Президент Петро Порошенко та спеціальний представник США по Україні Курт Волкер обговорили збільшення військової присутності США в Чорному морі, протидію “Північному потоку-2” та російську агресію в Азовському морі. Про це повідомляє прес-служба адміністрації президента. Зокрема, Порошенко відвідав есмінець “Дональд Кук” ВМС США, який вчора прибув до Одеси. Він відзначив посилення співпраці України з США. “Це легендарний корабель. І це важливий сигнал Кремлю на п’ятий рік окупації. Перше, що Крим є український. Друге, що свобода судноплавства в регіоні буде забезпечена як гарантована конвенцією ООН з морського права, що українсько-американське партнерство єдине як ніколи. І ми ефективно співпрацюємо в усіх сферах, в тому числі і оборонній”, – сказав він. За словами президента, збільшення військової присутності США в Чорному морі – це відповідь на напад та акт агресії РФ проти українських кораблів, який відбувся 25 листопада минулого року. “Наголошую, проект Керченського мосту, коли це було використано як предтеча, щоб атакувати українські кораблі. Може завтра з’явитись і символ “Північного потоку-2″ для атаки в Балтійському морі, і в будь-якій іншій позиції”, – додав Порошенко. У відповідь Курт Волкер наголосив на тому, що США стоять на позиції твердої підтримки незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. За його словами, США важливо підтримання свободи судноплавства в Азовському і Чорному морях. “Ми засуджуємо російську атаку на українських моряків у Керченській протоці і ми закликаємо до звільнення українських моряків, яких незаконно ув’язнено в Росії”, – наголосив він. У зустрічі взяли участь перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко, міністр закордонних справ України Павло Клімкін, міністр оборони України Степан Полторак, заступник глави адміністрації президента України Костянтин Єлісєєв та командувач Військово-Морських Сил ЗСУ Ігор Воронченко. Від американської сторони, зокрема посол США в Україні Марі Йованович, заступник Головнокомандувача Збройних Сил США в Європі з політичних питань Філіп Рікер, Постійний представник США при ЄС Гордон Сондленд, Віце-прем’єр-міністр з питань імплементації стратегічного партнерства Румунії, яка нині головує в ЄС, Анна Бірчал.

Якщо наполягати на тому, що Володимир Путін – майстер стратегії, тоді доведеться шукати якийсь грандіозний задум у хаосі, якого просто не існує. І якщо здається, що Росія рухається у всіх можливих напрямках одночасно, то це не результат дезорієнтації чи тому що ми не бачимо закономірностей. Вся справа в тому, що Росія саме це і робить, пише на сторінках Newsweek професор Марк Галеотті, який обіймає посаду наукового співробітника Інституту міжнародних відносин у Празі. Він зауважує, що експерти на Заході шукають «велику білу акулу, єдину і смертельну машину для вбивства». Але поки вони це роблять, зграя піраній, кожна з яких не така вже й грізна, діє непередбачувано і «обгризає м’ясо з наших спин». На думку експерта, не варто намагатися спрогнозувати стратегію Росії, опираючись лише на самого Путіна, його слова, звички і хобі. Насправді ж політичні підприємці в його країні дуже різноманітні: від бізнесменів до казкарів, від хакерів до гангстерів. Приміром, в жовтні 2016 року відбулася спроба перевороту у Чорногорії. Мета заколоту була зупинити приєднання невеликої балканської країни до НАТО. Офіцери російської розвідки були причетні до цього. Але, згідно з даними болгарських спецслужб, спочатку ініціатива надійшла від «недоолігарха» Костянтина Малофєєва. Російський православний фанатик і націоналіст виступив з ідеєю щодо Чорногорії і просував її в Москві до тих пір, поки російський уряд не дав «зелене світло». З деякому сенсі російська система працює подібно до економіки стартапів. Численні люди виношують ідеї: погані, хороші, випробувані на менших масштабах тощо. Всі вони намагаються зацікавити одного великого інвестора – Кремль. Спроба передбачити, які ідеї «вистрелять» з цього процесу, опираючись при цьому лише на особисті якості Путіна, була б повністю провальною справою. Путінська держава, загалом, реагує на можливості. Уряд Великої Британії організував референдум про вихід з Євросоюзу. Американська Демократична партія використовує слабкі комп’ютерні мережі. Люди на Заході втрачають довіру до політичної системи й еліт. Розмиті фінансові структури дозволять «брудним грошам» підривати економіки і купувати політиків. Соціальні мережі дозволяють оминути традиційні ЗМІ. Нічого з цього Росія не створила. Вона лише демонстративно використала всі ці можливості. В результаті експерти на Заході намагаються визначити, що путінська Росія зробила з їхніми країнами, хоча насправді вона використала в своїх інтересах невиконані обіцянки і слабкі місця західних систем. «Тому замість того, щоб шукати велику і складну стратегію, потрібно зрозуміти, що Путін принаймні в закордоном ефективно слідує стратегії, яку окреслив Марк Цукерберг, заохочуючи працівників Facebook: «Рухайся швидко і ламай все». Однак, якщо мета Кремнієвої долини – це «нищівна інновація», то Путін шукає інноваційні форми знищення», – пише автор. Російський президент заохочує своїх агентів і адгократів використовувати можливості, добре при цьому знаючи, що більшість спроб зазнають невдачі. Але це не важливо. Тому що сам процес таких атак вже посіє хаос і невизначеність. Але якщо вдасться досягти успіху, «російський дзюдоїст» зробить наступний крок.

Джерело: https://www.unian.ua/world/10460499-newsweek-putin-diye-za-strategiyeyu-facebook.html