Державне бюро розслідувань (ДБР) відмовилося зареєструвати кримінальне провадження за фактом розголошення генеральним прокурором Юрієм Луценком відомостей досудового розслідування у справі херсонської активістки Катерини Гандзюк. Про це написав юрист Масі Найєм, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його сторінку у Facebook. Юрист зазначив, що відомство неправомірно відмовилося реєструвати справу. “ДБР неправомірно відмовилося реєструвати кримінальне провадження щодо розголошення генпрокурором Луценком відомостей досудового розслідування у справі Каті”, – підкреслив Найєм. Він поінформував, що заяву розглядав слідчий ДБР Віталій Шаманін, який до новоствореного відомства прийшов з посади слідчого київської прокуратури. Так, слідчий аргументував відмову внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань тим, що розголошення даних досудового слідства чи дізнання утворює склад злочину, якщо його вчинено без дозволу прокурора, слідчого або особи, і якщо було попередження про нерозголошення даних. Юрист вказав, слідчий послався на ч.1 ст 387 ККУ, а заява про правопорушення була подана відповідно до другої частини цієї статті. Так, вказано, що слідчий ДБР посилається на те, що у заяві нібито не викладені обставини ненадання слідчим або прокурором письмового дозволу на розголошення генпрокурором відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні. Крім того, Масі Найєм написав, що у відповідь юрист подав скаргу до Печерського районного суду на бездіяльність ДБР. Суддею у справі визначено Олесю Батрин.

З 25 листопада 2018 року, після внесення змін у податкове і митне законодавство, станом на 10 січня 2019 року в Закарпатській митниці ДФС у митному режимі «імпорт» оформлено 2375 транспортних засобів громадян. Це принесло до держбюджету надходжень понад 191,4 млн грн. Середня митна вартість таких авто склала 3700 дол. США. Також оформлено 631 авто, що були ввезені на митну територію України та поміщені в митні режими «транзит» або «тимчасове ввезення» (так звані євробляхи). За них сплачено майже 40 млн грн митних платежів та понад 5,3 млн грн добровільного внеску. Середня митна вартість цих автомобілів – 2100 дол. США.

Оформлені авто в розрізі років виготовлення: 1995-2000 – 406, 2001-2005 – 1255, 2006-2010 – 886, 2011-2015 – 437, 2016-2018 – 23. Більше 90% автомобілів – вартістю до 10 000 дол. США.

Також нагадуємо, що з 21 грудня 2018 року почав діяти Тимчасовий порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на території України.

Як відомо, протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом України про внесення змін до Податкового кодексу щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів, крім електромобілів, до акцизного податку буде застосовано коефіцієнт 0,5. Зазначений коефіцієнт застосовується у разі ввезення одного легкового автомобіля однією фізичною особою для власного використання. Пільговий період закінчується через 90 календарних днів з дня набуття чинності відповідним законом, а саме – 22 лютого 2019 року.

ДФС у Закарпатській області

Патріарх Філарет вручив президентові України Петру Порошенку орден Андрія Первозванного за активну участь у процесі отримання томоса про автокефалію Православної церкви України (ПЦУ). Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на “Укрінформ”. Вказано, що вручення відбулося після подячного молебню у Свято-Покровському кафедральному соборі Рівного з нагоди отримання томоса про автокефалію та утворення ПЦУ. “Сьогодні, користуючись урочистою нагодою, я хочу вручити президентові орден святого апостола Андрія Первозванного, яким ми нагородили його 15 грудня, коли був Об’єднавчий собор у святій Софії”, – зазначив Філарет. Патріарх додав, що тоді було ухвалено рішення нагородити президента, спікера Верховної ради Андрія Парубія і “ще деяких активних діячів, які брали активну участь в отриманні томоса про автокефалію”. Нагадаємо, Порошенко і патріарх Філарет сьогодні, 10 січня, взяли участь у подячному молебні в одному з храмів Рівного. Молебень відбувся з нагоди отримання томосу про автокефалію ПЦУ.

Cьогодні в приміщенні Лицарської зали замку «Паланок» в рамках фестивалю «Червене вино» відбулася наукова конференція «Виклики виноробства-2019».

Йшлося про напрямки розвитку виноробства, винного туризму, виробництва теруальних вин та прибуткового садівництва, залучення інвестицій і садівництво.

Міський голова Мукачівський голова Андрій Балога зазначив, що на конференцію щороку збираються спеціалісти з різних галузей для обговорення викликів у виноробній галузі, садівництві. «Це питання, актуально для Мукачева і для Закарпаття загалом. Наш край має і буде лідером з виробництва вина, для цього в нас є чудові кліматичні умови. Законодавча база для виноробства вже є, наразі до цього має підлаштуватися і бізнес-інвестор. Малим виноробам важко вийти на новий рівень без інвестицій. Конференція і для того зібралася для того, щоби ці виклики й обговорити. Тільки довгострокове планування дозволяє забезпечити результативність  роботи», – констатував міський голова.

На конференції йшлося і про школу винного туризму, особливості виробництва теруальних вин.

Друга частина конференцію присвячена прибутковому садівництву та виноградарству.  Про інструменти підтримки фермерів,стратегічне партнерство в садівництві розповідали представники асоціації «Укрсадпром». З досвідом виробництва закарпатської палинки ділилися представники «Першої Закарпатської палинчарні». Також відбулася презентація розсадників плодових, ягідних та горіхоплідних культур, повідомляють у Мукачівській міськраді.

Джерело: https://zakarpattya.net.ua/News/188558-U-Mukachevi-naukovtsi-i-vynoroby-hovoryly-pro-stratehiiu-rozvytku-vynorobstva-FOTO