Гість ефіру – народний депутат України VII та VIII скликань Валерій Лунченко.

У випуску – про децентралізацію на Закарпатті, українсько-угорські відносини, земельну реформу, а також про діяльність нардепа, зокрема лобіювання ремонту автодоріг області.

Довідка. Народився 13 жовтня 1982 року у м. Хуст. Закінчив Угорський національний інститут та Харківський національний автомобільно-дорожній університет. З березня по вересень 2014 року – голова Закарпатської ОДА. Народний депутат VII та VIII скликань. Нині секретар Комітету ВРУ з питань аграрної політики та земельних відносин, співголова групи з міжпарламентських зв’язків з Угорщиною.

Закарпаття – досі єдина область, яка не затвердила перспективний план формування ОТГ. Більше того, створити ОТГ важко через те, що ОДА не дає позитивних висновків об’єднанням. Ваше бачення цієї проблеми:

В.Лунченко: Однозначно реформа децентралізації Закарпаттю потрібна. Так, вона потребує  часу аби  відбулася правильно, але, на жаль, сьогодні Закарпатська область найгірша за показниками по об’єднанню. Твердо переконаний, що це неминучий процес і він однозначно  повинен осягнути всю країну , покрити всі населені пункти. Децентралізація – це ключ до успіху, адже такою реформою пройшли всі країни Європейського Союзу. В багатьох державах ці процеси займали навіть два десятки років. Однак, вважаю, що на Закарпатті цей процес зараз штучно призупинений.

На жаль, сьогодні бачення децентралізації мною, а також колегами нардепами Р.Горватом та В.Петьовкою, які, скажімо так, є «протекторатом децентралізації», відрізняється від бачення цієї реформи головою Адміністрації  (ред. – Закарпатської ОДА). Саме тому, ми, В.Лунченко, В.Петьовка та Р.Горват, звернулися до Президента України, до Прем’єр-міністра, до голови обласної ради, а також до Г.Москаля щодо децентралізаційних процесів в Закарпатті.

Давайте проаналізуємо переваги децентралізації. Окрім коштів, а це за нашими розрахунками, близько 150 мільйонів гривень,  які недоотримала наша область в минулому році через не запуск реформи, це право об’єднаних територіальних громад розпоряджатися землями . Сьогодні ринок землі не працює, а ті територіальні громади, які об’єдналися мають право, в межах своїх населених пунктів, розпоряджатися своїми землями. Це дуже важливий інструмент в руках місцевих територіальних громад, тому ми будемо і далі працювати у цьому напрямку і наполягати на тому, що ця реформа обов’язково потрібна Закарпаттю.

Так, слід враховувати й особливості нашого краю, зокрема компактне проживання національних меншин, але це не є причиною аби гальмувати цю реформу.

Вас «чують» ті, до кого Ви звертались щодо штучного призупинення реформи?

Буквально на минулому тижні мали зустріч з прем’єр міністром В.Гройсманом. З ним ми узгодили своє бачення децентралізаційних процесів в області. Однозначно нас чують…

А в Закарпатті?

На жаль, поки не чують, але я переконаний, що рано чи пізно все ж таки ми свого досягнемо і це піде тільки на користь області та на користь жителям нашого краю.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі:

Минулого року в Ужгородському національному університеті реорганізували ряд факультетів, серед них – факультет здоров’я та фізичного виховання. До його складу ввійшла кафедра фізичного виховання та кафедри колишнього факультету здоров’я людини.

Відтепер тут готують фахівців з таких спеціальностей:

– фізична терапія, ерготерапія;

– фізична реабілітація;

– спеціальна освіта (спеціалізація «Олігофренопедагогіка. Логопедія»);

– фізична культура і спорт.

Усі деталі щодо вступу можна знайти на офіційній сторінці факультету на Facebook, а також на офіційному сайті УжНУ у розділах “Факультети” та “Абітурієнту”.

Безпосередньо про особливості вступу, навчальний процес та можливості для студентів, зокрема стажування у Туреччині, а також про те, де працюють випускники слухайте у подкасті програми “Persona Grata” з гостем у студії Іваном Миронюком, деканом факультету здоров’я та фізичного виховання УжНУ:

У студії Radio 7 – тренер “Голтіс Академії” Павло Нінц.

Система Голтіса спрямована на самозцілення та оздоровлення всього організму. Заснована закарпатцем Володимиром Вукстою. Останній у віці 25 років переніс перелом шийного відділу хребта. До повноцінного життя його повернули авторські вправи за системою Голтіса “Зцілюючий імпульс”. Володимир займається розкриттям потенціалу і можливостей у сфері реабілітації та відновлення здоров’я уже понад 40 років.

Сама ж методика “Зцілюючий імпульс” заснована на кількох постулатах, зокрема, регулярні фізичні навантаження, раціональне і правильне харчування, голодування та контроль над психологічним і емоційним станом.

Система Голтіса спрямована не тільки на підтримання ідеальної фізичної форми, але і на формування позитивного ставлення до життя.

Детальніше слухайте у повній версії розмови, доданій у звуковому файлі.

Гість ефіру – народний депутат України VIII скликання Роберт Горват.

У випуску – про діяльність нардепа, включаючи законодавчі ініціативи щодо електрокарів, виноробства та інші, а також про децентралізацію на Закарпатті та ВЕС на Боржаві.

Довідка. Народився 17 лютого 1969 року в селі Тур’ї Ремети Перечинського району Закарпатської області. У 2009 році завершив навчання в Ужгородському навчальному центрі Київського національного торговельно-економічного університету. Депутатських повноважень набув у листопаді 2014 року. Входить до депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка», член Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Минулого тижня, Ви представили громадськості звіт про свою діяльність, де одним з напрямків вказано оновлення дорожньої інфраструктури Закарпаття, якщо можна, трохи детальніше:

Р.Горват: Дійсно, ми в цьому напрямку працюємо. Разом з Валерієм Лунченком і Василем Петьовкою ми намагаємось лобіювати кошти чи інші питання, що стосуються нашого краю, в тому числі, і щодо доріг Закарпаття.

Два роки тому, ми поборолися за введення митного експерименту – 50% суми перевиконання надходжень із митниці мають бути направлені кожній області і вкладені у дорожнє покриття. Минулого року ця цифра по Закарпаттю склала 380 мільйонів гривень, з них 120 мільйонів гривень мають бути вкладені у державні дороги. Десь третина доріг у Закарпатті державні. Розрахунок здійснюється таким чином, 100%, – з них 60% йде на державні дороги, 35% – на дороги місцевого значення і 5% – на безпеку руху. Частина коштів через те, що зимою не можна асфальтувати перейшли на цей рік. Цього року ми думаємо, що надійде десь 700-800 мільйонів гривень від митного експерименту і всі вони будуть інвестовані у дорожнє покриття. Це що стосується митного експерименту.

Крім того, ми разом з В.Лунченком та В.Петьовкою були у С.Новака, це голова «Укравтодору». На сьогодні, можу сказати слухачам, що цього року буде зроблено нове покриття по маршруту Чоп-Мукачево. На це покриття буде виділено 50 мільйонів гривень. Загалом же освоєно 170 мільйонів гривень. Ці гроші виділені, вони є в області і вже почалися роботи. Ну десь приблизно так.

В продовження теми інфраструктури, хочу запитати про інший вид транспорту – залізничний, включаючи проблеми сполучення зі столицею, –

Р.Горват: Знову ж таки, з  колегами В.Лунченком та В.Петьовкою, ми були два тижні тому у виконуючого обов’язки «Укрзалізниці» Є.Кравцова. Ми висвітлили йому проблематику, яка є в області. Буквально, вже за тиждень у нас почав курсувати додатковий потяг. Окрім того, потяг №29 почав їздити кожен день. Також мною було пролобійовано зупинку потягу №13 у Перечині. Ми ще раніше боролися за цей напрямок, щоб хоча б один потяг їздив через Перечин, Березний, Кострино задля розвитку туризм на Закарпатті. Ми попросили зробити у потягах більше плацкартних місць. Нам пообіцяли, що плацкартні вагони будуть причеплені до цих потягів. Також почав їздити потяг №207. Ну і звісно, нам хочеться сполучити Україну з Європою. Десь місяці два уже займаюся цим питанням. Саме Ужгород є тим містом, з якого би міг курсувати такий потяг до Словаччини. З приводу цього питання, їздив до Словаччини три тижні тому. Справа в тому, що у нас є залізнична колія, яка доїжджає до комбінату біля Кошице. Можна було б запустити поїзд до Требішова, але ця колія є лише вантажною. Ми можемо зробити її пасажирською, але словацька сторона каже, що ця дорога дуже завантажена. Натомість, вони запропонували інший варіант – у нас колись була вузькоколійка до Ужгорода, але чомусь у 1991 році її розібрали з незрозумілих причин, при чому полотно залишилося, треба поставити лише рейки. Два тижні тому, на зустрічі з Є.Кравцовим, ми вирішили, що слід зрозуміти скільки грошей коштують ці «вузькі» рейки і рухатися в цьому напрямку. Таким чином, ми б сполучили Україну з цілою Європою і з Ужгорода люди могли б їхати в Кошице чи в інші міста Європи. Це був би крок правильний. Словацька сторона пообіцяла надати потяг, але, в той же час, коли ми були у Є.Кравцова, ми подумали «а чому б нам український потяг не поставити» і поповнювати тим самим бюджет. Процес триває.

Децентралізація на Закарпатті – рухаємось чи стоїмо на місці?

У нас всього шість громад. Якщо ж взяти цифри по Україні, то вже біля 60% всієї території України стали громадами. Нам треба швидше рухатися у цьому напрямку тому, що є дуже одна проста та банальна причина. У 2016 році за рахунок державних субвенцій на розвиток ОТГ урядом було виділено 1 мільярд гривень, з яких, наприклад, Хмельниччина, маючи 22 об’єднані громади отримала 216 мільйонів гривень, Тернопільщина, відповідно, – 26 громад і 141 мільйон гривень. Закарпаття тоді мало 2 громади і лише 15 мільйонів гривень. У 2017 році Хмельниччина отримала 167 мільйонів, Тернопільщина – 115 мільйонів гривень, Закарпаття – ті ж 15 мільйонів гривень. У 2018 році, з виділених 1,9 мільярдів гривень, Закарпаття знову отримає лише 16 мільйонів. Закарпаття могло б отримати 350-400 мільйонів гривень, але ми їх не отримали. В чому плюси ОТГ? Орієнтовно на Закарпатті має бути 40-45 ОТГ – голови громад вирішуватимуть як «заїхати» на Закарпаття інвесторам, де краще висаджувати певні культури і, взагалі, як краще вибудовувати економіку області. Це можливо з 40-50 громадами і кожен у себе на території ґазда – він розумітиме, що йому не треба і що йому треба. При цьому, бідні громади не будуть залишені напризволяще. Вся Україна рухається дуже швидко в сторону того, що кожен має займатися своїм ґаздівством – чи це є три села, чи це є п’ять сіл. За громадами майбутнє! От поїдьте у Польщу – все добре, все працює, на своїй території ґазда вирішує що, як і куди. Думаю, що ситуація з децентралізаційними процесами на Закарпатті зміниться на краще.

Позицію Р.Горвата щодо ВЕС на Боржаві, а також про законодавчі ініціативи нардепа, слухайте у повній версії розмови, доданій у звуковому файлі.

Гість ефіру – успішний підприємець, керівник проектів “Гірчичне зерно” (м. Ужгород) та “Основи фінансової грамотності” Василь Дідичин.

Чим бідні відрізняються від багатих та чому бідними управляти легше, а також лайфхаки для батьків як навчити дітей фінансової грамотності у подкасті випуску програми:

Серед випускників факультету – дипломати, а також працівники органів державної влади, зокрема Адміністрації Президента України та Міністерства закордонних справ. Серед студентів – стажери дипвідомств Нью-Йорка, Братислави та Праги. Чим живе факультет міжнародних економічних відносин УжНУ? 

Про вступ, навчальний процес та можливості для випускників слухайте у подкасті програми “Persona Grata” з гостем у студії Миколою Палінчаком, деканом факультету міжнародних економічних відносин УжНУ:

Директор Агенції регіонального розвитку Закарпатської області Віталій Попович завітав до студії Radio7. Гість розповів про ідею створення та загалом  діяльність Агенції, зокрема, напрацьовані проекти та плани на майбутнє. Уже за тиждень будуть оголошені конкурси на заміщення вакантних посад у самій Агенції та розпочнеться пошук партнерів для співпраці. В березні ж відбудеться третій тиждень Києво-Могилянської бізнес-школи в Ужгороді. На весну також планується масштабна сесія для розробки стратегії краю.

Окрім того, чому за кластерами майбутнє Закарпаття слухайте у подкасті програми “Persona Grata”:

До студії Radio 7 завіла Тетяна Козак, головний лікар Ужгородського міського центру первинної медико-санітарної допомоги. Говорили у випуску програми “Persona Grata” про медичну реформу – як змінюють первинну медицину, де знайти сімейного лікаря та про нові ціни медичних послуг, а також про ініціативу “Хоспіс вдома”.

Хто такий перинатальний психолог? В чому суть психологічної готовності до материнства? А також про всі “за” і “проти” партнерських пологів та про курси для вагітних по підготовці до пологів та материнства слухайте у подкасті програми “Persona Grata” з гостем в студії психологом Тетяною Попович:

Про Школу депутатів в Ужгороді, закарпатську молодіжку Демальянсу та Раду громадського контролю при НАБУ слухайте у подкасті програми “Persona Grata” з гостем в студії громадським активістом Олександром Пересоляком:

Головний редактор газети “Неділя” Михайло Носа розповів про святкування п’ятнадцятої річниці видання. Формат видавці обрали оригінальний – 15 вечорів разом з газетою “Неділя”.  Розпочали у листопаді минулого року з літературного перфомансу за участі Тетяни П’янкової та Василя Кузана. В рамках святкування краяни також уже мали можливість побачити виставу “Лайкнутий”. В цьому ж році очікуємо, зокрема, на Любка Дереша та Романа Скорпіона.

Михайло Носа також розказав, що святкування не буде обмежуватись тільки Ужгородом. Планують використовувати літні майданчики. Загалом, має бути цікаво. Тож слідкуйте за анонсами.

Окрім того, гість розповів про одні з найобговорюваніших проектів видання “Впливові люди Закарпаття. Топ-100” та “Успішні жінки Закарпаття”.

Детальніше слухайте у подкасті програми “Persona Grata” з гостем у студії Михайлом Носа: