RADIO7

#добреналаштоване

Смт Великий Березний, притулок для вимушених переселенців МГКЄ (будинок Карітасу)

Смт Великий Березний, притулок для вимушених переселенців МГКЄ (будинок Карітасу)

В перший день війни, наш деканат одразу мобілізувався, розуміючи, яке горе та які виклики будуть перед нами в найближчий час. Ми почали збирати ліжка, матраци, їжу, одяг, та робити затишок для людей, які будуть тікати з місць бойових дій.

В ході підготовки, було три напрямки збору речей та продовольства :

1) для військовослужбовців 128 бригади

2) для осіб, які хочуть перетнути кордон в напрямку Словаччини (КПП Малий Березний Уля )

3) для осіб, які захочуть залишитись в будинку Карітасу у Великому Березному

На даний момент військовослужбовці 128 бригади отримали від нашого деканату: провізію, засоби особистої гігієни, каремати, спальники, та фінансову допомогу.

На КПП “Убля” в період з 24.02 до 27.02. було надзвичайно багато машин, та людей які хотіли перетнути кордон. Черги сягали до 5 км. Для цих людей було зібрано багато одноразового посуду,  чаю, кави, та різних солодощів.

На даний момент наше служіння зосередилось на розміщенні жінок та дітей, що тікають від воєнних дій. В будинку Карітасу облаштували три кімнати на 14 спальних місць, укомплектували побутовою технікою кухню, та відремонтували сан. вузли(є 2 туалети та одна душова кабіна).

Зараз в нас проживають 11 осіб (3 дорослі жінки та 6 дітей, двоє людей з інвалідністю найменша дитина 5 місяців). Пані Олена (52 р.) з сином, та п.Юлія (34 р. ) з трьома дітьми. Вони з окупованої у 2014 році Горлівки і вже 8 рік є переселенцями від Російської війни проти україни.  У 2014 році вони втекли в Київ, а кілька днів тому після дуже важкої дороги добрались до Закарпаття. Та 5 людей із Запоріжжя.

Пряма мова п.Олена: ” Війна вже триває 8 рік, просто зараз світ побачить як все є насправді. Важко передати словами почуття коли ти тікаєш з будинку, який збудував власними руками. Росіяни в так званих ЛНР і ДНР ніколи не хотіли визволяти кого – небудь, вони хотіли і хочуть захопити цілу Україну,  і привласнити її історію, майно, територію і  людей, які тут мирно живуть. Єдина надія на Бога та на військо, яке вже 8 рік дає гідну відсіч жорстоким окупантам. Я християнка, коли прийшли “асвабадітєлі”, то вони не мали жодного співчуття та жалю до моїх старих та хворих батьків, вони заборонили нашій спільноті збиратись на богослужіння, дозволено є тільки лояльне до окупантів Московське православіє.”

Пряма мова п. Юлія: “Я матір 3 дітей,  найменшій дівчинці 5 місяців. Вранці 24.02. я прокинулась в ночі не від того, що плаче дитина, а від того що почула, як у сусідній будинок потрапила російська ракета. Все одразу стало зрозуміло. Війна. Повномаштабна війна Росії проти України. Коли ми тікали з окупованої Горлівки в 2014 році, ми думали і молились, щоб настав мир, і щоб російські загарбники пішли з території Луганська та Донецька, проте через бездіяльність і мовчання Європи і Світу Росія пішла ще далі. Якщо Українці не переможуть, то вони захоплять абсолютно усю нашу територію, і тоді вже будуть думати, як рухатись далі в напрямку Євросоюзу. Їх апетити постійно тільки ростуть… Важко описати, як ми їхали в потязі до Ужгороду…Ця тиснява, крик і плач дітей ніколи не забудеться. Дякуємо Господу, що дав нам шанс втекти, і дякуємо усім хто так гостинно нас зустрів. За кілька днів тут, ми вже відчуваємо  себе, як в дома.”

Особисто я в ці дні відчуваю велику Божу допомогу нашому народу, наші військові героїчно захищають Україну, а миряни разом з духовенством активно допомагають усім, хто потребує прихистку та опіки. Таким чином кожен на свому місці виконує слова Ісуса Христа: “Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли нагий, і ви мене одягли, хворий, і ви навідались до мене, у тюрмі був, і ви прийшли до мене.(Мт. 25, 35-37)

Слава Ісусу Христу !
Слава Україні !

смт В.Березний 04.03.2022 р.Б. ( дев’ятий день Російсько – Української війни)

о.Сергій Бондаренко, сотрудник храму Вознесіння ГНІХ

Leave a Reply