Щоб припинити інсинуації та різні інтерпретації щодо передачі будівлі на вулиці Миколи Гоголя, 11 в Ужгороді греко-католицькій громаді, міський голова Богдан Андріїв ініціював сьогодні зустріч із представниками греко-католицької єпархії. У зустрічі взяли участь заступник міського голови Юрій Рахівський, депутат міської ради Валентин Штефаньо, настоятель Преображенської церкви отець Василь Бушко, працівники департаменту міської інфраструктури, священники, журналісти.
Як зазначив міський голова, він дав доручення департаменту міської інфраструктури юридично опрацювати питання щодо передачі або якогось іншого механізму повернення споруди на вулиці Миколи Гоголя, 11 греко-католицькій громаді.
Зараз будівля на вулиці Миколи Гоголя, 11 площею 180,5 кв. м знаходиться у комунальній власності територіальної громади. Після прийняття у липні 2022 року на сесії Ужгородської міської ради рішення про відмову у приватизації вказаної будівлі її орендарем, релігійна громада звернулась із листом про повернення будівлі, оскільки згідно із архівною довідкою  вона  належала греко-католицькій громаді. Також релігійна громада греко-католицької Преображенської церкви надала у листі перелік об’єктів в Ужгороді, які колись належали їй.
Відповідно до Указу Президента України від 04.03.1992 № 125 «Про заходи щодо повернення релігійним організаціям культового майна», культові будівлі, що використовуються не за призначенням і перебувають у комунальній власності, відповідним рішенням можна передати релігійній громаді, якій воно колись належало. На цей указ у своєму листі і посилається релігійна громада.
Після обговорення питання прийняли рішення створити робочу групу із розгляду звернення релігійної громади греко-католицької Преображенської церкви. Щоб отримати додаткову інформацію та документи, які підтверджують факт перебування будівлі на вулиці Миколи Гоголя, 11 у власності релігійної громади, надішлють запити до архівних установ, зокрема Державного архіву Закарпатської області. Крім того, члени робочої групи опрацьовуватимуть і питання щодо інших об’єктів, які відповідно до звернення, колись в Ужгороді належали греко-католицькій громаді, оперативно комунікуватимуть.
«Наше завдання – відновити історичну справедливість та повернути греко-католицькій громаді будівлю, яка колись їй належала. Для цього маємо зібрати необхідну документацію, щоб витримати всю юридичну процедуру. Після того, як архівними довідками буде підтверджено приналежність будівлі на вулиці Миколи Гоголя, 11 греко-католицькій громаді, підготуємо проєкт рішення і, я впевнений, депутати підтримають передачу цього приміщення релігійній громаді», – наголосив  Богдан Андріїв.

З початком повномасштабного російського вторгнення на територію України Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім.Ф.Потушняка, здійснюючи свою щоденну діяльність та відповідаючи на виклики сьогодення, акцентувала свою роботу на підтримці внутрішньо переміщених осіб. З 26 лютого 2022 р. на Закарпаття почали українці з’їжатися з міст, де велися активні бойові дії.

У квітні до нашого краю прибула рекордна кількість ВПО. Щодня бібліотекарі та волонтери працюють з великою кількістю дорослих та дітей, для яких проводяться лялькові вистави,заняття з акторської майстерності, підготовки до НМТ, арт-терапія, музична терапія, йога та саундхілінг. Організовані розмовні клуби з вивчення англійської та японської мови. Відвідувачі із задоволенням беруть участь в інтерактивних п’єсах, 3D-графіці, майстер-класах з бісероплетіння, малювання, інтуїтивних танців та інших активностей.

З метою комфортної соціалізації та інтеграції ВПО в місцеві громади щотижня організовуються творчі заходи. До прикладу, на День вишиванки проведено майстер-клас з вишивки оберегів у національних кольорах для близько 30-ти учасників та учасниць з Краматорська, Харкова, Києва, Дніпра, Бахмута, Чернігова, Запоріжжя та Ужгорода. Дорослі і діти вишивали національні символи України, обереги-ангелів та відомого песика Патрона. Усі ці обереги поїхали з волонтерськими посилками на фронт для захисників та захисниць.

У роботі з дітьми використовували інтерактивні форми – бібліоквести та флешмоби. Учасники виконували різноманітні завдання, пов’язані з літературними героями, усною народною творчістю, шукали підказки в різних локаціях бібліотеки, зокрема у дворику та в бібліотечному підземеллі.

Знаходили скарби, які використовували для творчості, намалювали свої малюнки-побажання захисникам та захисницям.

Всі ці заходи стали можливими завдяки підтримці проєкту «ВільноХаб», що втілюється в рамках програми “Мріємо та діємо”, яка впроваджується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та виконується IREX за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України.

Завдяки  цьому проекту, книгозбірня поповнилися значною кількістю матеріалів для творчості та розвитку – малювання, ліплення, майстрування, вишивання, а також настільні ігри для дітей, молоді та дорослих. Протягом занять користувачі розвивають свої комунікативні навички, емоційно-вольову саморегуляцію, вчаться відновлювати свій психоемоційний стан, звертатися по допомогу ,в разі надскладної ситуації та допомагати іншим.

Команда бібліотекарів та залучених помічників з когорти ВПО щомісяця проходить навчальні онлайн-тренінги, отримує консультаційну та менторську підтримку щодо послуг, які є нагальними, а також отримує методичну підтримку у вигляді друкованих та електронних матеріалів з таких тематик як психосоціальна підтримка, протимінна безпека, протидія торгівлі людьми, творчість та креатив, медіаграмотність, кібергігієна, працевлаштування, діалог та порозуміння, тощо і застосовують отримані знання у щоденній роботі. Так було організовано й проведено тренінг з медіаграмотності для молоді спільно з Центром протидії дезінформації при РНБО, а також спільно з Міжнародною організацією міграції проводено обласну інформаційну кампаію з протидії торгівлі людьми.

Як бачимо, в сучасних жахливих умовах цієї жорстокої війни бібліотеки першими миттєво зреагували на потреби й культурні запити людей. Вони стали для українців просторами безпеки та затишку. Ми не знаємо коли закінчиться війна, проте ми продовжуємо жити, працювати, допомагати й підтримувати один одного. В умовах воєнного часу бібліотеки, як і раніше, залишаються відкритими для співпраці та допомоги усім, хто цього потребує. А проект  „ВільноХаб” ще більше розширив можливості сучасної бібліотеки.

Євгенія Напуда,

координаторка проєкту «ВільноХаб»