В Ужгородському відбулася прес-конференція, де оприлюднили досягнення проекту, який стартував минулого року на Закарпатті,  і присвячений вдосконаленню стратегії зниження ризиків від надзвичайних ситуації. Проект спрямовано на два основні об’єкти: мапування основних ризиків стихійних лих та вдосконалення стратегії їх попередження і усунення та   закарпатські соляні шахти у смт. Солотвино, які у 2007 році були затоплені, сформувавши масивні карстові провалля.

Проект, з  акронімом  ImProDiReT, фінансований Європейською комісією та реалізується партнерами з Великобританії, Нідерландів, Польщі та України. Керівник проекту Петер Ґлерум, зауважив, що Закарпаття є показовим, різноплановим  регіоном з різними етнічними групами і водночас різними ризиками. «Головна причина того, що ми тут працюємо це не тільки ситуація, яка склалася в смт. Солотвино, але й аналіз усіх загроз, які є у цьому регіоні. Ми цим проектор охоплюємо два напрямки:  підвищуємо безпеку для мешканців цього регіону та напрацьовуємо знання і практики, як подібного ефекту добиватися в інших регіонах Європи. Для цього ми об’єднали оптимальний набір партнерів, як українських, так і з інших країн Європи», – каже керівник проекту.

Зокрема, Інститут геології НАН України, оцифрував паперові версії карт з одночасною їх актуалізацією. Проведено подальші дослідження ситуації в Солотвино. Закладено основи для створення мапи ризиків, яка служитиме одним із інструментів пошуку оптимальних рішень для ситуації в Солотвино. Створено Закарпатську Платформу стейкголдерів з метою зниження та запобігання ризиків у разі надзвичайних ситуацій – одним із основних завдань є створення комунікаційної платформи для забезпечення сталого співробітництва між партнерами проекту та ключовими стейкхолдерами (ДСНС, Управління водними ресурсами басейну р. Тиса, Департамент екології тощо).  Стела Шехунова, заступник директора з наукової роботи Інституту геології НАН України розповіла про 6 основних блоків у рамках реалізації проекту. Перший, це картування загроз і ризиків, який здійснює Інститут геології спільно з польськими колегами. «Ми працюємо над зібранням і мапуванням геологічних ризиків, та залучені до визначення небезпечних процесів і явищ. Для Закарпаття характерні такі небезпеки: зсуви, селі, сильні снігопади, зливи, повені та підтоплення, сильна ожеледь, засуха, хімічна, пожежна та вибухонебезпека, – каже Стела Шехунова. – Інститут склав карту зсувів для регіонального рівня на Закарпатті. Ця робота була виконана завдяки багаторічній роботі геологів Закарпатській експедиції Берегова, які з 70-их років проводили планові дослідження зсувонебезпечних ділянок, ці матеріали були використані у нашій роботі. Той моніторинг, який був започаткований, був перерваний наприкінці минулого століття. Тому старі матеріали треба було переглядати, агрегувати у сучасні бази даних. І представляти нові бази даних у GISформатах.  Всі ці матеріали стали основою для побудови карт».

Під час реалізації проекту здійснюються кампанії з підвищення обізнаності населення щодо питання безпеки. Про це інформувала Барбара Шикула Пйец з Вищої школи пожежної справи (Варшава, Польща): «Мета цього напрямку – це не просто інформування, в даному випадку це прагнення змінити ставлення у трьох суміжних сферах: емоційній, комунікативній і поведінковій. У першу чергу хочеться змінити рівень обізнаності з питань безпеки цього регіону, і по-друге, інформаційно підтримати нові рішення, яких з питань безпеки тут не було».

Кені Мейстерс, Дельфтський технічний університет  (Голландія) зауважив, що завдання проекту–допомогти місцевій владі, іншим учасникам, у прийнятті корисних для регіону рішення використовуючи отриману інформацію .  «Перейняти дані, які зібрані і узагальнені Інститутом, Вищою школою і трансформувати їх таким чином, щоб вони були корисними для процесу прийняття рішень. За минулий рік ми провели цілий ряд бесід з різними учасниками цього процесу, і зараз по суті переходимо з етапу, коли збиралися потреби та інформація, до трансформації даних. Наступні кілька місяців інформація і зібрані знання будуть вмонтовані у систему, яка дозволяє показати детальну ситуацію».

«Ми перебуваємо у перехідному етапі від зібрання до опрацювання  інформації для тих, хто приймає рішення. Підвищуємо збір і здатність керівництва до формування планів дій і планів заходів, які дозволять знизити ризик настання лих», – додав Петер Ґлерум.

Одним із важливих інстурментів інформаційної кампанії в рамках проекту буде семінар для закарпатських вчителів, що незабаром  відбудеться у Польщі,. Вища школа пожежної безпеки має великий досвід роботи з дітьми різних вікових категорій і саме по цим найновішим методикам та технікам буде проведено навчання для 10 вчителів із Закарпатської області, 5 з яких буде з Солотвина а решта з інших регіонів Закарпаття. Частина вчителів буде залучена із Солотвина, частина з інших районів регіону.

Ужгородський прес-клуб

У селі Тисобикень Виноградівського району пізно ввечері працівники групи реагування патрульної поліції зупинили для перевірки автомобіль марки «Volkswagen Pаssat» іноземної реєстрації, який робив незрозумілі маневри під час руху. За кермом перебував молодий місцевий житель, якого півтора місяця тому поліцейські вже затримували за керування в стані наркотичного сп’яніння. Тоді на нього склали відповідний адмінпротокол і вилучили водійське посвідчення. Тепер молодий чоловік знову був у неадекватному стані, але від проходження медосвідування відмовився. На нього в присутності свідків склали відповідний адмінпротокол та відсторонили від керування.

На автодорозі Київ-Чоп неподалік міста Чоп пізно ввечері сталася автопригода. У черзі каміонів, які очікують перетину кордону, одна вантажівка вдарила ззаду іншу. На місце події викликали поліцію. Правоохоронці з’ясували, що водій-винуватець аварії, житель міста Ужгород, перебуває в стані алкогольного сп’яніння. Від проходження медосвідування чоловік відмовився, тож правоохоронці в присутності свідків склали на нього адмінпротоколи за скоєння ДТП і за керування в стані алкогольного сп’яніння та відсторонили від керування.

У селі Білин Рахівського району теж сталася незначна ДТП: автомобіль марки «ВАЗ-2107» під керуванням місцевого жителя зачепив на дорозі інший автомобіль. Пошкодження були несуттєві, проте водій-винуватець втік з місця події. Його розшукали працівники групи реагування патрульної поліції. Чоловік перебував у стані алкогольного сп’яніння, але переконував, що вживав алкоголь вже після скоєння ДТП. Під час проходження медосвідування в лікарні в нього виявили 1,62 проміле алкоголю.

На правопорушника склали відразу кілька адмінпротоколів: за скоєння ДТП, за втечу з місця пригоди, за вживання алкоголю після скоєння ДТП. Водійське посвідчення від нього вилучили.

Мукачівським правоохоронцям надійшла інформація від небайдужих громадян про те, що в селі Клячаново їздить, створюючи аварійні ситуації, п’яний водій. Прибувши в село, працівники групи реагування патрульної поліції зупинили вказаний автомобіль марки «Chеry», за кермом якого перебував житель села Кольчино Мукачівського району в стані алкогольного сп’яніння. Він також не надав водійського посвідчення. З’ясувалося, що водій створив аварійну ситуацію, ледь не збивши в селі жінку. Під час медосвідування в лікарні, в чоловіка виявили 1,59 проміле алкоголю.

На правопорушника склали адмінпротоколи за створення аварійної ситуації, за керування в стані алкогольного сп’яніння. Від керування його відсторонили.

Складені на правопорушників адмінпротоколи за ст.130 КУпАП (Керування транспортним засобом особою, що перебуває в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння) правоохоронці скерують до суду для прийняття остаточного рішення.

Відділ комунікації поліції Закарпатської області

На Закарпатті вже незабаром можуть з’явитися нові пункти пропуску на кордоні. Існує потреба не тільки в реконструкції, а й розбудові нових КПП. Визначальним і в контексті розбудови став також 2018 рік. Розроблено та затверджено програму розбудови митної інфраструктури. Згідно з аналізом в рамках програми, в області можна збудувати близько 18 новихпунктів пропуску. Серед них визначили пріоритетні. Цей населений пункт називають селом між двома країнами. Так склалось історично, після Другої світовоїлінію кордону провели фактично посереднині села. Так виникли Малі Селменці та Велкі Селменці – вже зі словацького боку. Щоб побачити рідню, яка жила за сто метрів, місцевим доводилося їхати до пункту пропуску в Ужгороді, за 15 кілометрів.Та вже у 2005 тут відкрили пішохідний пункт пропуску. Відновлення родинних зв’язків відродило і село. Люди почали займатись підприємництвом, продавати солодощі, спортивний одяг та інші речі біля кордону. Та вже нині мова йде про відкриття ще одного пункту пропуску вже автомобільного, у сусідньому селі Паладь-Комарівці. За словами сільського голови Йосифа Іллара, певні домовленості зі словаками вже є, село ж готове виділити землю для розбудови митної інфрасктутури. Новий пункт пропуску буде розміщений в кількох кілометрах від пішохідного пункту, однак тут перетинати кордон зможуть автівки до 7.5 тон. Як місцеві жителі, так і гості зі Словаччини таку ініціативу радо підтримують. Однак відкриття нового пункту – питання не одного дня і навіть року, каже заступник заступник начальника Закарпатської митниці Микола Ясевич. Втім, перші кроки для цього вже зроблені. Якщо з розбудовою інфраструкутури проблем не мало б виникати, то єдина затримка – поки що через відстуність угоди про контроль у спільному пункті пропуску. Запланований пункт пропуску має дуже вигідне та зручне розташування і при формуванні логістичної інфраструктури. Та цей пункт пропуску не єдиний перспективний на Закарпатті. Торік було розроблено та затверджено програму розбудови митної інфраструктури. Згідно з аналізом у рамках програми всього можна збудувати близько 18 нових пунктів пропуску. Серед з них – і на кородні з Румунією, а саме: Біла Церква – Сігету. Також серед перспективних пункт пропуску Лубня–Волосате на кордоні з Польшею та Забірдь–Уліч на кордону зі Словачииною. Ще один пункт вже транспортний: Сторожниця – Загорб, Чіерна – Соломоново на кордоні зі Словаччиною та Дийда – Берегдароц та Велика Паладь – Нодьгодош на кордоні з Угорщиною. Ці пункти пропуску могли б розвантажити інші та пришвидшити перетин кордону для подорожувальників. Зі свого ж боку митники пообіцяли робити все можливе для втілення в життя всього запланованого.

Джерело: Телекомпанія М-студіо

У селі Сухий Великоберезнянського району двоє мешканців Мукачева з приватного дворогосподарства викрали два транспортні засоби. Поліцейські розшукали підозрюваних,  одного з них затримали у порядку статті 208 КПК України. За даним фактом розпочато  слідство.

Вчора, 17  березня, на лінію «102» надійшло повідомлення від 19 –річного мешканця села Сухий про те, що вночі невідомі з його дворогосподатсва викрали два мотоцикли марок «Мінськ» та «Givi». Працівники кримнальної поліції та групи реагування патрульної поліції Великоберезнянського району оперативно встановили осіб, причетних до  вчиненого. Ними  виявились двоє мукачівців,  віком 38 та 39 років. Як з’ясували правоохоронці, вночі чоловіки проникли до дворогосподарства заявника та незаконного заволоділи двома мотоциклами. Викрадені транспортні засоби раніше судимі мукачівці завантажили до свого автомобіля і втекли. Дорогою до м.Мукачева їх затримали поліцейські. За ознаками ч.1 ст.289 (Незаконне заволодіння транспортним засобом) розпочато слідство. 38-річного підозрюваного затримано у порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Викрадені мотоцикли вилучили і помістили на спецмайданчик відділення поліції. У справі триває досудове розслідування.

Відділ  комунікації  поліції Закарпатської області

Міст через річку Теребля будують протягом 10 років.

Стати її учасниками можуть студенти, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр” та продовжують навчатися на наступному ступені вищої освіти. Стажування триватиме один місяць (початок – 1 квітня) у структурних підрозділах Ужгородської міської ради за спеціальністю, за якою здобувається освіта, у вільний від навчання час.

Студенти, які успішно завершать стажування, будуть зараховані до кадрового резерву Ужгородської міської ради. При цьому їм буде надаватися перевага за інших рівних умов між кандидатами, які братимуть участь у конкурсі на заміщення вакантних посад до органів місцевого самоврядування.

Для проходження стажування кандидат повинен заповнити аплікаційну форму, яка розміщена на сайті Ужгородської міської ради у розділі «Стажування».

uzhnu.edu.ua

15 березня дружина Президента України Марина Порошенко здійснила робочу поїздку в Закарпатську область. Під час свого візиту перша леді відвідала інклюзивну загальноосвітню школу №13 у Мукачеві та ознайомилася з роботою Закарпатської обласної дитячої лікарні. У Сваляві дружина Президента побувала в Інклюзивно-ресурсному центрі та у Свалявському центрі замісної ниркової терапії.

Дружина президента здійснила робочу поїздку на Закарпаття. В місті Мукачево перша леді відвідала інклюзивну загальноосвітню школу № 13 в якій у 2018 році за ініціативою фонду Порошенка було створено ресурсну кімнату для учнів з особливими потребами. Наразі за інклюзивною формою навчання тут здобуває освіту 11 дітей.

За кожною дитиною, яка навчається на інклюзивній формі, закріплений асистент, який їй підказує та, якщо потрібно, допомагає. За словами Марини Порошенко, функцію асистента при бажанні можуть виконувати і батьки дитини. Після відповідного навчання.

На сьогодні в майже в двох з половиною сотнях закладів освіти Закарпатської області організоване інклюзивне навчання., де отримують освітні послуги 556 дітей краю. За словами першої леді країни, це у два з половиною рази більше ніж, у 2016 році, коли реформа інклюзивної світи лише стартувала.

Всього по Україні 12 тисяч дітей з особливими потребами у 2018-му змогли сісти за парти разом зі своїми однолітками. Вдалось також створити мережу інклюзивно –ресурсних центрів в різних областях України. Наразі працюють над підвищенням кваліфікації працівників цих центрів.

Вже понад 8 тисяч педагогів з усіх регіонів України пройшли відповідну підготовку. Вони навчились працювати в інклюзивних класах, адаптовувати шкільну програму, складати індивідуальні плани розвитку, а головне, підтримувати особливих дітей та не дати їм зрозуміти, що вони не такі як інші.

У Сваляві дружина президента відвідали Свалявський центр замісної ниркової терапії, в якому щороку надають близько 3 тисяч сеансів гемеодіалізу. Також у ході візиту Марина Порошенко зустрілася з фахівцями та вихованцями Інклюзивно-ресурсного центру, який відкрито в рамках всеукраїнського проекту Фонду Порошенка «Інклюзивна освіта – рівень свідомості», до якого Закарпаття долучилося у лютому 2018 року. Тут Марина Порошенко також поспілкувалася із матерями дітей, які мають особливі освітні потреби.
Також Перша Леді ознайомилася з роботою Закарпатської обласної дитячої лікарні, яка обслуговує майже 300 тисяч дитячого населення регіону.

Наостанок від керівника обласної дитячої лікарні Марина Порошенко отримала подарунок – книгу, з побажаннями спокою у родині Першої Леді та насамперед у державі.

У селі Розівка на Ужгородщині на заводі «Джейбіл» відбулося розширене засідання Ради регіонального розвитку Закарпаття. Участь у заході взяв і Президент України Петро Порошенко. Основний акцент зустрічі – відновлення економіки країни, покращення інвестиційного клімату та боротьба із бідністю. Говорили і про пріоритетні плани та шляхи розвитку Закарпаття на наступні три роки. Крім того, підбивали підсумки і  роботи за останні 5 років. Зосередилися, зокрема, на регіональному розвиткові та важливості впровадження децентралізаційних процесів на Закарпатті.

Петро ПОРОШЕНКО

Президент України

Принципова позиція – продовження реформи децентралізації. Є певні особливості Закарпаття, ми врахуємо у законодавстві зауваження. Бо по всій Україні є позитивні результати, тепер на місці вирішуватимуть, де потрібно зробити школу, освітлення, дорогу тощо. Допоможе держава та фонд регіонального розвитку. Децентралізація – це не кожен сам за себе. Навпаки, децентралізація – це об’єднання всіх нас заради спільної великої мети. А наша велика мета – Україна.

Йшлося також про заходи у галузі освіти, охорони здоров’я та про інфраструктурні об’єкти, зокрема, дороги і нові пункти пропуску. Акцентували також і на вкладанні у розвиток туристичної сфери на Закарпатті.

Петро ПОРОШЕНКО

Президент України

Головні інфраструктурні проекти для Закарпаття – це дороги. Бо іноді дороги – це тільки точка на карті, доріг там не існує. Тепер я беру процес відновлення доріг на свій контроль. На цей рік для ремонту закарпатських доріг державного та місцевого значення в державному бюджеті передбачена рекордна сума – близько 870 мільйонів гривень. Дуже важливою є реалізація проекту з будівництва Берегівської об’їзної дороги, яка з’єднає угорський автобан М3 з нашої трасою міжнародного значення «Чоп – Київ». Після відкриття пункту пропуску біля села Дийда будуть оптимізовані автотранспортні потоки між Україною й країнами Євросоюзу. Цього року очікуємо відкриття ще одного міжнародного пункту пропуску «Велика Паладь – Нодьгодош» на українсько-угорському кордоні. Будемо підтримувати і усі проекту для розвитку туризму на Закарпатті, адже ця область заслуговує стати туристичною меккою України.

Президент також зауважив, що кожне місто і селище Закарпаття не є периферією і гідне того, аби бути популярним для внутрішніх й іноземних туристів. Сприятиме цьому й відновлене авіасполучення між Ужгородом і Києвом. При цьому, працюватимуть над тим, аби у майбутньому збільшити кількість рейсів.

Топ-менеджери Закарпаття розпочали серію відкритих лекцій для студентів Ужгородського національного університету. Головна мета – познайомити молодь з успішними людьми краю, показати приклади грамотного менеджменту та кар’єрного росту в Україні.