Астрофізики виявили нову область Чумацького Шляху, і вона заповнена надгарячими яскраво-синіми зірками, які ось-ось вибухнуть. За допомогою телескопа Gaia Європейського космічного агентства (ESA) дослідники створювали найдетальнішу карту спіральних рукавів з зірками в околицях нашої галактики, коли вони виявили область, яку вони назвали Cepheus spur. Вона розташована між Рукавом Оріона, де знаходиться наша Сонячна система, і сузір’ям Персея. Це пояс між двома спіральними рукавами, заповнений величезними зірками, які у рази перевищують розмір Сонця і забарвлені синім через їх палаюче тепло.

Астрономи називають ці гігантські блакитні зірки OB-зірками через те, що вони випромінюють переважно блакитне світло. Це найрідкісніші, найгарячіші, короткоживучі і найбільші зірки в усій галактиці. Люті ядерні реакції, що відбуваються в їх серцях, роблять їх в шість разів гарячішими за Сонце. І величезні зоряні вибухи, які закінчують їх життя, звані надновими, розкидають важкі елементи далеко в галактику. За словами дослідників, всюди, де ми знаходимо блакитні зірки, ми знаходимо найактивніші і «найживіші» області галактики.

Дослідники склали свою зоряну карту шляхом тріангуляції відстаней від зірок до Землі за допомогою методу, званого зоряним паралаксом. Порівнюючи видимі положення зірок, які спостерігаються з різних точок зору на орбіті Землі навколо Сонця, астрономи можуть розрахувати відстані до самих зірок. Використовуючи цю техніку, поряд з даними телескопа Gaia, команда позначила на карті зірки на відстанях, що перевищують будь-які з раніше нанесених на карту, і в областях космосу, які раніше вважалися порожніми.

Вчені, спостерігаючи, як зірки послідовно рухаються в одному напрямку, довели, що нова область була частиною спірального галактичного диска, що містить велику частину матеріалу нашої галактики, а не просто випадковим розташуванням зірок. Вони також підозрюють, що це спостереження може дати деякі спокусливі натяки на минуле Чумацького Шляху. Наступним кроком дослідників буде додавання OB-зірок на точнішу карту, яка, як вони сподіваються, допоможе краще зрозуміти структуру нашої Галактики.

Джерело.

7 квітня місія Mars Odyssey відсвяткувала свій двадцятий день народження. Саме в цей день у 2001 році ракета Delta II відправила апарат до Червоної планети. Він успішно вийшов на орбіту в жовтні того ж року. За роки праці апарат зробив понад мільйон знімків Марса у видимому і інфрачервоному діапазонах, склавши його глобальну карту.

З 2004 року апарат також став виконувати роль основного ретранслятора для марсоходів Spirit і Opportunity, передавши на Землю близько 85% зібраної ними інформації. Дані Mars Odyssey також активно використовувалися для підбору місць посадок інших місій, включаючи Phoenix і Mars 2020.

Тож NASA опублікувало новий цікавий знімок на честь річниці запуску орбітального апарату Mars Odyssey. Зображення, яке можна побачити нижче, є зображенням в штучних кольорах, на якому видно море синіх піщаних дюн і жовтих ліній на поверхні Марса, створених вітром.

Зображення було опубліковано минулого четверга і показує лінії в дюнах біля північної полярної шапки Марса. На знімку зображена ділянка моря дюн на поверхні Марса шириною приблизно 30 км. Однак вся площа піщаних дюн на планеті приблизно дорівнює 692 тис. км кв. Кольори штучні, і, насправді, представляють температуру.

Синій колір означає нижчі температури, а жовтим кольором відзначені області дюн, нагріті сонцем. Фотографія була створена з використанням комбінації зображень, отриманих за допомогою тепловізійної системи Mars Odyssey. Знімки були зроблені в період з грудня 2002 року по листопад 2004 року, але опубліковані тільки зараз, щоб відсвяткувати річницю запуску орбітального апарату.

Mars Odyssey зробив ці фото за допомогою тепловізора для виявлення слідів води й льоду на планеті. Наразі він є найтривалішим в історії марсіанським космічним апаратом. Нагадаємо, останні мешканці Марса – марсохід Perseverance і гелікоптер Ingenuity.

Perseverance прибув на Червону планету на початку цього року і зараз проводить дослідження в пошуках свідчень давнього життя. NASA також готується до першого випробувального польоту марсокоптера Ingenuity, який був відкладений через повідомлення про помилку під час підготовки до льотного випробування. Цей рейс відбудеться не раніше 14 квітня.

Джерело.

В останньому запиті до Федеральної комісії зі зв’язку США (FCC) SpaceX запросила дозвіл на використання інтернет-антени Starlink, встановленої на прототип Starship 15 (SN15).

SN15, перший із запланованої партії з чотирьох або більше модернізованих прототипів космічних апаратів, був перевезений за милю від заводу SpaceX в Південному Техасі до стартового майданчика наприкінці минулого тижня. Деякі з перших оглядів ракети на 360° показали незвичайне доповнення на передній частині зорельота. Ще у Starhopper у 2019 році Starships використовувала це місце між резервуаром і носовою частиною як місце кріплення різноманітної авіоніки, акумуляторів Tesla, а також ряду радіо і GPS антен, серед іншого.

Нові пристрої зазвичай не потрапляють в поле зору, але більшість з тих, хто звернув на них увагу, припустили, що це була якась модернізована антена. Як виявилося, це припущення майже було вірним – але не так, як очікувалося. У Мережі кажуть, що вона разюче схожа на тарілку SpaceX Starlink. Або, можливо, це модернізована антена S-діапазону, аналогічна тій, яка використовується на ракетах SpaceX Falcon.

Дев’ять днів по тому SpaceX запросила у FCC дозвіл на використання антени Starlink в Бока-Чіка «на висотах, що не перевищують 12,5 км», під час роботи «на землі або під час тестових польотів». Іншими словами, антена, встановлена ​​на Starship SN15, майже напевно буде тарілкою Starlink. Захищена аеродинамічним кожухом, антена надійно прикріплена до ракети і буде повністю покладатися на складне вдосконалене формування променя для електронної орієнтації як для передачі, так і для прийому від одного або декількох з майже тисячі супутників Starlink, що працюють зараз на орбіті.

У спеціальному запиті Федеральної комісії зі зв’язку США (STA) від SpaceX компанія люб’язно попросила, щоб 60-денний випробувальний термін почався 20 квітня. Навіть якщо FCC буде діяти дуже швидко і присудить STA протягом від декількох днів до тижня з моменту запиту SpaceX від 9 квітня, компанія навряд чи затримає тестування Starship SN15 або плани запуску майже на десять днів в очікуванні дозволу на використання нової ракети. Іншими словами, хоча SN15 є першим космічним апаратом зі встановленою антеною Starlink, є велика ймовірність, що він не буде першим, хто дійсно перевірить цю можливість – ні на Землі, ні під час запуску.

Наразі Starship SN15 готується почати напружений тиждень кваліфікаційних тестів у Південному Техасі. Якщо ракета не отримає якихось серйозних затримок, є велика ймовірність, що SN15 почне тестування своєї тарілки Starlink в середині наступного тижня.

Джерело.

Сьогодні NASA підтвердило, що космічний апарат OSIRIS-REx завершив фінальний проліт над астероїдом Бенну, отримавши детальні знімки місця забору проби ґрунту на його поверхні. Очікується, що передача знімків на Землю триватиме до 13 квітня.

Команда OSIRIS-REx додала додатковий проліт над астероїдом для документування змін поверхні, що виникли в результаті маневру зі збору зразків Touch and Go, проведеного 20 жовтня 2020 року. Диспетчери місії заявили, що дослідження розподілу викопаного матеріалу навколо місця збору зразків дозволяє дізнатися більше про природу поверхневих і підземних матеріалів, а також про механічні властивості астероїда.

Загальна маса зібраних зразків була оцінена в 400 грамів, попри втрати, і це набагато більше, ніж очікувалося. Під час свого приземлення інструмент космічного апарату занурився на 48,8 см під поверхню астероїда і одночасно випустив заряд газоподібного азоту під тиском, щоб зібрати зразки ґрунту. Крім того, за два роки роботи на низькій орбіті біля астероїда OSIRIS-REx зміг отримати масу відомостей про це тіло, зокрема оцінити час його відходу з Головного поясу, зрозуміти хід його еволюції і скласти його детальну карту.

OSIRIS-REx використовує антени Deep Space Network для ретрансляції даних з іншими місіями NASA, включаючи марсохід Mars Perseverance. Під час прольоту OSIRIS-REx робила знімки Бенну протягом 5,9 години. Він пролетів на відстані 3,5 км від поверхні астероїда, наблизившись на найкоротшу дистанцію з моменту взяття зразків. На сьогодні диспетчери місії отримали близько 4 000 Мб даних, зібраних під час прольоту.

OSIRIS-REx зараз знаходиться на відстані близько 297 млн км від Землі, що знижує швидкість передачі даних до 412 Кб в секунду. Щойно команда місії отримає зображення та інші дані з приладів, вони вивчать, як OSIRIS-REx змінив поверхню Бенну. OSIRIS-REx зі своїм вантажем залишиться на орбіті Бенну до 10 травня, потім він запустить свої двигуни та почне 2-річну подорож назад додому. Місія доставить зразки астероїда на Землю 24 вересня 2023 року.

Джерело.