Нинішня війна – це перш за все війна технологій, адже дрони та маленькі літаки можуть завдавати ударів, коригувати вогонь артилерії, вести розвідку, здатні бачити, що відбувається в тилу ворога. Завдяки підрозділам аеророзвідки вдається врятувати та убезпечити життя піхоти й  інших бійців.

Підрозділ аеророзвідки однієї з бригад ТрО, що боронить запорізький напрямок, нещодавно отримав від проєкту “Армія дронів” розвідувальні “пташки”, які вже допомагають виявляти і нищити ворога.

Кореспонденти Укрінформу зустрілися з аеророзвідниками й побачили, як хлопці готують “пташок” до роботи.

ПІДГОТОВКА ДО ПОЛЬОТУ

Ось колишній вчитель фізкультури, а нині – аеророзвідник на псевдо “Каста”. Він встановлює на дах свого “пікапа” багатофункціональний безпілотник українського виробництва – “Довбуш”.

“Є два види злету: перший – катапульта, другий – запуск із даху автомобіля. Останній варіант дуже зручний. Єдине, що треба проти вітру запускати, аби літак швидкість набирав”, – говорить боєць.

Він розповідає, що вчився керувати дронами два тижні. Починав із “мавіка”, а нині вже має достатньо знань, щоби працювати з чотириметровим “крилом”.

“На кожну пташку – свої знання. Літаком трохи складніше керувати, ніж на коптері літати”, – додає.

Поки “Каста” кріпить апарат, інші бійці – “Шанс” і “Птах” – готують його до польоту.

“Складаємо маршрут на наш БПЛА, триває підготовка до польоту. Плани – знайти техніку ворога: танчики, може якийсь ЗРК”, – говорять військові.

“Довбуш”, за словами хлопців, “пташка” доволі нова, тому процес її освоєння ще триває.

“Її параметри дозволяють виконувати завдання на оперативно-тактичну глибину бригади, тобто далі, ніж може звичайний “Мавік-3″. Приблизно 60 км в одну сторону, тобто круг – 120 км”, – говорять вони.

Композитний БПЛА має потужну камеру, здатний добре бачити в темряві.

“Він виготовлений з пластику, тож на фоні білого і синього неба його не дуже видно. Дозволяє виконувати завдання, не ризикуючи особовим складом. Ще “Лелеку” хотіли б мати, як доповнення до цієї пташки. Вона вже багато воює, більше підготовлена”, – додали аеророзвідники.

Командир взводу “Кот”

ВАРТО ПЕРЕХОДИТИ НА ДРОНИ ВСЮДИ, ДЕ ТІЛЬКИ МОЖНА

Середній термін життя дрона – близько місяця. Але є винятки.

“У нас був дрон, який прожив більш ніж пів року, то під час ремонту казали: “Та такого не буває, стільки вони не живуть”. Він був щасливчиком. Десь на восьмому місяці ми його теж втратили”, – розповідає командир взводу розвідувальної роти бригади ТрО на позивний “Кот”.

Хлопець – ветеран АТО. Воював у 2014 – 2015 рр., а з перших днів повномасштабної війни пішов добровольцем.

“На мою думку, зараз усе тримається на дронах. У 2014 році, коли ми були на фронті, у нас не було дронів, ми орієнтувались на звуки, спалахи, рахували, намагались визначити, звідки ведеться стрільба. Зараз тільки-но супротивник починає вести вогонь, бійці виходять по радєйкє і кажуть: “По нас стріляють”. І це вже наша задача – визначити, звідки стріляють”, – додає комвзводу.

Він каже, що дрони справді зберігають життя бійців. Запевняє – підрозділи аеророзвідки працюють цілодобово, адже дрони оснащені тепловізорами, що дозволяє працювати навіть уночі.

“Якщо піхота десь щось помічає чи чує рух, то підіймається дрон, і відразу все перевіряється. Коли ведеться обстріл, то дроном можна піднятись і подивитись, звідки ведеться вогонь. Ми можемо пролетіти й опуститися навіть в тилу ворога і подивитись, грубо кажучи, на те, що бачив би розвідник, якби міг туди зайти через ряди супротивника. Варто переходити на дрони і не ризикувати людським життям, всюди, де це можливо. Можна також роботизувати і гусеничну техніку, артсистеми”, – говорить “Кот”.

Військові запевняють, що дронами їх забезпечує і ЗСУ (через проєкт “Армія дронів”), і волонтери також багато “Мавіків” передають, купують  дрони і друзі та родичі бійців.

ДОРОГІ “ПТАХИ”

Дрони – це розхідний матеріал, вони постійно втрачаються.

“Для збереження життя наших військових доводиться використовувати “Мавіки” в доволі ризикових умовах. Але ж є засоби РЕБ противника, стрілкова зброя… дрони втрачаються постійно і постійно ми потребуємо нових”, – пояснює аеророзвідник.

Він згадав, як дрони зупиняли наступ росіян під Ізюмом. За його словами, тоді “пташки” підіймалися в небо, знаходили, де ворог вишикував колони, наводили артилерію і знищували техніку. Наступного ранку робили все те ж саме, і так було кожен день.

Аеророзвідники та пілоти БПЛА є пріоритетними цілями.

“Якщо ми знищимо пілота дрона, то це може убезпечити нас від артилерійського обстрілу. Ворог також коригується за допомогою дронів”, – додає співрозмовник.

Питаю про школи операторів дронів, точніше чи є час і можливість у хлопців навчатись.

Відповідає, що більшість вчиться безпосередньо на полі бою. Пояснює, що в тилу неможливо відтворити бойові умови, на фронті БПЛА літають без супутників, все треба робити вручну.

“Комусь здається, що це легка робота. Ні. Це політ у критичних нестандартних умовах”, – запевняє комвзводу.

Поки ми говоримо, “Кот” разом з іншим розвідником на позивний “DVD” запускають у небо новенький “Matrice 300”. Штука дуже дорога. Вартість такого “птаха” сягає 1,5 млн гривень і більше.

Техніка потрібна для розвідки, в цього мультикоптера дуже хороша камера з 200-кратним зумом, що дає змогу бачити переміщення супротивника на великій відстані. Наприклад, за 15 км від самого “птаха” можна побачити облаштування інженерних позицій ворога, техніку, особовий склад.

“Matrice 300” має тепловізор і може фокусуватися на конкретному об’єкті та стежити за ним, що дуже зручно. Як це працює, хлопці показують на спеціальному великому моніторі.

Хлопці говорять, що БПЛА – найпотрібніша техніка для нашої армії. Якщо мова йде про ближній рубіж, то це робота для дронів, на дальньому працюють літаки.

“Я ще жодного безпілотника не втратив. Намагаюсь себе обмежувати в дистанціях аби не втратити дрон, бо його важко дістати волонтерам. Намагаюсь зберегти, знаю, що без нього не зможу працювати, це мій інструмент”, – пояснює ветеран АТО “DVD”.

Він працює з дронами з 2019-го року. Каже, завдяки цим “воїнам” знищив сотні одиниць техніки, а солдатів рф – ще більше.

Ольга Кудря, Запоріжжя

Фото Дмитра Смольєнка

Джерело.