RADIO7

#добреналаштоване

Archive 12.03.2021

Український стартап обслуговуватиме супутники на орбіті

Стартап Kurs Orbital був заснований колишнім головою космічного агентства України Володимиром Усовим. Компанія планує запустити демонстраційний пристрій у 2023.

Усов і невелика група підприємців вирішили створити компанію з обслуговування супутників. Вони вже отримали права на систему стикування «Курс». У Радянському союзі цю технологію розробили ще у 1980-х роках для стикування з космічною станцією «Мир». Потім її модернізували для космічного корабля «Союз» для стикування з Міжнародною космічною станцією.

Усов сказав, що Kurs Orbital має права на оригінальну стикувальну систему Kurs, але розробляє новий модуль зближення, в якому використовуються машинний зір, радар і робототехніка, які «забезпечують повністю автоматичне стикування навіть з несумісними об’єктами». За словами Усова, відсутність необхідності витрачати роки і мільярди доларів на винахід док-системи є величезною перевагою.

Kurs Orbital планує зосередитися на обслуговуванні комерційних геостаціонарних супутників – секторі, в якому космічний корабель Northrop Grumman Mission Extension Vehicle вже завойовує частку ринку після успішної стиковки з супутником Intelsat.

супутники на орбіти Землі

Kurs Orbital збирає $6,5 млн в рамках свого першого інвестиційного раунду цього літа для запуску демонстраційного апарату, який зустрінеться з першим об’єктом на низькій навколоземній орбіті. Компанія планує зібрати більше грошей протягом наступних кількох років. Для того, щоб побудувати парк з чотирьох апаратів і пропонувати свої послуги до 2025 року.

Наразі оператори виводять геостаціонарні супутники з експлуатації на цвинтарну орбіту за 6-8 місяців до того, як у них закінчиться паливо. За словами Усова, послуги зі зняття з орбіти дозволять операторам тримати супутники в експлуатації протягом декількох додаткових місяців, що продовжуватиме приносити прибуток. Ці додаткові доходи з лишком окуплять послугу спуску з орбіти на суму від $10 до $15 млн.

Аналітики попереджають, що, попри ентузіазм з приводу обслуговування на орбіті, відсутність чітких технічних і безпечних стандартів експлуатації може перешкодити галузі.

Джерело.

Україна хоче отримати американські винищувачі F-15

Повітряні сили Збройних сил України планують взяти на озброєння винищувачі п’ятого покоління, у тому числі американські F-15. У найближчі 10 років від більшості нинішніх зразків бойової техніки будуть змушені відмовитися.

Про це на презентації стратегії Повітряних сил-2025 заявив командувач Сергій Дроздов, передає Український мілітарний портал.

За його словами, на першому етапі переозброєння Повітряні сили планують отримати новий багатофункціональний літак покоління 4 ++. Після цього можуть взяти на озброєння п’яте покоління.

“Розглядається на першому етапі літак типу Gripen і F-15. Надалі з поглибленням відносин з партнерами – перехід на сучасний літак п’ятого покоління F-35”, – зазначив Дроздов.

Крім того, він зазначив, що протягом наступних десяти років Повітряні сили будуть змушені вивести зі складу основні зразки бойової техніки, які на сьогодні стоять на озброєнні.

Джерело.

ВООЗ зробила офіційну заяву щодо вакцини AstraZeneca

З початку вакцинації у світі не зафіксували жодного летального випадку внаслідок вакцини від коронавірусу.

Відповідну заяву опублікувала Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ).

У ВООЗ закликали не припиняти вакцинацію препаратом компанії AstraZeneca.

Наразі низка країн Європейського Союзу зупинили вакцинацію препаратом  AstraZeneca, ініціювавши розслідування щодо випадків утворення тромбів після щеплення.

Експерти ВООЗ нагадали, що переваги вакцинації мають більший пріоритет, ніж деякі можливі ризики, тому щеплення людей має тривати.

Наразі у ВООЗ вивчають повідомлення про утворення тромбів після вакцини AstraZeneca, і як тільки будуть конкретні результати, їх оприлюднять.

“Вакцинація від COVID-19 не знизить смертність від інших хвороб. Смертність з інших причин продовжиться, у тому числі після вакцинації, але без причинно-наслідкового зв’язку. Станом на 9 березня було введено понад 268 млн доз вакцини проти COVID-19. На сьогодні не виявлено випадків смерті від вакцини”, – додали у ВООЗ.

Джерело.

Євросоюз продовжив санкції проти Росії за агресію в Україні

Санкції проти Російської Федерації за порушення територіальної цілісності України продовжили ще на шість місяців.

Про це йдеться на сайті Ради Європи.

Зазначається, що були продовжені санкції проти 117 фізичних та 48 юридичних осіб, до 15 вересня 2021 року, які передбачають обмеження на поїздки та заморозку активів.

У відомстві зауважили, що санкції проти осіб, які загрожують територіальній цілісності та суверенітету України запровадженні з  17 березня 2014 рокую. Крім того. Рада Європи запровадила економічні санкції проти Росії, які діятимуть до 31 липня 2021 року, а 23 червня 2021 року триватимуть санкції за окупацію Криму.

“Список санкціонованих осіб та організацій регулярно переглядається та підлягає періодичному поновленню Радою”, – наголосили у пресслужбі.

Джерело.

Визначено переможця конкурсу GPS-моніторингу автобусів на міських маршрутах

Конкурс із визначення підприємства, яке наступні 5 років буде виконувати функції з організації та управління рухом автобусів на міських маршрутах із використанням системи GPS-моніторингу, відбувся сьогодні в Ужгородській міській раді.

Єдиний претендент на участь у конкурсі і став переможцем. Це житомирське товариство «Дозор Україна», яке вже працює у місті 5 років. Загалом підприємство надає послуги супутникового моніторингу громадського транспорту у 29 містах нашої країни, зокрема в Івано-Франківську, Рівному, Запоріжжі, Черкасах, Чернігові, Хмельницькому, Житомирі та інших.

Проєкт рішення про введення в дію результатів конкурсу щодо визначення переможця буде винесено на розгляд виконавчого комітету.

В Ужгороді призупиняють навчання для учнів 1-4 класів

Призупинити навчальний процес учнів 1-4 класів у всіх загальноосвітніх навчальних закладах Ужгорода із 15 до 26 березня – таке рішення у зв’язку із ускладненням у місті ситуації із поширенням COVID-19 та ГРВІ сьогодні прийняли на засіданні протиепідемічної комісії у міській раді. Педагогічним радам рекомендували вивчити можливість запровадження дистанційної форми навчання для учнів початкових класів.
Як було зазначено, станом на 12 березня в Ужгороді 2845 активних хворих на коронавірус, загалом із початку епідемії у 9252 ужгородців підтверджено коронавірусну інфекцію.
Зростає і кількість хворих на гострі респіраторні вірусні інфекції, показник захворюваності на COVID-19, грип та ГРВІ перевищує епідпоріг на 55,6%.
Продовжується щоденний моніторинг щодо захворюваності на COVID-19, грип та ГРВІ, особлива увага приділятиметься аналізу відвідуваності дошкільних навчальних закладів в Ужгороді.

Рік у масках. Від тотального локдауна до адаптивного карантину: як змінювалися обмеження

Вже рік Україна живе в умовах карантину через пандемію коронавірусу. Звичний ритм життя населення змінився 12 березня 2020 року, коли уряд ввів по всій території країни жорсткі обмеження. Частина з них продовжує діяти і на даний момент – зараз Україна поділена на зони карантину.

Більш докладно про те, що змінилося за рік карантину – в матеріалі РБК-Україна.

Весняний локдаун

3 березня 2020 у Чернівцях було виявлено перший випадок інфікування коронавірусом у чоловіка, який приїхав з-за кордону. Через загрозу поширення захворювання на території України вже 12 березня уряд оголосив загальнонаціональний карантин терміном на три тижні.

Були скасовані масові заходи, закрилися навчальні заклади, в т.ч. дитячі садочки. Було припинено авіасполучення з країнами, де спостерігався спалах COVID-19.

Через тиждень кількість хворих збільшилася, і карантинні заходи посилили. З 17 березня в’їзд для іноземців заборонили, було скасовано міжнародне залізничне, авіа-і автобусне сполучення.

Обмеження торкнулися руху транспорту всередині країни: були скасовані всі поїзди і автобуси в міжміських і міжобласних напрямках. У Києві, Дніпрі, Харкові зупинилося метро, ​​перевезення пасажирів в громадському транспорті здійснювалося тільки за перепустками.

закриття метро в Києві Фото: закриття метро в Києві (РБК-Україна)

Закрилися всі громадські заклади, крім продуктових магазинів, аптек, заправок, банків. Не працювали ТРЦ, кінотеатри, театри, продуктові та непродовольчі ринки, спортзали, салони краси. Кафе, бари, ресторани могли обслуговувати клієнтів тільки в режимі на винос або адресної доставки.

Масковий режим і заборона на прогулянки в парках

25 березня по всій території країни почав діяти режим надзвичайної ситуації. Ще більш жорсткі обмеження Кабмін ввів з 6 квітня. Додатково до діючих на той момент заборон був встановленийобов’язковий масковий режим в суспільних місцях і вимога про наявність документів, що засвідчують особу.

Були заборонені прогулянки в парках, скверах, відвідування спортивних і дитячих майданчиків. Також заборонялося переміщення вулицями групами більше 2-х осіб.

навесні дитячі майданчики були закритіФото: навесні дитячі майданчики були закриті (РБК-Україна)

Особи віком від 60 років повинні були дотримуватися режиму самоізоляції. Такі ж обмеження діяли для прибуваючих з-за кордону.

На в’їздах-виїздах з областей діяв пропускний режим. На КПП проводили температурний скринінг всіх водіїв і пасажирів транспортних засобів.

Як змінювалися обмеження

Ослаблення обмежень почалося через два місяці після оголошення карантину. З 11 травня уряд зняв заборону на роботу підприємств сфери торгівлі (непродовольчі магазини) і послуг (перукарні, салони краси). Дозволили прогулянки в парках та інших зонах відпочинку, відкрилися літні майданчики кафе і ресторанів.

22 травня стартував черговий етап пом’якшення обмежень і був введений адаптивний карантин з локальними заходами для регіонів. Відновилися пасажирські перевезення автотранспортом були дозволені релігійні заходи.

25 травня відкрилося метро і дитячі сади. У червні дозволили прийом відвідувачів всередині кафе і ресторанів, почали роботу спортзали, заклади культури. 15 червня відкрилися аеропорти.

З 22 липня в рамках адаптивного карантину уряд ввів 4 зони за рівнем захворюваності. У “зеленій” зоні обмеження були мінімальними, а “червоний” рівень передбачав жорсткий локдаун із зупинкою транспорту, закриттям шкіл, магазинів, ТРЦ і т.д.

в травні відкрилися літні майданчикиФото: в травні відкрилися літні майданчики (РБК-Україна)

Карантин вихідного дня

Восени захворюваність знову почала зростати, тому в Україні знову почав діяти загальнонаціональний карантин.

З 14-го по 30 листопада обмеження посилювалися у вихідні дні. Заборонялася робота розважальних і культурних закладів, ТРЦ, салонів краси і спортзалів. Кафе і ресторани обслуговували клієнтів тільки на винос.

За підсумками трьох “карантинів вихідного дня” в уряді заявили про стабілізацію захворюваності і повернули загальнонаціональні обмеження “помаранчевої” зони.

Динаміка інфікування дійсно пішла на спад після листопадового антирекорду в 16294 випадки. Так, до 13 грудня захворюваність знизилася в середньому до 8-9 тисяч випадків щодня.

Новорічний локдаун

У новорічну ніч закладам громадського харчування дозволили продовжити режим роботи до 7 ранку, однак діяла заборона на проведення банкетів і святкових заходів.

Відразу після свят карантин посилили. В уряді пояснили це рішення тим, щоб не допустити різкого зростання захворюваності після Нового року.

З 8-го по 25 січня по всій території України були заборонені культурно-масові, релігійні заходи, різдвяні ярмарки. Школярі та студенти вчилися дистанційно, але дитсадки працювали в звичайному режимі.

Були закриті ТРЦ, непродовольчі магазини, спортзали й басейни, кінотеатри, театри, музеї. Громадський транспорт продовжив працювати, але з обмеженням по числу пасажирів. Заклади громадського харчування обслуговували клієнтів тільки на винос.

Після 25 січня країна повернулася до загальнонаціональних обмежень, які були до новорічних свят.

Повернення до адаптивного карантину

З 24 лютого в Україні знову почав діяти адаптивний карантин із розподілом на зони в залежності від епідситуації. У “зеленій” зоні встановлюються мінімальні обмеження при захворюваності нижче епідпорогу. Це так званий контрольний рівень, до якого необхідно прагнути.

В “жовтій” зоні дозволяються масові заходи з обмеженням – 1 людина на 4 кв.м, триває навчальний процес в очному форматі, працюють заклади громадського харчування, магазини, ринки, ТРЦ, культурні заклади (при 50% заповненості), спортзали, сфери послуг і краси .

При цьому залишається обов’язковим дотримання маскового режиму, забороняються планові госпіталізації, діяльність об’єктів розміщення (крім готелів), перевезення в громадському транспорті – тільки за кількістю місць для сидіння.

“Помаранчева” зона не передбачає посилення обмежень, але сигналізує про погіршення ситуації з коронавірусом.

Заборони “червоної” зони аналогічні обмеженням локдауна: забороняється прийом відвідувачів в закладах громадського харчування, ТРЦ, кінотеатрах. Також не дозволяється проведення масових заходів і відвідування освітніх установ (крім дитсадків і 1-4 класів школи).

Джерело.

Війна на Донбасі: бойовики чотири рази обстріляли українські позиції

У четвер 11 березня, збройні формування Російської Федерації чотири рази обстріляли українські позиції на Донбасі, один боєць поранений. Ситуація в районі проведення операції Об’єднаних сил залишається контрольованою.

В районі відповідальності оперативно-тактичного угрупування “Схід” недалеко від населеного пункту Харчовик противник відкривав вогонь з автоматичних станкових гранатометів, поблизу Талаківки – зі стрілецької зброї.

Російсько-окупаційні війська обстріляли позиції українських захисників неподалік Новозванівки, яка знаходиться в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання “Північ”.

Окупанти використовували гранатомети різних систем і стрілецьку зброю.
Унаслідок ворожого вогню один військовослужбовець зі складу Об’єднаних сил отримав осколкове поранення. Стан його здоров’я – задовільний.

Українські військові дали адекватну відповідь. Метою дій окупантів, як і в попередні дні, було провокування Збройних сил України на відкриття вогню у відповідь і подальшого звинувачення в обстріл населених пунктів та об’єктів цивільної інфраструктури тимчасово окупованих територій.

Російські найманці здійснили низку провокацій у районі населених пунктів Золоте 4 і Новозванівка Луганської області. Бойовики створили штучну напруженість навколо ділянки розведення “Золоте”. Там російсько-окупаційні війська другий місяць поспіль проводять роботи невизначеного характеру, про що систематично повідомляється у звітах ОБСЄ СММ.

З початку поточної доби, 12 березня, було зафіксовано одне порушення режиму припинення вогню. Зокрема, поблизу населеного пункту Піски збройні формування Російської Федерації відкривали провокаційний вогонь зі стрілецької зброї.

Джерело.

В Україні за добу майже 13 тисяч нових випадків коронавірусу

В Україні за минулу добу підтвердили 12 946 нових випадків коронавіруса. Це максимальний показник у 2021 році.

Про це повідомляє міністр охорони здоров’я Максим Степанов в Facebook.

Більше нових випадків COVID за добу фіксували 11 грудня, тоді заразилися 13 514 осіб.

Усього за вчора захворіли 649 дітей і 450 медпрацівників. Госпіталізували 3843 людини, летальних випадків – 230, одужали – 4630.

Найбільше заражень в Житомирській (1310), Вінницькій (940), Києві (896), Одеській (757), Львівській (704) та Київській (697) областях.

За добу проведено 100 718 тестувань на коронавірус. З них методом ПЛР – 46 396, методом ІФА – 18 342, досліджень експрес-тестами на антиген до SARS-CoV-2 – 35 980.

Джерело.

Усі дозволені ВООЗ до екстреного застосування вакцини рятують життя

Усі дозволені ВООЗ до екстреного застосування вакцини рятують життя

Станом на 10 березня Всесвітня організація охорони здоров’я схвалила для екстреного використання 4 вакцини проти COVID-19. А саме: Pfizer/BioNTech, AstraZeneca/Covishield (Індія), AstraZeneca/SKBio (Південна Корея), Moderna. На останніх стадіях погодження знаходяться вакцини Sinovac та Sinopharm. Також у ВООЗ є 256 вакцин-кандидатів, із них 74 вакцини — на стадії клінічних розробок.

На цьому етапі українців вакцинують Сovishield/AstraZeneca. Вона схвалена ВООЗ для екстреного використання і пройшла перевірку Європейським агентством із лікарських засобів.

«Зараз у всьому світі проходить вакцинація від COVID-19, сьогодні вона є пріоритетом для держав, що дбають про своїх громадян, Україна — не виняток, — зазначає заступник міністра охорони здоров’я — Головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко. — Швидка розробка вакцин — це результат добре злагодженої роботи науковців, медиків та урядів. Усі дозволені ВООЗ до екстреного застосування вакцини вже рятують життя людей, формують імунітет та суттєво полегшують перебіг хвороби».

Нагадуємо, що в Україні продовжується вакцинальна кампанія, щеплено вже понад 29 тис. людей. На цьому етапі вакцинують усіх працівників лікарень, бригади швидкої допомоги, а також військових на фронті. Наступними будуть вакцинуватися люди віком 80+.

Дізнайтеся більше про вакцинацію від COVID-19 на сайті vaccination.covid19.gov.ua та за телефоном гарячої лінії 0 800 60 20 19.

Запишіться в чергу на вакцинацію на сайті або у мобільному додатку “Дія”.

Оголошено прийом публіцистичних творів на здобуття премії імені Івана Франка

З 1 березня до 1 травня 2021 року Державний комітет телебачення і радіомовлення України оголошує прийом публіцистичних творів на здобуття премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності.
Премія у розмірі 10 тисяч гривень присуджується щороку до дня народження Івана Франка – 27 серпня – авторам нових оригінальних публіцистичних творів у галузі журналістики, що сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності у кожній з чотирьох номінацій:
– за кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації;
– за кращий твір у телевізійній сфері;
– за кращий твір у радіомовній сфері;
– за кращу наукову роботу в інформаційній сфері.
Твори до конкурсу мають бути опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше, як за півроку до їх висунення на здобуття Премії.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 4 Положення про премію імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності одна й та сама кандидатура не може одночасно висуватися на здобуття премії з двома й більше творами.
На здобуття Премії подаються:
– клопотання про присудження Премії з короткою  характеристикою публікації (твору) та його автора (авторів);
– примірник твору на матеріальному носієві з підтвердженням його оприлюднення;
– копія паспорта (у разі висунення на здобуття Премії колективу – копії паспортів кожного члена колективу).
Адреса для подання творчих робіт: 01001, м. Київ, вул. Прорізна, 2, Держкомтелерадіо України, з позначкою „на здобуття Премії імені Івана Франка в галузі інформаційної діяльності”.
Клопотання про присудження Премії з короткою характеристикою твору та його автора (у форматі word), а також електронну версію твору прохання надсилати до Держкомтелерадіо на електронну адресу iv@comin.gov.ua.

Гурт ТНМК презентує Весну

Ну а на “Радіо 7” продовжується весна і цього разу звістку про неї нам принесли чудові хлопці з гурту ТНМК.
ТНМК готують новий альбом, записаний під час карантину. За словами музикантів, обмеження не тільки не завадили, а навпаки посприяли тому, що було написано дуже багато нових пісень. Настільки, що на одну платівку вони не помістяться, тож танки вирішили зробити її подвійною. А поки хлопці презентують чергову пісню, що туди потрапить – «Весну». Попри співзвучність із хрестоматійним гітом Воплів Відоплясова, робота ТНМК, на їхню думку є більш дорослою.
«Ну ми ніколи не боялися ризикувати. Це по-перше. А по-друге, якщо придивитися до пісні ВВ Весна, то це така інфантильна тема сподівання на те, що прийде весна і все за тебе порішає. А в нашій все по-нормальному. Наша пісня про весну здорової людини, про здоровий сенс життя і філософське ставлення до завтрашнього дня», – розповів один із лідерів ТНМК Фагот.
А от написана пісня була у вже доволі далекому вчора на десь на околицях Донецька кілька років тому, коли ТНМК великою харківською компанією музикантів, прозаїків і поетів їхали на фронт. Все розпочалося із жарту, який тривалий час лежав у голові лідера танків Фоззі.
«І потім на окружній Донецька зазвучав у мене в голові жіночий оперний голос, який співав про те, що немає сенсу чекати весну. От якось місто Донецьк навіяло. Ми вирішили, що зробимо таку пісню. А потім під час карантину, я зрозумів, що вона має бути про світ, в якому глобальне потепління глобально потепліло і настільки спекотно взимку і немає снігу, що люди вже не чекають не весну, оскільки весною буде ще спекотніше», – пригадує Фоззі.
Пісня існує у двох варіантах: з обсценною лексикою і в пом’якшеному варіанті для радіо. Перший шукайте у Мережі, а другий слухаємо в радіоефірі “Радіо 7” вже завтра 12 березня о 14:00.