Цей гіпотетичний водний шлях, якщо він дійсно існує, може сягати на 1000 км і тече з глибин Гренландії до фіорду Петерманн на північному заході країни, вважає міжнародна група дослідників.

«Результати узгоджуються з довгою підлідною рікою, але залишається значна невизначеність», — говорить фахівець в області моделювання крижаного покриву Крістофер Чемберс з Університету Хоккайдо в Японії.

Ця невизначеність в значній мірі пов’язана з прогалинами в радіолокаційних даних аерофотознімків над льодовиковим щитом Гренландії, які протягом багатьох років дозволили виявити фрагментарні проблиски того, що виглядає як гігантська система підльодовикової долини.

Однак через прогалини в даних невідомо, чи всі долини з’єднані в одну довгу звивисту річку або це просто сегменти розрізнених явищ.

За допомогою комп’ютерного моделювання дослідники вивчили долину, змінюючи параметри глибини. Вони розрахували, як вода може танути на поверхні льодовика і просочуватися до його заснування: для цього під льодовиком повинна знаходитися річка довжиною до 1600 кілометрів. Початок річки знаходиться в центрі острова.

«Ми не знаємо, скільки води, якщо така є, може текти по долині, і чи дійсно вона виходить в океан біля фьорда Петерманн, або повторно замерзає», — говорить Чемберс.

У новому моделюванні дослідники припустили, що Темна ріка дійсно безперервний об’єкт. Грунтуючись на цьому сценарії, моделювання показало, що водний шлях тече з центру Гренландії в море, а рідка вода перетинає безперервний шлях.

Хоча на даний момент результати залишаються гіпотетичними, дослідники вважають, що майбутні аерофотозйомки одного разу можуть підтвердити моделювання. Якщо це так, то люди досягли нового рівня в моделюванні поведінки льодовикового щита Гренландії – надзвичайно складного і загадкового тіла, яке, як передбачають, може мати величезний вплив на майбутнє підвищення рівня моря.

Джерело.