Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Укрзалізниці.
«Україна завершила процедуру виходу з Угоди про координаційні органи залізничного транспорту Співдружності Незалежних Держав. Відповідну постанову схвалив Кабінет Міністрів України. Це одна з ініціатив, які мають на меті позбутися навіть формальних зв’язків з країною-агресором та її «міньйоном»», – йдеться у повідомленні.
Зокрема, у рамках зазначеної угоди країни-учасники мали б координувати експлуатаційну діяльність залізниць, розробку нормативних актів, що регламентують організацію перевезень вантажів та пасажирів. Також рада мала б здійснювати облік залізничного рухомого складу та постійний інформаційний обмін між системами України та росії.
Зазначається, що будь-яку співпрацю з росією та білоруссю в рамках зазначеної угоди Укрзалізниця припинила 24 лютого 2022 року, з перших хвилин повномасштабного вторгнення російської федерації. Жодного обміну інформацією між залізничними адміністраціями України та росії відтоді не здійснювалося. Крім того, наприкінці лютого 2022 року українські війська підірвали залізничні вузли, що зв’язують українську залізницю з російськими залізницями.
Як повідомлялося, крім України учасниками залізничної угоди між країнами СНД є Азербайджан, росія, білорусь, Таджикистан, Вірменія, Узбекистан, Туркменістан, Казахстан, Киргизстан та Молдова. Координаційні органи, створені цією угодою, знаходиться на території країни-агресора — у москві, а головою без обмеження терміну є генеральний директор ВАТ «російські залізниці».








За січень-жовтень 2022 року в зоні діяльності Закарпатської митниці експорт зріс на майже 68%, імпорт – на 51%.
Так, загальна вартість експорту становить понад 26,1 млрд грн, що на 67% більше, ніж торік.
Найбільше вітчизняного товару експортовано в Угорщину (12,3 млрд грн), Німеччину (4,4 млрд грн), Румунію (2,5 млрд грн) та інші.
засоби наземного транспорту (на 14 млрд грн);
реактори, котли, машини, обладнання, механічні пристрої (на 5,6 млрд грн);
електричні машини та обладнання, різна апаратура (на 3,4 млрд грн);
зернові культури (майже 8 млрд грн);
насіння і плоди, лікарські рослини (близько 6 млрд грн.);
деревина і вироби з деревини, деревне вугілля (понад 4,5 млрд грн);
жири та олії тваринного або рослинного походження, готові харчові жири, воски тваринного або рослинного походження (1,7 млрд грн);
меблі та речі до них (понад 1 млн грн);
реактори, котли, машини, обладнання і механічні пристої (понад 1 млн грн).





