-19 на Закарпатті станом на 9:00 30 вересня:

➡ за минулу добу у 97 осіб підтверджено коронавірус методом ПЛР

✔ 61016 закарпатців, у яких було підтверджено коронавірус методом ПЛР, одужали

➡ загалом з початку пандемії у 63774 закарпатців встановлено діагноз COVID-19, із яких – 3628 медиків та 3259 дітей

➡ 1633 людей померло, за минулу добу 0 із підтвердженим діагнозом COVID-19 методом ПЛР

➡ Станом на ранок 30 вересня в області проведено 358808 досліджень COVID-19 методом ПЛР, 761 за добу

➡ у 9 закладах охорони здоров’я Закарпатської області госпіталізують хворих на COVID-19

➡ Загалом у цих лікарнях виділено 940 ліжок для хворих на COVID-19

➡ Відсоток ліжок забезпечених киснем – 100 %

➡ Відсоток завантаженості ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підозрілим/підтвердженим випадком COVID-19, – 25 %

Підтверджено методом ПЛР коронавірус у закарпатців:

● м.Ужгород – 19 осіб за добу. Всього – 12289 осіб

● м.Мукачево – 10 осіб за добу. Всього – 4128 осіб

● Великоберезнянщина – 2 особи за добу. Всього – 2079 осіб

● Берегівщина – 2 особи за добу. Всього – 4024 особи

● Виноградівщина – 7 осіб за добу. Всього – 5214 осіб

● Воловеччина – 1 особа за добу. Всього – 1011 осіб

● Іршавщина – 8 осіб за добу. Всього – 3274 особи

● Міжгірщина – 1 особа за добу. Всього – 1947 осіб

● Мукачівщина – 10 осіб за добу. Всього – 2998 осіб

● Перечинщина – 4 особи за добу. Всього – 2865 осіб

● Свалявщина – 1 особа за добу. Всього – 2588 осіб

● Рахівщина – 2 особи за добу. Всього – 4352 особи

● Тячівщина – 7 осіб за добу. Всього – 6783 особи

● Ужгородщина – 11 осіб за добу. Всього – 6694 особи

● Хустщина – 12 осіб за добу. Всього – 3528 осіб

Пацієнти можуть отримати медичну допомогу у приватних медзакладах безоплатно. За це заплатить Національна служба здоров’я, якщо медичний заклад має договір з НСЗУ.

Нині в країні 271 приватний медзаклад і понад 500 лікарів-ФОП мають договори з НСЗУ. Це майже 25% надавачів медичних послуг, які працюють з НСЗУ. Усі вони надають медпослуги безоплатно і в повному обсязі в межах пакетів, за якими вони уклали контракти.

Як отримати безоплатну медичну допомогу в приватному закладі?

В приватному закладі пацієнт може отримати як первинну, так і спеціалізовану медичну допомогу.

По-перше, пацієнт може укласти декларацію з сімейним лікарем, терапевтом чи педіатром, який працює як ФОП або працює у приватному медзакладі.

Нині первинну медичну допомогу надають 228 приватних закладів та 528 лікарів-ФОП за договором з НСЗУ. Найбільше приватних надавачів на первинці в Одеській області – 74, у Дніпропетровській – 73 та у Львівській – 61.

Загалом з квітня цього року НСЗУ виплатила приватним закладам понад 451 млн грн за первинну медичну допомогу, які пацієнти отримали безоплатно.

Щоб отримати медичну послугу у приватному закладі на спеціалізованому рівні безоплатно пацієнту потрібно отримати електронне направлення у сімейного лікаря, який також може працювати як ФОП чи у приватній лікарні. З електронним направленням пацієнт обирає приватний заклад, який надає потрібну йому медичну послугу і має договір з НСЗУ за цим пакетом.

Спеціалізовану медичну допомогу за договором з НСЗУ надають 87 приватних та 13 лікарів-ФОП.

Загалом з квітня цього року приватні медзаклади отримали від НСЗУ понад 229 млн гривень за спеціалізовану медичну допомогу пацієнтам.

Які медичні послуги можна отримати в приватному медзакладі?

Які саме послуги приватний медичний заклад надає безоплатно – залежить від того, за якими пакетами медичних послуг він має контракт з Національною службою здоров’я.

Приватні заклади мають з НСЗУ угоди за такими напрямами:

Надання медичної допомоги дорослим та дітям в амбулаторних умовах – 57 закладів.
Пріоритетні амбулаторні послуги з раннього виявлення онкозахворювань – 55 медзакладів.
Вакцинація проти COVID-19 – 51 приватний медзаклад і 14 лікарів ФОП.
Хірургічні операції – 14.
Супровід та лікування пацієнтів з туберкульозом на первинному рівні – 5 приватних закладів та 5 лікарів-ФОП.
Послуги з реабілітації пацієнтів – 8.
Гемодіаліз – 7 заклади.
Діагностика, лікування та супровід осіб із із вірусом імунодефіциту людини (та підозрою на віл) – 2 заклади.
Ведення вагітності в амбулаторних умовах – 5.
Допомогу пацієнтам з онкологією – 6.
Медична допомога при інсульті – 2.
Лікування інфарктів – 2.
Стаціонарна медична допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, яка надавалася протягом квітня – травня 2021 р. – 1 заклад.
Загалом з квітня НСЗУ виплатила приватним медзакладам понад 700 млн грн за надані послуги пацієнтам.

Які саме приватні заклади підписали договір з Національною службою здоров’я можна перевірити на сайті НСЗУ в розділі “Е-дані” на дашборді “Укладені договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій”.

Щороку приватних закладів, які підписують договір з НСЗУ, стає більше. Така співпраця наближає медичні послуги до українців та підвищує якість їх надання завдяки конкуренції за пацієнта.

Джерело.