Йдеться про закони № 1402 та № 1403. Відповідні законопроєкти нардепи ухвалили 15 квітня.

Вказується, що відтепер вживані автомобілі з європейською реєстрацією, старші п’яти років, які були ввезені на територію Україні до кінця 2020 року, оподатковуються за пільговою ставкою податку на додану вартість та акцизного податку.

Сума ж акцизу залежатиме від віку автівки, об’єму та типу двигуна й не залежатиме від її вартості.

В ОП вказують, що в більшості випадків вартість розмитнення не буде перевищувати однієї тисячі євро.

Такі автомобілі тимчасово звільняються від оподаткування ввізним митом.

Водночас за пільговим механізмом може бути розмитнений один автомобіль однієї категорії одного власника.

Пільгово оформити автівку можна буде протягом 180 днів з моменту набрання чинності законів. Учасники АТО/ООС зможуть використати таку можливість протягом 270 днів.

Разом з тим, під дію цих законів не потрапляють транспортні засоби, які не відповідають екологічним нормам “Євро-2” й вище, походять з держави-окупанта (держави-агресора) або ввезені з тимчасово окупованої території України.

Основні варіанти – Соломоново або Паладь-Комарівці, повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу Закарпатської ОДА.

Як зазначили в обладміністрації, одним із пріоритетних для України є розбудова пункту пропуску «Соломоново-Чієрна» на українсько-словацькому кордоні. Саме тут з урахуванням транспортних потоків, місцезнаходження, охоронних зон нафто- і газопроводів найбільш імовірна точка виходу швидкісної автомобільної дороги D1, що є північною гілкою Пан-Європейського коридору та поєднує Прагу – Братиславу — Жиліну — Кошице — Ужгород — Львів.

Другий із пріоритетних пунктів – «Паладь Комарівці – Руське». На цих двох пунктах вже стартували конкретні заходи по землевідведенню.

В ОДА зауважили, що затверджене угодою 1997 року місце з’єднання дороги D1 між селами Сторожниця (Україна) і Загор (Словацька Республіка) для Закарпаття загалом і Ужгорода зокрема вже не є актуальним. За більш ніж 20 років обласний центр розрісся, збільшився транспортний потік, тому будівництво пункту пропуску у цій точці – дуже проблематичне питання.

Перший заступник голови Закарпатської ОДА Мирослав Білецький висловив надію, що вже у червні точку, де автомагістраль D1 перетне кордон України, буде обрано остаточно.

“Відрадно, що і українська, і словацька сторони зацікавленні у будівництві нової дороги, розбудови транспортного коридору через Закарпаття. Вже у червні ми зустрінемося знову. За цей час запрацює робоча група, до складу якої увійдуть працівники профільних департаментів, посадовці різних рівнів, народні депутати України; експерти з обох сторін проаналізують транспортний трафік у прикордонних регіонах України та Словаччини, розроблять попередній план будівництва дороги. Ми налаштовані на те, що саме на наступній зустрічі ми погодимо точку, де автомагістраль D1 перетне кордон України”, – зауважив Білецький.

У Закарпатській обласній раді, голова якої Олексій Петров також взяв участь у нараді, зазначили, що для узгодження цього питання вирішено створити спільну робочу групу, яку очолять народний депутат України Микола Тищенко та член Національної ради Словацької Республіки Мілош Сврчек.

Також під час онлайн-зустрічі було обговорено питання запуску міжнародного аеропорту «Ужгород» і перспективи майбутньої співпраці із міжнародним аеропортом «Кошіце» в рамках розвитку малої авіації, реконструкцію діючих та будівництво нових пунктів пропуску на кордоні тощо.

Джерело.

Упродовж минулої доби 12 травня:

– звернулись за екстреною медичною допомогою 380 осіб, з них з явищами гострої пневмонії – 22 та 20 хворих з підозрою на COVID-19;

– одужали 135 пацієнти (загалом з початку пандемії одужав 56 866 пацієнтів);

– 503 зразки біологічного матеріалу відібрано за минулу добу та скеровано у лабораторії для досліджень методом ПЛР;

Загалом, 60 725 закарпатцям встановлено діагноз COVID-19, із яких 3544 – медики та 3002 – діти;

– за добу, що минула, померли 4-ро пацієнтів із діагнозом COVID-19 (загалом з початку пандемії померли 1543 пацієнти з діагнозом COVID-19).

Джерело.

лава офісу президента Андрій Єрмак повідомив, які головні завдання стоять перед потенційною зустріччю між президентами України і Російською Федерацією Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним.

За його словами, планується провести аналіз того, як були виконані домовленості Паризького саміту “нормандської четвірки”.
‘
Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна “Віч-на-віч. Чому Зеленський хоче зустрітися з Путіним”.

“Ми бачимо, що принципові речі гуманітарного характеру і в сфері безпеки досі не реалізовані. Є й інші питання, які правильно обговорювати саме на найвищому рівні”, – сказав Єрмак.

Нагадаємо, раніше Зеленський запропонував Путіну зустрітися у будь-якій точці Донбасу, в тому числі безпосередньо в зоні конфлікту. При цьому пізніше президент України заявив, що йому не важливо, де саме пройде зустріч.

Джерело.

Військовослужбовці Чопського загону виявили спробу незаконного ввезення транспортного засобу на територію України. Під час перевірки мікроавтобуса «Mercedes», який прибув учора ввечері у пункт пропуску «Тиса», у прикордонного наряду  виникли сумніви щодо відповідності номерів агрегатів автомобіля зазначеним у реєстраційних документах. Було прийнято рішення про поглиблену перевірку транспортного засобу.

Як результат, прикордонники спільно з митниками виявили ознаки підробки VIN-коду. Про це свідчили сліди зварювання та шпаклювання таблички з номерним позначенням. У такий спосіб на територію України намагались ввезти мікроавтобус 2010 року випуску. Транспортним засобом керував 25-річний буковинець.

Відповідно до чинного законодавства, мікроавтобус передали співробітникам Нацполіції. У діях нашого співвітчизника вбачають ознаки правопорушень, передбачених ст.121-1 КУпАП «Експлуатація водіями транспортних засобів, номери агрегатів яких не відповідають записам у реєстраційних документах» та ст. 290 КК України «Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу».

Прес-служба Чопського прикордонного загону