РАДІО 7

#добреналаштоване

Archive 28.10.2021

У Китаї створили квантовий комп’ютер, в мільйон разів потужніший, ніж у Google

Китайська дослідницька група успішно розробила 66-кубітну програмовану надпровідну квантову обчислювальну систему – комп’ютер Цзучунчжі 2.1, яка значно збільшує переваги квантових обчислень. Це свідчить про те, що Китай став першою країною, яка досягла переваг у галузі квантових обчислень у двох основних технічних напрямках.

У розробці комп’ютера Цзучунчжі 2.1 взяв участь професор КНТУ Пань Цзяньвей та науковці з Шанхайського інституту мікросистем та інформаційних технологій Академії наук Китаю та Державного дослідницького центру паралельної обчислювальної техніки та технологій.

У системі новинки кількість фотонів, якими маніпулюють, була збільшена до 113. Таким чином, Цзучунчжі 2.1 набагато потужніший за свого 76-фотонного попередника Цзучунчжі, пояснили вчені.

«Квантова перевага – це наукова концепція, яка свідчить, що квантовий комп’ютер може робити речі в деяких областях, що виходять за межі можливостей неквантових або класичних комп’ютерів, але він ніколи не замінить класичні комп’ютери», – сказав Юань Ланьфен, науковий співробітник Національної лабораторії фізичних наук Хефей у Microscale Китайського університету науки та технологій (USTC).

 

quantum-computer

 

Китай у 2020 році другим у світі досяг квантової переваги після того, як наукова група під керівництвом Паня Цзяньвея створила прототип Цзучунчжі. Результати тесту показали, що у розв’язання задачі відбору проб гаусових бозонів його продуктивність в 10-7 разів перевищує суперкомп’ютери. Квантовий комп’ютер – обчислювальна машина, в якій операції виконуються відповідно до законів квантової механіки. Ідея квантового комп’ютера була висунута Р. Фейнманом у 1981 році.

Квантові обчислення вважаються ключовою технологією для наступного покоління інформаційної революції, яка може генерувати обчислювальну потужність, яка перевершує можливості традиційних комп’ютерів, за допомогою спеціальних алгоритмів для вирішення основних економічних та соціальних проблем. Розробка квантових комп’ютерів стала важливим завданням на передовій світової науки та техніки.

Квантові комп’ютери загального призначення у перспективі знайдуть застосування у сфері дешифрування, прогнозу погоди, матеріалознавства та розробки ліків, пояснили вчені.

Джерело.

ДТП у Харкові: з’явилися нові подробиці смертельної аварії

Водій Infiniti, який скоїв смертельну аварію у Харкові, намагався вплинути на хід слідства, заявляючи про викрадення автівки. Під час допиту підліток відмовлявся надавати жодні покази.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на речника Харківської обласної прокуратури Дмитра Чубенка в ефірі Україна24.

“Сторона захисту заявляє, що це не він знаходився за кермом. Це їх позиція, в нас є докази, і під час слідства ми будемо збирати доказову базу та доводити саме свою позицію”, – розповів Чубенко.

Речник прокуратури зазначив, що швидкість, з якою рухався обвинувачуваний наразі не встановлена експертизою.

“Тільки експертиза може вказати точну цифру. Це приблизно близько 180 км/год“, – під

За словами прес-секретаря прокуратури, підозрюваний під час перебування в лікарні заявляв про те, що нібито автівка була викрадена, а під час його затримання він представлявся іншим прізвищем.

“Є ризики того, що підозрюваний може переховувати речові докази, або впливати на свідків, які є його друзями, хоч вони й знаходяться у тяжкому стані в лікарні”, – припустив Чубенко.

На запитання чи визнає 16-річний підліток свою провину, речник відповів, що підозрюваний відмовляється від показів.

“На момент допиту він відмовлявся давати покази, посилаючись на статтю 163 КУ” , – додав Чубенко.

Джерело.

Батьків підозрюваного в ДТП в Харкові можуть притягнути до відповідальності, – прокуратура

Батьків можливого винуватця дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) у Харкові Миколи Харківського можуть притягнути до кримінальної відповідальності. Буде юридично надана оцінка діям батьків.

Про це заявив речник Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко, повідомляє РБК-Україна, посилаючись на брифінг.

За його словами, автіка була придбана батьками та використовувалась за їх пасивного невтручання.

“Йому на момент вчиенння ДТП 16 років. Особа не може в такому віці керувати автомобілем. Батьки повинні були розуміти, але допускати”, – зазначив він.

Чубенко заявив, що буде надана юридична оцінка діям батьків.

“Це можливо як в адміністравному напрямі – складення протоколу на батьків за невиконнаня батьківських обов’язків. Або в рамках кримінального провадження, бо дії спричинили до таких тяжких наслідків, смерті людей”, – заявив він.

Представник прокуратури зазначив, що батьків вже допитали.

Джерело.

НА ЗАКАРПАТТІ ПРИКОРДОННИКИ ЗАТРИМАЛИ ДИСТАНЦІЙНО ПІЛОТОВАНИЙ АЕРОШУТ ТА ДВОХ ЧОЛОВІКІВ, ЯКІ НИМ КЕРУВАЛИ

Закарпатця та мешканця Львівщини, які здійснювали дистанційне управління потужним безпілотником затримали цієї ночі поблизу державної межі з Угорщиною прикордонники Мукачівського загону у ході реалізації інформації наданої офіцерами головного оперативно-розшукового відділу, щодо ймовірного здійснення протиправної діяльності у прикордонні.

Так, близько 2-ї години ночі, під час патрулювання кордону, прикордонний наряд відділу «Лужанка» почув шум двигуна малого літального апарата, який прослідував на територію Угорщини та назад в Україну. Після доповіді військовослужбовців, група реагування у складі співробітників головного оперативно-розшукового відділу та мобільного підрозділу Мукачівського прикордонного загону негайно розпочала заходи з пошуку місця злету та посадки літального апарата.

Вже за кілька хвилин на околиці населеного пункту Зняцево військовослужбовці виявили «залізного птаха» типу аерошут проте без місця сидіння для пілота. Також прикордонники виявили автомобіль марки «Фольксваген» з причепом для перевезення малого літального апарату та двох українців 38 та 45 років, які за допомогою пульта управління здійснювали запуск та керування аерошута.

Мету використання безпілотника оперативники встановлюють. Щодо виявлення ознак злочину передбаченого ст.334 ККУ «Порушення правил міжнародних польотів» прикордонники направили повідомлення до слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області. У разі доведення винуватості чоловіків, їм загрожує покарання у вигляді штрафу від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Варто зауважити, що такого типу безпілотний апарат прикордонники затримали вперше. З огляду на нетипові технічні зміни аерошута, є підстави вважати, що він міг бути використаний для переміщення через кордон заборонених товарів, предметів чи матеріалів.

Літальний апарат наразі вилучено та доправлено до Мукачівського прикордонного загону. Слідчі заходи тривають.

                                                                 Прес-служба Мукачівського прикордонного загону

 

ДТП у Харкові: 16-річного підозрюваного відправили до СІЗО

Київський районний суд Харкова обрав запобіжний захід підозрюваному у смертельній ДТП на проспекті Гагаріна. Миколу Харківського, якому 16 років, відправили до СІЗО.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Kharkiv Today.

Повідомляється, що звинувачення просило утримання під вартою на 60 діб, оскільки є ризик того, що підозрюваний може втекти від слідства чи впливати на свідків. Захист заперечував, пообіцявши явку Харківського до слідчого.

У результаті суд задовольнив клопотання прокурора.

Джерело.

Україна в ТКГ попросила повернути трьох полонянок з ОРДЛО. Росія відмовила

На переговорах Тристоронньої контактної групи по Донбасу українська сторона запропонувала звільнити трьох жінок, які утримуються на окупованих територіях. Раніше бойовики пропонували передати їх нардепу від ОПЗЖ Віктору Медведчуку.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram української делегації в ТКГ.

“В ході засідання гуманітарної підгрупи було висунуто пропозицію повернути уряду України в односторонньому порядку трьох жінок, утримуваних у зв’язку з конфліктом на непідконтрольній території. Однак російські представники цю ідею не підтримали”, – йдеться в повідомленні.

Примітно, що сепаратистські ЗМІ поширюють іншу версію обговорення цього питання. Зокрема, вони заявляють, що представники окупаційної влади на переговорах вимагали замінити українського представника в гуманітарній підгрупі, нардепа Галину Третьякову на “професійну і договороздатну особу”. При цьому підкреслюється, що мається на увазі підозрюваний у державній зраді Віктор Медведчук.

І, як заявляють представники так званої “ЛНР”, саме Медведчуку вони готові передати утримуваних полонянок.

Джерело.

П’ять будинків пошкоджено, а 235 – без світла: наслідки обстрілу Трьохізбенки

У Трьохізбенці (Луганська область) внаслідок обстрілів російсько-окупаційних військ пошкоджено п’ять житлових будинків. Ще 235 осель знеструмлені.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Луганської ОДА.

“У результаті артилерійських обстрілів з боку російсько-окупаційних військ учора в Трьохізбенці пошкоджені житлові та нежитлові будівлі по провулку Степовий. Було випущено близько 20 снарядів”, – йдеться в повідомленні.

За словами голови обласної державної адміністрації Сергія Гайдая, це вже другий ворожий обстріл мирного населення Трьохізбенки за останні два місяці.

“Наслідки роботи забороненої артилерії російсько-окупаційних військ – пошкодження п’яти будинків. Крім того, зафіксоване попадання в лінію електромережі, через що декілька вулиць залишилися без світла”, – розповів Гайдай.

Він зазначив, що від учора постраждалим надається вся необхідна допомога.

 

 

 

Фото: бойовики обстріляли Трьохізбенку на Донбасі (loga.gov.ua)

Джерело.

Морози відійшли. В Україну прийшло потепління: прогноз погоди на сьогодні

В Україні покращилась погода: відійшли морози та потепілішало. Тільки у Сумській та Миколаївській областях очікується невеликий дощ.

Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на УкрГідрометцентр.

Прогноз у всіх областях

Сьогодні потеплішає у всіх регіонах. Невеликий дощі буде тільки у Сумській та Харківській областях.

Температура повітря складе:

  • на заході вдень +11+15, а вночі +2+5,
  • на півночі вдень +10+13, а вночі +3+5,
  • на сході вдень +9+12, а вночі 0-5,
  • на півдні вдень +13+16, а вночі +1+4,
  • у центрі вдень +11+14, а вночі +2+5.

Прогноз у Києві

У Києві сьогодні теж буде сухо та сонячно. Вдень очікується +11+13, а вночі +3+5.

Джерело.

Названо найбільшу зону карантину в Україні: перелік областей

“Помаранчева” зона карантину є найбільшою в Україні. В “червону” зону входять вісім областей, а в “жовту” – три.

Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на прес-службу МОЗ.

“Червона” зона

В зону з найжорсткішими обмеженнями входять:

  1. Дніпропетровська,
  2. Донецька,
  3. Запорізька,
  4. Одеська,
  5. Сумська,
  6. Херсонська,
  7. Рівненська,
  8. Миколаївська.

“Помаранчева” зона

До цієї зони входить найбільше українських областей. У неї входять:

  1. Київ,
  2. Волинська область,
  3. Житомирська (з 30 жовтня “червона”),
  4. Івано-Франківська (з 30 жовтня “червона”),
  5. Київська (з 30 жовтня “червона”),
  6. Луганська (з 30 жовтня “червона”),
  7. Львівська(з 30 жовтня “червона”),
  8. Тернопільська,
  9. Харківська,
  10. Хмельницька (з 30 жовтня “червона”),
  11. Черкаська,
  12. Чернівецька,
  13. Чернігівська (з 30 жовтня “червона”),
  14. Полтавська.

“Жовта” зона

Ця зона карантину стала найменшою. У ній перебуває три області:

  1. Кіровоградська,
  2. Закарпатська,
  3. Вінницька.

 

Названо найбільшу зону карантину в Україні: перелік областей

Джерело.

Професор Луїджі Сантопаоло: «Якщо Бог – це любов, то на Закарпатті я знайшов Його»

Нещодавно до Закарпаття із лекціями навідався відомий європейський бібліст, професор Біблійного інституту при Понтифіку у Римі, Луїджі Сантопаоло. 

Для Срібної Землі та Ужгорода – це без перебільшення неординарна подія, адже наш край не так часто відвідують знаменитості. Наскільки титулований науковець – настільки проста і невимушена у спілкуванні людина, яка випромінює світло, очі якої пломеніють любов‘ю до ближнього. Він уміє так доступно донести до аудиторії біблійні тексти, так захопливо повести лабіринтами історії, яка запечатана у Святому Письмі, що мимоволі відчуваєш себе причетним до Священної Історії. Без догм, книжності, високопарності і зайвої філософії. Йому можна вірити, у його розповідях Ісус –  живий, а не персонаж із запиленого фоліанта. Він не переконує, а тільки проповідує Євангеліє і звіщає Добру Новину. Він дивиться у серце людини, де шукає і бачить Спасителя. І стверджує, що чужих людей для нього не існує, бо всі ми – брати і сестри у Христі, достойні найбільшої любові. Професор Сантопаоло провів у нашому краї цілий місяць, по вуха закохався у нього, прикипів серцем до наших краян, тому мріє повернутися знову, щоб запалити якомога більше закарпатських сердець любов‘ю і вдячністю до Господа. 

Про Начало Начал –  Небесного Отця, Його Слово, про те, як реагувати на виклики сучасного світу та його враження від Закарпаття бесідую з великим диваком, – як він сам себе називає, – і людиною Світла, мудрецем наших часів,  професором Луїджі Сантопаоло.

  • Професоре, уже майже 2 роки ми живемо у дивних часах, коли Коронавірус вніс свої корективи  і припинив чимало ініціатив Церкви…

Це правда. Припинилося чимало інціатив з Євангелізації. Фактично досі законодавством у Європі було заборонено масові зібрання.  Винятком були тільки Меси і катехизація дітей. Але цього надзвичайно мало, бо ми навіть не могли зустрічатися із батьками тих дітей, які йшли до Першого Святого Причастя. Раніше це був дуже цікавий спосіб проповідувати Євангеліє і для дорослих, які інколи  через такі зустрічі трохи наближалися до віри. Ми не мали змоги робити приготування до Літургії із читцями, а катехична школа досі зачинена. Надіюся, що у цьому церковному році все зміниться. У нас є воля для цього, але питання: чи повернуться люди? Маю такі побоювання після того, як прочитав у нас, на парафії (в Неаполі – авт.) низку катехизмів і з сумом мусив констатувати, що людей приходило менше. І вони вже наче і не звикли до оффлайн-зустрічей і мають якісь побоювання стосовно цього. 

  • Скажіть, будь ласка, а як Ви прийшли до Бога і яку роль відіграло Слово Боже в історії Вашого навернення?

У мене своєрідна історія. Я походжу із традиційної італійської католицької родини, де всі члени сім‘ї завжди вірили у Бога. Однак це була віра, яку передають дітям через традицію… У мене дуже рано помер батько, коли мені було всього 2 роки, і це стало для мене  найголовнішим досвідом в контексті того, як я відношуся до віри. Адже коли помирає найрідніша людина – виникають глибокі питання стосовно життя і твого місця в ньому. Позаяк це наче померла половина тебе, адже кожна людина взяла половину генів від тата, а іншу – від мами. І виникає таке відчуття, що вже від народження твій путь веде до землі, до черв‘яків. Природно, на якийсь час я трохи відійшов від віри, адже вважав несправедливим, що така маленька дитина вже має втратити батька. Для мене це було нонсенсом.

Коли мені виповнилося 17-ть – я дізнався про неймовірну річ: одна монахиня із моєї парафії, яка вже на той час померла, не просто багато років допомагала моїй мамі фінансово, а вона ще й заплатила за моє навчання. Проте вона взяла з мами обітницю, що та нічого не скаже мені та брату, допоки вона жива. І тоді я зрозумів, що Господь піклується про мене навіть тоді, коли я про це не здогадуюся. З іншого боку мене огорнуло почуття провини, тому що я ніколи не навідував сестру Катерину, хоч мама і просила мене про це. А тепер вона померла і мені було більше нікому подякувати за багаторічну турботу. Потім до мене прийшло розуміння, що можна любити когось так, що людина навіть не буде здогадуватися про це. Ба більше: можна любити навіть поза смертю, яка не є перешкодою для любові. Сестра Катерина померла, а її любов залишилася, бо я досі живу з вдячністю до неї. І на Ваше запитання про вплив Слова Божого на мене, відповім Вам словами Ісуса: «Все пройде, а моє Слово залишиться або небо і земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть» (Мр.13,31). Тепер я розумію: що це значить – Бог є любов, яка не проходить і смерть не має над нею влади. Тому Слово Боже для мене – школа, де я вчуся це розіміти. 

Є також інший момент. У мене є один текст зі Священного Писання, який є своєрідним орієнтиром чи уставом мого життя. Я читаю його практично щодня і навіть приклеїв його біля свого ліжка, оскільки вважаю його найголовнішим.  Отже, після того, як я відкрив, що Бог любить мене, я став запитувати себе: чи люблю я своїх братів і сестер так само сильно, як Господь полюбив мене. Це текст із Буття про Каїна та Авеля. Читаючи цю розповідь про двох братів, у мене виникає чимало запитань, чільним серед яких є: чи є я сторожем мого брата (Бут.4,9)? Адже найголовнішим у житті, разом із любов’ю, є братерство. І після того, як я відкрив, що Господь може любити і турбуватися про мене навіть тоді, коли я про це не знаю, і, бачачи довкола багато людей, які шукають Божої любові, я збагнув, що прийшла моя пора, аби я став тим інструментом, як свого часу сестра Катерина, через який люди будуть пізнавати Всевишнього і Його любов. Я роблю це через те, що Бог так сильно полюбив мене, що я не можу цю безумовну любов тримати у собі, я мушу ділитися нею! Найважливіше у цьому процесі робити все непомітно, адже любов має бути скромною, а не кричати про себе. Наша радість буде повна, коли ми станемо перед Господом і відкриємо, як ми любили і як любили нас, хоч ми навіть не здогадувалися про це. 

  • Ви багато їздите світом, євангелізовуючи людей. Ви робите це надзвичайно автентично, у тільки Вам притаманній легкій, без зайвого догматизму, формі. Яку мету Ви переслідуєте такими своїми подорожами?

Як я вже казав: Слово Боже – це ключ до любові Господа. Якщо відверто – я не переслідую жодної цілі. Я – жахливий егоїст, тому що під час кожної зустрічі я отримую більше, ніж даю. Так, я проповідую Слово, це приносить, можливо, користь тим людям, яких я зустрічаю на своєму шляху, але навзаєм я отримую великі порції любові. І це дуже гарно. Тому якщо і є якась ціль у цьому всьому, то це – краса і радість, яку я від цього отримую.  Чесно кажучи, я не маю на меті, щоб люди покаялися, бо я сам повинен покаятися. У мене нема місіонерської візії і я не примушую братів-православних, серед яких також проповідую,  ставати католиками. Я просто хочу, щоб ми стали одним цілим у Слові Божому.

  • А як ці християнські вояжі відбуваються у Вас практично  і на чиї запрошення? Адже сьогодні Ви – в Греції, завтра – у Варшаві, післязавтра в Сибіру… 

Все відбувається через зустрічі. Я викладаю Святе Письмо у Папському Біблійному інституті і там я зустрічаю багато людей. Мене не цікавить просто викладати їм, я хочу познайомитися з ними, як з особистостями. Наприклад, так я познайомився з о. Романом Курахом і через цю зустріч мені вдалося цьогоріч приїхати в Україну. У Сибір, де я також щороку проповідую, я потрапив через одну викладачку з Казахстану, де я своєю чергою колись давав уроки італійської, щоб підзаробити, будучи студентом. Вона мене запитала: чи не хочу я приїхати із лекціями в Новокузнецьк, звідки вона родом і  я відповів ствердно. І так було завжди. Коли я зустрічав людей – мене, передовсім, цікавило їх життя, я хотів потрапити у місця, звідки вони родом. Але моє життя – це Слово Боже, тому коли я  приїжджаю кудись, то починаю проповідувати Царство Боже, що гряде. Спочатку я навіть не знаю, як це буде виглядати у практичній площині, але Господь допомагає мені. Він створив нас і Він хоче, щоб ми зустрілися, щоб знали один одного. Насправді найголовніше – це зустріч з людиною і щоб ніхто не пройшов через наші життя мимо, непоміченим, залишеним поза увагою. Я щиро бажаю всім: знайти час поспілкуватися з усіма, адже через звичайну розмову виходять великі діла і стаються неординарні події. 

  • Ви, безперечно, володієте особливим Даром переконання, що, здається, можете достукатися до кожного серця. Як  це у Вас виходить?

Я просто хочу передати те, що відчуваю, людині, яка знаходиться переді мною. Це не просто розумний процес, кінцевою ціллю якого є розуміння. Я би хотів, щоб люди відчували те, що я відчуваю. Я дуже рідко проповідую Євангеліє людям, яких зовсім не знаю. Я мушу хоч щось знати про цих людей. Мені подобається звертатися до людей, із якими я знайомий, мені важливо знати їхні імена… Думаю, у цьому вся суть і люди відчувають цю близькість і мою доступність. Я вірю в Бога, я вірю в те, що Господь став людиною. Відтак при кожній зустрічі з новою особою я зустрічаю більше Бога. І, відповідно, якщо я пропускаю хоча б одну людину, – я пропускаю трішки Небесного Отця. 

  • Нас звела доля під час однієї онлайн-зустрічі у форматі «Lectio Divina», яку з Ужгорода модерує о. Роман Курах, а Ви – з Італії. Цей старовинний метод веде за собою все більше людей, допомагаючи їм глибше пізнавати Доброго Бога, милосердя і любов Якого бездонні. Чим є ця християнська формація для Вас?

Я вірю в цей метод. У нас була одна велика проблема до 2-го Ватиканського Собору. А саме – участь Народу Божого у життєдіяльності Церкви була обмеженою. Ми могли молитися Божественну Літургію і все. У нас не було багато можливостей у світлі релігійного виховання, для мирян майже не було шансу вступити на богословські факультети. Те, що брати і сестри можуть вивчати Слово Боже, заглиблюватися в Нього, є ознакою новизни Церкви або її повернення до початків. «Lectio Divina» – це такий домашній спосіб читання Священного Письма, який дарує вірникам своєрідну інтимність , близькість Божого Слова. І таким чином люди розуміють, що Святе Письмо – це не виключна прерогатива Церкви, напроти: це те, що супроводжує людину щодня, у будь-якому місці.  Коли миряни зустрічаються, щоби розважати над Словом, – це дає завжди плоди. А найголовнішим плодом є усвідомлення, що Слово Боже читається не лише у неділю, у Храмі, а щодня, постійно і не уривками, а читається вся Біблія. І в якийсь момент людина розуміє, що їй потрібна допомога у цьому. А колективні читання роблять цей процес красивішим. Йдеться про красу спільноти, де братів і сестер гуртує Слово.

  • На запрошення свого доброго друга, о. Романа Кураха Ви вперше завітали до Ужгорода, де провели цілий місяць. Це безпрецендентно багато для такої суперзайнятої людини, як Ви. Які враження маєте від нашого міста, краю?

Я досі не перестаю дякувати Господу за те, що дозволив мені потрапити в Ужгород. Це був прекрасний досвід. Справа в тім, що я, як звичайно, мав проповідувати цього літа в Сибіру, але через ковідні обмеження поїздка не вдалася. Але я не міг сидіти на місці. Я мусив проповідувати Євангеліє. І так сталося, що я в одного спільного знайомого, о. Ярослава Чайківського, який служить у Венеції, попросив контактні дані до о. Романа Кураха, із яким я невідкладно зв‘язався. Я сказав йому, що хотів би вчити українську мову, так як моя племінниця – наполовину українка і, можливо, принагідно проповідувати чи викладати в семінарії. Отець Роман відразу позитивно відреагував на мій запит. Вони з отцем-ректором Петром Берешем мені все організували. Просто так, заради Бога… І я приїхав.  Усі вони – священики, семінаристи, Народ Божий дарували мені таку любов, яку я не міг передбачити. Я мав навіть за честь святкувати цього року свій день народження  серед братів і сестер із Ужгорода. Якщо відверто:я відмічаю цей день зазвичай, але такого свята у мене не було ніколи у житті! Так багато людей прийшло мене привітати, я несподівано отримав чимало подарунків, які тепер завжди зі мною. А отець-ректор Петро став для мене справжнім життєвим орієнтиром, бо він піклувався про мене, як батько про сина. Окрім того брати-семінаристи огорнули мене такою турботою, що я відчував себе цілий місяць абсолютно і безумовно улюбленим. Це така радість! Якщо Бог – любов, то я на Закарпатті знайшов Бога. Тепер Всевишній живе для мене на Закарпатті! Тому я дуже сумую за Вашим прекрасним краєм і мрію невдовзі повернутися туди. На Закарпатті все гарно: мальовнича природа, пам‘ятки архітектури, надзвичайно смачна їжа… Але це все – ніщо у порівнянні з красою місцевих людей. Тут багато посмішок, але й багато сліз. Тобто багато щирих емоцій, які стали такими рідкісними у сучасному світі. І це був цілий місяць  дивовижних емоцій, які я досі зберігаю у своєму серці. 

  • Проявами непідробних емоцій ми, українці, дуже схожі з вами, італійцями. Чи помічаєте ще якісь спільні риси між нашими народами?

Ми – веселі нації і це добре. Що нас ще єднає, – це те, що ми дуже глибоко відносимося до життя, до Бога. І любимо безмежно та безумовно. Це благодать від Господа, яку ми, вочевидь, не заслужили, але отримали від Нього як дар. 

  • Як навчитися любити своїх ворогів, про що нас просить Ісус?

Маю дуже просту пораду щодо цього: потрібно знайти гарні моменти, пов‘язані із людьми, яких ми не любимо. Слід знайти можливість робити з такими людьми щось красиве. Таким чином отримаємо спільні спогади про приємні і корисні справи і тоді ми вже не зможемо до кінця не любити їх. Чим більше таких моментів – тим менше нелюбові до певних людей. Часом потрібно заздалегідь організувати такі зближення, руйнуючи відстані між людьми. Чому погані люди уміють планувати зло, а хороші не можуть запланувати добро? Я думаю, що Каїн ніколи не сидів з Авелем, потягуючи пиво і спостерігаючи захід сонця, бо він надто багато працював. Якби вони разом пережили щось красиве, то Каїн ніколи не вбив би Авеля.

  • Професоре, у сучасному світі часто-густо домінують злість, заздрість, агресія. Як боротися з цими негативними спалахами емоцій у собі?

Справа в тім, що суспільство навчило нас репресувати свої емоції. Ми всі можемо переживати такі стани і ніхто не є застрахованим від вибуху неприємних емоцій. Ми всі можемо стати агресивними. Для цього необов‘язково потрібна зброя, позаяк іноді можна більше ранити словом. Я – не виключення. Але я маю один чарівний рецепт і це слово «пробач». Це слово для нас, християн, є початком спасіння. Спасіння починається з покаяння, а покаяння означає: «Прости мене». Інколи ми не просимо пробачення і злість росте, бо ніхто не перериває ланцюжок агресії чи насилля. Але ми, християни, маємо шанс боротися з агресивними проявами у собі з одного боку через любов, а з другого – через прощення.   Адже пробачення – це лікування насильства. Кожного разу, коли ми висловлюємо свою любов ближньому, біси зупиняються і перестають коїти зло. На секунду, на мить. Бо зло не розуміє добро. Якби ми всі так чинили  – зло щезло б раз і назавжди!

  • У світі – стільки страждання. Яким чином їх можна мінімізувати на Ваш погляд?

Людина думає, що її почуття – унікальні і ніхто не може відчувати так само.  Але за Одкровенням, коли відкривається істина, що те, що я відчуваю – відчуваєш і ти, і якщо мені боляче – боляче і тобі, то я розумію, що це – теж моє, як частина мого тіла. Коли ми кажемо, що Христос – це голова, а Церква – тіло, ми, як діти, які торкаються вогню і обпікаються, таким чином помалу усвідомлюючи істину, що кожна частина цього тіла наша. Потрібен час, щоб зрозуміти, що всі люди – наші. І коли ранять мого брата – мені болить. 

  • Що побажаєте нашим читачам і який месидж можете надіслати їм?

Я бажаю кожній людині на Закарпатті відчувати у своєму серці любов, яку я відчув, коли був цього року в Україні. Також щиро зичу всім пізнати красу братерства, яке для мене є спасінням. 

Спілкувалася Оксана Кузьмінська

Теж Професор Луїджі Сантопаоло завітав і до нашої студії, де дав чудові інтерв’ю в рамках програми “Persona Grata”, яку ви можете слухати в нашому етері щонеділі та щосереди об 11:10.

 

Джерело.

У Сумах біля будинку застрелили місцевого активіста

У Сумах застрелили активіста “Правого сектора” Олександра Іваніна, який критикував місцевих депутатів і перевізників. Чоловіка вбили на очах його дружини біля під’їзду будинку, в якому він проживав.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Facebook-сторінку голови Сумської організації “Правий сектор” Сергія Супруна.

“Вбито Олександра Іваніну, активіста національно-визвольного руху “Правий сектор” Сумщини. Застрелено біля під’їзду власного будинку в присутності дружини”, – написав Супрун.

Напередодні Іваніна прийшов на засідання міської ради і виступив з критикою на адресу місцевих депутатів і перевізників маршруток. Він лаяв їх за високі ціни і низьку якість обслуговування. Після чого заявив, що на дорогах міста будуть зупиняти транспорт, що порушує критерії, яким повинні відповідати маршрутки, з викликом поліції.

“Близько 21 години Саша разом з дружиною Анею під’їхали на машині до свого під’їзду, Саня виліз з машини, поліз у багажник за речами. В цей час неподалік, на лавочці, сидів якийсь чоловік. Як описує свідок, побачив Саню, дістав зброю і почав стріляти. Зробив кілька пострілів. Швидше за все, це пов’язано з антикримінальною діяльністю. Він публічно висвітлював діяльність певних осіб”, – повідомив Супрун в коментарі “Суспільному”.

Речник Національної поліції Сумської області Володимир Крупецьких повідомив у коментарі журналістам, що виклик до поліції надійшов о 21:10. Він уточнив, що загиблий – чоловік 1992 року народження. Зараз на місці вбивства працюють правоохоронці. За попередньою інформацією, активіст помер в результаті вогнепального поранення.

Джерело.

Місія ОБСЄ нарахувала за добу 455 порушень режиму припинення вогню

Місія ОБСЄ нарахувала за добу 455 порушень режиму припинення вогню. 435 порушень режиму припинення вогню в Донецькій області і 20-в Луганській області.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на звіт СММ ОБСЄ за 27 жовтня.

“У Донецькій області СММ зафіксувала 435 порушень режиму припинення вогню, у тому числі 86 вибухів (15 розривів, 27 вибухів у повітрі і 44 вибухи невизначеного походження)”, – йдеться у звіті.

Більшість порушень відбулося в межах і поблизу ділянки розведення в районі н. п. Петровське (непідконтрольно уряду, 41 км на південь від Донецька), а також на північ від Широкиного (підконтрольне уряду, 100 км на південь від Донецька).

Джерело.