Про це повідомляє пресслужба Міністерства енергетики України, передає Укрінформ.

«Україна може допомогти європейським країнам позбавитись залежності від російських енергоносіїв завдяки експорту електроенергії. За нашими оцінками, електроенергія з України може замістити близько 17% російського газу, що експортується до ЄС», – йдеться в повідомленні.

Як зазначаються в Міненерго, пропозиції щодо використання експортних потужностей української енергосистеми були озвучені під час 25-й конференції Gazterm-2022, що відбувається 16-17 травня у Польщі.

Заступник міністра енергетики України Микола Колісник під час виступу підкреслив, що зараз необхідні рішучі дії з боку урядів європейських держав щодо повної відмови від російських енергоносіїв.

«Нова REpowerEU-стратегія повинна надавати чіткі рішення у трьох аспектах: як замінити російську енергію, як припинити російський контроль над енергетичними активами в Європі та як гарантувати, що така ситуація більше не повториться», – сказав він.

Також українська сторона вкотре підтвердила, що Україна залишається надійним партнером Європи в сфері енергетики і готова зробити суттєвий внесок у надійність постачання природного газу у європейські країни, зокрема, завдяки потужним підземним сховищам обсягом 31 млрд куб. м. Близько половини цих потужностей Україна готова запропонувати європейським компаніям для сезонних або стратегічних запасів газу.

Як повідомлялося, за словами міністра енергетики Германа Галущенка, українська енергосистема має достатній резерв потужності, щоб забезпечити стабільний експорт.

Укргідроенерго і молдавська компанія ENERGOCOM уклали експортний контракт із продажу електроенергії.

Джерело.

Процедурне голосування відбулося в понеділок, передає власний кореспондент Укрінформу.

За те, щоб припинити обговорення законопроєкту та призначити остаточне голосування щодо нього пізніше цього тижня, проголосував 81 сенатор. Одинадцять законодавців висловилися проти (всі – республіканці). Ще восьмеро не були присутні в сесійній залі.

Один із республіканців, який виступив проти законопроєкту в нинішньому вигляді, сенатор Джош Холі після голосування пояснив свою позицію.

«Витратити $40 мільярдів на допомогу Україні – це понад утричі більше, ніж витратила вся Європа разом, що не відповідає інтересам Америки», – зазначив законодавець.

Крім того, за його словами, виділення такої суми не матиме належного нагляду з боку США.

Очікується, що основне голосування стосовно законопроєкту у верхній палаті американського Конгресу відбудеться в середу. Після цього документ має затвердити президент Байден.

Як повідомляв Укрінформ, 10 травня Палата представників США ухвалила масштабний законопроєкт, який передбачає додаткове виділення близько $40 мільярдів для реагування на агресію рф проти України. Сенат планував ухвалити його у четвер, 12 травня. Однак республіканець Ренд Пол, якого вважають проросійським політиком і прихильником Дональда Трампа, заблокував прискорений процес ухвалення нового пакету підтримки України.

Минулої п’ятниці Пентагон повідомив, що зможе продовжувати фінансування підтримки України до нинішнього четверга й закликав Конгрес прискорити процедуру ухвалення проєкту закону.

Джерело.

Про це у Брюсселі за підсумками засідання Ради міністрів ЄС із закордонних справ заявив Високий представник ЄС Жозеп Боррель, відповідаючи на запитання кореспондента Укрінформу.

Повний запис підсумкової пресконференції Борреля оприлюднено на мультимедійному порталі Євросоюзу.

«Немає жодного зв’язку між тим, що процес входження Західних Балкан тривав певну кількість років, та із запитом на членство, на набуття статусу кандидата від України, Грузії та Молдови. Єврокомісія вивчає ці три запити, і представить невдовзі – дуже швидко за нашими стандартами – свою думку. Я кажу «дуже швидко», тому що процедури такого роду тривають роками», – сказав Боррель.

Він зауважив, що кожна з країн-кандидатів проходить через формальну процедуру, першими етапами якої є отримання, заповнення та надання опитувальника щодо готовності до членства в ЄС та виконання необхідних критеріїв, на підставі якого Єврокомісія має опрацювати та представити свою думку щодо такого подання.

«У випадку з Україною цей етап був здійснений зі швидкістю світла, якщо порівнювати з іншими процесами. Але в обох випадках – і для Західних Балкан, і для інших, процес ґрунтується на правилах, країни мають бути демократичними та повинні виконати умови. Ми хочемо зробити це так швидко, як це можливо, але маємо почекати, поки Єврокомісія представить свою думку, яку я не можу випереджати. Але не існує жодного зв’язку між процесом входження до ЄС Західних Балкан та запитом від України», – додав Високий представник ЄС.

Як відомо, від початку повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого Європейський Союз та його члени виявили щиру солідарність з Україною, надали їй потужну політичну, економічну, фінансову, гуманітарну та військову допомогу, створили гідні умови для мільйонів українських біженців, переважно – жінок і дітей, що шукали на території ЄС порятунку від путінських ракет та артилерійських обстрілів.

Президент Володимир Зеленський, виходячи з мужності українського народу у боротьбі за власну свободу та за європейські цінності свободи й демократії, подав заявку на вступ України до ЄС. Україна вже заповнила два опитувальники – щодо виконання політичних Копенгагенських критеріїв та щодо відповідності правових норм ЄС (Acquis communautaire). Ці документи перебувають у Європейській Комісії на етапі опрацювання.

Фото: picdrop.com

Джерело.