Про це в Телеграмі повідомляє НАЕК “Енергоатом”.

Джерело.

Про це він сказав перед початком зустрічі глав оборонних відомств Альянсу, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми вважаємо, що у найближчі тижні побачимо ще більше просування. Але ще раз моє звернення до всіх: не чиніть додаткового тиску на українців. Вони знають, що робити. Ми допомагаємо їм, вони мають виграти цю війну”, – сказав естонський міністр.

Він також наголосив, що допомога Україні триватиме, адже “Кремль не заспокоїться”.

Як повідомлялося, 15 червня у Брюсселі розпочалася дводенна зустріч міністрів оборони НАТО, головними питаннями якої є продовження допомоги Україні та підготовка до Вільнюського саміту Альянсу.

Фото: Kermo Benrot

Джерело.

На цьому він наголосив під час онлайн зустрічі із директором Європейського департаменту МВФ Альфредом Каммером, передає Укрінформ із посиланням на Урядовий портал.

«Очікуємо, що досягнута угода на рівні персоналу буде схвалена Радою директорів МВФ якнайшвидше. Це дасть можливість Україні отримати наступні 900 млн доларів», — підкреслив Шмигаль.

Він подякував команді фонду за продуктивну роботу над першим переглядом програми розширеного кредитування в розмірі 15,6 млрд доларів, а також за високу оцінку прогресу України.

Сторони також обговорили питання відновлення України.

«Працюємо над залученням додаткових коштів від партнерів і розраховуємо, що конференція в Лондоні принесе результат», — зазначив глава українського уряду.

Наприкінці березня МВФ схвалив програму розширеного фінансування EFF для України в розмірі 15,6 млрд дол., розраховану на 48 місяців.

Перший перегляд програми EFF для України проходив наприкінці травня у Відні.

30 травня МВФ і українська влада заявили про досягнення угоди на рівні персоналу щодо успішного проведення цього перегляду та ухвалення оновленого пакета заходів економічної та фінансової політики в межах програми EFF.

Фото: КМУ

Джерело.

Про це повідомляє ERR, передає Укрінформ.

За ухвалення заяви після майже тригодинного обговорення проголосували 85 депутатів.

У документі зазначається, що агресивна війна Російської Федерації проти України є найжорстокішим актом агресії у Європі з часів Другої світової війни, який потребує адекватної правової реакції. Водночас злочин агресії є найтяжчим міжнародним злочином, що лежить в основі всіх інших, які вже були та вочевидь будуть скоєні проти України.

“Обов’язок держав по всьому світу – крім притягнення до відповідальності осіб, які вчинили акти геноциду, злочини проти людяності та воєнні злочини, також притягнути до відповідальності тих, хто спланував, підготував, створив умови та вчинив злочин агресії щодо України”, – йдеться у заяві.

Водночас естонські депутати наголошують, що без суду над особами, які вчинили злочин агресії, “неможливо досягти справедливого та стійкого миру в Україні та у всій Європі”.

За їхніми словами, для суду над керівництвом Російської Федерації, яке скоїло злочин агресії, необхідно створити міжнародний спеціальний трибунал під егідою Генеральної Асамблеї ООН.

Рійгікогу включає створення та забезпечення початку роботи міжнародного спеціального трибуналу для здійснення провадження щодо злочину агресії проти України до пріоритетів зовнішньої політики Естонії.

Парламент також закликає уряд і президента Естонії порушувати це питання на всіх зустрічах з урядами інших держав, у всіх міжнародних організаціях, членами яких є Естонія, на всіх міжнародних форумах, а також зміцнювати співпрацю з урядом України щодо розслідування злочину агресії та притягнення злочинців до відповідальності.

“Рійгікогу закликає уряди та парламенти по всьому світу, особливо союзників Естонії, активно підтримувати створення міжнародного спеціального трибуналу під егідою Генеральної Асамблеї ООН”, – сказано у заяві.

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук подякував парламенту Естонії за ухвалення заяви щодо притягнення до відповідальності винних у злочині агресії проти України і підтримку створення міжнародного спецтрибуналу.

«Зокрема, Рійгікогу вимагає притягнути до індивідуальної відповідальності осіб, причетних до планування, підготовки та скоєння злочину агресії проти України. А також закликає створити для цього спеціальний міжнародний трибунал під егідою ООН», – написав Стефанчук.

Стефанчук наголосив, що злочин агресії – це найвищий міжнародний злочин, який є першопричиною всіх інших злочинів, скоєних Росією в Україні.

«Безкарність злочинів породжує нові жахи, які Росія коїть в Україні. Саме тому Російська Федерація має бути притягнута до відповідальності», – наголосив спікер

Від початку 2022 року Рійгікогу виступив з сімома заявами та одним зверненням на підтримку України та з засудженням діяльності Росії. Зокрема, Рійгікогу визнав діяльність збройних сил Російської Федерації проти України геноцидом українського народу, оголосив російський режим терористичним, а Російську Федерацію – державою-спонсором тероризму.

Рійгікогу також підтримав створення ЄС у Гаазі центру розслідування злочину агресії Російської Федерації, закликав держави всього світу зробити свій внесок у діяльність центру та продовжити докладати зусиль щодо створення міжнародного спеціального трибуналу.

17 травня 2023 року Рійгікогу ухвалив заяву на підтримку вступу України до НАТО.

Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський доручив напрацювати проєкт резолюції Генеральної Асамблеї ООН щодо створення спеціального міжнародного трибуналу для притягнення до відповідальності російського військово-політичного керівництва за злочин агресії проти України.

Джерело.

Про це перед початком зустрічі міністрів оборони країн НАТО у Брюсселі заявив генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Я вітаю рішення кількох країн-членів розпочати тренування (українських) бойових пілотів. Це важливо і дозволить на пізніших стадіях прийняти рішення щодо доставки бойових літаків 4-го покоління, таких, наприклад, як F-16», – сказав керівник Альянсу.

Він відзначив, зокрема, зусилля Данії, яка відіграє провідну роль у досягненні такої угоди, і також у тренуванні українських пілотів, та продовжує надавати Україні суттєву допомогу.

«Коли точно буде прийнято це рішення – зараз говорити зарано. Але той факт, що тренування пілотів розпочалося, надає нам також можливість вирішувати питання щодо доставки літаків, коли пілоти будуть готові на них літати», – зауважив Столтенберг.

Він нагадав, що на початку тижня відвідав з візитом Вашингтон та з президентом США обговорював підготовку до Вільнюського саміту. Серед головних тем цих переговорів була допомога для України, вдосконалення політики стримування й оборони Альянсу, а також необхідність для країн-союзниць збільшувати витрати на оборону.

Як повідомлялося, 15 червня у Брюсселі розпочалася дводенна зустріч міністрів оборони НАТО, головними питаннями якої є продовження допомоги для України у її боротьбі проти російської агресії та підготовка до вільнюського саміту Альянсу 11-12 липня поточного року.

У рамках зустрічі відбудуться засідання Комісії НАТО–Україна та зустріч Контактної групи з оборони України під егідою США. Одним із ключових питань цієї зустрічі буде створення так званої авіаційної коаліції, яка сприятиме наданню Україні сучасних бойових літаків 4-го покоління для продовження самооборони та боротьби проти російської агресії.

Джерело.

Її відкрив міністр оборони США Ллойд Остін, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Разом ми залишаємося на боці України», – підкреслив Остін.

Він зазначив, що міністри понад 50 країн обговорять сьогодні насамперед зміцнення української ППО, що є необхідним для захисту мирного населення та критичної інфраструктури проти жорстоких російських повітряних атак. Також йтиметься про підготовку українських пілотів.

Джерело.

Про це перед початком зустрічі у брюссельській штаб-квартирі НАТО розповів генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Міністри оборони НАТО зустрінуться сьогодні й завтра у критичний час. Україна почала контрнаступ. Ми бачимо люті бої. Це лише перші дні, але ми бачимо, що українці мають здобутки, та що Україна здатна звільняти окуповані території. Це досягається завдяки мужності, хоробрості на навичкам українських військовослужбовців. Це також демонструє, що підтримка та допомога з боку союзників по Альянсу, яка надається Україні протягом багатьох місяців, насправді приносить зміни на полі бою просто зараз, як ми говоримо», – сказав Столтенберг.

Він зауважив, що головним питанням зустрічі міністрів буде те, як продовжити та посилити допомогу для України. Це обговорення відбудеться в рамках Комісії НАТО-Україна за участю міністра оборони України Олексія Резнікова, після чого відбудеться зустріч Контактної групи з оборони України за лідерства США.

За словами генерального секретаря НАТО, союзники також обговорять шляхи зміцнення системи стримування й оборони Альянсу, в рамках підготовки до наступного Вільнюського саміту у липні, включаючи розробку нових регіональних планів та нові моделі й структуру залучених сил. Окремим питанням буде збільшення оборонних витрат. Як очікується, лідери країн НАТО на саміті у Вільнюсі ухвалять показник у 2 відсотки від ВВП на оборону як мінімальний показник таких витрат.

«Ми також обговоримо, як наростити наше (оборонне) виробництво. Виходячи з останніх подій, є очевидним, що ця війна є війною на виснаження, яка, в свою чергу, є війною логістики. Тож ми маємо увійти в контакт із оборонною промисловістю та зустрінемося із невеликою групою її представників з усього Альянсу… Ми також погодимо нові показники щодо необхідних запасів боєприпасів», – зазначив Столтенберг.

Він наголосив, що оборонна промисловість має виробляти більше боєприпасів, щоб поповнити склади, які були частково спустошені в ході надання допомоги Україні, та для того, щоб країни-члени були здатними продовжувати підтримку України. Це включає реалізацію довгострокових проєктів та передбачає спільне замовлення боєприпасів в інтересах союзників на тривалий час. Зокрема, Агенція НАТО з підтримки та постачання реалізує проєкт із виробництва артилерійських боєприпасів калібру 155 мм на 1 млрд дол. США. Подібні проєкти є й для інших видів боєприпасів, зокрема для систем протиповітряної оборони.

Міністри, як зазначив Столтенберг, ухвалять рішення щодо заснування Центру із захисту критичної підводної інфраструктури, який буде заснований у військово-морському командуванні НАТО у Великій Британії.

Керівник Альянсу також зазначив, що завтра відбудеться засідання Групи НАТО з ядерного планування, яка обговорить шляхи зміцнення системи ядерного стримування та забезпечення її безпеки та ефективності у дедалі більш небезпечному світі.

Як повідомлялося, 15 червня у Брюсселі розпочалася дводенна зустріч міністрів оборони НАТО, головними питаннями якої є продовження допомоги для України у її боротьбі проти російської агресії та підготовка до вільнюського саміту Альянсу 11-12 липня поточного року.

Джерело.