Це ідеальне виправдання для тих, кому постійно докоряють за надмірну повільність. Нічого страшного, що робота нагромаджується. Бути ледачим – це виграшна якість з точки зору еволюції, яка відтягує вимирання виду. Про це пише The Guardian, додаючи, що це, принаймні, одна з інтерпретацій висновків нещодавнього дослідження, присвяченому близько 300 видів молюсків, які жили і вимерли в Атлантичному океані впродовж останніх 5 мільйонів років. Вчені встановили, що високий темп метаболізму став визначальним фактором у зникненні виду. Морські равлики, слимаки, молюски і гребінці, які спалювали найбільше енергії у своєму повсякденному житті, частіше вимирали, ніж їхні менш енергійні родичі. Особливо, якщо вони жили у невеликих океанічних закутках. Хоча причини вимирання складні і можуть бути досить різноманітними, дослідження виявило новий зв’язок між рівнем споживання енергії у тварин для підтримки функціональності тканин їхніх тіл з тривалістю періоду, впродовж якого їхні види взагалі існували на землі. «Чим нижчий рівень метаболізму, тим більш вірогідно, що ваш вид виживе», – сказав професор екології і еволюційної біології Брюс Ліберман, який провів дослідження для Університету Канзасу. «Напевне, замість «виживає сильніший» кращою метафорою для історії життя було б «виживає найбільш ледачий». Ну, або хоча б найбільш в’ялий», – додав він.

Джерело: УНІАН

Існують дивовижні паралелі між соціальною поведінкою Homo sapiens і світом приматів. Як передає Бі-бі-сі, професор Джеймс Тіллі займається вивченням колективної поведінки приматів і вважає, що людині варто взяти на озброєння деякі принципи організації у шимпанзе.

1. Тримай друзів близько, а ворогів – ще ближче Політика у шимпанзе – це мережа змінних альянсів. Щоб вибитися в лідери, потрібно бути готовим відвернутися від друзів і розкрити обійми для ворогів. Багато союзів у шимпанзе тримаються на зручності, а не на дружбі.
2. Вибудовуючи альянси, віддавай перевагу слабким, а не сильним Шимпанзе як правило утворюють “мінімально виграшні коаліції”. Це означає, що швидше дві слабких тварини нападуть на сильну, ніж утвориться союз між слабким і сильним. У такій поведінці є сенс і для людей: якщо союз утворений з кимось слабким, розподіл сил буде для мене більш вигідним, ніж якщо я домовлюся про альянс з кимось сильним.
3. Добре, коли тебе бояться, але ще краще – коли люблять Ватажки зграї у шимпанзе можуть правити з позиції сили і вести себе жахливо, але такі лідери, як правило, не утримують свої позиції тривалий час. Щоб бути успішним ватажком, потрібно заручитися підтримкою себе і своїх соратників у інших членів зграї. Ключ до успіху – знайти вірну комбінацію сили і м’якості.
4. Добре, коли тебе люблять, але ще краще – коли можеш поділитися частуванням Найдовше зберігають лідерство ті, хто вміє зберігати ресурси і використовувати їх для завоювання підтримки. Відомий випадок, коли ватажок зграї правив нею 12 років, ділячись з родичами м’ясом, здобутим на полюванні.
5. Зовнішня загроза може обіцяти підтримку (якщо вона існує) При зіткненні з зовнішньою загрозою групи приматів об’єднуються і забувають про міжусобну боротьбу. Проте ж є не так багато свідчень того, що це правило працює і у людей. Як повідомляв УНІАН, раніше вчені з’ясували, що по розумовим здібностям ворони не поступаються мавпам.

Джерело: УНІАН

Українські дослідники Гарвардського університету, що оцифрували історичні мапи України, підтвердили штучне походження Голодомору 1932-1933 років. Як повідомляє «Голос Америки», сучасні цифрові технології дозволили науковцям встановити, що найважча ситуація в роки Голодомору склалась не на півдні країни, як вважає більшість істориків, а у центральних регіонах. «Ми не повірили своїм очам, коли зрозуміли, що найбільш суворий голод, найбільша кількість загиблих під час Голоду була на території сучасної Київської, Полтавської, Черкаської областей. Перед тим існувало уявлення, що більшість постраждали на півдні України. Бо південь був традиційний регіон, де через засухи і так далі голоди повторювалися, і це накладалось. Голод 1932-1933 року не накладається на ту саму карту, на яку накладаються інші голоди. Він був штучним», – зазначив директор Українського дослідницького Інституту в Гарварді, професор Сергій Плохій. Зазначається, що 5 років тому Плохій започаткував проект із Цифрової гуманістики «МАПА. Цифровий Атлас України». Так почалося оцифрування історичних карт України. Щоб залучити дослідників до роботи над проектом, Український Науковий Інститут ініціює стипендію для молодих науковців. Так до Гарварду потрапила демограф Наталія Левченко. Її завдання – проаналізувати кількість жертв Голодомору на рівні районів. «Ми провели таке дослідження для 391 району, які існували в межах тогочасного поділу України», – каже Левченко. «Попередні результати показують, що була складна динаміка між хлібозаготівлями і колективізацією на обласному та районному рівнях. І починати треба не з 1932-1933 року, а з 1930-1931 року, коли в 1931-му році були наз’язані підвищені хлібозаготівлі на ті області, які не відігравали ключової ролі у зборі зерна», – зазначила демограф. Крім того, аналіз загибелі населення за національною ознакою підтвердив: найбільших людських втрат унаслідок Голодомору зазнали саме українці. «Етнічна група українців має показники втрат щонайменше вдвічі вищі, ніж усі інші. Спочатку йдуть українці, потім поляки, потім росіяни, німці і євреї. Але українці йдуть набагато вище попереду усіх інших», – каже Левченко. Протягом 5 років проект «МАПА. Цифровий алас України» виріс до 6 розділів. Окрім Голодомору, в ньому є інтерактивні карти Революції Гідності, Генеалогії Київської Русі, Історичного Поділля в епоху Середньовіччя та Незалежності України.

Як повідомляв УНІАН, 9 червня на розгляд Палати представників Конгресу США було внесено проект резолюції про визнання Голодомору 1932-1933 рр. в Україні геноцидом українського народу. В документі зазначається, що події 1932-1933 рр. в Україні були спланованою акцією сталінського тоталітарного режиму, котра була спрямована проти українського народу і була геноцидом. Так, зокрема, до постановної частини документа включено визнання висновків Урядової комісії США щодо Голоду в Україні (від 22 квітня 1988 р.) про те, що «Сталін та його оточення вчинили у 1932-1933 рр. геноцид проти українців». Голодомор 1932—1933 років – масове та цілеспрямоване знищення українського народу, організоване радянським урядом через сплановану конфіскацію врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування. За оцінками істориків, жертвами Голодомору стали щонайменше 4 млн безпосередньо померлих осіб, а також понад 6 млн втрат ненародженими. Метою геноциду було придушення українського національно-визвольного руху та фізичне знищення частини українських селян.

Джерело: УНІАН

Естафету наукового туризму в Ужанському НПП продовжили австрійські колеги та науковці Ужгородського національного університету. Для ознайомлення з природними екосистемами Ужанського НПП науковці обрали маршрут с. Княгиня- гора Стінка – місце падіння метеориту Княгиня. Маршрут проходить україно-словацьким кордоном, де Ужанський НПП межує з національним парком Полоніни (Словачинна), та відкриває чудові краєвиди міжнародного біосферного резервату «Східні Карпати».

В українській частині хребта Стінка росте понад 150 видів судинних рослин, серед яких ряд рідкісних – аконіти противоядний та волотистий (Aconithum anthora , A.paniculatum ), язичок зелений (Coeloglossum viridis ), борідник Прейса (Jovibarba preissiana), жовтці карпатський та гірськолюбний (Ranunculus carpaticus , R.oreophylus), ломикамінь волотистий (Saxifraga paniculata), смілка сумнівна (Silene dubia), вероніка австрійська (Veronica austriaca ssp.dentata) та ін.

Хребет Стінка цікавий у спелеологічному плані. На південному схилі Стінки знаходиться печера із сприятливими біотопами для збереження популяцій різних видів кажанів.

Гості також відвідали Діда Дуба та Дуба Чемпіона в селі Стужиця, ознайомились з повсякденним побутом місцевих громад та відвідали дерев’яні церкви на території парку.

Джерело: http://trubyna.org.ua/