Олег Барна народився 18 квітня 1967 року на Тернопільщині. Він був активним громадсько-політичним діячем, починаючи від студентського голодування у 1990 році під назвою “Революція на граніті” до Революції Гідності, де отримав поранення під час обстрілів 18 лютого 2014 року.

За даними Національного музею Революції Гідності, батьки Барни були викладачами, тож і він здобув педагогічну освіту, закінчивши фізико-математичний факультет Тернопільського педагогічного інституту, та працював певний час учителем математики, фізики, інформатики, допризовної підготовки. Пізніше викладав у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка.

У 2002 році завдяки високому авторитету серед земляків Олега Барну обрали на посаду Нагірянського селищного голови.

Родина Барн походить із депортованих під час акції “Вісла” лемків, тому воїн успадкував стійкий до випробувань характер. Це виявилося й у його участі в подальших українських Майданах. З особливою гордістю він згадував події Революції Гідності:

“Коли ми побачили, що робиться 30 листопада 2013 року в Києві, у нас на Галичині всі мовчки почали збиратися і їхати [на Київ]. І мій син, студент другого курсу, каже: “Тату, їду з тобою”. І він був зі мною перші тижні грудня, потім я поїхав, простудився. Мене оточували там хлопці з Коломиї, Донецька, Одеси… багато інших товаришів і земляків. Нас об’єднало бажання жити у вільній Україні”, – згадує останнє інтерв’ю з Барною Національний музей Революції Гідності.

Під час Революції Гідності Барна отримав поранення: “18 лютого я був поранений у сутичці з “Беркутом”, коли витягував своїх хлопців на Кріпосному провулку. Ну, якби медики не затягнули безпритомного мене в Будинок офіцерів, можливо, [силовики] й добили б. Вибите плече, контузія і так далі”.

Долікувавши поранення, у липні 2014 року Олег Барна вступив до лав військових добровольців 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Брав участь у бойових діях, зокрема у Дебальцевому, Станиці Луганській. Отримав поранення й там.

Потім Барну обрали депутатом Верховної Ради 8 скликання від Блоку Петра Порошенка. З листопада 2014 по липень 2019 року він працював у парламенті.

Коли ж росіяни вторглися до нашої країни з новою силою у 2022-му, він знову пішов захищати Батьківщину.

Барна був сержантом 44 Тернопільської артилерійської бригади ім. Данила Апостола”, а згодом сержантом 68 Окремої Єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Він виконував бойові завдання на донецькому напрямку оборони.

«Господи! Даруй силу і наснагу, допоможи звільнити нашу землю від російського нелюда та від московського попа! Слава Ісусу Христу! Слава Україні», – це був останній пост Олега Барни у Фейсбуці, оприлюднений 13 квітня.

Прощання із загиблим воїном відбудеться 21 квітня об 11:00 у Михайлівському соборі, а потім на Майдані Незалежності.

Джерело.

Як передає Укрінформ, про це начальник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко повідомив у Телеграмі.

“За 19 квітня росіяни вбили одного жителя Донеччини – у Костянтинівці. Ще дві людини в області дістали поранення”, – зазначив він.

Наразі неможливо встановити точну кількість жертв у Маріуполі та Волновасі, підкреслив Кириленко.

Джерело.

Як передає Укрінформ, про це у Телеграмі повідомив керівник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко.

«Близько півночі росіяни завдали ракетного удару по Дружківці — незначні пошкодження отримала будівля лікарні. На Донецькому напрямку Авдіївка зазнала обстрілів з «Градів» та артилерії — без жертв, але є руйнування», – написав очільник області.

Він зазначив, що на Горлівському напрямку відомо про одного загиблого у Бахмуті, у результаті у місті пошкоджено сім багатоповерхівок та три приватні будинки. У Костянтинівській громаді під обстрілами перебували околиці Костянтинівки та Предтечиного. Крім того, зафіксовано обстріли околиць Іллінівської громади. У Соледарській громаді потерпають Оріхово-Василівка, Міньківка, Федорівка та Міньківка.

За словами Кириленка, також на Лисичанському напрямку ворожими обстрілами зруйновано два будинки, пошкоджено школу та крамницю у Переїзному Званівської громади.

Як повідомлялося, минулої доби, 18 квітня, російські війська вбили одного та поранили ще 13 жителів Донецької області.

Донеччина перебуває під постійними обстрілами російських військ, щодня ворог убиває й травмує цивільних мешканців, пошкоджує інфраструктурні об’єкти.

Джерело.

Про це повідомили у Телеграмі Сумської ОВА, передає Укрінформ.

“️Вночі по околиці міста Середина-Буда здійснено гранатометний обстріл (АГС) – 3 прильоти. Попередньо – без наслідків”, – йдеться в повідомленні.

Як раніше повідомлялося, учора вдень росіяни обстріляли село Річки Сумського району, загинула пенсіонерка, ще одна жінка поранена, під час обстрілу були зруйновані житлові та господарські споруди.

Загалом учора протягом дня росіяни здійснили обстріли шести прикордонних громад – Річківської, Юнаківської, Новослобідської, Білопільської, Есманської, Середино-Будської. Зафіксовано 165 прильотів з мінометів, артилерії, гранатометів.

Джерело.

Про це речник Повітряних сил ЗCУ Юрій Ігнат заявив в ефірі телемарафону “Єдині новини”, повідомляє Укрінформ.

“Ще не бачив, але чекаємо. Чим раніше він стане на бойове чергування, тем краще буде, і зможемо реагувати й робити ті речі, про які вже давно говорили. Комплекс далекобійний, він може діставати на відстані 150 км, це дозволить відганяти якомога далі російську авіацію від наших кордонів. Комплекс також може збивати, якщо це варіант Patriot-3, балістичні цілі. Щоправда на відстані 40 км, але все ж таки, це перший комплекс, який може збивати такі балістичні ракети, як “Іскандер-М” та інші. Безумовно, це посилення і це історичний крок, який відбувається саме у ці дні”, – сказав Ігнат.

За його словами, росія з осені випустила по Україні 850 крилатих ракет різних типів, серед яких були й високоточні та далекобійні “Калібри”, Х-101, “Іскандери”, але своєї мети їм досягти так і не вдалося. Тому ворог почав застосовувати більш дешевий для них спосіб – керовані авіабомби, вирішив діставати “з минулого” та влітку розпочати серійне виробництво стратегічних крилатих ракет повітряного базування типу Х-50.

“Такий стан справ у них, що мусять застосовувати не лише танки Т-55, а будуть діставати все своє наявне озброєння . Боєприпасний голод, снарядний голод, ракетний голод буде даватися взнаки”, – вважає речник Повітряних сил ЗСУ.

Джерело.

Ворог завдав авіаудару по Вовчанську: у місті сталася масштабна пожежа, є поранені / Фото: Головне управління ДСНС України у Харківській області

“Окупанти гатили з авіації прямо по центру міста. В результаті удару виникли пожежі… По прибуттю до місця події було виявлено 2 осередка горіння: на території приватного домоволодіння та на місцевому ринку. Так, у першому випадку горіли 2 житлових будинки, літня кухня, 2 надвірні забудови на загальній площі 500 кв.м. Ще 10 сусідніх будинків зазнали пошкоджень. За попередніми даними, постраждали 2 людей. У другому – горіли близько 60 торговельних павільйонів на площі 1000 кв.м. Крім того, вогнем і вибуховими хвилями пошкоджені ще біля 150 павільйонів”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що загасити всі осередки горіння вдалося лише о 4 ранку.

Як повідомлялося, у Харківській області російські війська 17 квітня, обстрілювали прифронтові населені пункти Харківського, Чугуївського, Ізюмського й Куп’янського районів, спричинивши низку пошкоджень і руйнувань.

Джерело.

32-річний велоактивіст, голова правління громадської організації «Критична маса Хмельницький», радник міського голови Хмельницького з розвитку велоінфраструктури та програміст Віталій Поліщук загинув під час артобстрілу на Донеччині 9 травня 2022 року.

З 24 лютого він захищав Україну у складі 106-ї окремої бригади Хмельницької територіальної оборони. Мав активну громадянську позицію та не зміг залишитися осторонь, коли держава опинилася у небезпеці. На війну пішов добровольцем.

У мирному довоєнному житті Віталій Поліщук був відомим у Хмельницькому велосипедистом. Своє захоплення він перетворив на корисну для міста справу. Про це говорять його знайомі, друзі та колеги. Зазначають, що всі велодоріжки у Хмельницькому з 2020 року — саме його заслуга.

Він організовував різні спортивні заходи. Усі, хто знали його, стверджують, що своїм прикладом чоловік мотивував багатьох людей займатися велоспортом. На його сторінці у соцмережі багато світлин велосипедів та подорожей.

«Ви, напевне, бачили цього доброго чоловіка з двоколісним на вулицях міста. Саме він організував численні заходи у Хмельницькому – «Велопарад», відкриття та закриття велосезону, «Яскраву ніч», патріотичні велопробіги…Численні велодоріжки та велосмуги по місту, якими користуються тисячі велосипедистів, теж його рук справа, як і однодумців. Віталій Поліщук робив те, що найдужче любив. Він любив Україну та рідне місто. Мав стійку громадянську позицію і у найважливіший, вирішальний час став воїном, який не міг залишатися осторонь, коли його землю з зухвалою ненавистю знищують російські окупанти», – згадує про загиблого його знайомий Василь Камінський.

Фото: Oleg Samoilenko

Про загибель чоловіка повідомила його дружина Анастасія Ярова.

«Дорогий мій коханий Віталік, ти завжди будеш зі мною. Я завжди тебе буду пам’ятати і кохати. Хай тобі на тому світі буде краще. А я завжди буду твоєю коханою дружиною. Спочивай з миром. Тепер ти мій Герої назавжди. Я продовжуватиму твою справу, житиму тепер за двох», – написала Анастасія.

Дружина постійно пише про нього, позначаючи загиблого у своїх дописах. Мріям Віталія та Анастасії про сина і доньку та старість на велосипедах Європою не судилося здійснитися. Вдова публікує багато фото, на яких вони з Віталієм щасливі та усміхнені. Тепер сторінка героя – це своєрідний щоденник болю і туги за загиблим.

Дружина постійно пише про нього, позначаючи загиблого у своїх дописах. Мріям Віталія та Анастасії про сина і доньку та старість на велосипедах Європою не судилося здійснитися. Вдова публікує багато фото, на яких вони з Віталієм щасливі та усміхнені. Тепер сторінка героя – це своєрідний щоденник болю і туги за загиблим.

Віталія Поліщука поховали на Алеї Слави у Хмельницькому. В останню путь його супроводжувала велосипедна колона, до якої долучилися ті, хто знали героя.

Фото: ye.ua

«Дякую за все, що Ти робив для велоруху, за велосотки… Дякую за життєву позицію…. Ти жив чесно і по совісті… Прощавай, Друже…. Ми Тебе ніколи незабудемо і пам’ятатимемо як Героя», – згадує про Віталія хмельницький фотограф Сергій Зисько.

Фото: ye.ua

У пам’ять про Віталія у Хмельницькому провели велопробіг до Дня Героїв, на якому збирали кошти на тепловізор для його підрозділу. Герою присвятили і веломарафон «Подільська сотка-2022», зібрані на якому 20 тисяч грн передали на придбання автомобілів для ЗСУ.

У Віталія Поліщука залишилися мама, бабуся та дружина.

Фото з Фейсбук-сторінок Віталія Поліщука та Анастасії Ярової

Джерело.

Про це в Телеграмі повідомляє голова Запорізької ОВА Юрій Малашко, передає Укрінформ.

“За минулу добу громади на лінії зіткнення зазнали 4 авіаційних удари, 1 з БПЛА, 3 з РСЗВ та 93 артилерійських обстріли“, – йдеться у дописі.

Внаслідок ворожої атаки вчергове постраждали Новоданилівка, Малинівка, Кам’янське, Новояківлівка та ще 16 сіл, у тому числі міста Оріхів і Гуляйполе.

Зазначається, що до правоохоронців надійшло 21 повідомлення про руйнування об’єктів інфраструктури військовими рф.

Джерело.

Як передає Укрінформ, про це заступниця міністра оборони Ганна Маляр написала у Телеграмі.

“Родичі не повинні дізнаватись про загибель військовослужбовця з Інтернету. В ЗСУ є порядок оповіщення родичів про загибель військовослужбовця”, – зазначила Маляр.

За її словами, правом повідомляти цю інформацію наділені Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

“Не командири, не побратими, не офіційні сторінки бригад тощо”, – підкреслила Маляр, оскільки працівники ТЦК СП мають досвід та спеціально навчені такими комунікаціям.

Якщо тіло не знайдено, тоді родині повідомляється, що військовослужбовець зник безвісти за певних обставин.

Такий військовослужбовець в обліку буде зі статусом “безвісти зниклий”. Коли буде знайдено та ідентифіковано тіло, тоді повідомляється про загибель.

“В нас вже був випадок, коли бачили свідки загибель, але тіло не знайшли. Згодом військовослужбовець виявився живим”, – зауважила Маляр.

Вона попросила у публічних комунікаціях про загибель, з поваги до родичів, дотримуватись простих правил. Сповіщати публічно лише після того, як ТЦК СП повідомить родичам про загибель чи зникнення безвісти. Повідомляти коректною статус – “загиблий” чи “безвісти зниклий”.

Джерело.

Як передає Укрінформ, про це начальник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко повідомив у Телеграмі.

“За 18 квітня росіяни вбили одного жителя Донеччини — у Бахмуті. Ще 13 людей в області дістали поранення”, – зазначив він.

Наразі неможливо встановити точну кількість жертв у Маріуполі та Волновасі, підкреслив Кириленко.

Джерело.