18-20 травня VIIІ Міжнародний фестиваль історичного кіно «Поза часом» в Києві демонструє три нові стрічки В’ячеслава Бігуна, повідомляють організатори фестивалю.

Фільм «Брат Іван» ― це родинна історія сценариста фільму «Тіні забутих предків» Івана Чендея з Тячівщини. Сестри Ганна, Ольга та Марта, а брат і сестра ― як тіло і душа, розповідаються про брата Івана та долю краю. Це четвертий короткометражний фільм автора про письменника (попередні: «Криниця Чендея», «Ясенова Івана Чендея», «”Тіні” Івана Чендея»), показ якої пройде у переддень його 99-го дня народження.

Стрічка «Magnificus. Дума про право» ― повнометражний фільм про професора Петра Рабіновича, який надихнув покоління юристів Львівської правничої школи. Глядачам пропонується епічний портрет науковця з історичними штрихами, який посвячує в езотеричний світ права.

Фільм «Я ― Тячів» ― історичний кінонарис від імені Тячева з 77 кадрами сучасності.

Показ фільмів  «Я – Тячів» і «Брат Івана» ― 19 травня 2021 року з 17:00, «Magnificus. Дума про право» продемонструють ― 20 травня з 18:00. Локація ― «Київська фортеця» (вхід з бульвару Лесі України). У програмі фільми й інших авторів. Вхід вільний.

В’ячеслав Бігун ― кінематографіст і вчений-юрист із Закарпаття, знаний такими фільмами, як «Серце мами Гонгадзе», «Сильні духом», «Як тебе не любити». Автор близько 600 публікацій і 35 фільмів, які на осінь 2020 року здобули більше 65 нагород. 

Учора прикордонники Чопського загону затримали громадянина
Німеччини, який в обхід пунктів пропуску намагався дістатися території
нашої держави.
Іноземця виявили неподалік пункту пропуску «Малий Березний».
Помітивши правоохоронців, він вдався до втечі і не реагував на вимогу
зупинитися. Аби припинити незаконні дії правопорушника, прикордонникам
довелося здійснити попереджувальний постріл.
Затриманий мав з собою закордонний паспорт громадянина Німеччини.
У ході перевірочних заходів прикордонники встановили, що чоловік
попередньо намагався зайти на територію України через пункт пропуску
«Малий Березний». Тоді йому було відмовлено у пропуску у зв'язку з
відсутністю страхового поліса. Однак, замість того, щоб у встановлений
спосіб придбати сертифікат, чоловік вирішив пройти в Україну поза
контролем. Затриманий розповів, що прямував у Львів на запрошення
знайомих.
Тепер іноземцеві доведеться відповідати за необдумані вчинки перед
судом. У його діях вбачають ознаки правопорушень, передбачених ч.1
ст.204-1 «Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання
державного кордону України» та ст.185-10 «Злісна непокора законному
розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника ДПСУ».
Пресслужба Чопського прикордонного загону

Сьогодні, 13 травня у найближчі години очікується дощ та грози.

Йдеться про закони № 1402 та № 1403. Відповідні законопроєкти нардепи ухвалили 15 квітня.

Вказується, що відтепер вживані автомобілі з європейською реєстрацією, старші п’яти років, які були ввезені на територію Україні до кінця 2020 року, оподатковуються за пільговою ставкою податку на додану вартість та акцизного податку.

Сума ж акцизу залежатиме від віку автівки, об’єму та типу двигуна й не залежатиме від її вартості.

В ОП вказують, що в більшості випадків вартість розмитнення не буде перевищувати однієї тисячі євро.

Такі автомобілі тимчасово звільняються від оподаткування ввізним митом.

Водночас за пільговим механізмом може бути розмитнений один автомобіль однієї категорії одного власника.

Пільгово оформити автівку можна буде протягом 180 днів з моменту набрання чинності законів. Учасники АТО/ООС зможуть використати таку можливість протягом 270 днів.

Разом з тим, під дію цих законів не потрапляють транспортні засоби, які не відповідають екологічним нормам “Євро-2” й вище, походять з держави-окупанта (держави-агресора) або ввезені з тимчасово окупованої території України.

Основні варіанти – Соломоново або Паладь-Комарівці, повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу Закарпатської ОДА.

Як зазначили в обладміністрації, одним із пріоритетних для України є розбудова пункту пропуску «Соломоново-Чієрна» на українсько-словацькому кордоні. Саме тут з урахуванням транспортних потоків, місцезнаходження, охоронних зон нафто- і газопроводів найбільш імовірна точка виходу швидкісної автомобільної дороги D1, що є північною гілкою Пан-Європейського коридору та поєднує Прагу – Братиславу — Жиліну — Кошице — Ужгород — Львів.

Другий із пріоритетних пунктів – «Паладь Комарівці – Руське». На цих двох пунктах вже стартували конкретні заходи по землевідведенню.

В ОДА зауважили, що затверджене угодою 1997 року місце з’єднання дороги D1 між селами Сторожниця (Україна) і Загор (Словацька Республіка) для Закарпаття загалом і Ужгорода зокрема вже не є актуальним. За більш ніж 20 років обласний центр розрісся, збільшився транспортний потік, тому будівництво пункту пропуску у цій точці – дуже проблематичне питання.

Перший заступник голови Закарпатської ОДА Мирослав Білецький висловив надію, що вже у червні точку, де автомагістраль D1 перетне кордон України, буде обрано остаточно.

“Відрадно, що і українська, і словацька сторони зацікавленні у будівництві нової дороги, розбудови транспортного коридору через Закарпаття. Вже у червні ми зустрінемося знову. За цей час запрацює робоча група, до складу якої увійдуть працівники профільних департаментів, посадовці різних рівнів, народні депутати України; експерти з обох сторін проаналізують транспортний трафік у прикордонних регіонах України та Словаччини, розроблять попередній план будівництва дороги. Ми налаштовані на те, що саме на наступній зустрічі ми погодимо точку, де автомагістраль D1 перетне кордон України”, – зауважив Білецький.

У Закарпатській обласній раді, голова якої Олексій Петров також взяв участь у нараді, зазначили, що для узгодження цього питання вирішено створити спільну робочу групу, яку очолять народний депутат України Микола Тищенко та член Національної ради Словацької Республіки Мілош Сврчек.

Також під час онлайн-зустрічі було обговорено питання запуску міжнародного аеропорту «Ужгород» і перспективи майбутньої співпраці із міжнародним аеропортом «Кошіце» в рамках розвитку малої авіації, реконструкцію діючих та будівництво нових пунктів пропуску на кордоні тощо.

Джерело.