У китайському місті Сіань розпочався перший саміт Китай – Центральна Азія за участі лідерів КНР і п’яти центральноазійських держав, які напередодні прибули до Китаю, без участі Росії.
Місце зустрічі обране символічно – в давні часи саме в Сіані починався Великий Шовковий шлях, яким шовк, чай, порцеляна та інші товари з Піднебесної потрапляли до європейських держав, передає власний кореспондент Укрінформу.
Перед зустріччю в розширеному форматі передбачені переговори щодо поглиблення двосторонніх економічних і безпекових зв’язків лідером Китаю Сі Цзіньпіном із главами Казахстану Касим-Жомарт Токаєвим, Киргизстану Садиром Джапаровим, Таджикистану Емомалі Рахмоном, Туркменістану Сердаром Бердимухамедовим та Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим.
Саміт Китаю і країн Центральної Азії без участі Росії ініційований Пекіном і є відносно новим форматом, який отримав назву «С+С5» від їхніх англійських назв China і Central Asia. Перший саміт С+С5 у січні 2022 року був віртуальним і приуроченим до тридцятиріччя встановлення дипломатичних відносин між КНР та п’ятьма центральноазійськими республіками колишнього СРСР.
Зацікавленість держав Центральної Азії в поглибленні зв’язків із Китаєм аналітики пояснюють прагненням отримати альтернативні джерела інвестицій, оскільки головний спонсор регіону Росія, чий вплив зберігався тут впродовж останніх 30 років, від початку вторгнення в Україну зазнала катастрофічних економічних втрат і не спроможна надавати підтримку на довоєнному рівні.
Одним із найважливіших результатів зустрічі лідерів, як очікується, стануть домовленості про істотне збільшення експорту сільськогосподарської, гірничорудної та іншої продукції з Центральної Азії до Китаю, про що сторони ведуть переговори вже тривалий час.
За даними китайської сторони, обсяг торгівлі Китаю з п’ятьма центральноазійськими державами зріс у сто разів від часу встановлення дипломатичних відносин три десятиліття тому після розпаду Радянського Союзу. Інвестиції між Китаєм і п’ятьма країнами у 2022 році досягли рекордних понад $70 мільярдів.
Китайські державні ЗМІ окремо наголошують на важливості регіону як ключової ланки глобальної інфраструктурної ініціативи Китаю «Один пояс, один шлях» (ОПОШ), яка передбачає будівництво нафто- й газопроводів та наземних, морських і повітряних шляхів сполучення держав і регіонів світу з Китаєм і про яку Сі вперше оголосив під час свого візиту до Казахстану в 2013 році.
Стосовно Центральної Азії, наразі обговорюються проєкти будівництва нової залізниці, що з’єднає Китай із Киргизстаном і Узбекистаном, та нової гілки газопроводу з Туркменістану до КНР.
Китайська ініціатива ОПОШ піддається критиці як інструмент Китаю для поширення свого впливу в світі й, зокрема, створення боргової пастки через обтяження країн боргами за проєкти, які вони не можуть собі дозволити. Так, Пекін вже є головним кредитором країн Центральної Азії, причому китайські позики Киргизстану й Таджикистану становлять понад п’яту частину їх ВВП.
Аналітики кажуть, що в обмін на розширення економічної співпраці Китай шукатиме підтримки у забезпеченні безпеки в регіоні, де три центральноазійські країни межують із Сіньцзяном, західним регіоном Китаю, де проживають близько 100 мільйонів уйгурів-мусульман. Пекін, під приводом придушення релігійного екстремізму, проводить жорстку політику щодо місцевого населення, за що західні держави звинувачують його в порушеннях прав людини. Захоплення талібами влади в Афганістані в 2021 році також посилило побоювання Китаю щодо проникнення бойовиків-ісламістів через його кордони.
Фото: Міжнародне радіо Китаю
Джерело.
