#добреналаштоване
1 червня о 14:25 до ДСНС Закарпаття надійшло повідомлення про те, що під час проходження туристичного маршруту в районі г. Петрос Рахівського району травмував ногу та потребує транспортування киянин 1993 р.н. О 16:45 його було знайдено та о 19:30 доставлено в с. Лазещина, де передано рідним.
Для надання допомоги у транспортуванні людини залучався особовий склад гірської пошуково-рятувальної частини Аварійно-рятувального загону, – інформує ГУ ДСНС України у Закарпатській області.
Для однієї з католицьких громад Нью-Йорка відзначення урочистості Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії обернулося у кілька годин агресії з боку феміністок та інших лівих активістів.
Причиною агресії стало те, що християни молилися за жертв абортів.
Об’єктом нападу прихильників абортів стала парафія св. Павла у Брукліні, інформує Catholic Connect. Коли суботнього ранку 12 червня парафіяни зібралися на Службу Божу у храмі, під самою церквою почали гуртуватися ліві активісти.
Вийшовши з храму, віряни та двоє священників-францисканців опинилися в оточенні ліваків.
«Ця церква пригнічує жінок! Ця церква пригнічує жінок!», – скандували прихильники абортів.
Подальша молитовна процесія у напрямку розташованого неподалік абортарію супроводжувалася криками, глузуванням, плювками, намаганнями фізично зупинити ходу.
Подолання незначної дистанції зайняло цілу годину.
Як ідеться в повідомленні «Catholic Connect», релігійна процесія стала схожою на ходу до Голготи.
Утім, феміністки нерідко поводяться і більш агресивно. Як повідомлялося раніше, упродовж 7-8 березня цього року учасники феміністичних та ЛГБТ-угрупувань влаштували ряд нападів на католицькі храми у країнах Латинської Америки. В тому числі були здійснені підпали церков.
Восени минулого року відбувалися напади феміністок та інших лівих на католицькі храми у Польщі.
Повідомлення про пожежу на вул. Затишній в м. Іршава до Служби порятунку надійшло вчора, 13 червня, о 23:30. Осередком стала літня кухня. Про загорання повідомив господар, котрий виявив загорання на початковій стадії й, не гаючи часу почав телефонувати на “101”.
За лічені хвилин на місці події вже працювали бійці ДСНС 5-ї державної пожежно-рятувальної частини.
Пожежу локалізували о 23:42. Ще 12 хвилин рятувальникам знадобилося для повної її ліквідації. Вогнем було пошкоджені лише вікно та двері.
Завдяки вправним та професійним діям вогнеборців, житловий будинок до якого прибудована літня кухня, була врятовані від реальної загрози знищення пожежею.
Причина виникнення загорання встановлюється. Загиблих та травмованих на події не було.
ГУ ДСНС України у Закарпатській області
Про це повідомляють в Управлінні ДСНС у Закарпатській області.
Напередодні до ДСНС Закарпаття надійшла інформація від чергового Тячівського ВП ГУ НП про виявлення тіла у селі Буштино ймовірного потопельника чоловічої статі.
О 15:23 тіло вилучено з води та передано правоохоронним органам. На подію залучалось чергове відділення 8-ї державної пожежно-рятувальної частини м. Тячів.
Сьогодні, дорожня компанія ШБУ-77 розпочала поточний-середній ремонт автомобільної дороги Іршава – Довге на відрізку дороги у селі Дубрівка Хустського району. На даному відрізку буде відновлено найбільш проблемний один кілометр дороги.
Дорожня компанія ШБУ-77 одна із кращих компаній, які виконують дорожні роботи в Закарпатті за словами їх керівництва, якщо стоїть питання швидкості та якості то вони вибирають – якість.
звернулись за екстреною медичною допомогою 388 осіб, з них з явищами гострої пневмонії – 4 та 5 хворих з підозрою на COVID-19;
одужали 57 пацієнтів (загалом з початку пандемії одужали 59 641 пацієнт);
258 зразків біологічного матеріалу відібрано за минулу добу та скеровано у лабораторії для досліджень методом ПЛР;
За минулу добу методом ПЛР у 2 пацієнтів підтверджено коронавірус;
Загалом, 61 939 закарпатцям встановлено діагноз COVID-19, із них 3571 – медичний працівник, 3087 – діти;
за добу, що минула, помер один пацієнт із діагнозом COVID-19 (загалом з початку пандемії померли 1600 пацієнтів з діагнозом COVID-19).
Підготовлено за інформацією департаменту охорони здоров’я Закарпатської ОДА та ДУ «Закарпатський обласний лабораторний центр МОЗ України.
Цього тижня світові лідери проведуть ряд важливих переговорів. В рамках свого першого європейського турне президент США зустрівся з главами держав G7. Вже сьогодні стартує саміт НАТО, а 16 червня відбудуться переговори Байдена і Путіна.
Більш докладно про очікування і основні теми зустрічей – в матеріалі РБК-Україна.
З 11 по 13 червня в Корнуоллі проходив саміт країн “Великої сімки”. Лідери Британії, США, Німеччини, Франції, Японії, Канади, Італії та ЄС обговорили поточні глобальні проблеми.
Серед головних заяв за підсумками зустрічі: розподіл 1 млрд доз вакцини від коронавіруса нужденним країнам, протидія Китаю і Росії, санкції проти Білорусі, забезпечення справедливого розслідування катастрофи МАУ в Ірані, боротьба зі змінами клімату, створення справедливої податкової системи.
Окремо лідери G7 обговорили ситуацію в Україні. Глави країн визнали Росію стороною конфлікту в Україні, а також підтримали продовження переговорів у нормандському форматі для виконання мінських домовленостей.
Саміт 30 країн-членів НАТО пройде в Брюсселі в рамках одного дня 14 червня. Через обмежений формат у цій зустрічі не братимуть участь партнери Альянсу (Україна, Грузія та ін.).
На порядку денному 9 питань:
У тому числі лідери держав НАТО планують обговорити співпрацю з Україною і Грузією. Також на саміті будуть говорити про агресію Росії і наслідки для Альянсу підйому Китаю. Генсек НАТО Йенс Столтенберг заявив, що блок надалі буде нарощувати військовий потенціал для протидії Росії.
Напередодні саміту Йенс Столтенберг і Володимир Зеленський провели телефонну розмову, під час якого Генсек НАТО заявив про незмінну політичну та практичну підтримку України. У свою чергу Зеленський відзначив важливість підтвердження політики відкритих дверей Альянсу і дій щодо Плану дій щодо членства (ПДЧ) в НАТО для України.
В рамках візиту в Європу Джо Байден 15 червня проведе зустрічі з лідерами Євросоюзу. Головною темою є зміцнення трансатлантичного партнерства.
Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен, голова Європейської ради Шарль Мішель і президент США обговорять ситуацію в галузі охорони здоров’я, забезпечення справедливого доступу до вакцин від коронавіруса у всьому світі. Піднімуть питання відновлення глобальної економіки, розширення торгової і цифрової співпраці, зміцнення демократії, кліматичну криза.
16 червня відбудуться перші переговори президентів США та Росії. Джо Байден і Володимир Путін проведуть закриту зустріч в Женеві на віллі Ла Гранж. Спільна прес-конференція за підсумками зустрічі не планується. Лідери держав поспілкуються з журналістами окремо.
На порядку денному обговорення поточних відносин між США і РФ. Американський президент торкнеться теми кібербезпекина тлі хакерських атак в США і по всьому світу, підніме питання про неприпустимість порушення прав людини. Окремо планується обговорення ситуації в Україні і в Білорусі.
Джо Байден заявив, що за підсумками зустрічі хоче зрозуміти, чи є умови для поліпшення відносин. При цьому він також додав, що Вашингтон не прагне до конфлікту з Москвою.
У той же час президент РФ Володимир Путін назвав метою переговорів відновлення особистих контактів, налагодження діалогу та створення співпраці за напрямками, що представляють взаємні інтереси.
У Раді розповіли, які ще закони про олігархів можуть ухвалити. Голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко зазначив, що вони стосуватимуться, зокрема, медіа та антимонопольних справ.
Про це він розповів в інтерв’ю РБК-Україна.
Зараз ще немає конкретних текстів, але теоретично ці закони мають стосуватися антимонопольних справ, зазначив він.
“Тобто це має бути підсилення інституційної спроможності Антимонопольного комітету. Власне, подібні законопроекти вже є, вони обговорюються. Але, можливо, їх треба переглянути, виписати ще ширші варіанти”, – зазначив він.
Також обговорюється можливість конституційної реформи антимонопольного законодавства. За його словами, потрібно попрацювати й над законодавством про медіа.
“Але ж у нас є наш прекрасний законопроект про медіа, який чомусь викликає найбільшу ненависть у телеграм-каналів. Хоча я б на їхньому місці взагалі навіть в цю дискусію не вступав, бо вони не вважають себе класичними медіа, але чомусь так сильно бояться цього закону”, – зазначив він.
Є ідеї щодо антитрастового законодавства, повідомив Корнієнко.
“Воно має дозволити антимонопольному комітету краще працювати над демонополізацією певних галузей”, – зазначив він.
З 16 липня набирають чинності норми Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, якими передбачено, що демонстрування та поширення фільмів, а також проведення концертів та розважальних шоу, зокрема і на телебаченні, має відбуватися державною мовою. Представники телеіндустрії України, закликали народних депутатів не підтримувати законопроєкти про відтермінування зазначених норм або непоширення їх на сферу телебачення.
Про це повідомляє Портал мовної політики.
“Ми переконані, що прийняття цих законодавчих ініціатив завдасть шкоду інтересам держави, загальмує процеси становлення незалежного і самодостатнього українського інформаційного простору, створить загрозу для національної безпеки України. Подолання негативних наслідків тривалого зросійщення українського гуманітарного простору, який сьогодні значною мірою формується аудіовізуальними медіа, є актуальним і вкрай необхідним завданням”, – йдеться в заяві.
Зазначається, що українське суспільство і бізнес позитивно відреагували як на запровадження мовних квот, так і на поетапне запровадження норм закону про державну мову в різних сферах публічного життя. Відповідно якщо раніше спротив українізації інформаційного простору з боку окремих медіахолдингів можна було пояснювати інерцією мислення та пересторогами щодо прибутковості бізнесу, то сьогодні такі дії сприймаються не інакше як відверте підігравання спробам російського реваншу.
Показово, що підтримка телевиробництва в період пандемії, на думку ініціаторів законопроєктів, має полягати лише в тому, аби якомога довше не запроваджувати демонстрування фільмів та проведення концертів державною мовою.
“Ми, як і наші колеги, провідні кінематографісти України, вважаємо, що намагання виправдати коронавірусом відтермінування демонстрування фільмів українською мовою на телебаченні не витримує жодної критики, оскільки для виконання закону достатньо просто продублювати чи озвучити українською мовою наявний російськомовний контент”, – повідомляється в заяві.
Окрім того, як свідчать публічні заяви провідних топменеджерів галузі, український продакшн значною мірою вже адаптувався до роботи в складних умовах пандемії та готовий до створення високоякісного конкурентного україномовного продукту в достатній кількості. Потрібно також врахувати, що довгоочікувані норми стосовно мови демонстрування фільмів та проведення культурно-мистецьких заходів, без сумніву, стимулюватимуть інвестиції у створення саме україномовного культурного продукту.
“День 16 липня, коли української мови в публічному просторі стане більше, – це черговий важливий крок до перемоги над агресором. Цього дня чекає вся Україна! У час, коли Україна готується до відзначення 30-ї річниці Незалежності, ми закликаємо припинити атаки на мовний закон і права громадян на отримання інформації державною мовою та застерігаємо народних депутатів, що спроба зірвати набрання чинності відповідних норм буде розцінена українським суспільством як прояв поступки російському реваншу і вкрай негативно вплине на авторитет чинної влади”, – йдеться в заяві.
Заяву підписали:
Владислав Бичок, генеральний продюсер “4 канал”
Христина Бучковська, шеф-редактор “4 канал”
Христина Бубнюк, ведуча “4 канал”
Антін Борковський, ведучий телеканалу “Еспресо”
Анна Валевська, ведуча телеканалу “Еспресо”
Сергій Висоцький, ведучий телеканалу “Еспресо”
Марія Гурська, ведуча телеканалу “Еспресо”
Матвій Ганапольський ведучий каналу Прямий;
Ірина Герасимова, шеф-редакторка 5-го каналу
Дмитро Добродомов, директор каналу, ведучий, журналіст “4 канал”
Остап Дроздов, ведучий “4 канал”
Світлана Єременко, Інститут демократії ім. Пилипа Орлика
Катерина Єрмолович, директор ТОВ “Голдберрі”
Василь Зима, ведучий телеканалу “Еспресо”
Андрій Іллєнко, ведучий “4 канал”
Ольга Кисла, продюсер телеканалу “Еспресо”
Ігор Кондратюк – телепродюсер, ведучий 5-го каналу;
Володимир Курінний, ведучий “4 канал”
Андрій Куликов, Громадське радіо;
Владислав Красніцький, ведучий “4 канал”
Дмитро Крапивенко, Український Тиждень;
Ірина Коваль, ведуча телеканалу “Еспресо”
Тетяна Літвінова, ведуча телеканалу “Еспресо”
Олександр Морщавка, ведучий телеканалу “Еспресо”
Анна Мірошниченко – журналістка, ведуча аналітичних програм 5-го каналу;
Віктор Медвідь, шеф-редактор каналу Прямий;
Анна-Єва Мельник, ведуча телеканалу “Еспресо”
Антін Мухарський та весь творчий колектив “Лютої українізації”
Світлана Орловська, генеральний продюсер каналу Прямий;
Євген Пастухов, ведучий телеканалу “Еспресо”
Віталій Портников, ведучий телеканалу “Еспресо”
Наталка Пономарів, журналістка, ведуча, ГО “Просто Продакшн Медіа”
Анастасія Равва, редактор телеканалу “Еспресо”
Марина Рева, ведуча “4 канал”
Сергій Руденко, головний редактор сайту espreso.tv
Світлана Самойленко, головний редактор телеканалу “Еспресо”
Світлана Світельська, редактор телеканалу “Еспресо”
Валерія Сергєєва, ведуча “4 канал”
Анжеліка Сизоненко, ведуча телеканалу “Еспресо”
Яніна Соколова – журналістка;
Наталка Сопіт, ведуча “4 канал”
Володимир Сташевський, генеральний директор каналу Прямий;
Микола Типусяк, PR-директор телеканалу “Еспресо”
Геннадій Терновий, головний режисер “4 канал”
Таша Трофимова, ведуча “4 канал”
Тетяна Трощинська, Громадське радіо;
Ірина Узлова, редактор телеканалу “Еспресо”
Єгор Чечеринда, ведучий телеканалу “Еспресо”
Олексій Шевченко, заступник шеф-редактора 5-го каналу, редактор інформаційної політики;
Христина Шкудор, ведуча телеканалу “Еспресо”
Тетяна Шустрова, ведуча телеканалу “Еспресо”
Христина Яцків, ведуча телеканалу “Еспресо”
Заяву також підтримали:
Медіарух “Медіа за усвідомлений вибір”;
Незалежна медійна рада;
Фундація Суспільність;
Українське національне інформаційне агентство “Укрінформ”;
Інтерньюз-Україна.
Протягом минулої доби, 13 червня, в районі проведення операції Об’єднаних сил зафіксовано 2 обстріли українських позицій.
Про це повідомляє пресслужба штабу ООС.
“У районі Новотошківського ворог двічі відкривав вогонь зі станкових протитанкових, ручних протитанкових, підствольних гранатометів і стрілецької зброї”, – йдеться в повідомленні.
Станом на 7 годину ранку 14 червня, зафіксоване 1 порушення режиму припинення вогню.
“Неподалік Новотошківського противник обстріляв українські позиції з підствольних гранатометів і стрілецької зброї. Бойових втрат внаслідок ворожих обстрілів серед наших воїнів немає. На обстріли російсько-окупаційних військ українські захисники відкривали вогонь у відповідь. Про всі порушення з боку окупантів Українська сторона СЦКК поінформувала СММ ОБСЄ, застосовуючи встановлений координаційний механізм. Українські військовослужбовці контролюють ситуацію в районі проведення операції Об’єднаних сил”, – додали в ООС.
14 червня 2021 року в Україні зафіксовано 420 нових випадків захворювання на COVID-19. Серед них – 32 дитини та 2 медпрацівники.
Про це повідомляє пресслужба МОЗ.
За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (89), Запорізькій (44), Миколаївській (42), Київській (30) та Тернопільській (27) областях.
Також за минулу добу:
◾ госпіталізовано – 464 особи;
◾ летальних випадків – 13;
◾ одужало – 3 328 осіб;
За добу протестовано:
✔️ методом ПЛР – 11 638 осіб,
✔️ методом ІФА – 1 589 осіб,
✔️ експрес-тестами – 4 629 осіб.
За весь час пандемії в Україні:
🔸 захворіло – 2 223 978 осіб;
🔸 одужало – 2 130 665 осіб;
🔸 летальних випадків – 51 692;
🔸 проведено ПЛР-тестувань – 10 516 186.
Кількість захворювань в регіонах за добу:
м. Київ – 89 випадків;
Вінницька область – 11 випадків;
Волинська область – 18 випадків;
Дніпропетровська область – 18 випадків;
Житомирська область – 24 випадки;
Закарпатська область – 2 випадки;
Запорізька область – 44 випадки;
Івано-Франківська область – 9 випадків;
Київська область – 30 випадків;
Кіровоградська область – 8 випадків;
Луганська область – 4 випадки;
Львівська область – 16 випадків;
Миколаївська область – 42 випадки;
Одеська область – 13 випадків;
Полтавська область – 11 випадків;
Рівненська область – 11 випадків;
Сумська область – 9 випадків;
Тернопільська область – 27 випадків;
Харківська область – 5 випадків;
Херсонська область – 4 випадки;
Черкаська область – 9 випадків;
Чернівецька область – 15 випадків;
Чернігівська область – 1 випадок.
Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.