RADIO7

#добреналаштоване

Лідер КНР заявив, що Китай не піде на конфронтації

Голова КНР Сі Цзіньпін вважає, що китайській нації притаманна виняткова миролюбність, і наголошує, що Китай не піде на конфронтації та поділ світу на протиборчі табори.

Про це він заявив на конференції з питань культурної спадщини та розвитку в Китайській історичній академії, повідомили Укрінформу в посольстві КНР в Україні.

У своїй промові Сі назвав п’ять визначних рис китайської цивілізації: спадковість, самобутність, єдність, інклюзивність та миролюбність. За його словами, прагнення до миру «закладено в генах китайського народу і втілює дух китайської нації».

«Виняткова миролюбність китайської цивілізації визначає те, що Китай продовжуватиме здійснювати обміни та взаємне пізнання з різними цивілізаціями, а не культурну гегемонію, що Китай не нав’язуватиме власні цінності та політичну систему іншим, а підтримуватиме співпрацю», – сказав Сі.

Китайський лідер додав, що його країна також не буде йти на конфронтації та поділ світу на протиборчі табори.

«Щоб побудувати сучасну китайську цивілізацію,.. Китай має залишатися впевненим у своїй культурі та продовжувати йти власним шляхом,.. бути відданим відкритості та інклюзивності й адаптувати іноземні культури до місцевого, китайського контексту», – зазначив Сі.

Джерело.

Суд в Австрії постановив переглянути справу про екстрадицію Фірташа

Вищий земельний суд Відня ухвалив рішення про перегляд справи щодо екстрадиції до США українського олігарха Дмитра Фірташа, задовольнивши  його апеляцію.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, про це повідомили у Вищому земельному суді Відня у п’ятницю.

“Вищий земельний суд Відня задовольнив апеляцію Дмитра Фірташа і схвалив перегляд процедури екстрадиції. Таким чином, рішення  Вищого земельного суду Відня від лютого 2017 року скасовується. Тепер Земельний суд Відня у кримінальних справах наново вирішуватиме питання про допустимість екстрадиції на підставі нових свідчень”, – йдеться у рішенні суду.

У поширеному пресрелізі нагадується, що у лютому 2017 року Вищий земельний суд Відня постановив, що екстрадиція Фірташа до США є допустимою. Цьому передувало протилежне рішення Віденського земельного суду з кримінальних справ, на яке прокуратура Відня подала апеляцію. Також вказується на те, що у липні 2019 року Верховний суд Австрії погодився з оцінкою Вищого земельного суду Відня, що політичні мотиви при видачі ордеру на арешт не були доведені.

Водночас у червні 2019 року Фірташ подав клопотання про перегляд екстрадиційної процедури і надав численні нові документи, у тому числі письмові свідчення свідків. Як йдеться у пресрелізі, Земельний суд Відня у кримінальних справах відхилив прохання про повторний розгляд справи у березні 2022 року.

У Вищому земельному суді Відня повідомили, що тепер, після прийнятого рішення про задоволення клопотання Фірташа та перегляд справи, суд першої інстанції – Земельний суд Відня у кримінальних справах – “повинен буде прийняти рішення по суті – чи є екстрадиція прийнятною чи неприйнятною”. Також має бути перевірено, “чи володіє Дмитро Фірташ дипломатичним імунітетом”.

“У випадку прийняття юридичного рішення про допустимість екстрадиції, федеральний міністр юстиції повинен буде вирішити, чи буде вона здійснена. Якщо буде прийнято юридичне рішення про неприйнятність екстрадиції, то екстрадиція не розглядатиметься”, – заявили у Вищому земельному суді Відня.

Як повідомлялося, Дмитра Фірташа було затримано в столиці Австрії 12 березня 2014 року на запит міністерства юстиції США. Відомство звинуватило його у хабарництві з метою отримання дозволу на видобуток титанової сировини в Індії. Готову продукцію планували продавати базованій у Чикаго (США) компанії Boeing. У подальшій аргументації Мін’юсту США для австрійського суду Фірташа також було названо “високопоставленою особою російської організованої злочинності”.

Через тиждень після затримання земельний суд Відня звільнив Фірташа під рекордну для цієї країни заставу – 125 млн євро та підписку про невиїзд з Австрії. Заставу вніс російський олігарх Василь Анісімов, який, за даними ЗМІ, є другом довіреної особи путіна – Аркадія Ротенберга, фігуранта санкційних списків США і ЄС.

Джерело.

F/A-18 Hornet не дасть кораблям-вбивцям стріляти по Одесі

Україні обіцяють найуніверсальніші винищувачі четвертого покоління – F/A-18 Hornet. Важливо, що їх розробляли для боротьби з морськими цілями. І не лише…

За даними The Australian Financial Review, Австралія, Сполучені Штати та Україна наразі активно обговорюють можливість передачі Україні 41 винищувача-бомбардувальника F/A-18 Hornet, які належать Королівським ВПС Австралії (RAAF).

Списані F/A-18 на військовій базі Королівських повітряних сил Австралії поблизу Ньюкасла. Фото The Australian Financial ReviewСписані F/A-18 на військовій базі Королівських повітряних сил Австралії поблизу Ньюкасла. Фото The Australian Financial Review

Згідно із джерелами, США висловили підтримку ідеї надання Україні австралійських винищувачів F/A-18.

 

Для забезпечення успішної передачі F/A-18 до України, погодження Вашингтона є ключовим, оскільки Сполучені Штати володіють правами інтелектуальної власності на ці літаки. Австралія планує замінити F/A-18, на надсучасні винищувачі F-35 й вже замовила 72 таких літаки.

 

У випадку, якщо винищувачі F/A-18, які були вилучені з експлуатації, не будуть відправлені в Україну, залишається варіант їх утилізації або продажу приватній авіаційній компанії RAVN Aerospace для використання під час тренувань військових пілотів в США. Списані F/A-18 будуть виконувати роль «ворожих» літаків.

 

Згідно з даними видання, переговори продовжуються.

 

Всі сторони дійшли висновку, що немає сенсу для утилізації технічно справних та надзвичайно ефективних бойових літаків, надто, коли Україна має реальну потребу у військовій авіації. Згідно з оцінками експертів, українські льотчики зможуть опанувати F/A-18 протягом 4 місяців.

 

З метою запобігання ескалації конфлікту, австралійці (разом з американцями) планують чітко визначити, що літаки Hornet можуть використовуватися лише в українському повітряному просторі. Вони попереджають: якщо F/A-18 будуть застосовані для бомбардування Росії, це може призвести до зупинки обслуговування цих літаків союзниками.

 

F/A-18 Hornet – це палубний винищувач-бомбардувальник четвертого покоління, розроблений американською компанією McDonnell Douglas у 1970-х роках. У 1997 році компанія була придбана компанією Boeing. А літак – є основним бойовим літаком ВМС США, а його модернізована версія експортується та виготовляється досі.

 

 

Озброєння

 

У зв’язку з тим, що F/A-18 був спроектований головним чином для потреб ВМС США, очевидно, що його базування передбачалося на авіаносцях. Обмежена площа на кораблях не дозволяє розміщувати велику кількість різних типів літаків для кожного завдання.  Тож літак F/A-18 Hornet дійсно є універсальним, він має потужний арсенал зброї, що дозволяє йому завойовувати перевагу у повітрі, на морі та на землі.

За інформацією ЗМІЗа інформацією ЗМІ

Завдяки сучасним ракетам “повітря-повітря”, він може ефективно протистояти будь-яким повітряним загрозам, збиваючи їх на відстані 100 кілометрів.

 

Завдяки важким протикорабельним ракетам AGM-158C LRASM він здатен знищувати ворожі морські цілі за 1000 кілометрів, навіть не наражаючи себе на небезпеку.

 

Нарешті, F/A-18 Hornet може підтримувати піхоту, знищуючи наземні цілі. Завдяки високоточним корегованим бомбам та ракетам, літак може ефективно атакувати і вражати противника на землі, забезпечуючи підтримку військ на передовій.

 

F/A-18E/F озброєний однією шестиствольною гарматою М61А2 “Вулкан” калібру 20- мм з боєзапасом у 578 снарядів. Літак має 9 точок підвіски з загальним бойовим навантаженням більше 6000 кг. Озброєння – це ракети “повітря-повітря” AIM-120 AMRAAM та ASRAAM, а також широкий асортимент високоточних засобів для ураження наземних цілей – від Paveway II та JDAM-ER до AGM-158 JASSM та Harpoon.

 

Універсальний винищувач

 

Можливості F/A-18E/F Super Hornet роблять потужним багатофункціональним засобом, який може забезпечити Україні гнучкість та перевагу в різних сферах ведення бойових дій.

 

Крім того, існує спеціалізована версія F/A-18 – EA-18G Growler, яка призначена для радіоелектронної розвідки та електронної боротьби. Слід зауважити, що такі літаки також знаходяться на озброєнні в Австралії.

 

Літак було сконструйовано з урахуванням навантажень під час старту з катапульт, жорстких посадок на авіаносці і, навіть, на контакт з солоною водою.

 

Незважаючи на значні строки експлуатації у Австралії, слід враховувати, що ці літаки розроблені спеціально для використання в екстремальних умовах авіаносців і солоної води. Але ніколи не використовувались у таких умовах. Адже Австралія не має своїх авіаносців, тому усі F/A-18 використовувались суто з наземних аеродромів.

 

 

Електроніка й авіоніка

 

F/A-18 Hornet оснащені досить сучасною електронікою. Американські конструктори давно відмовились від звичайних аналогових приладів зі стрілками, тому F/A-18 має три дисплеї, які підтримують сенсорне керування.

 

Крім того, винищувачі F/A-18 мають інноваційну систему наведення за допомогою шолома – JHMCS. Ця передова технологія дозволяє відображати певну частину інформації з приладової панелі на шоломному дисплеї, що значно підвищує обізнаність екіпажу про оточуюче середовище та режими роботи літака. Проте, головною перевагою JHMCS є здатність наводити ракети на ціль під час активних повітряних боїв, дозволяючи пілоту охоплювати поле зору в широких межах до 160°.

 

Літак оснащений багатофункціональним радаром AN/APG-73. Такі радари забезпечують високу інформативність ситуації, швидке оновлення даних і можливість відстеження декількох цілей одночасно.

 

Дальність виявлення повітряних цілей класу “винищувач” у AN/APG-73 становить 100-115 км. Крім того, радар здатний одночасно захоплювати до 10 цілей і вести вогонь по 4 з них.

 

F/A-18 оснащений двома турбореактивними двоконтурними двигунами F404-GE-400, що дозволяють досягати швидкості до 1915 км/год.

 

 

Варто також зазначити, що в межах недалекої перспективи проблем зі запчастинами для цих літаків не виникне, оскільки всі існуючі оператори F/A-18 Hornet, які постачають зброю Україні, поступово припиняють їх експлуатацію. Тобто, вони вивільняють якщо не самі літаки одразу, то, безперечно, певні запаси комплектуючих.

 

Україна потребує F/A-18 Hornet якнайшвидше. Радянський авіапарк, який у нас ще залишився, не здатний нести повний арсенал озброєнь країн-членів НАТО, які надаються Україні.

 

Наявність цих літаків допоможе захищати наші мирні міста від злочинних ракетних обстрілів з боку Російської Федерації. В разі прийняття такого рішення, цей універсальний літак зможе брати участь у бойових діях як у повітрі, так і на землі, й на морі. Остання обставина є надзвичайно важливою. Оскільки Чорноморський флот РФ продовжує обстріл українських міст ракетами «Калібр».

Нинішні удари по Одесі свідчать: Україна критично потребує засобів ураження російських бойових кораблів, які здійснюють ці злочинні обстріли.

Богдан Тузов, інфографіка Олександра Шингура

Джерело.

НАТО не бачить змін у ядерних позиціях Росії, які б потребували реагування – Столтенберг

НАТО проводить уважний моніторинг змін у ядерному позиціонуванні Росії, але на цьому етапі не бачить рухів з її боку, які б потребували відповідних змін у ядерному позиціонуванні НАТО.

Про це перед початком зустрічі міністрів оборони країн НАТО у Брюсселі заявив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг, повідомляє кореспондент Укрінформу.

Саме так керівник Альянсу відповів на запитання журналістів щодо реакції НАТО на заяви російського керівництва про розгортання ядерної зброї у Білорусі.

«Російська ядерна риторика є безумною та небезпечною. Росія має знати, що ядерна війна не може бути виграна і ніколи не має бути розв’язана. Ми, безумовно, проводимо уважний моніторинг того, що робить Росія. Поки що ми не бачили жодних змін у її ядерних позиціях, які б вимагали зміни наших позицій. Водночас те, що ми бачимо, – це частина тенденції, коли Росія робить великі інвестиції в нові сучасні ядерні спроможності, і також розгортає нові ядерні спроможності поблизу кордонів НАТО, наприклад, у високих широтах Півночі», – зауважив Столтенберг.

Він додав, що на таку поведінку Росії на цьому етапі НАТО відповідає лише підвищенням готовності своїх сил, збільшенням присутності у східній частині Альянсу.

«Ми будемо продовжувати уважний моніторинг, як Росія змінює своє ядерне позиціонування, і які дії можуть бути необхідними», – додав генеральний секретар НАТО.

Як повідомлялося, 15 червня у Брюсселі розпочалася дводенна зустріч міністрів оборони НАТО, головними питаннями якої є продовження допомоги для України у її боротьбі проти російської агресії та підготовка до вільнюського саміту Альянсу 11-12 липня поточного року.

Джерело.

Гендиректор МАГАТЕ Гроссі розпочав візит на Запорізьку АЕС

 Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі розпочав візит на тимчасово захоплену російськими військами Запорізьку АЕС

Про це в Телеграмі повідомляє НАЕК “Енергоатом”.

Джерело.

«Вони знають, що робити»: Міністр оборони Естонії закликав не тиснути на Україну щодо контрнаступу

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур закликав не чинити тиску на Україну у питанні контрнаступу.

Про це він сказав перед початком зустрічі глав оборонних відомств Альянсу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми вважаємо, що у найближчі тижні побачимо ще більше просування. Але ще раз моє звернення до всіх: не чиніть додаткового тиску на українців. Вони знають, що робити. Ми допомагаємо їм, вони мають виграти цю війну”, – сказав естонський міністр.

Він також наголосив, що допомога Україні триватиме, адже “Кремль не заспокоїться”.

Як повідомлялося, 15 червня у Брюсселі розпочалася дводенна зустріч міністрів оборони НАТО, головними питаннями якої є продовження допомоги Україні та підготовка до Вільнюського саміту Альянсу.

Фото: Kermo Benrot

Джерело.

«Вагнерівці» відмовляються підписувати контракти попри розпорядження Путіна – британська розвідка

Керівник групи “Вагнер” Євген Пригожин відмовився підписувати контракти з російським військовим відомством, попри розпорядження російського лідера Володимира Путіна, чим провокує конфлікт зі своїм вождем.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство оборони Великої Британії у Твіттері.

10 червня 2023 року Міністерство оборони РФ почало вимагати від членів “добровольчих формувань”, таких як група “Вагнер”, підписати контракти безпосередньо з міністерством, цей крок прямо схвалив президент Путін, виступаючи на телебаченні 13 червня 2023 року.

Кілька місяців власник “Вагнера” Євген Пригожин різко критикував ієрархію Міноборони, але підкорювався владі Путіна.

Однак, попри коментарі Путіна, 14 червня 2023 року Пригожин заявив, що “жоден з бійців “Вагнера” не готовий знову стати на шлях ганьби”. Тому вони не підписуватимуть контракти.

“Риторика Пригожина переростає в непокору ширшим верствам російського істеблішменту”, – йдеться у повідомленні.

1 липня 2023 року спливає кінцевий термін підписання контрактів російськими вояками, ймовірно, цей день стане ключовим моментом у цьому питанні.

Раніше британська розвідка повідомляла, що на багатьох ділянках фронту спостерігається активізація бойових дій, водночас ворожнеча між ПВК “Вагнер” та Міністерством оборони Росії досягла безпрецедентного рівня. “Уперше власник “Вагнера” Євген Пригожин заявив, що армія навмисно застосувала летальну зброю проти його підрозділів. Після сутички “Вагнер”, ймовірно, затримав командира бригади російської армії”, – повідомляють розвідники.

Джерело.

Шмигаль очікує, що Рада директорів МВФ якнайшвидше схвалить угоду щодо розширеного кредитування

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль розраховує на те, що угода щодо розширеного кредитування буде схвалена Радою директорів МВФ якнайшвидше.

На цьому він наголосив під час онлайн зустрічі із директором Європейського департаменту МВФ Альфредом Каммером, передає Укрінформ із посиланням на Урядовий портал.

«Очікуємо, що досягнута угода на рівні персоналу буде схвалена Радою директорів МВФ якнайшвидше. Це дасть можливість Україні отримати наступні 900 млн доларів», — підкреслив Шмигаль.

Він подякував команді фонду за продуктивну роботу над першим переглядом програми розширеного кредитування в розмірі 15,6 млрд доларів, а також за високу оцінку прогресу України.

Сторони також обговорили питання відновлення України.

«Працюємо над залученням додаткових коштів від партнерів і розраховуємо, що конференція в Лондоні принесе результат», — зазначив глава українського уряду.

Наприкінці березня МВФ схвалив програму розширеного фінансування EFF для України в розмірі 15,6 млрд дол., розраховану на 48 місяців.

Перший перегляд програми EFF для України проходив наприкінці травня у Відні.

30 травня МВФ і українська влада заявили про досягнення угоди на рівні персоналу щодо успішного проведення цього перегляду та ухвалення оновленого пакета заходів економічної та фінансової політики в межах програми EFF.

Фото: КМУ

Джерело.

Президент Чехії вважає, що нагляд за всіма росіянами на Заході треба посилити

Президент Чехії Петр Павел вважає, що всі росіяни, які наразі живуть у західних країнах, мають бути під більш пильним наглядом спецслужб, аніж це було до війни.

Таку думку Павел висловив у інтерв’ю Радіо Свобода, передає Укрінформ.

«Я гадаю, що.., коли війна триває, заходи безпеки стосовно громадян Росії мають бути жорсткішими, аніж за нормальних умов. Всі росіяни, які живуть в західних країнах, мають більше бути під наглядом, порівняно з минулим. Бо вони є громадянами країни, яка веде агресивну війну», – сказав Павел.

Він зауважив, що йому шкода цих людей. Водночас Президент Чехії нагадав, що коли почалась Друга світова війна, то всі японці, які жили у Сполучених Штатах, були під суворим наглядом.

На уточнююче запитання стосовно нагляду за росіянами, чеський лідер відповів, що має на увазі нагляд спеціальних служб.

Як повідомлялося, МЗС Румунії 8 червня поінформувало посла РФ у Бухаресті про скорочення персоналу дипломатичного представництва. За рішенням румунської влади, РФ має скоротити кількість посад у посольстві в Румунії на 51. Йдеться про 21 дипломатичну посаду та 30 посад технічно-адміністративного персоналу.

Фото: Ondrej Deml/Imago

Джерело.

Парламент Естонії ухвалив заяву на підтримку створення спецтрибуналу для РФ

Рійгікогу (парламент Естонії) ухвалив заяву з вимогою притягнути до відповідальності осіб, причетних до скоєння злочину агресії проти України, і закликом створити міжнародний спеціальний трибунал під егідою ООН.

Про це повідомляє ERR, передає Укрінформ.

За ухвалення заяви після майже тригодинного обговорення проголосували 85 депутатів.

У документі зазначається, що агресивна війна Російської Федерації проти України є найжорстокішим актом агресії у Європі з часів Другої світової війни, який потребує адекватної правової реакції. Водночас злочин агресії є найтяжчим міжнародним злочином, що лежить в основі всіх інших, які вже були та вочевидь будуть скоєні проти України.

“Обов’язок держав по всьому світу – крім притягнення до відповідальності осіб, які вчинили акти геноциду, злочини проти людяності та воєнні злочини, також притягнути до відповідальності тих, хто спланував, підготував, створив умови та вчинив злочин агресії щодо України”, – йдеться у заяві.

Водночас естонські депутати наголошують, що без суду над особами, які вчинили злочин агресії, “неможливо досягти справедливого та стійкого миру в Україні та у всій Європі”.

За їхніми словами, для суду над керівництвом Російської Федерації, яке скоїло злочин агресії, необхідно створити міжнародний спеціальний трибунал під егідою Генеральної Асамблеї ООН.

Рійгікогу включає створення та забезпечення початку роботи міжнародного спеціального трибуналу для здійснення провадження щодо злочину агресії проти України до пріоритетів зовнішньої політики Естонії.

Парламент також закликає уряд і президента Естонії порушувати це питання на всіх зустрічах з урядами інших держав, у всіх міжнародних організаціях, членами яких є Естонія, на всіх міжнародних форумах, а також зміцнювати співпрацю з урядом України щодо розслідування злочину агресії та притягнення злочинців до відповідальності.

“Рійгікогу закликає уряди та парламенти по всьому світу, особливо союзників Естонії, активно підтримувати створення міжнародного спеціального трибуналу під егідою Генеральної Асамблеї ООН”, – сказано у заяві.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук подякував парламенту Естонії за ухвалення заяви щодо притягнення до відповідальності винних у злочині агресії проти України і підтримку створення міжнародного спецтрибуналу.

«Зокрема, Рійгікогу вимагає притягнути до індивідуальної відповідальності осіб, причетних до планування, підготовки та скоєння злочину агресії проти України. А також закликає створити для цього спеціальний міжнародний трибунал під егідою ООН», – написав Стефанчук.

Стефанчук наголосив, що злочин агресії – це найвищий міжнародний злочин, який є першопричиною всіх інших злочинів, скоєних Росією в Україні.

«Безкарність злочинів породжує нові жахи, які Росія коїть в Україні. Саме тому Російська Федерація має бути притягнута до відповідальності», – наголосив спікер

Від початку 2022 року Рійгікогу виступив з сімома заявами та одним зверненням на підтримку України та з засудженням діяльності Росії. Зокрема, Рійгікогу визнав діяльність збройних сил Російської Федерації проти України геноцидом українського народу, оголосив російський режим терористичним, а Російську Федерацію – державою-спонсором тероризму.

Рійгікогу також підтримав створення ЄС у Гаазі центру розслідування злочину агресії Російської Федерації, закликав держави всього світу зробити свій внесок у діяльність центру та продовжити докладати зусиль щодо створення міжнародного спеціального трибуналу.

17 травня 2023 року Рійгікогу ухвалив заяву на підтримку вступу України до НАТО.

Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський доручив напрацювати проєкт резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо створення спеціального міжнародного трибуналу для притягнення до відповідальності російського військово-політичного керівництва за злочин агресії проти України.

Джерело.

Тренування українських пілотів дозволяє готувати постачання літаків – Столтенберг

Кілька країн НАТО оголосили ініціативу з підготовки українських військових пілотів для використання сучасних бойових літаків, зокрема F-16, що відкриває можливість для розгляду рішення про початок їх постачання для України, коли пілоти будуть для цього готовими.

Про це перед початком зустрічі міністрів оборони країн НАТО у Брюсселі заявив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Я вітаю рішення кількох країн-членів розпочати тренування (українських) бойових пілотів. Це важливо і дозволить на пізніших стадіях прийняти рішення щодо доставки бойових літаків 4-го покоління, таких, наприклад, як F-16», – сказав керівник Альянсу.

Він відзначив, зокрема, зусилля Данії, яка відіграє провідну роль у досягненні такої угоди, і також у тренуванні українських пілотів, та продовжує надавати Україні суттєву допомогу.

«Коли точно буде прийнято це рішення – зараз говорити зарано. Але той факт, що тренування пілотів розпочалося, надає нам також можливість вирішувати питання щодо доставки літаків, коли пілоти будуть готові на них літати», – зауважив Столтенберг.

Він нагадав, що на початку тижня відвідав з візитом Вашингтон та з президентом США обговорював підготовку до Вільнюського саміту. Серед головних тем цих переговорів була допомога для України, вдосконалення політики стримування й оборони Альянсу, а також необхідність для країн-союзниць збільшувати витрати на оборону.

Як повідомлялося, 15 червня у Брюсселі розпочалася дводенна зустріч міністрів оборони НАТО, головними питаннями якої є продовження допомоги для України у її боротьбі проти російської агресії та підготовка до вільнюського саміту Альянсу 11-12 липня поточного року.

У рамках зустрічі відбудуться засідання Комісії НАТО–Україна та зустріч Контактної групи з оборони України під егідою США. Одним із ключових питань цієї зустрічі буде створення так званої авіаційної коаліції, яка сприятиме наданню Україні сучасних бойових літаків 4-го покоління для продовження самооборони та боротьби проти російської агресії.

Джерело.

Розпочалася зустріч у форматі «Рамштайн»

Розпочалася чергова зустріч Контактної групи з питань оборони України.

Її відкрив міністр оборони США Ллойд Остін, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Разом ми залишаємося на боці України», – підкреслив Остін.

Він зазначив, що міністри понад 50 країн обговорять сьогодні насамперед зміцнення української ППО, що є необхідним для захисту мирного населення та критичної інфраструктури проти жорстоких російських повітряних атак. Також йтиметься про підготовку українських пілотів.

Джерело.