Петро Ковалюк народився 22 травня 1982 року в місті Вижниця Чернівецької області.

Чоловік був учителем історії у місцевому ліцеї, а також викладав «Захист України» – велику увагу приділяв патріотичному вихованню учнів. Колеги відгукуються про нього як про творчого, досвідченого педагога, умілого організатора. За досягнення значних успіхів у навчанні і вихованні молоді здобув звання «Заслужений вчитель України».

На війну Петро уходив двічі. З 2014-го по 2018-й роки служив у Збройних Силах України. З 2016-го по 2018-й виконував бойові завдання в зоні проведення АТО. За час служби перебував на посадах старшого офіцера мобілізаційного відділення Вижницького РВК, заступника командира батареї з МПЗ, командира батареї, заступника командира дивізіону з МПЗ та командира дивізіону 44-ї окремої артилерійської бригади.

За службу військового нагородили відзнакою голови Тернопільської ОДА – орденом «Хрест Слави», почесним нагрудним знаком начальника Генерального штабу – Головнокомандувача ЗСУ ІІ ступеня, почесною відзнакою 44-ї бригади, медалями «Учасник АТО» та «Ветеран війни».

З вересня 2018 року повернувся до викладання. Петро був одним із провідних фахівців Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура»). Його називали провідним світилом національно-патріотичного виховання на Буковині.

Він умів запалити серця дітей під час вишколів, занять, уроків, був підтримкою та наставником не тільки в школі, а й за її межами. Родзинкою його підходу до дітей була організація цікавих івентів, які допомагали ще більше здружитись та гуртуватись у спільній справі: чи то в поході, чи то під час співів біля вогнища та інших розваг.

З початком повномасштабного російського вторгнення чоловік одразу вступив до лав територіальної оборони Вижниччини, а вже за три тижні був зарахований до ЗСУ капітаном артилерії. Воював на Сумщині, Харківщині, Донеччині. За рік війни додому приїжджав двічі. Уперше – в липні 2022-го, потім – у жовтні.

Загинув Петро Ковалюк, командир роти вогневої підтримки 93-го батальйону 107-ї бригади ТРО, 11 січня 2023 року у боях на Донбасі.

У воїна залишились батьки, дружина та двоє синів, молодший – Михайлик, учень другого класу Вижницького опорного ліцею ім. Ю.Федьковича. Старший син Богдан навчається в Одеській військовій академії.

З листа учня до вчителя-героя, якого принесли на його могилу:

«Дорогий Петро Михайлович! Пане капітане, найкращий вчителю, вибачте мені, що не зміг провести вас в останню путь. Хочу подякувати за те, що ви захищали нас, навчали військової справи, допомагали, підтримували. Ваші уроки були найкращими…

Ви стали нашим Героєм. Любимо, пам’ятаємо, не пробачимо. Вічна пам’ять Герою, Заслуженому вчителеві Петру Михайловичу!».

Фото: Фейсбук-сторінка Лідія Ковалюк

Джерело.