Про це свідчать результати сьогоднішнього засідання членів Вищої рейтингової комісії «Сумлінні платники податків-2018», яке відбулось в Києві.

Закарпатську область на всеукраїнському рівні рейтингу «Сумлінні платники податків України – 2018» представляли 14 суб’єктів господарювання. Вони змагалися із 102 підприємствами за такими показниками: податкова дисципліна, своєчасність сплати податків, розмір заробітної плати та кількість офіційно працевлаштованих працівників.

Відтак із загальної кількості суб’єктів господарювання, які брали участь у ІІ-му Всеукраїнському турі, переможцями стали 53 підприємства, у розрізі областей: Закарпатська – 8; Івано-Франківська – 4; Київська – 2; Львівська – 6; Миколаївська – 2; Одеська – 2; Рівненська – 3; Харківська – 4; Житомирська – 1; Чернівецька – 1; м. Київ – 8; на обліку в Генеральній дирекції – 12.

Варто зазначити, що проведення щорічного Всеукраїнського рейтингу «Сумлінні платники податків» АППУ започатковано ще в 2011 році. Мета рейтингу – створення сприятливих умов для розвитку взаємовигідної співпраці між державою і бізнесом, відзначення кращих здобутків сумлінних платників податків та підвищення їх авторитету як в бізнесі, так і суспільстві та державі.

Закарпатські переможці:

Малі платники:

ТОВ «А-ЛАП»;

ТОВ «Аква-Поляна»;

ТОВ «Латуж»;

Середні платники:

Дочірнє підприємство «Санаторій Шаян» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»;

ТОВ «А.М. ІТРО»;

ТОВ «Спільне українсько-німецьке-швейцарсьуке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Д’юті Фрі Трейдінг»;

ТОВ «ЕКСПРЕС ТРАНСПОРТ І ЛОГІСТИКА»;

Фермерське господарство «КОНИК».

ГУ ДПС у Закарпатській області

Педагогів Ужгорода сьогодні вітали з прийдешнім святом – урочистості з нагоди Дня працівників освіти відбулися у залі Закарпатського обласного художнього музею ім. Й. Бокшая.

Міський голова Богдан Андріїв привітав освітян і подякував їм за копітку працю з дітьми та вручив грамоти Ужгородської міської ради за багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм Оксані Легезі, директорці Ужгородської гімназії №14, та Оксані Олашин, директорці Ужгородської гімназії №16.

Відзначили ужгородських освітян й іншими нагородами. Так, нагрудний знак «Василь Сухомлинський» за плідну педагогічну діяльність, високі досягнення в навчанні та вихованні учнівської молоді отримали вчителька української мови та літератури Ужгородської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 імені Василя Гренджі-Донського Наталія Грицина та вчителька географії цієї ж школи Ярослава Косачевич.

Департамент праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради вчергове нагадує про розширення урядом переліку банків, через які можна отримувати монетизовану субсидію. Це може бути один із 38 уповноважених банків на здійснення соціальних виплат.

Пенсіонери, як і раніше, одержуватимуть монетизовану субсидію на рахунки, на які отримують пенсію.
Субсидіанти – не пенсіонери, що бажають отримувати монетизовану допомогу на оплату комунальних послуг у іншій банківській установі, – із відповідною заявою мають звернутися до департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради. Разом із заявою потрібно надати реквізити рахунку в уповноваженому банку, в якому є бажання одержувати субсидію готівкою.
Одержувачі субсидії, у яких відсутні рахунки в уповноважених банках, до надання інформації про платіжні реквізити отримуватимуть монетизовану субсидію через “Укрпошту” за адресою, вказаною при зверненні за субсидією.

26 питань, звернень громадян розглянули днями в Ужгородській міській раді на засіданні комісії з безпеки дорожнього руху та координації роботи автотранспорту.
Члени комісії рекомендували департаменту міського господарства звернути увагу на забезпечення біля закладів соціального спрямування місць для паркування транспорту осіб з інвалідністю.
На засіданні відмовили у встановленні обмежувачів руху на вулиці Іштвана Дендеші біля школи №13 – там встановили дорожні знаки «Пішохідний перехід» та «Діти». Не погодилися і з облаштуванням обмежувачів руху у дворі будинку № 55 на проспекті Свободи. А обмежувач руху – «лежачий поліцейський» у провулку Тараса Шевченка погодили встановити за умови, що це буде зроблено власним коштом тих, хто про це клопотав і за вимогами ДСТУ.
Члени комісії відмовили у продовженні автобусного маршруту №10 вулицею Горянською (дачі) через невідповідність вимогам безпеки дорожнього руху, у розширенні заїзного карману на автобусній зупинці «ФМК» на вулиці Шумній, не погодили заборону руху вантажівок вулицею Степана Руданського і запровадження одностороннього руху вулицею Юрія Гойди (від «Комінвестбанку» до вулиці Томаша Масарика). Не погодили на засіданні і облаштування паркувального місця для службового транспорту на площі Шандора Петефі, 18.
Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради доручили:
– зробити пішохідний перехід та встановити світлодіодні дорожні знаки «Пішохідний перехід» на перехресті вулиць Другетів – Олексія Маресьєва;
– нанести горизонтальну розмітку жовтого кольору на автобусній зупинці на вулиці Панаса Мирного;
– встановити дорожній знак «Автобусна зупинка» на майданчику для розвороту на вулиці Миколи Бобяка;
– перенести дорожній знак «Автобусна зупинка» на вулиці Льва Толстого від житлового будинку № 44 уперед на 20 метрів у напрямку транспортного кола на площі Богдана Хмельницького;
– провести обрізку дерев біля перехрестя вулиць Другетів – Шумної.
Відділу транспорту, державних закупівель та зв’язку спільно з департаментом міського господарства Ужгородської міської ради доручили створити робочу групу для обстеження дорожньої інфраструктури міста. Також на засіданні прийняли рішення розпочати процедуру відмови від обслуговування автобусних маршрутів, які виходять за межі території міста. Зокрема, № 1-«пл. Ш. Петефі – мкрн «Дравці» – с. Баранинці», № 12 – «пл. Ш. Петефі – с. Розівка», № 12 – «пл. Корятовича – с. Розівка», № 15 – «вул. П. Мирного – с. Оноківці».
Кілька питань перенесли для розгляду з виїздом на місце. Зокрема:
– облаштування автобусної зупинки на вулиці Капушанській біля Ужгородського вищого професійного училища торгівлі та технологій харчування;
– облаштування парковки на вулиці Олексія Бестужева-Рюміна, 5а;
– встановлення дублюючого світлофора на перехресті вулиць Марії Заньковецької та Олексія Бестужева-Рюміна;
– щодо заборони паркування на площі Жупанатській, 1 та вулиці Небесної Сотні;
– облаштування обмежувачів руху на вулиці Нововолодимирській;
– внесення змін в організацію дорожнього руху вулицями Цегольнянською, Миколи Гоголя, Дайбозькою та Підгірною.
Додатково члени комісії вивчать також облаштування електрозаправок в Ужгороді і встановлення обмежувачів руху на вулиці Олександра Можайського.
Ужгородцю, який клопотав про облаштування заїзду до власної земельної ділянки на вулиці Миколи Бобяка, 50, комісія рекомендувала розробити проект облаштування заїзду та погодити з головним архітектором міста.
На звернення щодо перевезення школярів, члени комісії поінформували: в Ужгороді «шкільний автобус» ні державною, ні місцевою програмою не передбачений.
Проти перекриття вулиці Коритнянської на час проведення заїзду байкерів у зв’язку із закриттям мотосезону-2019 комісія не заперечувала за умови погодження з усіма відповідними установами. Погодили також проведення осіннього ярмарку на вулиці Льва Толстого, на той час там зміниться організація дорожнього руху.

Прес-служба Ужгородської міської ради

На митному посту «Неветленфолу» працівники Закарпатської митниці ДФС припинили ввезення в Україну двох кабін оператора суднового навантажувача з неправдивими документами.

В’їжджаючи в Україну, як підставу для переміщення товару в митному режимі «імпорт» водій – громадянин України, подав документи, в яких зазначалось, що вартість кабін – 16 тис. доларів США, продавець – італійське підприємство, а покупець український суб’єкт господарювання – з м.Чорноморськ.

В ході проведення митного контролю у працівників митниці виникли сумніви щодо вартості імпортованого товару. Під час митного огляду вантажного транспортного засобу, який переміщував товар, зокрема в кабіні водія, митники виявили другий пакет документів, відповідно до яких вартість кабін – 37 800 євро.

Таким чином, посадова особа італійського підприємства подала  працівникам митниці документи, що містять неправдиві дані, а саме щодо вартості кабін оператора суднового навантажувача. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених частиною 1 статті 483 Митного кодексу України.

Наразі безпосередній предмет порушення митних правил – кабіни, вилучено митницею до рішення суду.

Закарпатська митниця ДФС

На митному посту «Вилок» Закарпатської митниці ДФС припинено ввезення на територію України медичного препарату, який містить діючі речовини, які віднесені до переліку наркотичних засобів та психотропних речовин і прекурсорів.

Громадянин Угорщини, який слідував в Україну, заїхав легковим автомобілем «BMW» із угорською реєстрацією.

В ході митного контролю транспортного засобу та речей громадянина,  працівники митниці виявили медичний препарат іноземного виробництва «Frontin», діюча речовина «alprazolam», в кількості 40 пігулок, не заявлений при усному опитуванні та не вказаний в митній декларації. Медпрепарат знаходився в ніші лівих передніх дверей. Доступ до нього нічим не ускладнювався.

Варто зазначити, що діюча речовина «alprazolam» віднесена до переліку наркотичних засобів та психотропних речовин і прекурсорів, обіг якої обмежено.

Таким чином, громадянин України не заявив митному органу точні відомості про переміщувані ним через митний кордон предмети, які підлягають обов’язковому декларуванню та обмежені до переміщення через митний кордон України.

Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених статтею 472 Митного кодексу України.

На підставі ст. 511 Митного кодексу України за протоколом про порушенням митних правил товари, що є безпосередніми предметами порушення митних правил вилучено.

Закарпатська митниця ДФС

Експерти Громадянської мережі ОПОРА cьогодні презентували результати шостого вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування. Нагадаємо, дослідження проводилося мережею організацій  впродовж червня-серпня 2019 року в усіх обласних центрах України, а також у містах Краматорськ і Сєвєродонецьк.

“Цього року не обійшлося без сюрпризів – вперше в рейтингу з’явився муніципалітет, який аналітики назвали повністю публічним. Івано-Франківська міська рада з показником Індексу 86,8% стала беззаперечним лідером у сфері політики публічності у 2018 році  і це стосується усіх суб’єктів владних повноважень – голови, виконавчих органів і депутатів”, – констатує координатор кампанії вимірювання Олександр Неберикут.

“До переліку аутсайдерів належать чотири міста: Полтава, Черкаси, Одеса і Запоріжжя. В Полтаві, муніципалітет якої на останньому місці в рейтингу, проблеми з належним управлінням були частково спричинені невиконанням протягом частини року своїх обов’язків міським головою Олександром Мамаєм, якого рада відправила у відставку у вересні 2018 року.  Однак на низький рівень публічності в Полтаві більшою мірою вплинуло недотримання усіма суб’єктами владних повноважень практик звітування, ніж політичний контекст”, – пояснює експерт.

Особливу увагу аналітики приділили аналізу прогресу міських рад у сфері публічності за роки, коли проводилося вимірювання. Так, в цілому за останні п’ять років усі муніципалітети в обласних центрах стали більш публічними, а середнє значення Індексу публічності для усіх міст зросло з 51% до 68% відсотків. “Якщо в 2014 році лише два міста (Івано-Франківськ і Суми) оцінювалися нами як такі, що демонструють задовільний рівень публічності, то в 2018 році таких міст нараховується аж дев’ятнадцять, а Івано-Франківськ першим увійшов до переліку публічних міст”, – розповідає Неберикут.

Усі ці роки лідери рейтингу лишаються незмінними, тоді як список аутсайдерів є менш визначеним. Івано-Франківськ, Київ, Луцьк і деякою мірою Вінниця демонструють найбільшу сталість у впровадженні принципів публічності, Полтава і Черкаси помітно програють конкуренцію іншим містам.

Довідково: Індекс публічності – це загальнонаціональна кампанія моніторингу прозорості, відкритості та підзвітності діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Об’єктом моніторингу є міські ради в обласних центрах України. У 2019 році вимірювання здійснювалося також у тимчасово перенесених обласних центрах Донецької та Луганської областей. Проект реалізовується уже шостий рік поспіль й має на меті оцінити, наскільки публічно приймаються рішення і втілюється в життя політика муніципалітетів, і яким є внесок основних суб’єктів місцевого самоврядування – міського голови, депутатів та виконавчих органів – в цей процес. Система показників Індексу публічності розроблена на основі положень українського законодавства та міжнародних стандартів у сфері публічності муніципальної влади. Результатом проведеної кампанії є публікація щорічного всеукраїнського дослідження – «Індекс публічності місцевого самоврядування 2018».

Впродовж червня-серпня 2019 року в усіх обласних центрах України, а також у містах Краматорськ і Сєвєродонецьк проводилося шосте вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування. Дослідження передбачало подання та опрацювання відповідей на інформаційні запити, аналіз контенту офіційних вебсайтів та друкованих видань муніципалітетів, моніторингові візити та безпосереднє спостереження за роботою органів та посадових осіб місцевого самоврядування, опрацювання місцевих нормативно-правових актів. Вимірювання здійснювала мережа партнерів, створена у 2013 році з ініціативи Громадянської мережі ОПОРА у Львові. Пропонуємо вашій увазі результати цьогорічного дослідження, а також аналіз змін, що мали місце у діяльності органів місцевого самоврядування впродовж 2013-2018 рр. Активна фаза моніторингу тривала у червні-серпні 2019 року і була націлена на аналіз стану виконання міськими головами, виконавчими органами та депутатами повноважень у сфері прозорості, відкритості та підзвітності протягом 2018 року.

Муніципалітет Івано-Франківська з показником Індексу 86,8% став беззаперечним лідером у сфері політики публічності у 2018 році. Це перше місто, яке за шість років вимірювання увійшло до категорії повністю публічних міст. Те саме стосується рівня публічності усіх суб’єктів владних повноважень Івано-Франківська – голови, виконавчих органів і депутатів.

Міській раді Івано-Франківська протягом кількох років вдається зберігати лідерські позиції в рейтингу, зокрема, завдяки забезпеченню зручного доступу громадян до адміністративних послуг, продовженню практики використання електронних сервісів, відсутності процедурних обмежень щодо доступу мешканців міста до засідань колегіальних органів міськради та систематичному впровадженню політики відкритих даних. Разом з тим залишаються недоліки, пов’язані з звітуванням депутатів та оприлюдненням текстів звітів.

До переліку аутсайдерів належать чотири міста: Полтава, Черкаси, Одеса і Запоріжжя. В Полтаві, муніципалітет якої на останньому місці в рейтингу (51,7%), проблеми з належним управлінням були частково спричинені невиконанням протягом частини року своїх обов’язків міським головою Олександром Мамаєм, якого рада відправила у відставку у вересні 2018 року.  Однак на низький рівень публічності в Полтаві більшою мірою вплинуло недотримання усіма суб’єктами владних повноважень практик звітування, ніж політичний контекст.

Проблеми з публічним звітуванням, а також оприлюдненням суспільно-корисної інформації зафіксовані і в муніципалітетах Запоріжжя та Одеси. Теж саме стосується Черкас, де окрім неналежного звітування відсутня політика роботи з відкритими даними та потребує кардинального оновлення веб-сайт. Потрібно відзначити, що навіть міста, які зайняли останні позиції в рейтингу, демонструють значний прогрес порівняно з попередніми роками (зокрема Одеса додала 9,7%, а Запоріжжя – 7%), однак програють конкуренцію іншим муніципалітетам, які змінюються значно швидше.

За останній рік найбільш явного прогресу (+19,24%, з 54% до 73,4%) досягла Житомирська міська рада. На це відчутно вплинуло прийняття Статуту територіальної громади, де закріплено процедури звітування посадових осіб і механізми громадської участі. А також оновлення веб-сайту муніципалітету, який став більш інформативним та функціональним.

В цілому за останні п’ять років усі муніципалітети в обласних центрах стали більш публічними, а середнє значення Індексу публічності для усіх міст зросло з 51% до 68% відсотків. Якщо в 2014 році лише два міста (Івано-Франківськ і Суми) оцінювалися нами як такі, що демонструють задовільний рівень публічності (всі решта були з низьким рівнем публічності), то в 2018 році таких міст нараховується аж дев’ятнадцять, а Івано-Франківськ першим увійшов до переліку публічних міст.

Усі ці роки лідери рейтингу лишаються незмінними, тоді як список аутсайдерів є менш визначеним. Івано-Франківськ, Київ, Луцьк і деякою мірою Вінниця демонструють найбільшу сталість у впровадженні принципів публічності, Полтава і Черкаси помітно програють конкуренцію іншим містам.

В розрізі окремих суб’єктів владних повноважень середній рівень публічності депутатів виріс значно більше, ніж показники міських голів і виконавчих органів. Особливо зміни стали помітними після зменшення кількості депутатів і суттєвого оновлення складу місцевих рад у 2015 році. З 15-ти міст, де депутатський корпус в 2014 році оцінювався нами як непублічний, в 2018 році таких не залишилося жодного.

Депутати Львівської міської ради за результатами останнього вимірювання Індексу публічності очолили рейтинг з показником 83,2%. Передусім це пояснюється позитивною динамікою у проведенні особистих прийомів і звітуванні депутатів перед виборцями, зокрема кількість депутатів Львівської міської ради, які почали оприлюднювати щорічні звіти про свою діяльність збільшилася більш ніж вдвічі (з 21 до 49).

Виконавчі органи найбільш публічні у Івано-Франківській (83,2%) і Луцькій (82,3%) міських радах. Серед міських голів очолили рейтинг Індексу публічності 2018 року мер Івано-Франківська Руслан Марцінків і очільник Житомира Сергій Сухомлин.

Загалом ключовими проблемами в аспекті публічності муніципалітетів залишаються практики звітування посадовців і депутатів на відкритих зустрічах перед мешканцями; доступ до засідань виконавчих комітетів; впровадження політики відкритих даних; документування та врахування результатів громадських слухань; оприлюднення інформації щодо комунального майна власності та земельних ресурсів муніципалітетів; використання системи “PROZORRO. Продажі” для реалізації чи оренди комунального майна. Натомість найкращою є ситуація із функціонуванням Центрів надання адміністративних послуг, забезпеченням доступу до публічної інформації, прийняттям Статутів територіальних громад, модернізацією веб-сайтів муніципалітетів, впровадження інструменту електронних петицій і громадського бюджету.

Довідково: Індекс публічності – це загальнонаціональна кампанія моніторингу прозорості, відкритості та підзвітності діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Об’єктом моніторингу є міські ради в обласних центрах України. У 2019 році вимірювання здійснювалося також у тимчасово перенесених обласних центрах Донецької та Луганської областей. Проект реалізовується уже шостий рік поспіль й має на меті оцінити, наскільки публічно приймаються рішення і втілюється в життя політика муніципалітетів, і яким є внесок основних суб’єктів місцевого самоврядування – міського голови, депутатів та виконавчих органів – в цей процес. Система показників Індексу публічності розроблена на основі положень українського законодавства та міжнародних стандартів у сфері публічності муніципальної влади. Результатом проведеної кампанії є публікація щорічного всеукраїнського дослідження – «Індекс публічності місцевого самоврядування 2018».

Ужгородський прес клуб