Як Європа відгороджується від росії та білорусі



Про це у четвер в ефірі TVN24 заявив голова президентського Бюро міжнародної політики Польщі Якуб Кумох, передає Укрінформ.
Як зазначив Кумох, на місці надзвичайної події розслідування веде польсько-американська група слідчих, зауважуючи, що українська сторона також попросила про доступ до місця падіння ракети.
“Якщо обидві сторони (польська й американська – ред.) погодяться, а наскільки я знаю, не буде заперечення американської сторони, то вони незабаром можуть отримати доступ (до місця падіння ракети – ред.). Якщо на технічному рівні слідча група не матиме жодних зауважень, то, напевно, не буде приводу, щоб відмовити українцям у доступі”,- заявив Кумох.
Він зауважив, що все вказує на те, що одна з українських ракет системи ППО, яку було запущено для збиття російської ракети, не потрапила в ціль і в ній не спрацювала система самознищення. Доказами у цій справі голова бюро назвав глибину воронки й елементи ракети. Він додав, що експерти зараз проводять обчислення напрямку польоту ракети, кількість використаного палива тощо.
Представник канцелярії президента Польщі зазначив, що польська сторона також володіє відео та фотоматеріалами з кордону, де видно послідовність певних подій, зокрема кадри запуску та прольоту ракет над Україною. Він додав, що слідча група, ймовірно, вирішить передати ці матеріали для вивчення українській стороні.
Кумох вважає, що українці мають побачити, якими доказами володіє слідча група, оскільки можуть їх поставити під сумнів.
“У слідстві завжди є сумніви, що є якась тінь, можливість, що інша сторона має рацію”,- наголосив він.
Водночас представник канцелярії зауважив, що ніхто не висуває звинувачень на адресу України.
“Українці не винні, що в радянській техніці не спрацював якийсь механізм самознищення, що їм довелося цим обладнанням захищати свою територію, а можливо навіть і нашу, бо ми не знаємо, куди летіли ці ракети, і чи не була ця ракета погано запрограмована”, – підкреслив він.
Кумох додав, що в день падіння ракети до МЗС Польщі був викликаний посол росії Сергій Андреєв, якому там було доведено, що росія обстріляла територію України поблизу кордону Польщі і саме це призвело до трагедії.
Як повідомляв Укрінформ, у польському селі Пшеводув Грубешівського повіту Люблінського воєводства, неподалік від українського кордону, внаслідок вибуху ракети у вівторок загинули двоє людей. Інцидент стався близько 15:40 за місцевим часом.
Президент Польщі Анджей Дуда в середу заявив, що абсолютно нічого не вказує на те, що інцидент в Пшеводуві був навмисним нападом росії. Він додав, що найімовірніше, це була ракета української ППО, і це був нещасний випадок.


Днями в Ужгородському національному університеті відбулася цікава дискусія на актуальну тему: «Кордон та його впливи на соціально-економічний розвиток».
Захід пройшов у рамках реалізації проекту «Безпечний та інклюзивний кордон між Словаччиною та Україною» («Safe and Inclusive Border between Slovakia and Ukraine» — SIBSU). Організатором виступив Центр аналізу регіональних ризиків спільно з УжНУ та Словацькою асоціацією зовнішньої політики.
Учасники дискусії — українські та словацькі фахівці й експерти, серед яких – начальниця юридичного управління Закарпатської митниці, доктор юридичних наук, професорка Лілія Дорофеєва. Під час виступу вона наголосила на важливості таких міжнародних проєктів, як з точки зору навчання персоналу, так і для вдосконалення системи митного контролю. У ході обговорення на всі запитання присутніх надала компетентні відповіді.
Відтак, учасники круглого столу обмінялися досвідом управління кордонами, викладання дисципліни «Прикордонні студії» та суміжних дисциплін, пов’язаним із транскордонним співробітництвом у Пряшівському університеті, а також обговорили важливі аспекти впливу кордону на життя та економіку прикордонних регіонів України і Словаччини.
«Центр аналізу регіональних ризиків другий рік поспіль системно працює у царині траснформації транскордонного співробітництва України з членами Євроспільноти задля запровадження на наших митницях і прикордонних переходах стандартів ЄС та адаптації вітчизняного законодавства у зовнішньоекономічній сфері до цих вимог», – зазначила модераторка дискусії, директорка Центру аналізу регіональних ризиків, заслужена діячка науки і техніки України Світлана Мітряєва.
Як провідний фахівець та впливовий аналітик, вона зазначила: «Зі свого боку ми продовжимо свою роботу не тільки над успішним завершенням проєкту SIBSU, але й над подальшими ініціативами орієнтованими на зміцнення стійкості України в сучасних складних умовах, розвитком добросусідства та транскордонних контактів із країнами ЄС, сприяння інтеграції України в євроатлантичний цивілізаційний простір».
До слова, впродовж останніх двох років в рамках проекту SIBSU створено ряд посібників, присвячених актуальним темам, пов’язаним із управлінням кордоном (кінологія, протидія торгівлі людьми та незаконним трансфертам коштів через кордон, впровадження сучасних технологій в рамках митного контролю та ін.). Також проведено тематичні семінари, тренінги, курси вивчення словацької та української мови на території Словацької Республіки за участі закарпатських митників та прикордонників, їх словацьких колег. У перспективі заплановано навчальні візити до Норвегії, проведення курсів кризового реагування.
Пресслужба Закарпатської митниці

Після символічної акції висадження в Ужгороді липи – саджанця-нащадка пам’ятного Масарикового дерева з Празького граду – у міській раді відбулася зустріч міського голови Богдана Андріїва, секретаря міської ради Арсена Мелкумяна, заступника міського голови Василя Пинзеника із чеською делегацією. Говорили про спільні з закордонними партнерами екологічні проєкти та подальшу співпрацю, кроки до розвитку міста попри важкий час війни в Україні тощо.
Представники Фонду «Партнерство» та інвестиційної компанії RSJ Investments та представники Ужгородської міської ради обговорили питання, пов’язані із проблемами енергопостачання через руйнування російськими агресорами енергетичної інфраструктури, енергоефективність будинків, водопостачання, зокрема реконструкцію очисних споруд в Ужгороді. Йшлося і про те, що сторони можуть зробити спільно у проєктах сталого розвитку в різних технічних та інвестиційних сферах.
У зустрічі взяли участь гості з Чеської Республіки, зокрема директор фонду «Партнерство» Петер Казда, менеджери цього фонду Мирослав Кундрата і Сюзанна Бенешова, гендиректор і керуючий активами інвестиційної компанії RSJ Investments Лібор Вінклер, керуючий активами цієї компанії Якуб Кучера, менеджер Лукаш Резек, чеський підприємець Міхал Грабі. Були присутні й начальниця управління міжнародного співробітництва та інновацій Ужгородської міськради Вікторія Тарахонич і її заступниця Вікторія Білас, директор департаменту міської інфраструктури Віталій Гільтайчук, керівниця ГО «Екосфера» Оксана Станкевич-Волосянчук, керівник клубу Т.Г.Масарика в Ужгороді Іван Латко.
Міський голова Богдан Андріїв подякував за підтримку, яку надає Чеська Республіка Україні під час війни – військову та гуманітарну допомогу, а також за підтримку на дипломатичному рівні щодо євроінтеграції.



Понад 300 ящиків сигарет – такий остаточний «улов» «витягли» закарпатські митники із салону автобуса, водій якого під виглядом «паломницької» поїздки до Євросоюзу хотів незаконно перевезти через українсько-угорський кордон. Це сталося минулої неділі (13.11.2022) на митному посту «Астей».
Інспектори-пошуківці Закарпатської митниці розповідають, що 150 480 пачок сигарет з фільтром без акцизної марки України кмітливі ділки заздалегідь ретельно приховали у спеціально виготовлених сховищах та тайниках по всьому периметру салону автобуса. Зокрема: у підлозі, бокових обшивках салону, стелі та в порожнинах системи подачі повітря в салон.
Митникам довелось демонтувати сидіння, декоративні обшивки підлоги та спеціального настилу з фанери, стелі та обшивки бокових стінок, щоб добратися до такої «зухвалої» контрабанди.
Наразі відносно водія складено протокол про порушення митних правил за ч.1. статті 483 Митного кодексу України. Санкції передбачають накладення штрафу в розмірі 100% вартості предметів правопорушення та їх конфіскацію разом з транспортним засобом, який використовувався для переміщення прихованого у тайниках товару.
Вилучені митниками 150480 пачок сигарет різних торгових марок («Compliment blue super slims», «Compliment violet super slims», «Lifa menthol super slim») потребують експертної оцінки, але за ціною в Інтернет мережі приблизна орієнтовна їх вартість становить 6 млн грн (!). Автобус марки «МАN», попередньо оцінений у майже 915 тис грн, також вилучений до рішення суду.
Пресслужба Закарпатської митниці

З початку тижня, а саме з 7 листопада, на правому березі Дніпра Сили оборони звільнили 179 населених пунктів на понад 4,5 тисячах квадратних кілометрів. Слава Україні!
Ми зібрали для вас інформацію про двісті шістдесят третій день війни: Чим жили Україна та українці 11 листопада 2022 року.
ТОП НОВИН ДНЯ
ЦИТАТИ ДНЯ
ВТРАТИ ВОРОГА

ВІЙНА
!! Відзначається нарощення угруповання окупаційних військ в районі Мелітополя Запорізької області. По периметру міста будуються укріплення та фортифікаційні споруди. Цивільним заборонено наближатись до району аеродрому. До міста прибувають колони зі сторони міста Токмак.
! Українська авіація протягом доби завдала по ворогу 16 ударів по 10 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, а також 6 позицій зенітно-ракетних комплексів противника.
! Воїни ракетних військ і артилерії за добу уразили пункт управління та 10 районів зосередження живої сили, озброєння і військової техніки.
***
НОВИНИ: УКРАЇНА
***
СВІТ: ДОПОМОГА, САНКЦІЇ, ПОДІЇ
ВОРОГ
Підготувала Марина Дмитрів, Київ

Про це повідомляє Укрінформ Із посиланням на сайт Збройних сили Нової Зеландії.
Командувач Об’єднаними силами Нової Зеландії контр-адмірал Джим Гілмор заявив, що з продовженням, оголошеним сьогодні урядом, персонал Збройних сил країни продовжуватиме відігравати свою роль у міжнародних зусиллях із підтримки оборони України після вторгнення росії.
«Професіоналізм, самовідданість і цілеспрямованість нашого персоналу визнали наші партнери, і вони продовжуватимуть працювати з метою вплинути на здатність України захищатися», – заявив він.
Як наголошується, піхотна навчальна група чисельністю до 66 військовослужбовців ЗС Нової Зеландії (NZDF) відправиться до Великої Британії для проведення навчання військовослужбовців Збройних сил України. Розгортання має завершитися до 31 липня 2023 року.
Наразі 135 військовослужбовців NZDF направлені у Британію та Європу для підтримки оборони України. Сюди входять 120 військовослужбовців армії Нової Зеландії, які проводять навчання в рамках операції Interflex під керівництвом Великої Британії, яка навчає українських новобранців.
Дві піхотні навчальні групи повернуться до Нової Зеландії в грудні. Основна частина третьої піхотної навчальної групи буде розгорнута в січні, а навчання розпочне невдовзі після прибуття до Британії.
Як повідомляв Укрінформ, наприкінці жовтня уряд Нової Зеландії запровадив нові обмежувальні заходи проти росії за її повномасштабну агресію проти України.

9 листопада міністр оборони рф шойгу та командувач так званої “спецоперації” суровікін заявили про “відведення” військ із Херсона. Зазвичай подібні речі з телеящика не анонсують. Але рашисти це зробили, всіляко намагаючись продати своїй внутрішній аудиторії втечу — як “жест доброї волі”. Втім, ми ж то знаємо, про що свідчать подібні “маневри”.
Ще на початку жовтня, тобто за місяць до сьогоднішніх подій Укрінформ аналізував, як розвивається і розвиватиметься ситуація на південному напрямку (детальніше — тут). ЗСУ, впевнено перехопивши ініціативу, досягли найвищого рівня майстерності у створенні умов, за яких противник більше не здатний утримувати захоплені території — його стратегічні запаси фактично ліквідовано, систему управління та логістику знищено, систему ППО порушено — та полишає їх сам. Та чи полишить? Висловлюються різні підозри про «пастки», про «перевдягнених в цивільне десантників». Втім, все це дуже малоймовірно. Росіяни звідти підуть і назавжди. Інша річ, як саме підуть? Бо якщо дати окупантам спокійно вийти з правобережжя Херсонщини, то за тиждень-два-місяць їх абсолютно прогнозовано слід очікувати в районі або ж Донецька, або ж Запоріжжя тощо.
…Втім, давайте більше про те, що зігріває душу: ми спостерігаємо чергову дуже знакову перемогу України у цій війні. Іншу за характером і стилем, але щонайменше такого ж масштабу, як і попередні “дива” під Києвом та Харковом. Звісно, радіти поки рано, “сюрпризи” ще можуть бути. Ворог, мабуть, ще намагатиметься завдавати вогневі удари з лівого берега. Проте наше командування все це чудово розуміє. А тому не надто поспішає. Принаймні, в публічній сфері. Як зауважив головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний, українське військо “продовжує ведення наступальної операції відповідно до свого плану”.
“Витиснення противника з правобережного плацдарму – це блискуча перемога ЗСУ”
“Заяви шойгу та суровікіна про залишення російською армією правобережного плацдарму та Херсона — це насправді наслідок дуже тривалої та завзятої операції ЗСУ. Ми методично довбали мости, переправи, позбавляючи противника постачання, підриваючи його можливості захищатися та атакувати”, каже військовий експерт Денис Попович.
Раніше чи пізніше росіяни мали або залишити обласний центр і прилеглі до нього території, або отримати там катастрофу, особливо перед прийдешньою зимою.
“Витиснення противника з правобережного плацдарму – це блискуча перемога ЗСУ. Але радіти я не поспішав би, – каже пан Попович. – Цілком можливо, що в Херсоні залишено численні пастки, а російська армія, відступивши на лівий берег Дніпра, почне тероризувати місто артилерією”.
Цього не можна допустити. Потрібно завдати російським військам максимальної шкоди, щоб перетворити їхній відхід у хаос.
“В іншому випадку ці війська, які є кадровими боєздатними частинами, можуть бути перекинуті на іншу ділянку фронту”, – вважає військовий оглядач.
“Свою стратегічну помилку, що головнокомандувач ЗСУ їх “переграв”, росіяни усвідомили запізно”
“Наші хлопці демонструють “стратегічний клас”. Нагадаю, операція зі звільнення правобережної Херсонщини розпочалася ще у серпні і триває досі. Так, ця операція важка. Але на усе свій час — така логіка військових дій. Не думаю, що весною, коли ворог захопив це південне місто, його завданням було створити лише плацдарм на правому березі Дніпра”, – коментує керівник військових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук.
Їх ціллю був весь український південь від Миколаєва до Одеси. Наші війська зупинили ворога там, де змогли зупинити. А далі – примусили забиратися.
“Ворог оцінив захоплений плацдарм як стратегічний (для наступу на ті ж Миколаїв, Одесу на заході і на Кривий Ріг, Дніпро, Запоріжжя — на північ). Зрозуміло, що й в політичному плані окупація Херсону – єдиного обласного центру – була для нього “козирною картою”, – каже експерт. – Тобто “здавати” Херсон не збиралися ні за яких обставин” .
За його словами, наш Генштаб теж оцінив обстановку, противника, свої сили. А далі пішло “перетягування каната”: наші ведуть анонсовані контрнаступальні дії — ворог перекидає сюди найпотужніші і найпідготовленіші підрозділи — ми їх сковуємо й починається епопея з ударами “Хаймерсів” по дніпровським переправам.
“Ворог зрозумів, що він у западні, але було вже пізно. Бойові дії на Херсонському напрямку стали частиною більшого плану ЗСУ, – розповідає пан Лакійчук. – Блискавичний Харківський контрнаступ став можливий, в тому числі й завдяки активності українського війська на Херсонському операційному напрямку. Втім, не сходом єдиним. Послаблювати тиск на Херсонський плацдарм після успішної Слобожанської операції ніхто й не збирався. Свою стратегічну помилку, що Залужний їх “переграв”, росіяни усвідомили запізно”.
Херсон “приречений” на звільнення. Але є політична складова. Хтось мав для кремля виконати роль цапа-відбувайла.
“Ситуація на південному напрямку змінюється дуже динамічно. З одного боку, після публічних заяв суровікіна, шойгу, пригожина – дійсно, спостерігається відведення з Херсону добряче виснажених окремих підрозділів 810-ї бригади морської піхоти й 126-ї бригади берегової оборони, 76-ї десантно-штурмової дивізії. А саме ці висококваліфіковані з’єднання легкої піхоти могли б скласти основну силу для міських боїв”, – нагадує військовий експерт.
З іншого боку, на днях ворог сам підірвав низку мостових переправ у себе в тилу (вони їх мінували ще місяць тому).
“Це паніка? Чи спроба відрізати шляхи відступу для ар’єгарду — кинути його на смерть в жуківських традиціях? Не знаю. В будь-якому разі, я впевнений, наше командування, наші війська будуть діяти по обстановці, реагуючи на дії противника, а не на заяви його керівництва. В западню нас не заманять. Не вийде”, – наголосив Павло Лакійчук.
“рф втрачає єдиний обласний центр, який змогла окупувати. Розкол еліт посилюватиметься, а путін і надалі втрачатиме керованість процесом”
Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, також наголошує на тому, що українська військова стратегія по виснаженню ворога на херсонському напрямку спрацювала “на відмінно”: “Маючи логістичні проблеми, противник змушений відступати, бо триматися далі він не має можливостей. Тим паче, що росіяни хочуть зберегти якомога більше своїх військ, техніки, озброєння та артилерії. Тому зараз повернення міста під контроль ЗСУ — це питання часу”.
“Як саме відходитимуть росіяни — залежатиме від того, з якими силами вони зможуть відійти. Чи можемо ми їх перехоплювати і створювати проблеми під час відходу? Так, можемо, – стверджує експерт. – Чи будемо ми намагатися знищити якомога більшу масу російських військ під час відходу? Думаю, що так”.
Пан Мусієнко звертає увагу на те, що росіяни підривають за собою усе, що можливо, щоб затримувати ЗСУ, аби ті не поспішали за ними.
Звісно, збережені сили росіяни можуть перекинути й на інші напрямки фронту, але не одразу.
“Так чи інакше, ці війська зараз повною мірою не є боєздатними, тому що вони виснажені у важких боях. Відповідно, їм потрібен час на доукомплектування, перегрупування тощо. Скільки часу на це знадобиться — залежатиме від того, в якій кількості вони зможуть відійти, скільки важкого озброєння вони втратять або залишать. Але все одно на це їм потрібно від кількох днів до кількох тижнів, а для відновлення боєздатності — ще більше часу”, – акцентує він.
Коли росіяни відійдуть із Херсонщини, то, по-перше, втратять єдиний плацдарм, який у них був на правобережжі. Для України це важливо, адже це зупинить будь-які розмови росіян про просування у майбутньому на Одесу, Миколаїв чи Кривий Ріг.
“А, по-друге, Херсон — це обласний центр, і рф символічно втрачає єдиний обласний центр, який змогла окупувати”, – додав пан Мусієнко.
Що стосується лівого берега, то тут ми отримуємо більший простір для завдання вогневих уражень “Хаймерсами”, далекобійною артилерією, зможемо діставати до рубежів з окупованим Кримом і цим зривати логістику окупантів. А от чи буде українська армія форсувати Дніпро і рватися на лівий берег? Військовий експерт вважає, що навряд. Але аргументів конкретних не приводить. Мабуть, на сьогодні – це справді не тема для публічного обговорення.
Мирослав Ліскович. Київ

Херсон — єдиний обласний центр України, який рашисти захопили на початку березня 2022 року. Але Херсон не переходив на бік окупанта і продовжував берегти синьо-жовті прапори. Він боровся, чинив спротив, чекав довгі 254 дні. І дочекався: 11.11.22 Херсон повертається під контроль України, до міста зайшли спецпідрозділи, основні сили — на підступах.
“Наші. Наш. Херсон”, – написав президент Володимир Зеленський, опублікувавши відео, на якому херсонці вийшли на вулиці, запалили багаття та скандували “ЗСУ”.
Це — справді історична мить. Україна здобула дуже знакову перемогу. Але що це все означає у політичному, військовому та дипломатичному планах? Які подальші очікування та перспективи? Зрештою, чи стане звільнення Херсону переломом у Великій війні й чи призведе до повного краху путіна і рф?
“Завдання вищого політичного керівництва максимально правильно капіталізувати херсонський успіх”
В коментарі Укрінформу дипломат Вадим Трюхан заявив, що Херсон міг стати точкою неповернення для путінського режиму й особисто воєнного злочинця путіна, якби відступ звідти відбувався так же хаотично, як раніше Харківщини. Більше того, з хаотичного відступу міг запуститися процес падіння режиму по принципу ефекту доміно. Проте, вважає експерт, цього не станеться.
“Вочевидь наш ворог навчається на власних поразках. З Херсонщини їм вдалося більш-менш впорядковано вивести основну масу своїх військ. З одного боку, це погано, адже вони їх перекинуть на інші ділянки фронту. Водночас і якоїсь зради шукати всій ситуації не слід, – стверджує дипломат. – Адже військове командування ЗСУ зуміло мінімізувати втрати особового складу і техніки. А головне — Україні вдалося безпрецедентно швидко і ефективно змусити росіян забратися з правого берега Дніпра. Думаю, херсонську наступальну операцію ЗСУ протягом багатьох десятиліть вивчатимуть у багатьох військових навчальних закладах світу ”.
Тепер завдання вищого політичного керівництва максимально правильно капіталізувати херсонський успіх.
По-перше, вважає експерт, президенту Зеленському варто взяти участь у саміті G20 на Балі. Хай його і не зустрічатимуть там, як тріумфатора, адже війна ще далека від завершення, проте сильним лідером непереможної нації його сприймуть всі учасники без виключень.
“Під час перебування в Індонезії він міг би провести серйозну зустріч з президентом США Байденом. А також, нарешті, з президентом Китаю Сі Цзіньпіном і прем‘єром Індії Моді, адже їх слід вже поступово відривати від росії. Крім того, на часі зустріч з президентом Південної Кореї, яка – це стало відомо на цьому тижні, – вперше продала боєприпаси нашим американським партнерам, щоб вони поставили їх нам. Враховуючи потужний військово-технічний потенціал цієї країни, з нею слід працювати, і зустріч лідерів могла б стати дуже доречною у цьому плані”, – наголошує пан Трюхан.
По-друге, перед українською дипломатією постає серйозний виклик. Херсонський успіх не залишиться не поміченим у жодній столиці тих держав, які є нашими партнерами. Навряд чи в когось залишаться сумніви в тому, що Україна здатна перемогти у цій війні. Проте й поразки путінської росії хочуть далеко не всі.
“Відтак українським дипломатам слід переконати наших партнерів у тому, що поразка нацистської російської держави не лише в інтересах України, а й в інтересах всього демократичного вільного світу”, – додав він.
По-третє, невдовзі відбудеться чергове засідання групи країн «Рамштайн». В ході підготовки до нього Україні варто суттєво оновити свої запити про допомогу, з огляду на витіснення росіян з правого берега Дніпра і планування зимових компаній.
“Але погоджуватися на будь-які паузи у проведенні наступальних операцій не слід за жодних обставин. Стратегічна ініціатива на боці ЗСУ, від цього слід відштовхуватися на всіх переговорах з нашими західними партнерами”, – акцентує дипломат.
І ще одне — росіяни не збираються забиратися з України. Скоріш за все, вони тепер сконцентруються на Донбасі і спробах знищити нашу енергетичну та й загалом комунальну інфраструктуру. Тож, каже Вадим Трюхан, нам слід бути готовими до цього, відкинути ейфорію й на випередження вживати відповідні заходи.
Чи стане ця подія переломом у війні та чи призведе до повної поразки путіна? Експерт вважає, що насправді перелом почався ще з програшу рашистських військ у битвах за Київ і Харків. Водночас агонія нинішньої росії стане неминучою лише після того, як ЗСУ увійдуть в тимчасово окупований український Севастополь.
“Мало хто звернув на це увагу, проте в російських пабліках вже на повну розганяється прогноз такого собі «політолога»-втікача з України Ростислава Іщенка, який вважає, що ЗСУ запросто може провести кинджальне проникнення в глибину росії своїм експедиційним корпусом, і навіть захопити кремль. При цьому практично не зустрічаючи опору на своєму шляху”.
На перший погляд, такий прогноз абсолютно утопічний. Проте, вважає дипломат, утопічний він лише на перший погляд.
“Анонсів звичайно не буде. Це лиш росіяни вміють анонсувати захоплення Києва за 3 дні, а потім тікають за “порєбрик” з усіх ніг. Або заявляють, що «росія в Херсоні назавжди», а потім по-тихому забираються з нього. Українцям гучні анонси не притаманні. Проте виключати не можна будь-якого сценарію”, – підкреслив Вадим Трюхан.
“рф виснажена настільки, що не зможе відновити свій потенціал протягом найближчих десятиліть. А коли ворог виснажений — він неминуче прогрАє”
Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко каже, що у військовому плані звільнення Херсону — це створення буфера безпеки по Дніпру.
“російські окупаційні війська більше не становлять загрози для Миколаєва, Кривого Рогу, Запоріжжя саме з правобережжя. А на лівобережжі вони перебувають у стані блокади”, – додав він.
Маючи недостатньо ефективне постачання через Кримський міст, внаслідок його пошкодження, рашисти будуть змушені тримати на лівому березі достатнє угруповання, побоюючись форсування Дніпра ЗСУ.
“Але їхнє угруповання буде знаходитися на лівобережжі, як на долоні, а це означає – рутинне знищення їхнього потенціалу українською далекобійною артилерією”, – підкреслив пан Коваленко.
В іншому ж росія отримала від України черговий ляпас. путін, який оголосив Херсон “частиною рф” і заявляв, що “российская армия отступать не будет”, “мы здесь навсегда” — був укотре принижений. Привселюдно і глобально.
“У питаннях дипломатії зараз лунають заклики до переговорів, але це лише демонстрація слабкої позиції росіян. Нам ці переговори не потрібні, поки ми не звільнимо всі свої території, а ось рефлексії росії дуже показові”, – каже військовий експерт.
Що стосується перспектив… Олександр Коваленко вважає, що ЗСУ не форсуватимуть Дніпро.
“Це моє бачення найближчої перспективи. Частину ресурсу, що звільнився, буде передислоковано на інші, перспективні напрямки. Я не виключаю, що до кінця 2022 року ми ще почуємо хороші новини і з Луганської області”, – прогнозує оглядач групи “Інформаційний спротив”.
До речі, щодо прогнозів. Відзначимо, що на початку червня пан Коваленко, коментуючи Укрінформу розвиток ситуації на фронті, сказав, що контрнаступу ЗСУ на Харківщині слід чекати наприкінці серпня — на початку вересня. Так і сталося. А по Херсону — що українські війська можуть зайти у місто десь наприкінці осені — на початку грудня. Насправді, трішки раніше, але тим не менш…
“Нині на правому березі головне завдання – це розмінування, зачистка та створення умов для ефективної контрбатарейної боротьби”, – додав експерт.
Що стосується перелому…
“росія не може вести зараз не лише масштабні наступальні окупаційні дії, але навіть утримувати тривалу оборону. І Херсонщина, після битви за Київ і Північ, острова Зміїний та Харківщини – черговий тому доказ. Війна на виснаження дала свої результати. рф виснажена настільки, що відновити свій потенціал вже не зможе протягом найближчих десятиліть. А коли ворог виснажений, він неминуче прогрАє”, – резюмував Олександр Коваленко.
Мирослав Ліскович. Київ