Митрополит Київський і всієї України Епіфаній розраховує на поглиблення співпраці з Українською греко-католицькою церквою. “Ми не говоримо про об’єднання, ми говоримо про співпрацю. Ми хочемо почати хороше плідну співпрацю між Православною церквою та Українською греко-католицькою церквою”, – сказав він журналістам в Києві, пише Інтерфакс-Україна. Епіфаній додав, що співпраця між структурами існує, але церкви хочуть поглибити її. Раніше глава Української греко-католицької церкви Верховний архієпископ Києво-Галицький Святослав заявив, що єднання між УГКЦ та Православною Церквою України цілком можливо. 15 грудня в Софії Київській пройшов Об’єднавчий собор, на якому таємним голосуванням був обраний предстоятель єдиної Православної церкви України. Ним став митрополит Переяславський і Білоцерківський Епіфаній (Думенко). На Об’єднавчому соборі також затвердили статут церкви. На Собор було запрошено ієрархи УПЦ Київського патріархату, УАПЦ і УПЦ Московського патріархату. Томос про автокефалію обраному предстоятелю вручив Вселенський патріарх Варфоломій в Константинополі 6 січня 2019 року.

Джерело: https://nv.ua/ukr/ukraine/events/mitropolit-epifaniy-vislovivsya-za-pogliblennya-spivpraci-z-ugkc-50002123.html

У четвер, 17 січня, у приміщенні Вченої ради Ужгородського національного університету відбувся круглий стіл на тему: «Закарпаття у новому етапі децентралізації та дорожній карті реформ в Україні 2019-2020рр», організатором якого виступив Закарпатський відокремлений підрозділ Установи «Центр розвитку місцевого самоврядування».

Відкривали та вітали учасників засідання: заступник голови Закарпатської облради Петро Грицик, міський голова Ужгорода Богдан Андріїв, проректор УжНУ Мирослава Лендьел та інші.

У ході круглого столу йшлося про пріоритетні завдання на новому етапі децентралізації в дорожній карті реформ 2019-2020 рр, про які розповіли провідні консультанти та експерти краю. У дискусіях активно виступили голови об’єднаних територіальних громад краю, міських, селищних та сільських рад з Великоберезнянщини, Виноградівщини, Ужгородщини, Тячівщини, Іршавщини, Свалявщини та Перечинщини. Круглий стіл тривав у форматі доповідей та обговорень, які поділили на тематичні секції та дискусійні панелі. Так, учасники першої тематичної секції: «Підсумки децентралізаційної реформи у Закарпатській області 2015-2018рр» обговорили пріоритетні завдання на новому етапі децентралізації і в дорожній карті реформ на наступні два роки.

Петро Грицик під час дискусійної панелі зазначив:

– Як депутат облради і мешканець Перечинського району, переживаю за майбутнє свого рідного краю та хочу щоб реформи, які відбуваються в нашій державі, були насамперед результативними. Після виступу Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана на форумі у Вінниці, багато крапок над «і» вже розставлено, і ми очікуємо логічне продовження – відповідний закон чи постанову, що об’єднає усю Україну. Перед нами стоїть завдання – до 2020 року завершити процес формування та утворення спроможних територіальних громад, як це відбувається по усій України. Я готовий підтримати оновлений Перспективний план формування територій спроможних громад Закарпатської області, який буде поданий для затвердження в обласну раду в установленому порядку. Ми всі зацікавлені в реалізації важливих завдань для країни та регіону, тим паче, коли йде мова про підвищення рівня соціальних стандартів співвітчизників, а це – гідна зарплата, пенсія, медичне обслуговування, якісна освіта, модернізована інфраструктура. Особисто я доклав максимум зусиль для створення Перечинської ОТГ. Отже й надалі не стоятиму осторонь цих питань, – підкреслив Петро Грицик, побажавши присутнім плідної та результативної дискусії.

Серед доповідачів – виконавчий директор Закарпатського РВ АМУ Іван Ревтій, який розповів про досвід та вдосконалення механізмів участі очолюваного ним підрозділу у створенні розвитку ОТГ в нашому регіоні в контексті нового етапу децентралізаційної реформи 2019-2020 рр. Директор Закарпатського ВПУ ЦРМС Іван Дем’янчук поділився напрацюваннями Центру досвіду підтримки децентралізаційної реформи в нашому краї, а про роль і завдання органів місцевого самоврядування та їх асоціацій, організацій громадянського суспільства, науки і медіа в активізації участі Закарпаття в новому етапі децентралізаційної реформи в Україні у 2019-2020 рр детально розповів консультант з правових питань Закарпатського РВ АМУ Олег Лукша. Йшлося й про роль сільських територіальних громад і рад, як основних акторів нового етапу децентралізаційної реформи, і які завдання стоять перед Закарпаттям.

Окрема панель була присвячена презентації практичного досвіду ОТГ у децентралізаційній реформі в Закарпатській області з фокусуванням на нових завданнях 2019-2020 рр. Очільники існуючих ОТГ області фахово розповіли про вирішення проблемних питань, які насамперед стоять перед громадами у період об’єднання. Під час другої дискусійної панелі торкнулися проблемних питань створення ОТГ на Закарпатті в контексті завдань нового етапу децентраліза-ційної реформи в Україні та дорожньої карти реформ 2019-2020 рр. За результатами обговорення та узагальнених  пропозицій учасників зібрання, прийнято Резолюцію V Регіонального Форуму місцевого самоврядування і громадських об’єднань «Закарпаття у новому етапі децентралізації та дорожній карті реформ 2019-2020 рр.», яку направлять центральним органам влади, обласній раді та облдержадміністрації. Також відбулося нагородження Почесними відзнаками посадовців ОТГ та потенційних ОТГ, громадських активістів за досягнення у децентралізацій ній реформі у 2018 році.

Прес-служба Закарпатської облради

Ужгородський міський голова Богдан Андріїв 17 січня зустрівся з банкіром Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Ольгою Кравець, консультантами SC Consulenten Вадимом Литвином та Олексієм Романовим, які представили попередні напрацювання з техніко-економічного обґрунтування проекту з термомодернізації будівель бюджетних закладів нашого міста, які пропонується реалізувати за сприяння ЄБРР. Експерти у своїй презентації подали інформацію про сучасний стан енергоефективності бюджетних закладів Ужгорода і детальну інформацію, які саме заходи пропонуються і скільки кожен із них дасть економії, який період окупності. Скажімо, ефективність заміни вікон та дверей, утеплення стін або ж плаского даху, горищ, фундаментів та відмосток, використання вентиляції з рекуперацією, модернізації систем опалення, впровадження системи енергетичного моніторингу тощо. Експерти ЄБРР прорахували ефективність запланованих новацій впродовж 20 років – поки будуть проводити роботи і після них. Запевнили, що враховували прогнозні показники зростання тарифів на енергоносії та інфляційні ризики. Якщо рішення про реалізацію проекту приймуть, необхідно буде отримати погодження Міністерства фінансів України, врегулювати окремі питання з Антимонопольним комітетом та підписати договір з ЄБРР. Послідовність усіх кроків та процедур, особливості надання кредиту обговорили за участі також заступників Ужгородського міського голови Ігоря Фартушка, Василя Гомоная, начальника департаменту фінансів та бюджетної політики Лесі Гах, начальників управління економіки та стратегічного планування Ольги Травіної, управління капітального будівництва Адама Юрка.

Такі проекти з ЄБРР вже напрацьовують у містах Дніпро, Кремененчуг, Кривий Ріг.

Прес-служба Ужгородської міської ради

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб (МінТОТ) заявляє, що за час окупації Криму з 2014 року з Росія вивезла з півострова щонайменше мільйон археологічних артефактів. Як передає кореспондент УНІАН, про це на прес-конференції “Результати діяльності МінТОТ у 2018 році” повідомив начальник Управління з питань Автономної Республіки Крим та м. Севастополя Сергій Мокренюк. За його словами, відповідно до українського закону про санкції, обмежувальні заходи можуть бути застосовані до фізичних і юридичних осіб, чия діяльність на окупованому півострові становить загрозу інтересам України. Зокрема, сказав він, важливо було визначити тих осіб, які здійснюють незаконні археологічні розкопки на території Криму. “Загалом, це, до речі є напевно одною із найочевидніших галузей, де ми бачили порушення”, – заявив Мокренюк. “За мінімальними оцінками, Російська Федерація вивезла з Криму не менше мільйона артефактів”, – наголосив він. У цьому зв’язку представник МінТОТ підкреслив, що відповідно до Женевської конвенції чинити такі дії заборонено тій державі, яка є окупантом. “Якщо просто уявити, скільки може коштувати один артефакт, і помножити на цю кількість, ви зрозумієте, який економічний наслідок”, – додав Мокренюк.
Джерело: УНІАН