Як повідомляє Укрінформ, така інформація оприлюднена сьогодні на сайті Євроради.

«ЄС рішуче відповів на неспровоковану та нічим не виправдану війну проти України. Він ухвалив безпрецедентну кількість санкцій, що спрямовані проти економіки росії та мають на меті обмежити її здатність до продовження агресії. Для того, щоб досягти у цьому успіху, імплементація цих рішень потребує спільних зусиль. Сьогоднішнє рішення є важливим інструментом для того, щоб припинилися будь-які спроби оминути ці заходи», – зауважив з цього приводу міністр головуючої в ЄС Чеської Республіки Павел Блажек.

Як зазначається у повідомленні, наразі різні країни-члени мають різні підходи до визначення того, що є порушенням обмежувальних заходів ЄС і які покарання можуть накладатися у зв’язку із цими порушеннями. Така ситуація, своєю чергою, може спричинити відмінності у рівні виконання санкції та підвищити ризик уникнення цих санкцій, що дозволить особам, які підпадають під санкції, користуватися своїми активами на території ЄС та продовжувати підтримувати режими, проти яких ЄС запровадив обмежувальні заходи.

Рішення включити такі спроби обійти або порушити імплементацію обмежувальних заходів ЄС до переліку європейських злочинів є першим із двох кроків до запровадження рівного виконання санкцій у всіх країнах ЄС. Після прийняття цього політичного рішення Європейська комісія представить конкретні пропозиції до регуляторних правил із чіткою дефініцією порушень, що підпадають під категорію кримінальних злочинів, а також градацію покарання за порушення обмежувальних заходів ЄС.

Проєкт такої директиви (регуляторний документ Єврокомісії – ред.) має бути внесений на затвердження Радою ЄС та Європейським парламентом.

Як повідомлялося, нинішній європейський перелік дій, що підпадають під визначення кримінальних злочинів на території країн ЄС, містить прояви тероризму, контрабанди людьми, сексуальну експлуатацію жінок і дітей, незаконну торгівлю наркотичними речовинами, відмивання грошей, корупцію, підробку платіжних засобів, комп’ютерні злочини та організовану злочинність.

Європейська комісія оприлюднила пропозиції щодо включення спроб оминути або порушити обмежувальні заходи ЄС до переліку злочинів 25 травня 2022 року.

З початку російського військового вторгнення в Україну ЄС застосував вже 8 пакетів санкцій проти осіб, установ та секторів економіки російської федерації з метою обмеження її здатності до продовження агресивної війни проти України.

24 листопада президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на фоні продовження обстрілів росією критичної інфраструктури України заявила, що ЄС «повним ходом» веде роботу над дев’ятим пакетом санкцій ЄС проти російської федерації.

Джерело.

Про це повідомляє Sueddeutsche Zeitung, передає Укрінформ.

Так, через енергетичну кризу Європейська організація ядерних досліджень (CERN) 28 листопада, на два тижні раніше запланованого терміну, зупинила роботу колайдера, який знаходиться на кордоні між Францією та Швейцарією поблизу Женеви.

У 2023 році планується також скоротити час його роботи – на 20%.

Зазначається, що французький постачальник електроенергії EDF попросив скоротити час роботи. Це має істотно розвантажити систему: за повний рік роботи колайдер споживає стільки електроенергії, скільки домогосподарства міста із населенням 300 тисяч осіб.

Кожну секунду під час роботи колайдеру відбувається близько двох мільярдів зіткнень між протонами. Фізики отримують знання про будівельні блоки матерії завдяки процесам розпаду. Менший час виконання означає менше зіткнень. Втрата не може бути компенсована, оскільки прискорювач і пристрої, які записують дані, працюють на межі продуктивності. Але, як зазначив керівник досліджень Йоахім Мніх, «у порівнянні з поточним чотирирічним періодом роботи прискорювача, на 20 відсотків менше зіткнень цього і наступного року терпимо».

За його словами, «якщо ціни на електроенергію залишаться високими в довгостроковій перспективі, це може означати, що нам доведеться скоротити програму з фізики або розтягнути її».

Експерти перевіряють, де ще можна заощадити електроенергію.

Заходи економії запроваджуються також у наукових установах інших європейських країн.

Як повідомлялося, найбільший у світі прискорювач елементарних частинок пролягає в тунелі (у формі тора окружністю 27 км) на глибині до 175 метрів. Фінансування та розробку проєкту здійснюють понад 10 тисяч науковців та інженерів, представників різних університетів і лабораторій з понад 100 країн світу.

Джерело.

Про це у Фейсбуці повідомив міністр інфраструктури Олександр Кубраков, передає Укрінформ.

«Зернову ініціативу продовжено на 120 днів, але росія все ще має інструменти для штучного обмеження її можливостей», – зазначив він.

Міністр повідомив, що наразі у черзі для проходу інспекції в Туреччині стоять 77 суден. Через позицію рф за день відбувається у 5 разів менше інспекцій, ніж було. А порти Великої Одеси використовують до 50% своїх потужностей. Як результат, у листопаді очікується, що по обсягах експорту зернових Україна не вийде і на 3 мільйони тонн. Тоді як у жовтні цей показник дорівнював 4,3 мільйона тонн, а технічно ми спроможні вивозити і 6 мільйона тонн за місяць.

Кубраков обговорив із послом США Бріджит Брінк та спеціальним уповноваженим з санкційної політики США Джеймсом О‘Браєном способи посилення зернової ініціативи та розширення її можливостей.

«Стратегічно ми маємо досягти не тільки пришвидшення інспекцій на Босфорі, а й долучення до ініціативи портів Миколаєва та пролонгації угоди щонайменше на рік. Щодо приєднання до ініціативи портів Миколаєва ми офіційно звернулися до ООН та Туреччини з пропозицією розглянути зміни до ініціативи», – наголосив міністр.

Як повідомлялося, Україна попри війну виконуватиме свої експортні зобов’язання щодо постачання зерна та іншої сільськогосподарської продукції на світовий ринок. Про це Президент Володимир Зеленський наголосив під час першого Міжнародного установчого саміту щодо реалізації ініційованої Україною програми Grain from Ukraine.

Фото: Мінінфраструктури

Джерело.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на заяву компанії у Твіттері.

«ВВС надзвичайно стурбована ставленням до свого журналіста Еда Лоуренса, який був затриманий під час висвітлення протестів у Шанхаї. Його утримували протягом кількох годин перед тим, як відпустити. Під час затримання поліцейські били та штовхали його. Це сталося, коли він працював як акредитований журналіст», – йдеться у заяві.

Також компанія заявила, що не отримала достовірного пояснення затримання Лоуренса.

«Ми не отримали жодних офіційних пояснень чи вибачень від китайської влади, окрім заяви офіційних осіб, які пізніше звільнили його, що вони заарештували його для його ж блага на випадок, якщо він підхопить COVID-19 від натовпу», — повідомили у ВВС.

Виступаючи в Пекіні, речник міністерства закордонних справ Китаю Чжао Ліцзянь сказав, що заява ВВС не відображає того, що сталося. За його словами, Лоуренс не сказав, що він журналіст і не показав відповідне посвідчення представника ЗМІ.

«Наскільки ми розуміємо, заява BBC не відповідає дійсності. За словами влади в Шанхаї, журналіст, про якого йдеться, не розкривав свою журналістську особу в той час, він відкрито не показував своє посвідчення представника іноземного ЗМІ», — сказав Чжао.

Зазначається, що іноземні репортери в Китаї зобов’язані мати при собі посвідчення, видане урядом, яке ідентифікує їх як акредитованих журналістів під час висвітлення новинних подій.

Як повідомляв Укрінформ, на вихідних у низці китайських міст пройшли масштабні акції протесту проти урядових заходів протидії COVID-19, зокрема у Пекіні, Шанхаї, Ухані, Ланьчжоу. Також були зіткнення демонстрантів із поліцією.

Китай, що є найбільшим імпортером нафти у світі, дотримується політики голови Сі Цзіньпіна щодо боротьби з COVID-19, навіть незважаючи на те, що у більшій частині світу зняли майже всі обмеження. Зокрема, керівництво країни від початку пандемії намагається боротися з нею виключно локдаунами та загальним тестуванням.

За минулу добу в КНР зафіксували новий максимум щоденних заражень коронавірусною інфекцією на тлі протестів проти урядових заходів протидії хворобі – 40 052 випадків COVID-19

Джерело.

Як повідомляє Укрінформ, така інформація оприлюднена на сайті Європейської комісії.

«Єврокомісія продовжує відповідати на тривалу енергетичну кризу та пропонує введення Механізму ринкової корекції для захисту бізнесу та домогосподарств ЄС від випадків різкого зростання цін на газ. Це доповнює заходи зі зниження попиту на газ та із підвищення безпеки постачання шляхом диверсифікації постачальників енергії», – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, після початку військової агресії росії проти України, а також спроб росії перетворити енергетичне постачання на зброю, ціни на газ в країнах ЄС досягли рекордно високих показників у серпні поточного року, що спричинило суттєву шкоду для всієї європейської економіки, мало підривний ефект для цін та електроенергію та збільшило загальний рівень інфляції. Пропозиції єврокомісії спрямовані на те, щоб упередити повторення таких явищ у майбутньому.

Запропонований інструмент складається зі встановлення «стелі» ціни на закупівлю газу в обсязі €275 за мегават/годину, що буде застосуватися на біржах оптової закупівлі газу з урахуванням місячних коливань ціни. Зокрема, цей механізм буде приведений у дію, якщо ціна оптової закупівлі газу на таких пунктах перевищуватиме обсяг у €275 протягом двох тижнів.

Ще одним «спусковим гачком» для застосування Механізму ринкової корекції може стати ситуація, коли ціни на природний газ на таких пунктах оптової закупівлі будуть перевищувати ціну на поставки скрапленого газу LNG на €58 протягом принаймні десяти днів торгів у двотижневий період.

У випадку, якщо ціни будуть виходити за встановлені межі, так зване Європейське агентство зі співробітництва енергетичних регуляторів (ACER) негайно буде оприлюднювати повідомлення про ринкову корекцію в Офіційному журналі ЄС, інформуватиме про вжиті заходи Єврокомісію та фінансові інституції ЄС, включаючи Центробанк. Як передбачається, рішення про корекцію цін на газ набуде чинності наступного дня після оприлюднення такого рішення.

За повідомленням Єврокомісії, такий механізм корекції ринкових цін може бути активований вже з 1 січня 2023 року.

Єврокомісія передбачає, що застосування такого механізму може нести ризики для безпеки та стабільності постачання газу, та пропонує ввести можливість негайного призупинення його дії.

Це буде зроблено «автоматично» у випадках, коли ситуація на ринку не відповідатиме встановленим критеріям, зокрема, розрив між ціною на оптові постачання газу та ціною на поставки LNG буде перевищувати встановлену межу у 58 євро у період, що перевищує 10 днів поспіль.

Єврокомісія може призупиняти дію Механізму своїм рішенням, якщо виникатимуть серйозні ризики для безпеки постачання газу до ЄС, а також для зусиль зі скорочення його споживання та для фінансової стабільності Євросоюзу.

Як зазначається, Єврокомісія може утриматися від застосування такого ринкового механізму корекції цін, якщо ЄЦБ та інші ключові фінансові інституції ЄС вважатимуть високою ймовірність реалізації ризиків, що можуть бути пов’язані із таким ціновим обмеженням.

Як вже повідомлялося, одним із наслідків російської агресії проти України стало різке зростання світових цін на енергоресурси та продовольство, що було спричинено цілеспрямованими зусиллями кремля із перетворення енергії та поставок сільськогосподарської продукції на зброю.

У серпні поточного року рівень цін на газ на території ЄС сягнув рекордних показників, та перевищив 2000 євро за 1000 кубометрів. З метою стабілізації цін Єврокомісія погодила із країнами ЄС та запровадила заходи зі скорочення попиту на газ на 15 відсотків, що дозволило підійти до зимового періоду із газовими сховищами в країнах ЄС, що були заповнені на 95 відсотків.

Водночас Єврокомісія вжила заходи для диверсифікації шляхів постачання енергії, різкого зменшення залежності від російських поставок на користь надійних постачальників, зокрема, США, Норвегії, Азербайджану, та інших країн. В результаті таких заходів вдалося досягти зниження цін на енергію, зокрема, на закупівлю природного газу.

Джерело.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє enkorr.

Січневі ф’ючерси на Brent здешевшали на лондонській біржі ICE Futures на $0,16 (0,18%), до $88,2 за барель. За вівторок Brent здорожчала на $0,91 (1%), до $88,36 за барель.

Січневі ф’ючерси на WTI знизилися в ціні на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) на $0,10 (0,12%), до $80,85 за барель. За попередню сесію контракт здорожчав на $0,91 (1,14%), до $80,95 за барель.

Нафтовий ринок демонстрував слабкість на початку поточного тижня, коли ціни опустилися до січневих мінімумів після появи у ЗМІ повідомлень про те, що Саудівська Аравія й інші учасники ОПЕК обговорювали можливість збільшення квоти на видобуток нафти на 500 тисяч б/д у рамках угоди ОПЕК+. Однак пізніше міністр енергетики Саудівської Аравії спростував ці повідомлення і зазначив, що альянс дотримується узгодженого скорочення видобутку і прийматиме рішення з огляду на баланс попиту і пропозиції на ринку. Це дало позитивний імпульс цінам на нафту.

Крім того, ринок готується до запровадження західними країнами стелі цін на російську нафту. The Wall Street Journal із посиланням на джерела написала, що держави G7 можуть погодити це рішення сьогодні, 23 листопада. За даними газети, найімовірніший рівень ціни на російську нафту, який обговорюють західні політики, становить 60 доларів за барель, при цьому учасники дискусії домовилися, що він не повинен перевищити 70 доларів за барель. Цей захід, як повідомляється, почне діяти з 5 грудня.

Негативним чинником для ринку, як і раніше, залишаються новини з Китаю, де реєструється новий спалах захворюваності на коронавірус. Трейдери побоюються падіння попиту в КНР через запровадження нових локдаунів у країні, що є найбільшим споживачем нафти у світі.

Джерело.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на турецький телеканал NTV.

«Згідно з інформацією, отриманою від міністерства охорони здоров’я, 50 осіб отримали поранення: 37 у Дюздже, 1 у Стамбулі, 6 у Зонгулдаку, 1 у Сакар’ї, 1 у Болу та 4 у Бурсі», – повідомляє телеканал.

У результаті землетрусу отримали пошкодження близько 8 тисяч будинків. У МВС Туреччини повідомили, що в них буде проведена оцінка збитків. Рятувальники закликають місцеве населення не заходити до пошкоджених будинків.

Після землетрусу в регіоні також відбулося відключення електроенергії. На заправках утворилися черги з бажаючих заправити автівки. У Дюздже підземні поштовхи тривають, місцеві мешканці кутаються в ковдри та розводять багаття на вулицях, аби зігрітися.

Через землетрус навчання було призупинено на один день у школах в провінціях Дюздже, Сакар’я, Болу та Зонгулдак.

Як повідомляв Укрінформ, у ніч з 22 на 23 листопада у провінції Дюздже, що приблизно за 200 км від Стамбула, стався землетрус магнітудою 5,9 за шкалою Ріхтера.

Фото: ntv.com.tr

Джерело.

Про це він повідомив у середу, передає Укрінформ із посиланням на NewsMaker.

Як пояснив міністр, деякі обсяги газу, що надходять, Молдова залишає в українських сховищах, де вже зберігається понад 200 млн куб. метрів газу.

“«Газпром» у звичному для нас недружньому стилі загрожує ще більше знизити постачання газу. Вони звинувачують Україну та Молдову у тому, чого насправді немає. Щоб було зрозуміло, весь газ, що постачається до Молдови, доходить до нашої країни. І правий берег платить і платитиме за поставлений нам газ. Ті обсяги газу, про які говорить «Газпром», — наші запаси, які ми зберігаємо в Україні. (…) Немає тиску, шантажу, погроз. Разом ми добиваємося енергетичної незалежності», — написав Спину в Teлеграм.

У вівторок, 22 листопада, «Газпром» повідомив, що «фіксує осідання в Україні російського газу, призначеного для постачання молдавським споживачам за контрактом із Moldovagaz. За даними оператора української газотранспортної мережі, які є у відкритому доступі, за перші 20 днів листопада Молдова отримала приблизно на 29 млн кубометрів газу менше, ніж мала отримати при добовому обсязі постачання 5,7 млн ​​кубів.

У компанії пригрозили, що при збереженні «транзитного дисбалансу через Україну для споживачів Молдови», 28 листопада з 10:00 «Газпром» почне скорочення подачі газу на ГВС «Суджа» для транзиту через Україну в обсязі недопостачання.

В українському «Нафтогазі» повідомили, що весь обсяг газу, прийнятий у ГВС «Суджа» для транспортування до Молдови, в повному обсязі передали в точках виходу з України до Молдови на ГВС «Олексіївка» та «Гребеники». Там також зазначили, що з початку вересня Молдова розпочала запроваджувати віртуальний реверс на точках підключення з Україною.

Як повідомлялося, починаючи з жовтня 2022 року «Газпром» перестав бронювати додаткові транспортні обсяги української ГТС і скоротив постачання газу до Молдови до 5,7 млн кубів уже заброньованих обсягів транспортування. Таким чином, у жовтні постачання газу до Молдови скоротили на 30% порівняно з обсягом, обумовленим контрактом між «Газпромом» і Moldovagaz. У листопаді при тому ж обсязі поставка виявилася нижчою за заплановані на 50%.

Джерело.