Росія розуміє, що не може вийти з нормандського формату, або просто його ігнорувати. При цьому вона має визнати, що цей рівень переговорів є вищим у порівнянні з ТКГ.
Пор це в інтерв’ю РБК-Україна розповів в.о. першого заступника голови української делегації в ТКГ Андрій Костін.
Він зазначив, що основна ідея РФ протягом усього минулого року полягала в тому, щоб повністю дискредитувати і вибити з переговорного процесу нормандський формат.
“Коли РФ оприлюднила дипломатичне листування з Францією і Німеччиною? Там не було нічого секретного, але сам факт “зливу” звичайного листування – це абсолютно неприйнятно в переговорному процесі. Їх ідея полягала в тому, щоб дискредитувати нормандський формат, викликати до нього недовіру, і перенести все в ТКГ”, – пояснив Костін.
За його словами, зараз вже ситуація повертається до активної фази “нормандського формату”, що є хорошим сигналом.
“Наші переговори в Парижі показали, що РФ розуміє: вона не може вийти з нормандського формату, вона не може його просто ігнорувати. А раз не може ігнорувати, значить, вона повинна визнавати, що роль нормандського формату є вищою по відношенню до ТКГ”, – резюмував Костін.
Курс долара на міжбанку станом на 10:00 8 лютого 2022 року в продажу в порівнянні з попередньою сесією знизився на 2 копійки до 27,94 гривень за долар, курс в покупці до 27,92 гривень за долар. Курс євро у продажу знизився на 13 копійок до 31,84 гривень за євро.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані компанії “Укрділінг”.
Сьогодні вранці торги по долару відкрилися в діапазоні: долар 28,9200 – 27,9400 грн/долар, євро 31,8232 – 31,8460 грн/євро, російський рубль 0,3706 – 0,3710 грн/рубль.
Нагадаємо, 74 лютого торги по долару закрилися в діапазоні: долар 28,9400 – 27,9600 грн/долар, євро 31,9549 – 31,9778 грн/євро, російський рубль 0,3696 – 0,3702 грн/рубль.
Курс НБУ
Національний банк України (НБУ) на 8 лютого 2022 року встановив офіційний курс на рівні 27,99 гривень за долар. Курс знизився на 15 копійок порівняно з попереднім банківським днем.
Прогноз
За прогнозом аналітиків, протягом найближчого тижня очікується зниження курсу долара до гривні. Долар на міжбанку може торгуватися через тиждень близько 27,6 грн, а готівковий долар в банках може торгуватися близько 27,5/27,7 грн.
Зустріч міністра закордонних справ Німеччини Анналени Бербок з президентом України Володимиром Зеленським скасована. Німеччина відмовляється надавати військову допомогу Україні.
За словами джерела, близького до уряду України, зустріч не відбулася нібито через те, що міністр закордонних справ Німеччини не дала відповідь, чи відмовиться Німеччина від трубопроводу “Північний потік 2”, якщо Росія вторгнеться в Україну.
Крім того, додав він, зустріч була скасована через “відмову Німеччини надавати Києву будь-яку військову допомогу прямо або побічно”.
“Багато хто в Східній Європі та Києві все частіше розглядають Німеччину, скоріше, як союзника Росії, ніж як союзника Заходу. І вони так поводяться – подивіться на колишнього канцлера Шредера”, – заявив співрозмовник телеканалу.
Офіційною причиною стала помилка в розкладі.
Разом з тим, канцлер Німеччини Олаф Шольц в інтерв’ю телеканалу CNN заявив, що про відмову Зеленського зустрічатися з Бербок нічого не знає.
Президенти Франції та Росії Еммануель Макрон та Володимир Путін уклали угоду щодо зниження напруженості ситуації навколо України. При цьому Кремль чекає на схвалення цих умов від Вашингтону.
За інформацією видання, яке посилається на французьких офіційних осіб, Путін і Макрон домовилися, що РФ нібито “не здійснюватиме нових військових ініціатив”.
Разом з тим Кремль начебто погодився взяти участь у діалозі щодо розгортання власних збройних сил.
При цьому, за даними джерела FT, російський президент Путін нібито погодився вивести з Білорусі до 30 тисяч російських військових, які залучені у спільних навчаннях під назвою “Союзна рішучість-2022”.
Видання пише, що це питання обговорюватиметься й на подальших зустрічах, де сторони мають намір укласти угоду про “структурований діалог з питань колективної безпеки”.
Сьогодні, 8 лютого відбудеться зустріч Еммануеля Макрона з Володимиром Зеленським. Президент Франції відвідає Україну наступного дня після переговорів із главою РФ Володимиром Путіним.
Докладніше про візит Макрона до Києва – у матеріалі РБК-Україна нижче.
Що відомо про зустріч
Переговори Еммануеля Макрона та Володимира Зеленського відбудуться 8 лютого у Маріїнському палаці. О 13:40 глави держав зустрінуться із представниками ЗМІ.
Це перший офіційний візит лідера Французької Республіки до України з 1998 року. Жак Ширак був останнім президентом Франції, який відвідав Київ 24 роки тому.
Разом із Еммануелем Макроном 8 лютого в Україну приїде глава МЗС Франції Жан-Ів Ле Дріан.
Він мав прибути до Києва у понеділок для тристоронньої зустрічі з головами МЗС Німеччини та України Анналеною Бербок та Дмитром Кулебою щодо активізації нормандського формату на рівні міністрів. Проте Жан-Ів Ле Дріан відклав візит через поїздку до Москви на переговори Макрона з Путіним.
За заявою французького лідера, пріоритетом для нього є пошук політичного виходу з кризи. Тому він висловив готовність вирушити до Росії та України для діалогу та обміну думками.
Напередодні візитів до Москви та Києва Макрон дзвонив Путіну та Зеленському. Під час телефонних переговорів президенти обговорювали активізацію нормандського формату, деескалацію біля українських кордонів, “гарантії безпеки”.
Переговори Макрона з Путіним
7 лютого Макрон поспілкувався із главою РФ Путіним у Москві. Порядком денним зустрічі президентів в Росії назвали тему напруженості в Європі, а також “гарантії безпеки”. У Франції – ситуацію навколо України, питання безпеки, нормандський формат.
При цьому Кремлі заявили, що від переговорів не варто очікувати на “рішучі переломи”. Еммануель Макрон зазначив, що важливо не допустити погіршення ситуації перед тим, як вибудовувати механізми взаємної довіри.
У ході зустрічі сторони наголосили на необхідності діалогу. Путін заявив про наявність “загальної стурбованості” Росії та Франції у сфері безпеки в Європі. Макрон у свою чергу сказав, що у цьому питанні всім слід вести “відповідально”.
Останнім часом компанія SpaceX запускає ракети Falcon 9 дедалі частіше. З початку грудня компанія здійснила 10 запусків, що становить понад один політ на тиждень. На тлі цієї бурхливої діяльності загубилися деякі досить значні віхи для ракети Falcon 9, дебют якої відбувся трохи понад десять років тому.
За час існування ракета Falcon 9 вирушала у політ 140 разів. З них провалилася лише одна місія у червні 2015 року. Щоправда, до статистики не включається невдале наземне тестування у вересні 2016 року із супутником Amos-6 на борту, але все одно інцидентів із цими ракетами було дуже мало.
З 2020 року ракета Falcon 9 є «найактивнішою» ракетою в США, що за загальною кількістю пусків обігнала популярну модель Atlas V. Абсолютним лідером у світі є ракета-носій «Союз», з 1957 року використовувалося близько дюжини варіантів, здійснено понад 1900 запусків, з яких близько 100 виявилися невдалими.
У січні Falcon 9 побила внутрішньоамериканський рекорд, за кількістю запусків випередивши шатли. За більш ніж три десятиліття експлуатації останні вирушали в польоти 135 разів, 133 запуски увінчалися успіхом.
Поки невідомо, скільки місій судилося виконати Falcon 9. З існуючими темпами модель подолає позначку 500 запусків до кінця десятиліття, але відомо, що SpaceX готується поступово вивести цю модель зі справи, їй на зміну, ймовірно, прийдуть носії сімейства Starship. Проте, поки Falcon 9 є єдиним носієм, що дозволяє американським астронавтам потрапляти в космос. У найближчі пару років NASA має намір ввести в експлуатацію ракети SLS з кораблями Orion, а Boeing – корабель Starliner на ракетах Atlas V, але Falcon 9 і корабель Crew Dragon залишаться найбільш безпечними та недорогими засобами доставки протягом найближчого десятиліття.
Як стверджує видання Ars Technica, у плані безпеки Falcon 9 є світовим лідером з деякими застереженнями. З моменту невдалого тесту у 2016 році Falcon 9 успішно виконала 112 місій поспіль. Радянський варіант «Союз-У» з 1973 по 2017 роки літав у космос 786 разів з 1973 по 2017, здійснивши 112 успішних польотів поспіль з липня 1990 по травень 1996. Проте у квітні 1993 року місія «Космос-2243» закінчилася частковою невдачею. З урахуванням цього інциденту можна враховувати період із 1983 по 1986 — у цей час «Союз-У» здійснив 100 успішних польотів поспіль. Стільки ж припадає на частку ракети-носія Delta II — її останній політ у 2018 році теж став сотою місією поспіль, що увінчалася успіхом. Таким чином, американська модель Falcon 9 може умовно претендувати на рекордну кількість безпечних запусків.
Глава Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер оцінив, чи має намір Росія, яка концентрує свої сили в Білорусі, атакувати балтійські країни з її боку. За його словами, Альянс поки не бачить таких ознак.
“Якщо ми подивимося на концентрацію російських сил у Білорусі, то ми маємо розглянути у військовому відношенні, чи це нині є загрозою для країн Балтії, точніше для Литви. Але, звичайно, треба оцінювати і те, чи є намір чи є ознаки того, що росіяни чи білоруси мають намір нашкодити…Поки ми не бачимо цього наміру, ми не очікуємо, що Росія нападе на країну НАТО, безпосередньо, через Білорусь”, – вважає Бауер.
За його словами, НАТО як і раніше, вірить у вирішення напруженості між Заходом та Росією дипломатичним шляхом.
“Ми, як і раніше, вважаємо, що є дипломатичний вихід, і ми його робимо: з одного боку, намагаємося продовжувати дипломатичні переговори… З іншого боку, ми переглядаємо нашу готовність до того, щоб Росія розуміла, що якщо вони вдадуться до будь-яких дій проти Альянсу, це матиме серйозні наслідки”, – резюмував Бауер.
У Литві розповіли, що може прискорити членство України в Північноатлантичному Альянсі. Російська агресія може цьому сприяти.
Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на слова спікера Сейму Литви Вікторії Чмілітє-Нільсен в інтерв’ю “ТСН“.
За її словами, ніхто не може скасувати суверенне право України вільно обирати альянси, оборонний союз, частиною якого вона хотіла б бути, включаючи НАТО. Спікер Сейму Литви зазначила, що обіцянка НАТО 2008 року (на Бухарестському саміті, що Україна і Грузія стануть членами НАТО, – ред.) Україні залишається чинною.
“Членство в НАТО, звісно, залежить від багатьох обставин. Але я також не можу виключити, що шлях, який обрала Російська Федерація, її агресивні кроки в середньостроковій перспективі можуть мати зворотний бажанням Російської Федерації ефект, що це прискорить процес членства України або інших країн, як у випадку Швеції та Фінляндії”, – зазначила вона.
Прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас заявила, що ЄС та США готові “оперативно реалізувати” всеохопний пакет санкцій проти Росії. Це станеться у випадку, якщо РФ наважиться на нове вторгнення в Україну.
“Європейський союз та США підготували всеосяжний пакет санкцій, який ми готові оперативно реалізувати”, – зазначила Каллас.
З такою заявою вона виступила після розмови з президентом Франції Еммануелем Макроном, з яким обговорила питання європейської безпеки і нарощування Росією своїх військ навколо України та в Білорусі.
“Попри інтенсивну дипломатію, ми не бачимо ознак того, що Росія знижує військову напруженість. Навпаки, нарощування військ навколо України триває, а тепер російські війська та техніка дісталися і Білорусі”, – зазначила Каллас.
Вона закликала Кремль зробити “конкретні кроки” для зниження напруженості ситуації.
“Україна, Франція, Німеччина та Росія знову зустрічаються в Нормандському форматі – це важливо для тиску на Росію за допомогою дипломатії, щоб вона відмовилася від військової загрози. Ми сподіваємося побачити прогрес у реалізації мінських угод та підтримуємо зусилля Франції у цьому напрямі”, – додала Каллас.
Угода про зону вільної торгівлі, яку підписали Україна та Туреччина, містить домовленості про поглиблення співпраці та нові інфраструктурні проекти. Зокрема, це стосується програми президента Володимира Зеленського “Велике будівництво” у дорожній галузі.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на повідомлення міністра інфраструктури Олександра Кубракова.
За словами міністра, турецькі компанії активно присутні на українському дорожньому ринку. Вони будують ключові траси нашої країни: М-30 “Стрий – Ізварине”, Н-31 “Дніпро – Царичанка – Кобеляки – Решетилівка”, М-18 “Харків – Сімферополь – Алушта – Ялта” тощо.
“Саме турецькі компанії будують позакласові мости – у Кременчуці та Запоріжжі. Сподіваюсь, що співпрацю вдасться розширити завдяки новим проєктам, зокрема і будівництву концесійних доріг”, – розповів Кубраков.
Крім того, угода про ЗВТ передбачає повну лібералізацію вантажних автомобільних перевезень.
Україна та Туреччина продовжують спільну роботу у сфері морського пошуку та рятування в Чорному морі. Це усуне інсинуації з боку країни-агресора щодо невиконання Україною своїх міжнародних обов’язків.
“Перспективною є співпраця турецьких партнерів з найбільшим українським державним стивідором “МТП “Южний”. Серед усіх українських портів саме він потенційно буде здатен приймати найбільші судна, які увійдуть до Чорного моря завдяки побудованому каналу “Стамбул”. Це може стати відкриттям нових для України ринків перевезень великогабаритними суднами”, – зауважив міністр.
Ще одним важливим напрямком співпраці є розширення географії авіаперельотів, зокрема і за маршрутом Стамбул-Ужгород, а також розвиток туризму.
“У цій сфері Туреччина для нас може бути прикладом для наслідування. Сподіваємось на участь турецьких партнерів та інвесторів в українських проєктах з розбудови та розвитку морських і гірськолижних курортів, готельних комплексів та іншої туристичної інфраструктури”, – додав Кубраков.
Президент України Володимир Зеленський і президент Франції Еммануель Макрон провели другу телефонну розмову за тиждень. На ній обговорювалася активізація нормандського формату.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву міністра закордонних справ Дмитра Кулеби в ефірі програми “Право на владу”.
“Я щойно приїхав прямо з Офісу президента, де у президента була чергова розмова з президентом Франції. І це друга розмова за тиждень, динаміка дуже інтенсивна. Йде постійне узгодження позицій для того, щоб виступити з сильної позиції в переговорах з Росією”, – зазначив він.
Переговори у своєму Twitter прокоментував і сам Зеленський.
“Продовжили діалог з Еммануелем Макроном щодо протидії викликам безпеки та активізації мирного процесу в межах нормандського формату. Узгодили подальші спільні кроки з підтримання стійкості України та посилення фінансової та економічної взаємодії”, – зазначив президент.
Уряд Естонії обговорив готовність країни до наслідків у разі можливого нового російського вторгнення в Україну. Влада склала карту готовності у сфері держоборони.
За словами прем’єр-міністра Естонії Каї Каллас, прямої військової загрози Естонії немає, але “кожна людина та організація мають бути готові до наслідків розширення бойових дій в Україні”.
“Зосередження російських сил на кордонах України та агресивна поведінка щодо безпеки всієї Європи змушує нас ґрунтовно готуватися до кризи, що супроводжує посилення військової активності”, – заявила Каллас.
Вона зазначила, що крім союзницьких відносин основою безпеки Естонії є незалежна обороноздатність та всебічна державна оборона.
“Ми, як суспільство, повинні бути готові до потоку військових біженців, посилення енергетичної кризи, кібератак, а також до більш масштабних економічних та соціальних наслідків. Уряд має план, як підвищити готовність країни та впоратися з подібними ситуаціями. Члени уряду представили свою діяльність у цій сфері, і ми визначили проблемні місця, які вимагають подальших роздумів та дій”, – розповіла Каллас.
Прем’єр уточнила, що Міністерство закордонних справ Естонії зосередиться на стримуванні РФ від можливого вторгнення в Україну.
“Але ми також готові допомогти Україні та своїм громадянам у разі різного розвитку подій”, – підкреслила Каллас.
Вказано, що для реалізації цілей у галузі військової національної оборони уряд Естонії додатково виділить 380 млн євро.
“Попереду напружений період навчань як на суші і в повітрі, так і на морі”, – резюмували в естонському уряді.
