15 415 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 07 квітня 2021 року. Зокрема, захворіли 636 дітей та 437 медпрацівників.

Також за минулу добу:

госпіталізовано – 5 587 осіб;
летальних випадків – 481;
одужало – 11 472 особи;
здійснено тестувань за добу – 140 224 (зокрема методом ПЛР – 59 049, методом ІФА – 23 778, досліджень експрес-тестами на антиген до SARS-CoV-2 – 57 397).

За весь час пандемії в Україні:

захворіло – 1 784 579 осіб;
одужало – 1 373 851 особа;
летальних випадків – 35 498;
проведено ПЛР-тестувань – 8 456 635.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у м. Київ (1 417), Одеській (1 236), Київській (1 092), Львівській (1 085) та Харківській (1 017) областях.

15 585 людей щеплено проти COVID-19 за добу 06 квітня 2021 року в Україні.
320 265 людей щеплено від початку вакцинальної кампанії, з них отримали 1 дозу – 320 263 особи, завершили вакцинацію (отримали 2 дози) – 2 особи.

Кількість захворювань в регіонах за добу та кількість щеплень :

м. Київ – 1 417 випадків/1 819 щеплень;

Вінницька область – 562 випадки/610 щеплень;
Волинська область – 390 випадків/510 щеплень;
Дніпропетровська область – 671 випадок/1 170 щеплень;
Донецька область – 650 випадків/540 щеплень;
Житомирська область – 465 випадків/630 щеплень;
Закарпатська – 331 випадок/420 щеплень;
Запорізька область – 733 випадки/870 щеплень;
Івано-Франківська область – 195 випадків/627 щеплень;
Київська область – 1 092 випадки/0 щеплень;
Кіровоградська область – 105 випадків/610 щеплень;
Луганська область – 254 випадки/430 щеплень;
Львівська область – 1 085 випадків/1 349 щеплень;
Миколаївська область – 412 випадків/680 щеплень;
Одеська область – 1 236 випадків/580 щеплень;
Полтавська область – 482 випадки/830 щеплень;
Рівненська область – 666 випадків/580 щеплень;
Сумська область – 586 випадків/270 щеплень;
Тернопільська область – 569 випадків/620 щеплень;
Харківська область – 1 017 випадків/560 щеплень;
Херсонська область – 294 випадки/40 щеплень;
Хмельницька область – 912 випадків/990 щеплень;
Черкаська область – 745 випадків/300 щеплень;
Чернівецька область – 351 випадок/400 щеплень;
Чернігівська область – 195 випадків/150 щеплень.

Джерело.

Закарпаття асоціюється передусім із горами й природою. Відтепер ви знатимете ще й про тутешнє море, про смачні делікатеси і про людей, які роблять наш край особливим. Усе це і значно більше покажуть у новому туристичному маршруті «Від Сяну додому» в рамках проєкту «Пізнай Ужанську долину». Авторка маршруту Аліса Смирна розповіла про цікаві місця й смачні місцеві страви, які пропонує туристам на Перечинщині.

– Алісо, чим особливий ваш маршрут? Яка головна його фішка?

– Цей маршрут можна проїхати і на велосипеді, і машиною. Головна фішка для велосипедистів у тому, що не треба напружуватися. Маршрут іде весь час вниз, а велосипед практично сам котиться. Це маршрут для лінивих. У вас буде час і зупинитися, і пікнік зробити, і пройтися, і полежати. Він буде цікавий і для індивідуальних туристів, і  для сімей, і для груп. Тут я згадую об’єкти, які ми часто проходимо чи проїжджаємо, але не зупиняємося, бо не знаємо, чим вони цікаві. От, наприклад, відбиток так званого «одинокого тунця», який знайшли у минулому столітті у Верховині-Бистрій. Вважаю його недооціненим надбанням нашої археології. Тільки уявіть собі: мільйони років тому тут було море, а відбитку цього тунця щонайменше 33,7 мільйона років!

– У назві маршруту використовуєте гру слів. Як і чому виникла така ідея?

– Маршрут починається з Ужоцького перевалу. А там бере початок річка Сян. І вже під час розробки маршруту я думала про те, що треба буде обов’язково згадати слова українського гімну «Від Сяну до Дону». І тут мене осяяло: «Від Сяну – додому!» Тобто ідете від початку річки Сян і їдете додому. Це такий собі паломницький шлях, який починається і закінчується на порозі твого дому.

– У маршруті мало пам’яток і багато природи. Чому так розставили пріоритети?

– Я вважаю, що нема красивіших об’єктів ніж ті, які створила природа. І тому акцент у мене більше на природні принади. Ми проїжджаємо дерев’яну архітектуру, але вона є в іншому маршруті проєкту «Пізнай Ужанську долину», тому я про неї не розповідаю. Я свідомо не приділяла багато уваги рукотворним об’єктам. Адже переважно працюю в екотуризмі, у вело- і пішохідних турах. Тому надаю перевагу саме природним локаціям.

– Розкажіть трохи детальніше про природні цікавинки маршруту. Чим здивуєте?

– Наприклад, туристи мають нагоду спробувати квасної (солоної) води в Ужку. Він був популярним курортом, справжньою лікувальною Меккою. Тут біля фонтану з лікувальною водою була статуя Геракла. Вона, між іншим, сьогодні стоїть в Ужгородському замку. Побутувала думка, що якщо поп’єш тої води, то будеш сильним, як Геракл. Неподалік можна відвідати Ужанські купелі.

Є у маршруті і найстаріші й найбільші в Україні дуби. Вони вражають своєю величчю. Кажуть, дуба дуже любив Громовержець. Тому блискавки найчастіше влучали саме у це дерево. І один із наших дубів якраз має сліди від удару блискавки. Отже, його облюбував бог. Ці дерева дають енергію. А оскільки тут два дуби, то де як не тут співати «Ой, на горі два дубки»?

Ще одне цікаве місце – точка перетину трьох країн. Для нас, закарпатців, це не є щось особливе, ми звикли жити біля Європи. А от для українців, які живуть далеко від кордонів, це місце цікаве. Так само, як цікаві місця, де зливаються океани чи ріки.

Дуже гарне місце для пікніка – пороги. Це величезні глиби каміння, через які Уж намагається прокласти собі шлях. Шкода, що часто там дуже багато сміття – люди не вміють культурно відпочивати, залишати місце прибраним.

– Однак шлях до цивілізації у маршруті все ж таки є. Показуєте лемківську садибу і музей Перечина.

– Так. Лемківську садибу включила у маршрут як доказ того, що лемки все ж мають тут свою історію. Цієї культури тут справді дуже мало. Тому хотілося підтримати інтерес і показати, що крім лемківських церков є і типова садиба. Це стара хата у Дубриничах, яку викупили і зробили з неї музей. Під одним дахом житлове і господарське приміщення, а стріха з соломи. Тобто це садиба середньостатистичного селянина. Експонати всі типові для будинків Ужанської долини, а от меблі зробив сам власник. Залишилися і його речі.

А Перечинський музей дуже глибоко і професійно зроблений. Це не просто предмети з історії міста. Музей облаштований так, ніби ви мандруєте однією вулицею від початку створення Перечина аж до цих часів. Екскурсія триває не довго і однозначно варта уваги.

– А ще пропонуєте відвідати стратегічні об’єкти. Які?

– Один із них – тунель біля вже згаданого «одинокого тунця». Також тут можна знайти залишки молюсків чи мушель. Взагалі тунелі дуже рідко є об’єктами для відвідин, тому раджу зайти всередину. До того ж, він ще й дуже фотогенічний. Тут відкриваються чудові краєвиди і вид на село Волосянка Закарпатська Цей тунель був забороненим і його охороняли у радянські часи. А все, що заборонене, завжди цікаве. Це як портал у минуле. Там навіть радянська зірка досі висить. Інший стратегічний об’єкт – бункери Лінії Арпада. Це місце доступне, маршрут іде всього кілометр. Він дуже гарно маркований, пролягає через буково-грабовий ліс, можна добре роздивитися доти.

– Неочікувано маршрут пов’язаний і з відомою постаттю…

– Легендарного поштаря Федора Фекету не можна було оминути. Я вважаю, що найбільше інтерес в туризмі можна підігрівати особистостями і природою. Якщо є людина-бренд, то обов’язково потрібно акцентувати на цьому увагу. Бо людина приваблює, вона творить історію.

– А чим смачним здивує подорож?

– У нас буде декілька смачних точок. Дуже люблю, коли турист під час подорожі сприймає місцевість візуально, на смак, на дотик і на слух. Із гастрономії це торт «Ужанська долина», це відомі тістечка кондитера Йозефа Шнайдгена у виконанні Галини Репарюк, це сири, м’ясо мангалиці і равлики. Ну і ми активно працюємо з місцевими закладами, щоб вони розробляли локальне меню. Вже маємо цікаві та смачні пропозиції.

– Маршрут видається дуже насиченим. Мабуть, потрібно і перепочити десь… Скільки часу займає прогулянка і чи є де зупинитися?

– Я випробовувала маршрут на власному велосипеді. Щоб було комфортно, варто планувати поїздку на два дні. Але у довгий світловий день можна встигнути подивитися все. За умови, що ви приїжджаєте о 7 ранку і проводите тут час аж до пізнього вечора.

Зупинитися можна у велосадибі «Bed&Bike Dobra Nuc» у Дубриничах. Це моя віддушина, мій проєкт, моя дитина. У старому зерносховищі ми створили унікальне місце для відпочинку. На другому поверсі у нас садиба для велотуристів. Це такий бюджетний вид відпочинку та ночівлі на матрацах для тих, хто не хоче везти за собою намети. На першому поверсі ми зробили столи, зібрали старожитності, робимо там народні гуляння, табори, гастровечірки, женимо туристів і видаємо їм свідоцтво про одруження, яке дійсне лише в карпатських селах. Ми використовуємо лише локальні сезонні продукти, для допомоги залучаємо місцевих людей. Це все складові справжнього сільського туризму. Зараз ми сортуємо сміття, надаємо речам друге життя, у нас навіть посуд на великі весілля різний. Різні некомплектні чашки, тарілки, стакани. Те, що інші би викинули, ми забираємо. Ми можемо собі дозволити купити сервіз на 50 осіб. Але нам важливо, щоб старі речі жили.

Тож не хвилюйтеся: у цьому маршруті вам буде цікаво, смачно і комфортно.

***

Проєкт  «Промоція історико-культурної та природної спадщини Ужанської долини через формування нових партнерств і створення нових продуктів» реалізує ГО «Щасливі діти» у партнерстві з ГО «Асоціація фахівців туристичного супроводу Закарпаття» за підтримки Українського культурного фонду.

Пресслужба ГО «Щасливі діти»

У Службі автомобільних доріг Закарпаття додають, попередньо, найбільше снігу насипало на Ужоцькому перевалі, це Н-13 Львів – Самбір – Ужгород, на дорозі працюють дві КДМ.

Відповідне рішення було прийнято міською комісією ТЕБ і НС.

У Хустському районі зафіксовано випадок травмування людини внаслідок спалювання сухої трави. Так, 5 квітня о 19:30 до Служби порятунку надійшло повідомлення із приймального відділення Хустської районної лікарні про те, що до них госпіталізовано 34-річного мешканця с. Горінчево. У нього діагностовано термічні опіки голови, тулуба, рук і ніг – усього 60% площі тіла, а також опіковий шок.

Як вдалося з’ясувати, чоловік у стані алкогольного сп’яніння повертався додому з-за меж населеного пункту. Дорогою він вирішив підпалити суху траву. Однак вогонь із рослинності перекинувся на одяг закарпатця. Травмованого знайшов батько, який і передав сина в руки медиків. Наразі потерпілий перебуває в реанімаційному відділенні лікувального закладу, його стан оцінюють як тяжкий.

Загалом тільки протягом вчорашньої доби закарпатські рятувальники 26 разів виїжджали для ліквідації пожеж в екосистемах. При цьому полум’я знищило майже 25 гектарів рослинності. Відтак ми в черговий раз закликаємо громадян подбати про довкілля та власне здоров’я й не спалювати суху траву та сміття. Як показує досвід лише цього року, така практика замість користі приносить тільки шкоду, зокрема для життя людей та їхнього майна.

ГУ ДСНС України у Закарпатській області

У нинішній складний час поширення пандемії у окремих споживачів накопичуються борги за спожиту електроенергію. Оплатити їх потрібно в будь-якому разі, але не всі можуть одразу розрахуватися, тож нерідко борги тільки накопичуються. ТОВ «Закарпаттяенергозбут» нагадує про один із способів розрахунку, який може допомогти вам вирішити проблему неможливості миттєвої оплати – це реструктуризація заборгованості.

У разі виникнення  у споживача заборгованості  за спожиту електричну енергію Товариство пропонує укласти договір щодо реструктуризації  боргу та графік погашення заборгованості.

Для цього необхідно звернутися у центри обслуговування  клієнтів ТОВ «Закарпаттяенергозбут» із відповідною заявою. Відповідальні працівники ЦОК визначають суму першого платежу з огляду на платоспроможність споживача, на залишок суми запропонують термін реструктуризації (не більше 12 місяців).

Звертаємо вашу увагу, що укладання договору про реструктуризацію боргу не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії.

ТОВ «Закарпаттяенергозбут» намагається максимально врахувати індивідуальні потреби та особливості становища кожного конкретного споживача.

Вже понад рік ми усі живемо у нових реаліях, що пов’язані з протистоянням COVID-19 і його впливом на усі сфери суспільного життя. Не став винятком і державний кордон, адже починаючи з другої половини березня 2020 року пасажиро-транспортний потік суттєво пішов на спад. Наразі, по завершенні першої чверті поточного року, можемо порівняти показники інтенсивності.

За І-й квартал 2021 року державний кордон в пунктах пропуску Західного регіонального управління перетнули 3 мільйони 140 тисяч осіб. Це у 2,5 рази менше, ніж за аналогічний період 2020-го, коли прикордонники оформили понад 7 мільйонів 970 тисяч осіб.

Також, зменшилася кількість і транспортних засобів.  За статистикою, у січні-березні поточного року через державний кордон України прослідували 1 мільйон 139 тисяч транспортних засобів. У аналогічному періоді 2020-го кордон перетнули понад 1,91 мільйона одиниць транспорту. Таким чином, інтенсивність транспортного потоку зменшилася майже у 1,7 разу.

За показниками минулого тижня середньодобовий потік через кордон становить майже 31 тисячу осіб і понад 11 тисяч одиниць транспорту.

Зазначимо, що вищеподана інформація про кількість людей і транспорту, які перетнули західний кордон, охоплює пункти пропуску з країнами ЄС, Білоруссю (в межах Волинської області) та Молдовою (в межах Чернівецької області).

Також нагадуємо:

з умовами в’їзду до України в період карантину, можете ознайомитися за посиланням – https://cutt.ly/7cQ4dHY;

Цієї ночі в пункті пропуску «Лужанка» прикордонники Мукачівського загону викрили спробу перетину кордону «сумнівним» транспортним засобом.

Виїхати з України автомобілем «КІА» 2018 року випуску, з номерами російської реєстрації намагався 44-річний громадянин Угорщини. Оглядаючи авто, яким керував іноземець, перевіряючи документи та звіряючи номери агрегатів, прикордонники встановили, що номер кузова, передбачений заводом-виробником не співпадав із даними вказаними у техпаспорті.

Про виявлення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 ККУ «Знищення, підробка або заміна номерів вузлів та агрегатів транспортного засобу» було надіслано повідомлення компетентним органам.

Водія та транспортний засіб встановленим порядком передали співробітникам Нацполіції.

                                                                         Прес-служба Мукачівського прикордонного загону

Служба безпеки України нейтралізувала у Закарпатській області так звану «бойову групу» міжрегіонального організованого угруповання, яке тероризувало і залякувало громадян. Встановлено факт викрадення людини, з якої зловмисники вимагали гроші.
У разі несплати 4-х тисяч доларів, вони погрожували потерпілому вбивством.
Правоохоронці під час спецоперації затримали у Мукачеві організатора і учасників банди.
За попередніми даними слідства, до складу групи входило четверо мешканців Дніпра, один з яких раніше засуджений за вчинення тяжких злочинів. Зловмисники створювали штучні конфліктні ситуації і після цього вимагали гроші за нібито «владнання» ситуації.
Щоб змусити потерпілих платити, бандити застосовували психологічний тиск і погрожували фізичною розправою.
У межах кримінального провадження за ч.2 ст.189 (вимагання) Кримінального кодексу України повідомлено про підозру чотирьом фігурантам. Зловмисникам обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави – близько 91 тис. грн для одного з фігурантів і майже 80 тис. грн для кожного з трьох інших.
Тривають слідчі дії для встановлення і притягнення до відповідальності інших осіб, причетних до діяльності організованого угруповання.
Спецоперація проводилась спільно зі співробітниками Національної поліції за процесуального керівництва Закарпатської обласної прокуратури.

З повагою, пресслужба УСБУ в Закарпатській області

Традиційно у третю неділю Святої Чотиридесятниці вірники Греко-католицької Церкви проходять вулицями міста Ужгород, молячись Хресну дорогу та духовно проживаючи страждання і смерть Ісуса Христа. Цього року, у зв’язку з карантинними обмеженнями, ця Хресна хода відбулась онлайн, на Youtub-каналі Ужгородської Богословської Академії імені блаженного Теодора Ромжі, яка має назву Академія Теодора. 

В цій хресній дорозі взяло участь декілька вірян, представників різних професій, які читали роздуми Хресної ходи Ісуса Христа. Ці роздуми-молитви теж перепліталися з історією Мукачівської Греко-католицької Єпархії, яка також була свого роду хресною дорогою для всіх вірників протягом часу її існування.

Також під час трансляції, можна було побачити відео, з попередніх років, як сотні вірян на чолі з світлої пам’яті Владикою Міланом Шашіком  проходили цю хресну дорогу вулицями міста Ужгород.

Всі охочі могли доєднатись до цієї молитви, в режимі онлайн, через пряму трансляцію. Завдячуючи трансляції, тисячі вірян з різних куточків світу  змогли долучитися до цієї молитви.

Пряма трансляція проводилась з семінарійного храму Перенесення мощей Блаженного священномученика Теодора Ромжі при УжГКБА.

Зовсім скоро в аграріїв стартують весняно-польові роботи. І під натиском плуга продовжать танути цінні природні острівці. У сільській місцевості не зайнятий природний простір і досі сприймається як території, що марно пропадають. З радянських часів установка «ефективно освоїти землю» міцно засіла в свідомості людей і успішно передається наступним поколінням. Тому новостворені громади, віддаючи під освоєння залишки цілинних земель, практично не замислюються над тим, яких наслідків для добробуту, здоров’я та довкілля варто очікувати після таких рішень.

Незайманих степів та луків в Україні лишилося критично мало. Утім, навіть серед людей, які опікуються природою, тема збереження трав’янистих екосистем не користується такою популярністю, як, приміром, теми рубки чи посадки дерев.

Справді, в україномовному інфопросторі можна знайти чимало інформації про користь лісів. Натомість аналогічні дані про степи, луки та болота відшукати значно важче. Брак такої інформації призводить до недооцінки важливості цих екосистем. У той час як за головними показниками екосистемних функцій степи в своїй природній зоні нічим не поступаються бореальним лісам. Вони так само ефективно депонують вуглець, регулюють кліматичні умови, підтримують біохімічні цикли, формують первинну біомасу, підтримують біорізноманіття, регулюють колообіг води.

Тому з перетворенням великих площ трав’янистих екосистем на ріллю або штучні деревні насадження в зоні степу та лісостепу втрачаються важливі регуляторні механізми й починається дестабілізація природних процесів.

У передових країнах світу методики оцінки економічної вартості всіх прямих і непрямих вигод від існування природних територій з кожним роком удосконалюються, а розрахунки беруться до уваги при прийнятті рішень в сфері природокористування. Наприклад, економічна вартість основних екосистемних послуг трав’янистих екосистем канадської провінції Манітоба оцінюється в 527- 883 $/га/рік.

Ми намагалися пояснити, навіщо потрібні степи та луки Україні, склавши список пов’язаних з ними основних екосистемних послуг. Детальніше з цим списком можна ознайомитися нижче:

Екосистемні послуги ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

• Степи та луки є джерелом високоякісних ПРИРОДНИХ КОРМІВ для домашньої худоби. Вони можуть використовуватись як нагульні площі для свійських птахів, площі для збору пилку та нектару різнотрав’я медоносними бджолами.
• ЛІКАРСЬКА СИРОВИНА. Переважна більшість рослин, що використовуються в лікувальній практиці, – це степові та лучні види.
• Природний САДИВНИЙ ТА НАСІННИЙ МАТЕРІАЛ. Степи та луки можуть бути джерелом саджанців та насіння трав’янистих рослин, що використовуються в поновленні деградованих пасовищ, озелененні населених пунктів. Окремі рослини можуть використовуватись у квітникарстві.
• ПРІСНА ВОДА, що накопичується у вигляді ґрунтових вод. Землі, вкриті природною трав’янистою рослинністю відрізняються високою структурованістю та вологоємкістю ґрунтів. Це дає можливість опадам поглинатись та розподілятись по всьому ґрунтовому профілю та поступово надавати воду нижнім горизонтам.
• Трав’янисті екосистеми містять колосальний РЕЗЕРВАТ ГРУНТОВОЇ ФАУНИ, необхідної для ґрунтоутворення на деградованих землях.
• ПРОДУКТИ ДИКОЇ ПРИРОДИ: ягоди, ароматичні трави, гриби тощо.

Ресурсний потенціал степових та лучних територій залежить від їхніх площ. На маленьких ділянках не можливо користуватись природними ресурсами без шкоди для їх стабільного відтворення.

Екосистемні послуги РЕГУЛЮВАННЯ

• РЕГУЛЯЦІЯ СКЛАДУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ (поглинання вуглекислого газу, азоту, виділення кисню), регуляція вологості, акумуляція пилових частинок тощо.
• РЕГУЛЯЦІЯ поверхневого та підземного ВОДНОГО СТОКУ. Кожна балка в зоні степу та лісостепу є частиною гідрографічної мережі. Чим більше території на площі водозбору вкрито природною рослинністю, тим більший об’єм поповнення ґрунтових вод.
• РЕГУЛЯЦІЯ ЯКОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД. Трав’яниста рослинність затримує напливи ґрунту з полів, добре нейтралізує азотні та фосфорні добрива, захищає водойми від цвітіння.
• ГРУНТОУТВОРЕННЯ. Тільки під степовою і лучно-степовою рослинністю в особливих кліматичних умовах формується чорнозем.
• ЗАХИСТ ВІД ЕРОЗІЇ. Щільна дернина в степах та на луках має високі ґрунтозахисні властивості від водної, вітрової та пасовищної ерозії.
• ЗАПИЛЕННЯ. Значна частка культурних комахозапильних рослин запилюються дикими комахами-запилювачами. Переважна більшість диких запилювачів живе виключно у відкритому, сухому, незалісненому природному просторі.
• КОНТРОЛЬ ЗООНОЗНИХ ІНФЕКЦІЙ. Здатність хижих тварин здійснювати вибіркове полювання на ослаблених жертв, швидко знаходити та поїдати трупи хворих особин запобігає поширенню багатьох зоонозних хвороб (сказ, лептоспіроз, туляремія, бруцельоз, сальмонельоз тощо).
• КОНТРОЛЬ ШКІДНИКІВ. Незаліснені природні ділянки підтримують існування денних хижих птахів і комахоїдних ссавців. Усі вони харчуються не тільки на природних територіях, але й у прилеглих агроландшафтах.
• ЛОКАЛЬНИЙ КЛІМАТ. Трав’яниста рослинність в умовах нестачі опадів якнайкраще зберігає ґрунтову вологу. Тому розорювання степів та луків призводить до аридизації клімату. До того ж, степові трави захищають ґрунт від перегріву. Здатність відбивати сонячне проміння (значення альбедо) степів становить 20-30%, рілля має всього 5-10%, ліс – 15-20%, луки 15-25%.
• ПІДТРИМАННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ на локальному рівні. Лучні степи – найбагатша на різноманіття флори та фауни екосистема України. Видова насиченість може сягати 100 видів рослин на 1 м. кв.

————————————————–
Здатність степів та луків підтримувати корисні для людини природні процеси й формувати умови локального середовища залежить не тільки від їх площі, але й від повноти природних компонентів. Втрата біорізноманіття трав’янистих екосистем або перетворення їх на штучні деревні насадження призводять до порушень у важливих регуляторних механізмах.

Серед КУЛЬТУРНИХ та СОЦІАЛЬНИХ екосистемних послуг варто згадати про туризм, соціальні функції природного середовища, джерела творчого натхнення та духовного збагачення; можливість проведення наукових досліджень, унаочнення освіти; формування образу малої батьківщини, формування етнографічних груп; вплив на здоров’я,

Екосистемні послуги ПІДТРИМАННЯ біосфери

• Степові біоми роблять значний внесок у СТАБІЛІЗАЦІЮ ГЛОБАЛЬНОГО КЛІМАТУ за рахунок здатності захищати земну поверхню степової зони від перегріву, формування водяної пари в атмосфері, акумуляції вуглецю в степових ґрунтах.
  У трав’янистих екосистемах зв’язано близько 1/3 всього запасу вуглецю суші. Більше 70% цієї кількості зберігається у грунті. Степові екосистеми за швидкістю акумуляції вуглецю не поступаються лісам та болотам.
• ПІДТРИМАННЯ БІОГЕОХІМІЧНИХ ЦИКЛІВ води, вуглецю, кисню, азоту, сірки, фосфору, калію, кальцію, заліза і т.д.
• ФОРМУВАННЯ ПЕРВИННОЇ БІОМАСИ. Рослини в процесі фотосинтезу перетворюють потоки сонячної енергії на органічну речовину, яка є джерелом живлення для всіх живих істот на планеті. Степові екосистеми підтримують велике розмаїття трофічних груп організмів: від ґрунтової фауни до великих стад крупних травоїдних тварин.
• ПІДТРИМАННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ на глобальному рівні: генів, популяцій, екосистем. Від степових екосистем у наш час лишились лише невеликі фрагменти. Чим менше площа природної території, тим швидше відбувається втрата флори і фауни, а значить порушується цілісність екосистеми та її здатність до саморегуляції.

  З втратою останніх степів назавжди зникне та частина світового біорізноманіття, що пов’язана із степами. А території, де був степ, перетворяться в напівпустелі та пустелі…

Автор: Любов Ільмінська, краєзнавиця, спільно з Українською природоохоронною групою