Сьогодні Держсекретар США Майк Помпео почне свій східноєвропейський тур. Спочатку він відвідає Угорщину, а впродовж наступних днів – Словаччину і Польщу. У Варшаві його чекає участь у конференції, присвяченій безпеці на Близькому Сході. Перед початком поїздки високопоставлений чиновник адміністрації у Вашингтоні пояснив, що через відсутність американської співпраці у Східній Європі впродовж останніх років з’явився певний вакуум, пише Politico. Присутність китайського технологічного гіганта Huawei у центрально-східному регіоні континенту навіть більше тривожить США, ніж його діяльність у Західній Європі. Крім того, американську сторону турбує поведінка Росії. Під час поїздки Помпео збирається обговорити оборонні зв’язки й підштовхнути союзників, таких як Угорщина, до диверсифікації поставок енергоносіїв задля усунення залежності від Росії. Очікується, що він також оголосить про нові американські ініціативи для регіону, які будуть включати боротьбу з корупцією. Адже це явище стало інструментом в руках Москви й Пекіна для отримання впливу. Читайте також США пообіцяли Угорщині тиснути на Україну щодо мови нацменшин – ЗМІ Для прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана візит Помпео – це серйозна дипломатична підтримка, зважаючи на те, що угорський лідер став «нестерпною дитиною» для Євросоюзу. На початку місяця американський аналітичний центр Freedom House понизив статус Угорщини з «вільної» до «частково вільної» країни. І це вперше з 1990 року. Таким чином, Будапешт став єдиним, хто потрапив у категорію «частково вільних» з усіх столиць ЄС. У свою чергу, Вашингтон не дуже критикував угорський уряд за скорочення свободи ЗМІ в часи президенства Барака Обами. З приходом до влади адміністрації Дональда Трампа існує «взаємна повага» в американсько-угорських відносинах. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що візит Помпео – це доказ, що Будапешт лишається «надійним союзником» НАТО. Разом з тим, Держсекретар США збирається також поговорити й з лідерами неурядових організацій, які впродовж останніх років страждали від тиску угорського уряду. Опоненти Орбана звинувачували його у розвитку надто близьких відносин з автократом Росії Володимиром Путіним. А західні експерти говорили, що Будапешт умисне закриває очі на діяльність російських шпигунів на угорській території. Минулого року адміністрація Трампа вперше відкрито розкритикувала уряд Орбана за те, що він відмовився видати американським правоохоронцям двох російських продавців зброї. Натомість їх видворили у Росію. Орбана через дружбу з Росією Один з чиновників Держдепартаменту США сказав Politico, що візит Помпео в Угорщину його здивував. «Такі візити – це зазвичай винагорода за щось», – пояснив він. Американський чиновник також вказав на те, що Будапешт часто не підтримує пріоритетні інтереси США. Зокрема, угорський уряд закрив Центрально-Європейський університет і не підтримує Україну і не поспішає укладати нові оборонні угоди. Хоч існують ознаки певного прогресу у сфері оборони, Орбан відмовляється йти на поступки щодо університету. А профінансовані США програми були змушені перенести свою діяльність в Австрію. Угорщина також відмовляється просувати тісні зв’язки з Україною. Орбан звинувачує Київ у порушенні прав етнічних угорців навчатися їхньою рідною мовою. Деякі дипломати підозрюють, Будапешт використовує це виправдання для умисного блокування зближення України з НАТО. І угорська сторона робить це на вимогу Росії. «Нам особливо потрібно поговорити про Україну», – сказав Орбан перед візитом Помпео. «В Угорщині працює дружній до України уряд, а в Україні – антиугорський», – додав він.

Джерело: https://www.unian.ua/world/10441482-politico-orban-hoche-pogovoriti-z-derzhsekretarem-ssha-pro-nedruzhnyu-ukrajinu.html

Підписанням 11 лютого 1929 року Латеранских Угод між Святим Престолом і Королівством Італії, покладено край так званому «римському питанню», створивши сучасну Державу-Місто Ватикан і відновивши гарантії суверенітету й незалежності Глави Католицької Церкви.

Сьогодні у Ватикані державне свято: 11 лютого 1929 року між Королівством Італією та Святим Престолом було підписано так звані Латеранські Угоди, згідно з якими на території міста Риму утворено суверенну Державу-Місто Ватикан, суб’єкт міжнародного права, завданням якого є забезпечувати Апостольській Столиці, як найвищій інституції Католицької Церкви, повну і видиму незалежність та незаперечну суверенність на міжнародному рівні.

Римське питання

Папська держава, яка називалася також Папською областю, була утворена ще у VIII столітті в центральній частині Апеннінського півострова і проіснувала до 1870 року, коли внаслідок об’єднавчих процесів в Італії утворилася сучасна Італійська держава, столицею якої став Рим. Ця обставина відкрила період напруження в стосунках між Святим Престолом та об’єднаним Італійським Королівством, відомий як «римське питання».

Отець Бернард Ардура, що очолює Папський Комітет Історичних Наук, зауважує, що починаючи від Пія Х, Папи відмовилися від претензій на відновлення Папської Держави, але, водночас, шукали способів для того, щоб мати гарантію незалежності Святого Престолу від Італії. З іншого боку, також Італія хотіла позбутися образу «переслідувачки Папи». І хоч була поширеною згода щодо необхідності державного утворення, підпорядкованого Папі, існували відмінності щодо способу й територій. Дехто хотів, щоб вона охоплювала значну частину Риму, але, врешті, переважили «мінімалістське» вирішення Пія ХІ та реалізм Державного Секретаря кардинала П’єтро Ґаспаррі.

Створення Держави-Міста Ватикану

Трактат про визнання незалежності та суверенності Святого Престолу, засновуючи Державу-Місто Ватикан, та Конкордат, що врегульовував стосунки між Церквою та Урядом в Італії, були підписані 11 лютого 1929 року в Латеранскому палаці. Свої підписи поставили кардинал П’єтро Ґаспаррі та Беніто Муссоліні. Варто наголосити, що угоди були підписані з державою, а не з визначеним політичним режимом. Таким чином, угоди також увійшли до італійської конституції 1948 року, коли відбувся перехід від монархічного до республіканського устрою.

Папа знову став сувереном, хоч і на території площею половину квадратного кілометра. Єпископ Риму вже не мав, як колись, значної світської влади, однак незалежність і суверенність на невеликій частині землі стала запорукою того, що він міг здійснювати свою вселенську духовну місію, не будучи залежним від жодної держави.

З територією 44 гектари, Держава-Місто Ватикан є найменшою незалежною державою у світі, як з огляду на площу, так і з огляду на кількість населення. Крім безпосередньої території Ватикану, юрисдикції Святого Престолу підлягають деякі об’єкти в Римі та поза містом, що мають екстра-територіальний статус. Ватикан має свій прапор та гімн, власну пошту та засоби суспільних комунікацій. Безпеку Папи та Ватикану запевнюють Корпус Швейцарської Гвардії та Корпус Жандармерії.

Суб’єкт міжнародного права

Держава-Місто Ватикан, структури якої обмежені до найнеобхідніших для її існування, є резиденцією Папи Римського, а суб’єктом двосторонніх стосунків з іншими державами є Святий Престол, як центральний орган управління Церквою. Варто зауважити, що у період після ліквідації Папської Держави і до утворення Держави-Міста Ватикану в 1929 році, суверенітет Святого Престолу, як центру Католицької Церкви, був визнаний багатьма державами, і не лише католицькими. Сьогодні Святий Престол підтримує двосторонні стосунки з майже 200 державами світу й міжнародними об’єднаннями, має статус спостерігача при багатьох міжнародних організаціях.

http://catholicnews.org.ua/90-richchya-suchasnoyi-derzhavi-mista-vatikanu

На одному з озер в Шотландії виявили невеликий шматочок дерева з надрізами. Вчені вважають, що це частина стародавнього музичного інструмента.

Знахідка датується часом близько 500 року до н.е., пише The History Blog .

Артефакт являє собою уламок дерев’яної планки із зубчиками на одній стороні. Вчені вважають, що це нижній міст, або струнотримач – деталь струнних інструментів, яка піднімає струни над грифом.

Цей невеликий шматочок дерева має велике значення, тому що вважається, що він є збереженим фрагментом одного з найбільш ранніх музичних інструментів, коли-небудь виявлених в Західній Європі. Він був знайдений на початку лютого в селі Фернан на північному березі озера Лох-Тай в Пертшир, центральна Шотландія.

Поселення часів залізного віку на озері Лох-Тай було розташоване на так званих кранногах. Це були невеликі штучні острови. Деякі з них використовувалися впродовж століть, часто безперервно заселялися, ремонтувалися і розширювалися. На краннозі будувався будинок, а з берегом кранноги з’єднувалися невеликим містком.

Шотландський центр вивчення кранногів отримав грант від Національної лотереї для дослідження струнотримача і його походження. Центр планує використовувати цей інструмент, щоб почати вивчення ролі музики в поселеннях залізного віку в цьому районі. Аналог знахідки для більш докладного вивчення був виготовлений з використанням технології 3D-друку Марко Джиларді з Університету Західної Шотландії.

Оскільки місія центру полягає у вивченні повсякденному житті кранногів, наявність артефакту, який ілюструє їх музику, є унікальною можливістю для вивчення культурних аспектів життя людей залізного віку.

https://techno.nv.ua/ukr/popscience/ni-ne-volinka-u-shotlandiji-znayshli-chastinu-starodavnogo-muzichnogo-instrumentu-50005543.html

На міжнародному кінофестивалі Berlinale автори прем’єрної стрічки про британського свідка Голодомору «Містер Джонс» закликали звільнити українського режисера, політв’язня Олега Сенцова. Перед початком показу команда фільму влаштувала флешмоб на червоній доріжці Berlinale з плакатами FreeSentsov і Freedom of speech is not a crime, портретами Сенцова.

Режисерка фільму «Містер Джонс» Аґнєшка Холланд зазначила, що перегляд прем’єри підштовхнув її на думки про її колегу, Олега Сенцова, та інших політв’язнів, яких утримують в Росії.

«Ми думали про них, коли створювали цей фільм. Ми про них не забудемо», — сказала Холланд після показу.

Як зазначає «Укрінформ», перегляд стрічки польсько-британсько-українського виробництва про британського журналіста-свідка Голодомору, відбувся у повній тиші переповненої зали. Також фільм планують показати працівниками Міністерства закордонних справ Німеччини, що працюють з українською тематикою. Berlinale або Берлінський міжнародний кінофестиваль — це один з найпрестижніших фестивалів Європи та світу у сфері кіно. Його щорічно проводять у лютому з 1951 року.

Європейський суд з прав людини скасував раніше ухвалене рішення про відкладення справи українських політв’язнів Олега Сенцова та Олександра Кольченка до розгляду міждержавної заяви України проти Росії. Справі повернули пріоритетний порядок розгляду.

Українського режисера Олега Сенцова та активіста Олександра Кольченка затримали в Криму 10 травня 2014 року. Їх звинуватили в підготовці терактів, засудивши Кольченка до 10, а Сенцова — до 20 років позбавлення волі. Разом з ними також затримали Геннадія Афанасьєва та Олексія Чирнія. Афанасьєва у 2016-му році обміняли, Чирній надалі перебуває у колонії у місті Шахти Ростовської області.

Олег Сенцов оголосив голодування з вимогою звільнити усіх політв’язнів Кремля. Він тримався 145 днів. Сенцов заявив про припинення голодування з 6 жовтня через загрозу примусового годування. Як повідомила сестра Сенцова, навіть після припинення голодування залишається загроза його смерті. 10 вересня сестра Сенцова повідомила, що політв’язень написав заповіт на творчість у разі смерті.

https://hromadske.ua/posts/na-chervonij-dorizhci-kinofestivalyu-v-berlini-zaklikali-zvilniti-sencova