Вже понад рік ми усі живемо у нових реаліях, що пов’язані з протистоянням COVID-19 і його впливом на усі сфери суспільного життя. Не став винятком і державний кордон, адже починаючи з другої половини березня 2020 року пасажиро-транспортний потік суттєво пішов на спад. Наразі, по завершенні першої чверті поточного року, можемо порівняти показники інтенсивності.

За І-й квартал 2021 року державний кордон в пунктах пропуску Західного регіонального управління перетнули 3 мільйони 140 тисяч осіб. Це у 2,5 рази менше, ніж за аналогічний період 2020-го, коли прикордонники оформили понад 7 мільйонів 970 тисяч осіб.

Також, зменшилася кількість і транспортних засобів.  За статистикою, у січні-березні поточного року через державний кордон України прослідували 1 мільйон 139 тисяч транспортних засобів. У аналогічному періоді 2020-го кордон перетнули понад 1,91 мільйона одиниць транспорту. Таким чином, інтенсивність транспортного потоку зменшилася майже у 1,7 разу.

За показниками минулого тижня середньодобовий потік через кордон становить майже 31 тисячу осіб і понад 11 тисяч одиниць транспорту.

Зазначимо, що вищеподана інформація про кількість людей і транспорту, які перетнули західний кордон, охоплює пункти пропуску з країнами ЄС, Білоруссю (в межах Волинської області) та Молдовою (в межах Чернівецької області).

Також нагадуємо:

з умовами в’їзду до України в період карантину, можете ознайомитися за посиланням – https://cutt.ly/7cQ4dHY;

Цієї ночі в пункті пропуску «Лужанка» прикордонники Мукачівського загону викрили спробу перетину кордону «сумнівним» транспортним засобом.

Виїхати з України автомобілем «КІА» 2018 року випуску, з номерами російської реєстрації намагався 44-річний громадянин Угорщини. Оглядаючи авто, яким керував іноземець, перевіряючи документи та звіряючи номери агрегатів, прикордонники встановили, що номер кузова, передбачений заводом-виробником не співпадав із даними вказаними у техпаспорті.

Про виявлення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 ККУ «Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу» було надіслано повідомлення компетентним органам.

Водія та транспортний засіб встановленим порядком передали співробітникам Нацполіції.

                                                                         Прес-служба Мукачівського прикордонного загону

Служба безпеки України нейтралізувала у Закарпатській області так звану «бойову групу» міжрегіонального організованого угруповання, яке тероризувало і залякувало громадян. Встановлено факт викрадення людини, з якої зловмисники вимагали гроші.
У разі несплати 4-х тисяч доларів, вони погрожували потерпілому вбивством.
Правоохоронці під час спецоперації затримали у Мукачеві організатора і учасників банди.
За попередніми даними слідства, до складу групи входило четверо мешканців Дніпра, один з яких раніше засуджений за вчинення тяжких злочинів. Зловмисники створювали штучні конфліктні ситуації і після цього вимагали гроші за нібито «владнання» ситуації.
Щоб змусити потерпілих платити, бандити застосовували психологічний тиск і погрожували фізичною розправою.
У межах кримінального провадження за ч.2 ст.189 (вимагання) Кримінального кодексу України повідомлено про підозру чотирьом фігурантам. Зловмисникам обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави – близько 91 тис. грн для одного з фігурантів і майже 80 тис. грн для кожного з трьох інших.
Тривають слідчі дії для встановлення і притягнення до відповідальності інших осіб, причетних до діяльності організованого угруповання.
Спецоперація проводилась спільно зі співробітниками Національної поліції за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури.

З повагою, пресслужба УСБУ в Закарпатській області

Традиційно у третю неділю Святої Чотиридесятниці вірники Греко-католицької Церкви проходять вулицями міста Ужгород, молячись Хресну дорогу та духовно проживаючи страждання і смерть Ісуса Христа. Цього року, у зв’язку з карантинними обмеженнями, ця Хресна хода відбулась онлайн, на Youtub-каналі Ужгородської Богословської Академії імені блаженного Теодора Ромжі, яка має назву Академія Теодора. 

В цій хресній дорозі взяло участь декілька вірян, представників різних професій, які читали роздуми Хресної ходи Ісуса Христа. Ці роздуми-молитви теж перепліталися з історією Мукачівської Греко-католицької Єпархії, яка також була свого роду хресною дорогою для всіх вірників протягом часу її існування.

Також під час трансляції, можна було побачити відео, з попередніх років, як сотні вірян на чолі з світлої пам’яті Владикою Міланом Шашіком  проходили цю хресну дорогу вулицями міста Ужгород.

Всі охочі могли доєднатись до цієї молитви, в режимі онлайн, через пряму трансляцію. Завдячуючи трансляції, тисячі вірян з різних куточків світу  змогли долучитися до цієї молитви.

Пряма трансляція проводилась з семінарійного храму Перенесення мощей Блаженного священномученика Теодора Ромжі при УжГКБА.

Зовсім скоро в аграріїв стартують весняно-польові роботи. І під натиском плуга продовжать танути цінні природні острівці. У сільській місцевості не зайнятий природний простір і досі сприймається як території, що марно пропадають. З радянських часів установка «ефективно освоїти землю» міцно засіла в свідомості людей і успішно передається наступним поколінням. Тому новостворені громади, віддаючи під освоєння залишки цілинних земель, практично не замислюються над тим, яких наслідків для добробуту, здоров’я та довкілля варто очікувати після таких рішень.

Незайманих степів та луків в Україні лишилося критично мало. Утім, навіть серед людей, які опікуються природою, тема збереження трав’янистих екосистем не користується такою популярністю, як, приміром, теми рубки чи посадки дерев.

Справді, в україномовному інфопросторі можна знайти чимало інформації про користь лісів. Натомість аналогічні дані про степи, луки та болота відшукати значно важче. Брак такої інформації призводить до недооцінки важливості цих екосистем. У той час як за головними показниками екосистемних функцій степи в своїй природній зоні нічим не поступаються бореальним лісам. Вони так само ефективно депонують вуглець, регулюють кліматичні умови, підтримують біохімічні цикли, формують первинну біомасу, підтримують біорізноманіття, регулюють колообіг води.

Тому з перетворенням великих площ трав’янистих екосистем на ріллю або штучні деревні насадження в зоні степу та лісостепу втрачаються важливі регуляторні механізми й починається дестабілізація природних процесів.

У передових країнах світу методики оцінки економічної вартості всіх прямих і непрямих вигод від існування природних територій з кожним роком удосконалюються, а розрахунки беруться до уваги при прийнятті рішень в сфері природокористування. Наприклад, економічна вартість основних екосистемних послуг трав’янистих екосистем канадської провінції Манітоба оцінюється в 527- 883 $/га/рік.

Ми намагалися пояснити, навіщо потрібні степи та луки Україні, склавши список пов’язаних з ними основних екосистемних послуг. Детальніше з цим списком можна ознайомитися нижче:

Екосистемні послуги ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

• Степи та луки є джерелом високоякісних ПРИРОДНИХ КОРМІВ для домашньої худоби. Вони можуть використовуватись як нагульні площі для свійських птахів, площі для збору пилку та нектару різнотрав’я медоносними бджолами.
• ЛІКАРСЬКА СИРОВИНА. Переважна більшість рослин, що використовуються в лікувальній практиці, – це степові та лучні види.
• Природний САДИВНИЙ ТА НАСІННИЙ МАТЕРІАЛ. Степи та луки можуть бути джерелом саджанців та насіння трав’янистих рослин, що використовуються в поновленні деградованих пасовищ, озелененні населених пунктів. Окремі рослини можуть використовуватись у квітникарстві.
• ПРІСНА ВОДА, що накопичується у вигляді ґрунтових вод. Землі, вкриті природною трав’янистою рослинністю відрізняються високою структурованістю та вологоємкістю ґрунтів. Це дає можливість опадам поглинатись та розподілятись по всьому ґрунтовому профілю та поступово надавати воду нижнім горизонтам.
• Трав’янисті екосистеми містять колосальний РЕЗЕРВАТ ГРУНТОВОЇ ФАУНИ, необхідної для ґрунтоутворення на деградованих землях.
• ПРОДУКТИ ДИКОЇ ПРИРОДИ: ягоди, ароматичні трави, гриби тощо.

Ресурсний потенціал степових та лучних територій залежить від їхніх площ. На маленьких ділянках не можливо користуватись природними ресурсами без шкоди для їх стабільного відтворення.

Екосистемні послуги РЕГУЛЮВАННЯ

• РЕГУЛЯЦІЯ СКЛАДУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ (поглинання вуглекислого газу, азоту, виділення кисню), регуляція вологості, акумуляція пилових частинок тощо.
• РЕГУЛЯЦІЯ поверхневого та підземного ВОДНОГО СТОКУ. Кожна балка в зоні степу та лісостепу є частиною гідрографічної мережі. Чим більше території на площі водозбору вкрито природною рослинністю, тим більший об’єм поповнення ґрунтових вод.
• РЕГУЛЯЦІЯ ЯКОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД. Трав’яниста рослинність затримує напливи ґрунту з полів, добре нейтралізує азотні та фосфорні добрива, захищає водойми від цвітіння.
• ГРУНТОУТВОРЕННЯ. Тільки під степовою і лучно-степовою рослинністю в особливих кліматичних умовах формується чорнозем.
• ЗАХИСТ ВІД ЕРОЗІЇ. Щільна дернина в степах та на луках має високі ґрунтозахисні властивості від водної, вітрової та пасовищної ерозії.
• ЗАПИЛЕННЯ. Значна частка культурних комахозапильних рослин запилюються дикими комахами-запилювачами. Переважна більшість диких запилювачів живе виключно у відкритому, сухому, незалісненому природному просторі.
• КОНТРОЛЬ ЗООНОЗНИХ ІНФЕКЦІЙ. Здатність хижих тварин здійснювати вибіркове полювання на ослаблених жертв, швидко знаходити та поїдати трупи хворих особин запобігає поширенню багатьох зоонозних хвороб (сказ, лептоспіроз, туляремія, бруцельоз, сальмонельоз тощо).
• КОНТРОЛЬ ШКІДНИКІВ. Незаліснені природні ділянки підтримують існування денних хижих птахів і комахоїдних ссавців. Усі вони харчуються не тільки на природних територіях, але й у прилеглих агроландшафтах.
• ЛОКАЛЬНИЙ КЛІМАТ. Трав’яниста рослинність в умовах нестачі опадів якнайкраще зберігає ґрунтову вологу. Тому розорювання степів та луків призводить до аридизації клімату. До того ж, степові трави захищають ґрунт від перегріву. Здатність відбивати сонячне проміння (значення альбедо) степів становить 20-30%, рілля має всього 5-10%, ліс – 15-20%, луки 15-25%.
• ПІДТРИМАННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ на локальному рівні. Лучні степи – найбагатша на різноманіття флори та фауни екосистема України. Видова насиченість може сягати 100 видів рослин на 1 м. кв.

————————————————–
Здатність степів та луків підтримувати корисні для людини природні процеси й формувати умови локального середовища залежить не тільки від їх площі, але й від повноти природних компонентів. Втрата біорізноманіття трав’янистих екосистем або перетворення їх на штучні деревні насадження призводять до порушень у важливих регуляторних механізмах.

Серед КУЛЬТУРНИХ та СОЦІАЛЬНИХ екосистемних послуг варто згадати про туризм, соціальні функції природного середовища, джерела творчого натхнення та духовного збагачення; можливість проведення наукових досліджень, унаочнення освіти; формування образу малої батьківщини, формування етнографічних груп; вплив на здоров’я,

Екосистемні послуги ПІДТРИМАННЯ біосфери

• Степові біоми роблять значний внесок у СТАБІЛІЗАЦІЮ ГЛОБАЛЬНОГО КЛІМАТУ за рахунок здатності захищати земну поверхню степової зони від перегріву, формування водяної пари в атмосфері, акумуляції вуглецю в степових ґрунтах.
  У трав’янистих екосистемах зв’язано близько 1/3 всього запасу вуглецю суші. Більше 70% цієї кількості зберігається у грунті. Степові екосистеми за швидкістю акумуляції вуглецю не поступаються лісам та болотам.
• ПІДТРИМАННЯ БІОГЕОХІМІЧНИХ ЦИКЛІВ води, вуглецю, кисню, азоту, сірки, фосфору, калію, кальцію, заліза і т.д.
• ФОРМУВАННЯ ПЕРВИННОЇ БІОМАСИ. Рослини в процесі фотосинтезу перетворюють потоки сонячної енергії на органічну речовину, яка є джерелом живлення для всіх живих істот на планеті. Степові екосистеми підтримують велике розмаїття трофічних груп організмів: від ґрунтової фауни до великих стад крупних травоїдних тварин.
• ПІДТРИМАННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ на глобальному рівні: генів, популяцій, екосистем. Від степових екосистем у наш час лишились лише невеликі фрагменти. Чим менше площа природної території, тим швидше відбувається втрата флори і фауни, а значить порушується цілісність екосистеми та її здатність до саморегуляції.

  З втратою останніх степів назавжди зникне та частина світового біорізноманіття, що пов’язана із степами. А території, де був степ, перетворяться в напівпустелі та пустелі…

Автор: Любов Ільмінська, краєзнавиця, спільно з Українською природоохоронною групою

Про це повідомляє Закарпатський обласний центр громадського здоров’я.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг оновила «зелені» тарифи на електричну енергію для споживачів, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств.

Нові тарифи на електроенергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 30 кВт, набули чинності 1 квітня 2021 року.

Деталі –  за посиланням: https://bit.ly/39zSfLN

У разі, якщо у вас виникатимуть запитання, звертайтеся:

• Кол-центр: 0800505960
• ІКЦ: (0312) 42-99-92
• Контакти Центрів обслуговування клієнтів: https://bit.ly/3do3log

Графік роботи: Пн – Чт: 08:00-17:00; Пт: 08:00-16:00; обід: 12:00 -12:48).

1 квітня з різницею майже в годину до Служби порятунку надійшли два повідомлення про виявлення вибухонебезпечних предметів на території Ужгородського району.

Перший випадок зафіксували в обласному центрі поблизу вул. Біровчака. Місцевий житель рибалив на річці Уж, коли побачив біля берега підозрілий предмет. Тож о 12:00 чоловік подзвонив за номером 101. На місце події негайно направили фахівців групи піротехнічних робіт Аварійно-рятувального загону спецпризначення, які вилучили мінометну міну калібром 82 мм та знищили її шляхом підриву на військовому полігоні в с. Оріховиця.

І вже о 12:50 до оперативно-рятувальної служби зателефонував житель с. Сіль Ужгородського району й повідомив, що знайшов боєприпас на власному обійсті під час викопування фундаменту для надвірної споруди. Піротехніки ідентифікували знахідку як мінометну міну калібром 82 мм часів Другої світової війни. Інших ВНП під час обстеження довколишньої території вони не виявили, тож міну також транспортували на полігон та знищили.

У ДСНС України у Закарпатській області

Від початку тижня в пунктах пропуску через кордон прикордонники Мукачівського загону зафіксували 8 кримінальних правопорушень.

Протизаконні пропозиції з ознаками злочину передбаченого ч.1 статті 369 ККУ «Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі», зробили іноземці, які мали намір потрапити на територію нашої країни ігноруючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України http://surl.li/opey, щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19.

За можливість перетнути кордон без страхового полісу та ПЛР-тесту четверо громадян Угорщини та четверо громадян Румунії пропонували хабарі у гривнях, леях, чеських кронах та форинтах.

Усі випадки пропонування хабарів задокументовано, до Нацполіції направлені повідомлення для внесення до ЄРДР відомостей за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 369 ККУ.

 Прес-служба Мукачівського прикордонного загону