Додаток для обміну миттєвими повідомленнями Viber отримав 10 версію, з масштабним редизайном і “поліпшеною взаємодією з користувачем”.

Новий дизайн досить радикально відрізняється від попередньої версії Viber, а також виглядає набагато більш сучасним, пише НВ, посилаючись на  Digital Trends .

За словами представників Viber, основний упор робився на реалізацію простої навігації в додатку Viber і поліпшення доступу до таких речей, як приватні і групові чати, спільноти, чат-боти і так далі. Також є новий екран “Дзвінки”, де користувачі можуть знайти свої найостанніші дзвінки, отримати доступ до контактів і багато іншого.

Viber також додає в додаток низку нових функцій, в тому числі приховані чати. У цих чатах користувачі Viber можуть спілкуватися з іншими користувачами в спільнотах Viber без необхідності обміну своїми номерами телефонів. Це робить Viber набагато більш схожим на соцмережі та забезпечує безпеку користувачів при спілкуванні в Інтернеті. Також в Viber були додані групові дзвінки.

Цей крок відбувається незабаром після того, як Apple запустила Group FaceTime – однак Viber в даний час підтримує тільки групи до п’яти осіб і тільки в голосових дзвінках, а не в відеодзвінках.

“Запуск Viber 10 відбувається після інтенсивних досліджень і тестування користувачів, які покращують і полегшують комунікаційні можливості для багатьох людей, які використовують Viber в усьому світі. Ми хочемо зробити наш продукт швидше, простіше і безпечніше”, – говорить Джамель Агауа, генеральний директор Viber.

Оновлення доступно в App Store і Google Play. Останнє значуще оновлення сервісу відбулося кілька місяців тому, в 2018 році.

Джерело: https://techno.nv.ua/ukr/it-industry/grupovi-dzvinki-mesendzher-viber-otrimav-masshtabne-onovlennya-50004683.html

Часточки пластику від рукотворного сміття, які плавають в світовому океані, об’єднуються і формують більші структури. Потенційно вони можуть отруїти морських істот і знищити глибоководні екосистеми, – попереджають вчені. Мікропластиком вважають часточки до 5 міліметрів завбільшки. Як виявилося, вони сполучаються за допомогою екзополімерам. Це липка речовина, яку лишають по собі бактерії, пише Newsweek. Щоб дослідити, як біополімери і пластик взаємодіють, вчені взяли зразки води із затоки Ферт-о-Форт й низки шотландських водойм. Вони відтворили умови середовища на поверхні океану і додали полістирольні мікрочастинки і наночастинки пластику у воду. Через кілька хвилин мікроорганізми і водорості об’єдналися з пластиком і створили масу, яку називають «агломератом». Як виявилося, саме біополімер був найбільшою складовою.Автор дослідження і старший науковий співробітник Технічного університету Нанянг у Сінгапурі доктор Стівен Саммерс пояснив: «Ми виявили, що біополімери охоплюють або накопичують часточки нанопластику, що спричинило виникнення агломератів пластику у формі грудок». Вчений пояснив, що нанопластик у 100 чи 200 разів менший, ніж бактерія. Але об’єднавшись, вони утворюють предмет, який видно неозброєним оком. «Той факт, що ці утворення стають досить великими, щоб їх можна було побачити, викликає занепокоєння. Адже невеликі морські істоти можуть вирішити, що це їжа», – сказав дослідник. Доктор Тоні Гутіррез додав, що такі утворення з бактерій і мікропластику можуть опуститися на дно і вкрити собою глибинні екосистеми. Таке покриття буде мати нищівний вплив на глибинні форми життя.
Джерело: https://www.unian.ua/science/10433595-mikrochastinki-plastiku-v-okeani-ob-yednuyutsya-i-mozhut-vbiti-vse-zhive-na-glibini.html

Про це інформує НВ. На одному з малюнків Леонардо да Вінчі в Королівських колекціях Великобританії було знайдено відбиток, який, як вважають, залишив сам автор.

Відбиток був виявлений Аланом Донніторном в Королівській колекції. Малюнок “Серцево-судинна система і головні органи жінки” був створений близько 1509-1510 років, пише The History Blog .

Донніторн виявив відбиток великого пальця на лівій стороні аркуша. Мітка була залишена тим же червоним чорнилом, яке Леонардо використовував для створення малюнка. Є також нечіткий відбиток, залишений його лівим вказівним пальцем на зворотному боці аркуша.

Ймовірно, художник, який був шульгою, взяв аркуш рукою, забрудненою червонувато-коричневим чорнилом. Хоча на інших малюнках Леонардо також були виявлені відбитки пальців, Донніторн описує цей відбиток як “найбільш переконливий кандидат на справжній відбиток Леонардо”.

У зібрання британських монархів – Королівській колекції – входить близько 550-ти робіт Леонардо да Вінчі. Це найбільша в світі колекція його малюнків, яка почала створюватися незабаром після смерті художника. Зазвичай, вона доступна для перегляду лише в Віндзорському замку за попереднім записом.

Велика Британія має намір відзначити 500-річчя з дня смерті Леонардо да Вінчі 2 травня цього року. Щоб відзначити річницю, з 1 лютого по 6 травня буде проведено 12 одночасних виставок малюнків Леонардо по всій Великобританії. Анатомічний малюнок з відбитком пальця художника буде виставлено в Національному музеї Кардіффа.

Джерело: https://techno.nv.ua/ukr/popscience/istorichniy-detektiv-na-odnomu-z-malyunkiv-u-londoni-znayshli-vidbitok-palcya-leonardo-da-vinchi-50004507.html

Словенські археологи досліджували кладовище римського періоду IV століття нашої ери, в тому числі – саркофаг якоїсь знатної жінки.

Саркофаг знайшли в центрі міста Любляна на місці римського поселення Емона, яке в підсумку стало сучасною столицею Словенії, повідомляє National Geographic.

Коли в серпні 2017 року на вулиці Госпосветська в центрі Любляни був запущений великий будівельний проект, словенські археологи, природно, очікували деяких цікавих відкриттів. Але чого вони не очікували знайти, так це незвичайного погляду на ранньохристиянську громаду, і саркофаг знатної – і поки що невідомої – жінки.

За словами словенського археолога Андрія Гаспарі, в результаті розкопок було виявлено комплекс пізньоримського кладовища, в якому перебувало понад 350 поховань – від простих могил і саркофагів до сімейних мавзолеїв, – зосереджених навколо похоронної каплиці жінки, яка здається дуже важливою для жителів поселення.

Місцева християнська громада процвітала після останнього великого державного переслідування за часів імператора Діоклетіана на початку 300-х років нашої ери. Розвиток громади закінчився зі знищенням Емони гунами в п’ятому столітті нашої ери.

Археологи підкреслюють, що тільки заможні громадяни Емони могли дозволити собі бути похованими в саркофагах, які були вирізані з вапняку, видобутого в Моравчі, приблизно в 30 км на схід від міста.

Залишається загадкою, ким була жінка, похована в саркофазі. Якщо археологи мають рацію, що вона була першою людиною, похованою на кладовищі під вулицею Госпосветська, і що її могила грала центральну роль в некрополі, вона, ймовірно, була дуже видатною людиною в римській Емоні. Однак її соціальний статус, релігійна приналежність і місце народження поки є лише припущеннями. Запланований аналіз її фізичних останків повинен відповісти на деякі з цих питань в майбутньому.

У цій же могилі знайшли цікаву синю скляну чашу з написом: “Пити, щоб жити вічно!”, а також намисто із золотих і скляних бус.

Належність похованої жінки до християн підтверджує подальша історія її мавзолею. Приблизно через десять років після її похорону було знесено початковий квадратний надгробок і побудовано велику споруду розміром приблизно дев’ять на дванадцять метрів. Навколо цієї споруди і всередині неї стали з’являтися нові поховання місцевих християн.

Джерело: https://techno.nv.ua/ukr/popscience/u-stolici-sloveniji-znayshli-davnorimske-pohovannya-hristiyan-50004472.html

Кілька стародавніх гробниць з приблизно 40 муміями виявлено в провінції Мінья в 250 км на південь від Каїра. Про це повідомляє Ynetnews. Вирізьблені на скелях похоронні камери належали родині середнього класу, члени якої, ймовірно, жили в епоху Птолемеїв, римський або ранньовізантійський період. Незважаючи на час, мумії збереглися в хорошому стані. Серед покійних – щонайменше 10 дітей. Крім людських останків в похованнях були знайдені папіруси, глиняний посуд і розфарбовані саркофаги для мумій. Деякі артефакти супроводжено написами давньоєгипетською.
Джерело: https://www.unian.ua/science/10431897-v-yegipti-znayshli-40-starodavnih-mumiy.html

Американські вчені придумали подушку, яка поглинає звуки хропіння. Як повідомляє УНІАН, з посиланням на ТСН, подушка містить динамік, мікрофони та звуковий фільтр. В його основі активна система звукопоглинання, яка використовується в деяких навушниках. Зазначається, що подушка поглинає звук хропіння до 30 децибел. В середньому інтенсивність хропіння людини 50-60 децибел. Нагадаємо, майже половина чоловіків та третина жінок у світі хроплять, вчені стверджують, що останнім часом намітилася тенденція до “омолодження” хропіння, і наслідки небезпечної патології можуть бути фатальними. 

Джерело: https://www.unian.ua/science/10423947-vcheni-stvorili-podushku-glushitel-hropinnya.html

Японська компанія NTT DoCoMo і залізнична компанія JR Kyushu планують встановлювати в японських поїздах вікна з технологією доповненої реальності (AR). Як повідомляє CDRinfo, компанії планують комерціалізувати цю технологію до 2020 року. Завдяки AR і 5G на вікна буде виводитися корисна інформація для мандрівників: маршрут, час у дорозі, таристичні довідники і т. д. Також у реальному часі на вікна виводитиметься інформація про околиці за вікном. Управління буде здійснюватися за допомогою жестів і голосу.

https://youtu.be/A6YkfIyzyiY

Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/science/10422759-yaponska-kompaniya-planuye-vstanovlyuvati-v-pojizdah-vikna-dopovnenoji-realnosti-video.html

Деякі ознаки організмів зберігаються протягом багатьох поколінь навіть після того, як відповідний орган перестав виконувати відведену йому функцію. “Ваше тіло – це, по суті, музей природознавства!” – написала в “Твіттері” еволюційний антрополог Дорса Амір, передає Бі-бі-сі. Еволюція – це поступовий процес, відзначають вчені, і називають частини тіла і рефлекси, які людина більше не використовує. Ось шість цих рудиментів. 1. Palmaris longus – мускул на зап’ясті. Проведемо невеликий експеримент: покладіть руку долонею вгору на плоску поверхню і з’єднаєте великий палець з мізинцем. Бачите горбок, який з’явився у вас на зап’ясті? Це Palmaris longus – довгий долонний м’яз. Не хвилюйтеся, якщо не побачите його. Приблизно у 18% людей його зовсім немає, і це абсолютно ні на що не впливає. Прекрасний приклад еволюційного рудимента.
Цей м’яз присутній у приматів, що живуть у лісі або на деревах, таких як орангутанги, але він є не у всіх приматів, що живуть на інших територіях. “Це свідчить про те, що цей м’яз потрібен, щоб лазити по деревах”, – говорить Дорса. В наші дні практичне застосування цьому м’язу знайшли хірурги. “Вони використовують його в якості матеріалу при пластичних операціях, оскільки сам по собі він не виконує ніякої функції, необхідної для руху рук”, – каже Дорса. 2. Горбок Дарвіна можна знайти на верхній частині вуха “Якщо ви можете ворушити вухами, ви демонструєте еволюцію”, – пише Джеррі Койн в своїй книзі “Чому еволюція – це правда”. Мова тут йде про три м’язи під шкірою голови, які прикріплені до вух. Маленька гулька на верхній частині вуха – один з цих м’язів. У більшості людей вони вже не працюють, але деякі досі можуть використовувати їх, щоб ворушити вухами. Цей елемент було вперше в загальних рисах описано Чарльзом Дарвіном і тому називається горбком Дарвіна. “Хоча досі йдуть суперечки про те, чи є сам горбок рудиментарним, стверджується, що м’язи навколо вуха можуть демонструвати рудиментарність”, – говорить Дорса. Ці м’язи, як і раніше, використовуються багатьма тваринами, наприклад, кішками і кіньми, щоб рухати вухами, як зазначає Койн. Це допомагає їм виявляти хижаків, визначати місцезнаходження своїх дитинчат і встановлювати, звідки йдуть різні звуки. 3. Куприк Як зазначає Дорса Амір, куприк – найбільш очевидний еволюційний пережиток. “Це нагадування про втрачені нами хвости, які були потрібні для балансу і пересування по деревах”, – говорить Дорса. Він є хорошим прикладом процесу екзаптації, згаданої раніше, оскільки тепер служить місцем кріплення для м’язів. Інші подібні примхи не зовсім вижили в еволюційному процесі. Дорса каже: “Певні риси, такі як перетинчаста тканина між пальцями, виявляються на ранніх етапах утробного розвитку, а потім зникають. Ця тканина зазвичай знищується лейкоцитами”. 4. Plica semilunaris – третє віко Бачите маленьку рожеву подушечку у внутрішньому куті ока? Це відгомін нашого еволюційного минулого – наша перетинчаста мембрана, або третє віко. “Третє віко моргало б горизонтально, – каже Дорса. – У нас воно не функціонує”. Але його все ще можна побачити в дії в тваринному світі, наприклад, у птахів і кішок. 5. The piloerection – “мурашки” Ви бачили, як у кішок шерсть встає дибки, коли вони налякані? Це дуже схоже на те, як у нас з’являються мурашки на шкірі, коли нам холодно або страшно. Вчені називають це рефлексом пілоерекції. “Враховуючи, що ми провели більшу частину нашого часу на цій планеті у вигляді покритих шерстю ссавців, рефлекс пілоерекції – це древній спосіб або виглядати більшими, ніж ви є насправді, або запобігати втраті тепла, коли вам холодно”, – говорить Дорса. “Оскільки ми поступово почали втрачати волосся на тілі, цей рефлекс ставав все менш і менш корисним, і тепер він вже не виконує свою початкову функцію”. 6. Palmar grasp reflex – хапальний рефлекс Хапальний рефлекс спостерігається, коли діти міцно стискають палець дорослого. Цей рефлекс, як і раніше, потрібен дитинчатам приматів. Вони народжуються готовими схопитися за хутро батька для транспортування. “Передбачається, що наш власний хапальний рефлекс долонь спочатку був призначений саме для цієї мети”, – додає Дорса. “Але наші діти народжуються передчасно в порівнянні з іншими приматами і не можуть самі тримати голову або рухатися”. Цікаво, що у різних людей спостерігаються різні рудиментарні особливості. “Еволюційні пережитки” варіюються в різних регіонах світу, причому врозкид. І це може змінитися тільки з часом.
Джерело: https://www.unian.ua/science/10422849-vcheni-nazvali-chastini-tila-i-refleksi-lyudini-yaki-stali-rudimentami.html