Окрім мільярдів інвестицій російський автократ захищає венесуельського друга-диктатора від його власного народу і США. Падіння режиму Мадуро у Венесуелі стане страшним сигналом для Путіна  Одного ранку у вересні 2009 року зграя могутніх чиновників Кремля вишикувалася у резиденції Дмитра Медведєва, який на той час був президентом Росії. Вони зустрічали шановного гостя – президента Венесуели Уго Чавеса. «Я сумував за тобою», – фамільярно сказав Медведєв венесуельському диктатору. «Ти друг і товариш для мене, Дмитре!» – відповів Чавес, передавши російському президенту вітання від «спільних друзів»: Муаммара Каддафі і Башара Асада. «Росія знову супердержава. А Венесуела – ядро влади у Латинській Америці», – продовжив він. З тієї зустрічі багато чого змінилося. Каддафі був убитий, а Асад уцілів лише завдяки армії Росії. Наступник Чавеса – Ніколас Мадуро – висить на волосинці, пише The Economist. Протести охопили вулиці Каракаса. Країни Латинської Америки і США визнали легітимним урядом Венесуели опозицію. Європа теж проявляє симпатію до ворогів режиму. Але Росія вважає своїм критичним інтересом виживання Мадуро. За словами Олександра Габуєва з «Центру Карнегі», який у 2009 році був журналістом і висвітлював візит Чавеса у Москву, вважає, що та зустріч з Медведєвим була переломним моментом. До того Росія розглядала Венесуелу не більше ніж як збагачений за рахунок нафти ринок для збуту своєї зброї. Антиамериканська риторика Чавеса була лише приємним бонусом. Але в 2008 році, коли Медведєв і Володимир Путін помінялися місцями у Кремлі, ситуація почала змінюватися. Глобальна фінансова криза і обвал цін на нафту боляче вдарили по Росії. Тим часом, російське військове вторгнення в Грузію того ж року стало причиною спалаху конфлікту із Заходом.На зустрічі Чавес оголосив, що Венесуела визнає незалежність Південної Осетії і Абхазії, які російські війська анексували і відірвали від Грузії. Прихильність венесуельського автократа стала заслугою грубої дипломатії Ігоря Сєчіна, близького друга Путіна, який контролює компанію «Роснефть». Сєчін налагодив російські відносини з Венесуелою, Нікарагуа і Кубою. В результаті Манагуа теж визнала «незалежність» окупованих Москвою грузинських територій. Але венесуельска підтримка мала ціну. Кремль дав Каракасу позику в розмірі 2,2 мільярдів доларів на купівлю російської зброї. Крім того, був створений консорціум з п’яти найбільших енергетичних фірм для інвестування у венесуельскі нафтові родовища. Чотири з них тихо вийшли з консорціуму, лишивши південноамериканську країну лише компанії «Роснефть». З 2006 року Росія позичила Венесуелі 17 мільярдів доларів. Частина цього боргу була реструктуризована. Але Каракас досі винен Москві 6 мільярдів доларів. Половина цієї суми належить компанії «Роснефть». Але нафтовий гігант замість того, щоб переглянути свої ставки продовжив вливати гроші у Венесуелу після смерті Уго Чавеса. Мадуро продемонстрував Кремлю свою прихильність, визнавши російську окупацію Криму і видавши «Роснефть» більше ліцензій. Сєчін відкидав усі занепокоєння, які висловлювати члени російського уряду. Він наполягав, що Росії потрібно підтримувати Венесуелу як свою маріонетку під боком США. Мовляв, Україна і Грузія таким же чином стали «поплічниками» США у так званій «російській сфері впливу». Ця позиція була підтверджена після візиту Мадуро в Москву у грудні 2018 року, коли тиск на нього всередині Венесуели почав посилюватися. Через кілька днів після цієї поїздки Москва відправила два стратегічних бомбардувальника Ту-160 у Каракас. Держсекретар США Майк Помпео засудив це «авіашоу» і назвав його демонстрацією того, як «два корумповані уряди розбазарюють державні кошти і придушують свободу». Однак, Сєчін керувався не лише геополітикою. «Роснефть» не просто таємно отримала право власності над деякими венесуельськими нафтовими проектами, а й стала посередником між Венесуелою і світовими ринками у продажі нафти. Про це повідомляли журналісти Reuters. Більша частина цієї венесуельської нафти опинялася на переробних заводах в США (попри санкції проти Росії). Тому що її продавали через посередників, зокрема трейдигові компанії. Як сказав Габуєв, «одна людина і одна фірма з доступом до Путіна приватизувала російську зовнішню політику і державні ресурси». Безумовно, розмивання ліній між приватними і державними інтересами стало видатною рисою режиму Путіна. Російський експерт з питань Латинської Америки Тетяна Ворожейкіна стверджує, що демонтаж інститутів і приватизація державної влади – це те, що об’єднує Росію і Венесуелу. І такій ситуації будь-яка дестабілізація надзвичайно небезпечна», – сказала вона. Це допомагає зрозуміти, чому Росія діє проти революції, яка добивається відставки Мадуро. «Ми бачимо, як натовп обирає нового голову держави на площі всупереч конституції», – написав Медведєв на Twitter. У відповідь користувачі писали йому: «Ти ідіот, навіщо ти дав Мадуро 17 мільярдів у борг?» і «Ти наступний». Державна пропаганда Росії змальовує протести у Венесуелі так само, як революцію в Україні в 2014 році, виставляючи її в якості зловісного втручання США і застерігаючи від повторення чогось подібного у самій РФ. Росіяни не дуже налаштовані на початок революції. Але, як каже Ворожейкіна, Венесуела служить доказом того, що яким би деморалізованим опозиційний рух не здавався в конкретний момент, він може швидко консолідуватися. Російський опозиціонер Олексій Навальний підтримав протести у Каракасі. Він критикує корумпованість Кремля і марне витрачання грошей у Венесуелі, які потрібні системам освіти і охорони здоров’я в самі1й Росії. Читайте також Революція у Венесуелі: що відомо про тимчасового президента країни Гуайдо Путін, який вже вчетверте обіймає посаду президента, розглядає Венесуелу як вірогідний прецедент. Такої ж думки і російські спецслужби, і опозиційні політики. Тому автократу потрібно продемонструвати силу обом цим таборам. Протистояння проти повалення авторитарних режимів стало ідеєю фікс для Путіна з часів насильницької смерті Каддафі у Лівії. Ходять чутки, що цей епізод дуже впливу на російського автократа. Якщо Венесуелу охопить вогонь, Росія завжди може звинуватити США у знищенні її інвестицій. Але якщо режим Мадуро, покинутий армією і ненависний для народу, нарешті впаде, у Путіна буде більше причин нервувати, ніж втрачені гроші.

Джерело: https://www.unian.ua/world/10434378-the-economist-u-venesueli-putin-boretsya-za-vlasne-maybutnye.html

Європарламентарі засуджують дії Росії в Азовському морі і її неодноразові порушення територіальних вод і повітряного простору країн Балтійського регіону. Комітет Європарламенту виступив за вибіркову співпрацю з РФ. Комітет у міжнародних справах Європейського парламенту у понеділок схвалив резолюцію, у якій парламентарі закликають до вибіркової взаємодії з Росією, підтримки санкцій проти РФ і скасування будівництва “Північного потоку-2”. За документ, який описує стан політичних відносин між ЄС і Росією, проголосували 27 членів комітету, 4 виступили проти, 15 утрималися, повідомилапрес-служба Європейського парламенту, пише Європейська правда. Читайте також Росія не може вважатися стратегічним партнером Євросоюзу – ЄП У документі стверджується, що ЄС повинен співпрацювати з Росією тільки в тих галузях, що становлять спільний інтерес, а також необхідно переглянути чинну Угоду про партнерство та співробітництво (PCA). Європарламентарі засуджують дії Росії в Азовському морі і її неодноразові порушення територіальних вод і повітряного простору країн Балтійського регіону. У документі підкреслюється, що повне виконання Мінських угод і більш широка повага міжнародного права залишаються ключовими передумовами для більш тісної співпраці ЄС з Росією. Поміж тим, нинішні санкції повинні залишитися в силі, і ЄС повинен бути готовий до подальших дій, особливо за допомогою цілеспрямованих санкцій проти окремих осіб. У цьому контексті члени Європарламенту закликають відповідні країни ЄС припинити всі програми видачі “золотих віз/паспортів” і закликають Європейську комісію і службу зовнішніх дій підготувати пропозицію європейської версії “Закону Магнітського”. Хоча члени Європарламенту із закордонних справ більше не хочуть розглядати Росію як стратегічного партнера, вони підкреслюють, що ЄС сьогодні є найбільшим торговим партнером Росії і збереже цю позицію у найближчому майбутньому. Проте євродепутати повторюють свій заклик щодо скасування проекту “Північний потік-2”, оскільки він посилює залежність ЄС від поставок російського газу і загрожує внутрішнього ринку ЄС. Європейський парламент розгляне резолюцію на страсбурзькій пленарній сесії у березні.

Джерело: https://www.unian.ua/politics/10434366-v-yep-vistupili-za-vibirkovu-spivpracyu-z-rf-i-podalshi-sankciji.html

Зазначається, що експеримент планують розпочати у Швейцарії. Так компанія намагається збудувати більш «дружнє середовище» для своїх споживачів. Зокрема, це частина стратегії IKEA, яка передбачає продаж меблів, які можна легко відремонтувати, замінити, повторно використати, переробити та перепродати.

«Ви можете сказати, що оренда — це ще один спосіб фінансування купівлі кухні. Коли цю модель запустять і вона запрацює, ми матимемо набагато більший інтерес не лише у тому, щоб продавати кухні, але й побачити, що з ними відбувається та як покупець за ними доглядає», — повідомив голова IKEA Торбджорн Люф в інтерв’ю Financial Times.

Джерело: https://hromadske.ua/posts/ikea-planuye-zdavati-mebli-v-orendu