
Уже завтра в Ужгороді – ЧЕНДЕЙФЕСТ





Сьогодні вночі у с. Малий Березний Ужгородського району загорівся будинок на дві сім’ї🔥. Пожежу в помешканні, власник якого в цей момент спав на веранді, помітила господарка іншої половини будинку. Її чоловік до приїзду пожежних підрозділів за допомогою підручних засобів не допускав поширення полум’я на їхню оселю. Рятувальникам🚒👨🚒 знадобилося більше години, аби повністю ліквідувати пожежу. Вогонь знищив покрівлю й перекриття на площі 40 кв.м.

14 вересня православна церква святкує початок індикту – нового церковного року. Церковний рік – це коло богослужінь (дванадесятих свят), яке починається з Різдва Богородиці, а завершується Успінням Богородиці.
Слово “індикт” з’явилося за три роки до Різдва Христового, перекладається як “межа”. Індиктом імператори називали час сплати щорічного податку на армію. Найкращий момент для цього був вересень – час завершення збору врожаю та початку нових польових робіт.
Церковний індикт корінням сягає у календар єврейських свят. Євреї і зараз святкують новий рік саме у вересні, дякують за минулий рік та просять у Бога милості на наступний.
Церковний індикт встановлений ще у часи Першого Вселенського собору (3 століття). За старим стилем його святкували 1 вересня, за новим – 14 вересня.
Церковний індикт наші предки святкували весело і з радістю. У церквах звершували богослужіння на великій площі з особливим чином “літопроведення”. Віряни дякували Богові за минулий рік, врожай та добробут, а також просили Божого благословення на наступний рік. До 17 століття саме вересень був початком Нового року.
За наказом Петра Першого святкування державного Нового року на Русі було перенесене на січень. Але церковне новоліття залишилося незмінним і зараз припадає на вересень.
На церковне новоліття у церквах дякують Богові за минулий рік та просять благословення на рік наступний. У молитвах цього дня звучать слова: “Благослови новий рік, збережи у мирі землю нашу та людей твоїх”.

19 вересня о 15:00 у Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка (пр.Свободи, 16) відбудеться презентація книги Миколи Шанти „Паннонське чудовисько”. Модеруватиме зустріч перекладач роману, письменник Андрій Любка.
У романі Миколи Шанти, представника найдавнішої української діаспори – бачванських русинів, що живуть на теренах колишньої Юґославії, подано панорамну картину життя цієї спільноти в бурхливому ХХ столітті; через призму русинської громади читач має змогу побачити історичне тло воєн на Балканах та поставити перед собою віковічні питання про людську гідність і мораль, про долю особистості, яка не з власної волі опинилася поміж двох вогнів ворогуючих націоналізмів.
Що буде, коли хорватське військо почне здаватися? Хорвати не довіряють мені, бо я не хорват, а сербам я, знову ж таки, буду підозрілим, бо я не серб. Ех, така вже доля в русина. Ніде ти не в своєму домі, ніхто не вважає тебе своїм. Завжди в тобі бачать якогось шпигуна, зрадника, ворога. І одні, і другі. Для чого ж переселилися ті наші нещасні пращури у цей балканський котел? Те, від чого втікає одне покоління, все одно наздоганяє наступні покоління. Рости там, де тебе посіяли – і хай діється воля Божа.
І одним, і другим заважав богобоязкий і працьовитий русин, який утікає від військової форми, як диявол від хреста. А тепер русинів поділили зяті, бо якщо в одній русинській сім’ї зять є сербом, то сім’я за сербів, а якщо хорват – за хорватів.
Про автора.
Микола Шанта (нар.1959 р.) – один із найвідоміших письменників мікронароду бачванські руснаки (паннонські русини), найдавнішої української діаспори, що живе на півночі Сербії, в регіоні Воєводина. Пише поезію, прозу, есеї, драми русинською й сербською мовами. Володар кількох літературних премій у Сербії й країнах колишньої Юґославії.
Книги віршів: Водена игла (Водяна голка), 1985; Заяци (Зайці), 1985; Ослухованя (Прослуховування),1989; Варґоч (Коса) 2004; Откривање света (Відкриття світу), 2005;
Драми : Фонтана (Фонтан), 2007; Сан о Лавову (Сон про Львів), 2008;
Романи: Папуча страцена у Львове (Капці, загублені у Львові) 2011; Панонска неман (Паннонське чудовисько), 2017;
Есеї: Шантовки, 2016.
Був одним із засновників християнського часопису Звона (Дзвони) русинською й українською мовами; член редакції літературного часоспису Траг (Слід) у Вербасі, відповідальний редактор видавництва національної меншини Руске слово (Русинське слово) у Новому Саді; член Спілки письменників Воєводини.


15 вересня о 17:00 у Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка (пр.Свободи, 16) відбудеться перегляд фільму „Володар мух” за романом Вільяма Ґолдінґа
Вільям Ґолдінґ — англійський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури. Всесвітню славу він здобув як автор роману «Володар Мух» — справжнього шедевра світової літератури. Це роман-притча, роман-символ, роман-антиутопія… Мабуть, найжорстокіша. Внаслідок авіакатастрофи кілька дітей потрапляють на безлюдний острів, дуже схожий на райський куточок. Безмежний океан, тропічні пальми, кришталеве джерело, таємнича печера… Тут є все, крім дорослих. У маленькій громаді відразу визначаються два лідери. Починається боротьба за владу. І надто скоро діти забувають не тільки про дружбу й порядність, а навіть про людську подобу… Межа, яка відділяє людину від тварини, дуже тонка. І боятися треба не того звіра, що десь зовні. Набагато страшніший той, що всередині в кожного…





До уваги водіїв!
Із понеділка, 13 вересня, у рамках капітального ремонту вулиці Собранецької в Ужгороді перекриють рух автотранспорту на наступній ділянці – від провулку Єгерського до вулиці Василя Докучаєва.
Прохання врахувати під час планування поїздок та звертати увагу на нові дорожні знаки.



Участь у них взяли підрозділи СБУ, Національної гвардії, Збройних Сил, Національної поліції, Держприкордонслужби, Держспецзв’язку, Державної служби з надзвичайних ситуацій, а також представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Служба безпеки України у Закарпатській області провела тактико-спеціальні навчання на базі міжнародного аеропорту «Ужгород».
За легендою тренувань, група «терористів» захопила гелікоптер в аеропорту, забарикадувалася в ньому і захопила заручників. Зловмисники висунули низку вимог: економічного і політичного характеру.
Зокрема, «терористи» вимагали броньований «інкасаторський» автомобіль з мільйоном доларів США готівкою та шість бронежилетів. Також вони наполягали на офіційній заяві очільника Закарпатської ОДА про визнання операції Об’єднаних сил «громадянською війною».
У результаті спецоперації, правоохоронці знешкодили «терористів» та звільнили «заручників».
Тренування проводилися в умовах, максимально наближених до реальних. Участь у них взяли підрозділи СБУ, Національної гвардії, Збройних Сил, Національної поліції, Держприкордонслужби, Держспецзв’язку, Державної служби з надзвичайних ситуацій, а також представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
За оцінками координаційної групи, учасники тренувань успішно відпрацювали алгоритми міжвідомчої взаємодії щодо запобігання диверсійним і терористичним загрозам.

Упродовж минулої доби, 8 вересня, 11 пацієнтів одужали (загалом з початку пандемії одужали 60 723).
341 зразок біологічного матеріалу відібрано за минулу добу та скеровано у лабораторії для досліджень методом ПЛР.
За минулу добу у 25 пацієнтів підтверджено коронавірус методом ПЛР.
Загалом, 62 743 закарпатцям встановлено діагноз COVID-19, із них 3596 – медичні працівники, 3154 – діти.
За добу, що минула, помер один пацієнт із діагнозом COVID-19 (загалом з початку пандемії померли 1615 пацієнтів з діагнозом COVID-19).