Відхилення президентом Хорватії на даному етапі запиту міністра оборони країни на проведення в країні навчання військовослужбовців Збройних Сил України не означає, що рішення не буде ухвалене. Про це у коментарі Укрінформу заявив речник МЗС Олег Ніколенко.
«Мова не йде про відмову Хорватії від тренування українських військових. Дійсно, відповідно до своїх повноважень, президент Зоран Міланович відхилив запит міністра оборони. Водночас це не означає, що рішення не буде ухвалене», – зазначив речник МЗС.
Він поінформував, що нині українська сторона працює з хорватським урядом, аби отримати «зелене світло» на участь Хорватії в тренувальній місії ЄС через хорватський парламент.
«Заґреб розглядає дві опції допомоги Україні: тренування українських військовослужбовців на території Хорватії та направлення хорватських інструкторів на територію третьої країни», – поінформував Ніколенко.
Речник МЗС запевнив, що Україна високо цінує підтримку та солідарність з нашою країною з боку хорватського уряду на чолі з Андреєм Пленковічем.
Як повідомлялося, Президент Хорватії Зоран Міланович відхилив запит міністра оборони країни Маріо Банозіча на проведення в країні навчання військовослужбовців Збройних Сил України, мотивуючи це тим, що відповідно до конституції ініціювати такий запит може лише президент, уряд чи парламент, а також іншими формальними причинами. Зокрема, в офісі президента зазначили, що Банозіч нібито не вказав, чим саме українські військові займатимуться в Хорватії, описавши лише в загальних рисах завдання Місії Європейського Союзу з допомоги Україні.
Місію ЄС з допомоги Україні було започатковано у жовтні цього року. У її рамках на території ЄС має проводитися навчання українських військових, однак президент Хорватії заявив, що не дозволить робити цього у своїй країні.









За січень-жовтень 2022 року в зоні діяльності Закарпатської митниці експорт зріс на майже 68%, імпорт – на 51%.
Так, загальна вартість експорту становить понад 26,1 млрд грн, що на 67% більше, ніж торік.
Найбільше вітчизняного товару експортовано в Угорщину (12,3 млрд грн), Німеччину (4,4 млрд грн), Румунію (2,5 млрд грн) та інші.
засоби наземного транспорту (на 14 млрд грн);
реактори, котли, машини, обладнання, механічні пристрої (на 5,6 млрд грн);
електричні машини та обладнання, різна апаратура (на 3,4 млрд грн);
зернові культури (майже 8 млрд грн);
насіння і плоди, лікарські рослини (близько 6 млрд грн.);
деревина і вироби з деревини, деревне вугілля (понад 4,5 млрд грн);
жири та олії тваринного або рослинного походження, готові харчові жири, воски тваринного або рослинного походження (1,7 млрд грн);
меблі та речі до них (понад 1 млн грн);
реактори, котли, машини, обладнання і механічні пристої (понад 1 млн грн).






