Вчені виявили свідчення наявності води на Марсі в далекому минулому, попри те, що сьогодні на поверхні Червоної планети немає рідкої води. Частина досліджень щодо Марса, – це вивчення того, що трапилося з цією водою, якщо вона дійсно була. Нова серія досліджень Вашингтонського університету в Сент-Луїсі запропонувала нову теорію про те, що могло сприяти втраті води на планеті.

Нова теорія припускає, що Марс може бути занадто малий, щоб утримати велику кількість рідкої води на його поверхні. У NASA є зображення, що показують особливості ландшафту Марса, відмічені річковими долинами і паводковими каналами, тому, ймовірно, в далекому минулому там все ж таки була вода. Дослідник Кун Ван, старший автор статті, вважає, що існує поріг вимог до розміру скелястих планет, щоб утримувати досить води, яка б забезпечила життя в тому вигляді, в якому ми його знаємо.

Дослідники проекту вивчали ізотопи калію, щоб оцінити присутність, розподіл і зміст летючих елементів на різних планетних тілах Сонячної системи. Калій є помірно летючим елементом, але він був обраний як індикатор для пошуку інших летючих елементів і сполук, таких як вода.

Вчені виміряли ізотопний склад калію 20 метеоритів, походження яких підтверджено на Марсі, обраних в якості репрезентативних. Команда визначила, що Марс втратив більше калію та інших летючих речовин в порівнянні з Землею під час свого формування, але зберіг свої летючі речовини значно краще, ніж Місяць і астероїд під назвою 4-Веста, які є менш скелястими тілами.

Команда виявила чітко виражену кореляцію між розміром планетарного тіла і складом ізотопів калію. Дослідники також відзначають, що вони не вірять, що Марс був вологішим, ніж Земля в далекому минулому, як припускають деякі теорії.

До речі, NASA вирішило провести реорганізацію, в рамках якої один структурний підрозділ буде розділений на два директорати. Таким чином, один з нових підрозділів працюватиме над навколоземними дослідженнями (його робота буде пов’язана з реалізацією різних програм і пілотованих місій на низькій навколоземній орбіті, комерціалізації космічної діяльності, з МКС, а також різними місіями на Місяці і поблизу супутника), а другий – над вивченням простору за межами орбіти Землі (цей підрозділ контролюватиме виконання програм, пов’язаних з місячної місією Artemis, а також реалізацію місій, пов’язаних з польотами за межі орбіти Землі і на Марс).

Джерело.