За підсумками чергової зустрічі міністрів оборони країн НАТО та їх союзників Україна отримає додаткове озброєння для контрнаступу.

Сім країн-союзниць оголосили про нові багатомільярдні зобов’язання  з допомоги Україні у війні проти РФ на найближчі роки. Зокрема, Данія обіцяє надати пакет військової допомоги до 2024 року у розмірі $2,6 млрд.

За інформацією ЗМІ
Джерело.

Такі історичні паралелі між диктатурами провів федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр у своєму виступі в п’ятницю в Бундестазі з нагоди 70-ї річниці повстання 17 червня 1953 року, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Тоді відбулося масове повстання проти диктатури. Референдум за демократію… Воно було спрямовано проти стандартизації цілого суспільства – проти планової економіки та примусової колективізації; проти державного нагляду, пропаганди та цензури; проти утисків християн, опозиціонерів і нонконформістів; проти диктатури «єдиної партії», яка стверджувала, що вона «завжди права», – сказав Штайнмаєр.

Лише коли радянські танки вкотилися в міста, солдати рушили з кулеметами і криваво придушили повстання, режим СЄПН знову взяв верх, підкреслив президент.

Політик зауважив, що після придушення повстання факти про нього були «сфальсифіковані, замовлені і забуті в НДР: режим Соціалістичної Єдиної партії Німеччини поширював брехню про те, що повстання було «фашистською, контрреволюційною спробою перевороту», спровокованою «західними агентами».

Штайнмаєр звернув увагу на те, що народне повстання 17 червня також стало видатною подією в історії свободи Центральної та Східної Європи, яка десятиліттями була історією опору проти радянського гніту. Після 1953 року відбулися нові повстання в багатьох країнах: 1956-му в Угорщині та Польщі; 1968 – у Чехословаччині; 1970 і 1980 роках у Гданську, Щецині та інших містах Польщі. Люди Центральної та Східної Європи неодноразово протестували за свободу та самовизначення.

«Раз за разом їх криваво зупиняли з гармат і танків за наказом Москви. Тільки в 1989 році, коли Горбачов залишив радянські війська в казармах, громадянам вдалося звільнитися від Східного Берліна до Бухареста, від Таллінна до Софії. Ми маємо дякувати рухам за свободу по всій Центральній та Східній Європі за те, що ми сьогодні живемо в об’єднаній Європі демократичних націй!», – заявив Штайнмаєр.

Ця Європа свободи, за яку боролися, страждали і втратили життя стільки людей, сьогодні знову під загрозою, зазначив він.

«Загарбницька війна, яку Росія веде проти України, є нападом на суверенну демократичну державу в центрі Європи. Ця війна – жорстокий злочин проти українців. Ця війна живиться прагненнями кремлівської диктатури стати великою державою – і її глибоким страхом перед свободою! Путін згадує нібито славну давнину, хоче відновити «стару велич Радянського Союзу». Але я запитую себе: який розмір насправді мається на увазі? Розмір Радянського Союзу, який згуртував різні народи? Який занурив власний народ у страх і жах? Який жорстоко душив будь-яке прагнення до свободи?», – запитав сам себе політик.

За його словами, «так звана «велич», до якої Путін хоче повернути свою країну, насправді є нічим іншим, як диктатурою, диктатурою та імперіалістичним божевіллям. Ми не повинні дозволити цьому безумству знищити працю Європи щодо миру та свободи!», – закликав президент ФРН.

Він нагадав, що з 24 лютого 2022 року українці захищають свою країну, свою свободу та демократію – з великою мужністю та відвагою. І вони також захищають те, за що мужні люди в Європі відстоювали з 1953 року, що вони здобули в 1989 році і що європейці ніколи не хочуть втратити знову. Тому Німеччина твердо стоїть на боці України. Тому ФРН разом з партнерами підтримує народ України.

«У цю річницю 17 червня ми також думаємо про українців, які сьогодні борються проти гніту та гноблення. Ми думаємо про всіх тих, хто ризикував життям на фронті; які доглядають за пораненими, загиблими, людьми похилого віку та дітьми; підтримання громадського життя або відбудова зруйнованих міст. Всі ці люди потребують нашої підтримки, всі вони покладаються на нас – не підведемо їх!», – підкреслив Штайнмаєр.

Він наголосив на важливості чітко пам’ятати про різницю між диктатурою та демократією.

«Ми повинні пам’ятати, щоб мати змогу рішуче не погоджуватися з усіма тими, хто сьогодні знову фальсифікує та перекручує історію, прославляє диктатури чи зневажає нашу демократію», – сказав глава німецької держави.

Як відомо, у червні 1953 року сотні тисяч мали мужність протистояти диктатурі Соціалістичної Єдиної партії Німеччини. Повстання, яке спалахнуло в Берліні, поширилося по всій НДР: страйки, демонстрації та протести спалахнули в понад семистах місцях НДР. Близько мільйона людей з усіх верств суспільства висловлювали своє невдоволення диктатурою. По всій країні люди вимагали вільних і таємних виборів, звільнення політичних в’язнів і єдності Німеччини.

Джерело.

Про це він заявив на конференції з питань культурної спадщини та розвитку в Китайській історичній академії, повідомили Укрінформу в посольстві КНР в Україні.

У своїй промові Сі назвав п’ять визначних рис китайської цивілізації: спадковість, самобутність, єдність, інклюзивність та миролюбність. За його словами, прагнення до миру «закладено в генах китайського народу і втілює дух китайської нації».

«Виняткова миролюбність китайської цивілізації визначає те, що Китай продовжуватиме здійснювати обміни та взаємне пізнання з різними цивілізаціями, а не культурну гегемонію, що Китай не нав’язуватиме власні цінності та політичну систему іншим, а підтримуватиме співпрацю», – сказав Сі.

Китайський лідер додав, що його країна також не буде йти на конфронтації та поділ світу на протиборчі табори.

«Щоб побудувати сучасну китайську цивілізацію,.. Китай має залишатися впевненим у своїй культурі та продовжувати йти власним шляхом,.. бути відданим відкритості та інклюзивності й адаптувати іноземні культури до місцевого, китайського контексту», – зазначив Сі.

Джерело.