В державному Ощадбанку заявили, що виявили сайт-клон Ощадбанку, який займається виманюванням грошей. Про це йдеться в заяві прес-служби банку. Головною відмінністю двох інтернет-ресурсів є інтернет-адреса. Так, адреса шахрайського сайту — oschadbk.com. «Ощадбанк вже звернувся до Департаменту кіберполіції та Служби безпеки України для блокування вказаного сайту та проінформував Національний банк. Як зазвичай виявляється в подібних випадках, хостинг шахрайського сайту знаходиться за кордоном, тому для його закриття можливо знадобиться певний час», — зазначається у повідомленні. Фішинговий сайт — шахрайський веб-ресурс організації, якій користувач довіряє, що має на меті збір реквізитів платіжних карток для подальшої крадіжки грошових коштів з рахунків держателів платіжних карток. Напередодні в Україні викрили хакера, причетного до атак на банки і готелі світу.

Понад три чверті українців, які працюють у Польші, мають роботу, пов’язану з фізичною працею. При цьому лише 1% українців у Польші працює на керівних посадах. Про це свідчать данні опитування “Робота в Польщі: думки заробітчан”, проведеного Соціологічною групою “Рейтинг”. За данними опитування, 77% українців у Польщі переважно виконували фізичну роботу, 16% – працювали у сфері послуг, 3% – мали працю, пов’язану із інтелектуальною діяльністю, і лише 1% працювали на керівних посадах. Чоловіки майже в абсолютній більшості (89%) виконували фізичну роботу, лише 6% з них працювали у сфері послуг. Серед жінок фізичною роботою займалися 63%, у сфері послуг працювали 28%. Чим вищий рівень освіти, тим частіше респонденти знаходили роботу у сфері послуг або ж займалися інтелектуальною працею. За результатами дослідження, 34% працювали у Польщі на сільськогосподарських роботах, 32% – на будівництві чи ремонтних роботах. 8% виконували роботу по дому, 7% – працювали у ресторанному бізнесі, 5% – у готелях, 4% – доглядали за особами похилого віку, інвалідами, іншими видами діяльності займалися 3%, працювали у сфері послуг менше 3% опитаних. На сільськогосподарських роботах частіше працювали жінки та найстарші респонденти, у будівництві та ремонті – чоловіки, молодь та особи середнього віку. Жінки, на відміну від чоловіків, також частіше були задіяні у роботах по дому та ресторанному бізнесі, догляді за людьми похилого віку та інвалідами, дітьми, у сфері послуг. Чим вищий рівень освіти, тим частіше заробітчани знаходили роботу не пов’язану із сільським господарством або ж будівництвом. Дослідження проведене з 9 по 26 лютого 2018 року. Аудиторія: мешканці Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Луцька віком від 18 років і старші, які протягом останніх п’яти років працювали у Польщі. Вибіркова сукупність: 400 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 4,9%.

На Житомирщині поліція виявила схему розкрадання військової та іншої спеціальної техніки. Про це повідомляє прес-служба обласної поліції.

Зазначається, що слідчі натрапили на техніку під час розслідування обставин пошкодження магістрального нафтопроводу.

Упродовж двох тижнів було проведено низку обшуків у Новоград-Волинському районі та вилучено майже 200 об’єктів, підготовлених до продажу.

Серед виявленої техніки — БТРи, БМП, ЗІЛи, УРАЛи, ГАЗ, кунги,  причепи, автоцистерни, автовишки, тягачі з лебідками та інша техніка, у т.ч. для транспортування людей по суходолу і на воді.

Також правоохоронці вилучили велику кількість запчастин, акумуляторні батареї, шини та документи про походження техніки.

Крім того з’ясувалося, що фізична особа розмістила в інтернеті оголошення про продаж вказаної техніки.

Зараз правоохоронці встановлюють приналежність знахідок, чи перебувають вони на обліку у військових частинах.

Відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем). Стаття передбачає обмеження волі на 3-5 років або ув’язнення на 3-8 років.

Про це йдеться в повідомленні прес-центру МЗС України. “Повідомляємо, що запланований на 27-28 березня 2018 візит міністра закордонних справ України Павло Клімкін до Нью-Йорка скасовано”, – йдеться в повідомленні. Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Клімкін візьме участь у дебатах Радбезу ООН в Нью-Йорку. Планувалося, що 27-28 березня 2018 року повинен був відбутися робочий візит глави МЗС України в Нью-Йорк для участі у відкритих дебатах Ради безпеки ООН “Спільні дії для підвищення ефективності операцій ООН з підтримання миру”.

Клімкін зазначив, що потрібно працювати на те, що “нас об’єднує, а не роз’єднує”.

– Розмовляли разом з представниками країн Центральної Європи про долю регіону і ролі України в центрально-європейському співтоваристві. Серед співрозмовників – журналісти, письменники, колишні політики. Дискусія була глибокою і потрібною. У дружній бесіді історик і журналіст з Польщі Земовіт Щерек запитав, чому б Україні не ввести поряд з кирилицею латиницю, – написав глава МЗС на сторінці в Facebook.

Як повідомляє прес-центр штабу АТО у Facebook, зокрема, на Донецькому напрямку з 82 мм мінометів та гранатометів різних типів бойовики неодноразово обстрілювали ЗСУ біля Авдіївки. «З гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї окупанти вели вогонь по наших опорних пунктах у Водяному. Також агресор застосував гранатомети – в районі Шахти Бутівка та Кам’янки, великокаліберні кулемети по оборонцях Павлополя, Пісків та Верхньоторецького, а стрілецьку зброю – поблизу Мар’їнки, Авдіївки, Широкиного, Талаківки та Гнутового», – йдеться в повідомленні.

Інструмент фінансування «аграрні розписки» був запроваджений у Закарпатській області лише на початку 2018 року, проте інноваційні фермери вже скористалися його перевагами. У березні  ПСП «Ластівка» першою в області  підписала зразу дві  фінансові  аграрні розписки під урожай кукурудзи та сої  з 1133 гектарів. Підприємство, яке обробляє 2000 гектарів землі, взяло кредитні кошти для придбання добрив, засобів захисту рослин та на інші витрати до підготовки весняно-польових робіт.

Співвласник підприємства Петро Рибін повідомив, що раніше користувався банківськими кредитами для поповнення обігових коштів. Зараз фермер може порівняти недоліки і переваги обох інструментів кредитування. «Аграрна розписка зручніша, бо треба надати тільки документи на право власності та користування земельними ділянками», говорить він.

Кредитором  по аграрній розписці виступив АТ «ОТП Банк» – перший та поки єдиний банк в Закарпатті, який має програму по кредитуванню за допомогою аграрних розписок. За словами Сергія Федини, керуючого Регіональним відділенням «ОТП Банку» в Ужгороді, серед клієнтів банку є багато аграрних компаній та фермерів, проте часто їм раніше не вистачало майна для передачі в заставу для отримання необхідної суми фінансування. Аграрна розписка дала змогу брати майбутній врожай агровиробника як заставу, оцінку якої роблять самі працівники банку, що економить час та витрати.

Щоб розповісти про нові можливості залучення коштів до агробізнесу, Сергій Федина брав активну участь у семінарах, які проводив проект «Аграрні розписки в Україні» в районних центрах Закарпаття. У своїх презентаціях банкір висвітлював інноваційні умови кредитування аграрного бізнесу від «ОТП Банку» з використанням аграрних розписок. Наразі «ОТП Банк» є одним з лідерів кредитування сільськогосподарського бізнесу за допомогою аграрних розписок. Тільки за 2017 рік, банк отримав 32 аграрні розписки та надав агровиробникам кредитів на 130 млн.грн.

«Ластівка» стала першим провісником фінансових інновацій серед агровиробників Закарпаття та прикладом для інших фермерів, які дуже обережно підходять до нових інструментів фінансування. Перед тим, як скористатися аграрною розпискою, власники «Ластівки» теж перевірили надійність роботи з інструментом, проконсультувалися з фермерами з Полтавської області, де цей інструмент вже працює з 2014 року.

Сільське господарство Закарпаття розвивається здебільшого в низинних районах області і для розвитку потребує додаткових капіталовкладень. Особливо цю потребу відчувають малі та середні агровиробники, які мають обмежену заставну базу. Проект «Аграрні розписки в Україні», який впроваджується Міжнародною фінансовою корпорацією (група Світового банку), докладає зусиль для того, щоб аграрні розписки ефективно запрацювали в області. Для цього консультанти Проекту за підтримки Департаменту агропромислового розвитку Закарпатської ОДА та районних адміністрацій провели тренінги в майже кожному районі Закарпаття, проводять тренінги та надають консультації фермерам, кредиторам та нотаріусам.

Робота Проекту в області активно підтримується місцевою владою. У січні, під час урочистого відкриття Проекту у Закарпатській області, заступник голови Закарпатської ОДА Віктор Микулін наголосив на необхідності залучення  додаткових ресурсів для агровиробників, особливо під час підготовки до посівних робіт, та закликав місцевих аграріїв скористатися перевагами механізму кредитування через аграрні розписки. «Я б дуже хотів, щоб ви спробували інновації», – сказав Мікулін, який опікується питанням агрокомплексу. «Ви маєте підтримку влади, і я думаю, що цей механізм дозволить  заробляти більше».

Для довідки:

Аграрна розписка – це інструмент фінансування, за допомогою якого агровиробник має можливість отримати кредитування, як товарне так і фінансове, під заставу майбутнього урожаю. В залежності від умов розрахунку за цим кредитуванням розписки можуть бути  фінансові та товарні. За фінансовою розрахунок відбувається грошима, за товарними – частиною зібраного урожаю. 

Згідно з офіційною статистикою, станом на 19 березня в Україні оформлено 251 аграрну розписку. Об’єм залученого фінансування перевищив 2 млрд. грн. Успішно виконано та закрито 114 аграрних розписок. Наразі не було жодного повідомлення щодо невиконання зобов’язань позичальником з відкриттям процедури примусового виконання за аграрними розписками.