Астрономи з Ягеллонського університету в Кракові зафіксували ритмічні коливання в гамма-випромінюванні блазара Markarian 501 (Mrk 501), який розташовується на відстані 456 млн світлових років від Землі. Як повідомляє dt.ua з посиланням на Phys.org точна причина цього явища поки не зрозуміла. Блазари є активними ядрами галактик з релятивістськими струменями, які направлені в бік спостерігача. Вони є особливим різновидом квазарів, в центрі яких розташовується надмасивна чорна діра. Markarian 501 відноситься до лацертидів – потужних джерел електромагнітного випромінювання, які випромінюють радіацію у всіх діапазонах спектру. У ході дослідження вчені проаналізували дані, які були отримані в ході спостережень Mrk 501 з допомогою орбітальної обсерваторії Fermi Gamma-ray Space Telescope в період з серпня 2008 року по червень 2018 року. Вони виявили виразні квазіперіодичні коливання, що повторюються приблизно кожні 332 дні. Однак при цьому зміни в інтенсивності гамма-променів слабшали протягом останніх років. На думку дослідників, можливою причиною цього явища може бути присутність в блазарі подвійної надмасивної чорної діри. Раніше повідомлялося про те, що вчені розробили “план втечі” інформації з чорної діри, який би не порушував всіх законів класичної та квантової фізики, і розповіли про те, як подібний експеримент можна було б провести на практиці. Для нього буде потрібен астронавт, який буде знаходитися у “горизонті подій”, електрон, який він буде тримати в руках, та інформація про напрямок руху (спін) чорної діри. Вимірявши спін чорної діри і те, якими властивостями володіють частинки світла, породжувані випромінюванням Хокінга, астронавт “відпускає” електрон за горизонт подій.

Джерело: УНІАН

Відомо, що собаки – найкращі друзі людей. Вони здобули цей особливий статус через здатність розпізнавати людські емоції і навіть реагувати на вирази обличчя. Але як щодо інших тварин? Чи здатність розуміти значення людських виразів обличь – навик, який здобули лише собаки і коти? Чи можуть, скажімо, коні чи кози зрозуміти, що відчувають люди? Як пише Newsweek, вчений Алан МакЕлліготт провів простий експеримент на козах, які живуть у притулку для кіз Buttercups у Великій Британії, щоб з’ясувати це. Його команда, розмістила дві фотогравії одного і того ж людського обличчя. На одній з них була розлючена гримаса, а на іншій – усмішка. Козам показували фото різних облич, але з цими двома виразами. МакЕлліготт зафіксував, що кози умисне уникали розлючених обличь і обирали усміхнені. За його словами, тварини “насправді зупинялися і оцінювали ситуацію”. Найчастіше це вібувалося тоді, коли фото з усмішкою було розміщене праворуч. Вчені вважають, що це може бути індикатором того, що позитивні емоції опрацьовуються правою півкулею мозку кози. “Ми знали, що кози дуже чутливі до мови тіла людей, але ми не знали, як вони реагують на різні людські емоції, такі як лють чи радість”, – сказав Крістіан Наврот, який працював над дослідженням в Університеті королеви Мері в Лондоні. “Тепер ми вперше бачимо, що кози не лише відрізняють ці вирази обличь, але й також віддають перевагу взаємодії з радісними”, – додав він. МакЕлліготт визнає, що здивований результатом і реакцією кіз на експеримент. “Я думав, кози можуть проігнорувати фотографії чи може навіть спробувати їх пожувати”, – сказав він.

Джерело: УНІАН

Літня школа з програмування в Хусті традиційно завершилася Кубком із програмування. Географія призерів вкотре засвідчила, що на таланти багате все Закарпаття.

У Хусті були створені умови, за яких учасники школи, не відволікаючись, могли за підтримки фахівців активно рости у програмуванні. Кожен день починався з лекції, яка могла тривати від 1 до 2 годин – залежно від теми. Далі йшли змагальні задачі, на яких учасники мали змогу закріпити на практиці отримані знання. Після обіду – розбір задач та дорозв’язання, завершувалася робота о 17.30. Тобто практично впродовж цілого дня школярі фокусували свою увагу школярів на опануванні одного з найбільш популярних у наш час ремесла.

Сам же Кубок Хуста з програмування проходив, як і заняття, окремо в 1 та 2 лігах. Підбір задач, який зробили організатори, включав пройдену тематику. У 1 лізі було запропоновано 6 задач, а в другій – 8 (з ними можна ознайомитися тут: ліга 1, ліга 2).

Переможцем Кубку Хуста з програмування в 1 лізі став призер IV етапу Всеукраїнської олімпіади – учень 10-го класу Хустської гімназії-інтернату Дмитро Майор. Друге місце посів учень 10-го класу Ужгородської ЗОШ №12 Олександр Стегура, а третє –  виборов ще один вихованець учителя-методиста Хустської гімназії-інтернату Миколи Дроня – Володимир Зварун.

У 2 лізі перемогла учениця 9-го класу Хустської гімназії-інтернату Аніта Пинзеш, яка довела всім, що й дівчата можуть вправно розв’язувати задачі, і навіть краще за хлопців   Друге місце виборов учень 8-го класу Хустської ЗОШ №1 Володимир Баняс, а третє – учень 7-го класу Виноградівської ЗОШ №8 Максим Лоя.

Призери Кубку Хуста з програмування отримали, крім медалей і грамот, грошові нагороди та цінні призи. Іще раз відзначимо підтримку олімпіадного руху з боку ІТ-компаній Bitfury та Ring Ukraine.

Також приємно, що найкращі учні активно цікавляться ІТ-спеціальностями Ужгородського університету і, зокрема, щороку випускники Хустської гімназії-інтернату вступають на спеціальність 122 – Комп’ютерні науки в УжНУ.

Джерело: Медіацентр УжНУ

Біологи з Сегедського університету (Угорщина) та Інституту Аллена (США) виявили в корі головного мозку людини новий тип інтернейронів. Вчені назвали їх “клітинами шипшини” (rosehip cells). Робота опублікована в журналі Nature Neuroscience. Як передає Naked Science, дослідники вивчали кору великих півкуль двох чоловіків, які перед смертю пожертвували тіло науці. Здійснивши секвенування РНК, вони визначили новий тип інтернейронів, в роботі яких бере участь гамма-аміномасляна кислота (ГАМК) — найважливіший гальмівний нейромедіатор центральної нервової системи. Незвичайна особливість нових нейронів полягає у їхній формі. Аксони клітин шипшини закручуються на зразок троянди, що обсипалася. Вчені помітили, що відкриті інтернейрони зв’язуються переважно тільки з одним типом клітин — пірамідальними нейронами. Пірамідальні нейрони — збудливі клітини в мозку ссавців, які в переважній кількості знаходяться в кортикальних структурах. Один із лідерів дослідження Габор Тамас (Gábor Tamás) пояснив, яку роль у взаємодії відіграють клітини нового типу: «Якщо думати про гальмівні нейрони як про гальма в автомобілі, то нейрони шипшини будуть такими гальмами, які зупиняють машину тільки в певному місці, наприклад, біля продуктового магазину. Простіше кажучи, цей певний тип клітин здатний гальмувати там, де інші не можуть». При цьому Габор Тамас зазначив, що такі нейрони виявили поки що тільки у людини; їх відрізняє певний «генний підпис». У гризунів подібних структур не зустрічали. За словами біологів, ще рано говорити про те, чи характерні вони виключно для людини; ці нейрони можуть виявитися й у приматів. У майбутньому вчені планують вивчити кору мозку людей, що страждали психоневрологічними захворюваннями. Таке дослідження допомогло б зрозуміти, наскільки достовірно моделювання цих розладів на прикладі мишей.

Джерело: УНІАН

Дослідники з австралійського Інституту медичних досліджень Гарван виявили структуру в імунній системі, яка «пам’ятає» всі попередні інфекції і вакцинації. Вона наповнена імунними клітинами різних видів, які реагують на патогени, з якими зіштовхнулося людське тіло. Як пише Newsweek, «мікроорган» розміщений з зовнішнього боку лімфатичних залоз, щоб виявляти інфекції якомога раніше. Його вдалося виявити за допомогою передової технології під назвою «3D-мікроскопія», за допомогою якої вчені «фільмували» імунну систему в дії у тілі живих тварин. «Це дозволило нам створити тривимірні знімки у реальному часі, скануючи «шари» лімфатичних вузлів у живих тварин, а також проводячи електронну томографію і сотень пацієнтів», – пояснив автор дослідження Трі Фан. «Відтворюючи шари у вигляді тривимірного зображення і спостерігаючи за рухом клітин і тим, як вони взаємодіють одна з одною, ми змогли чітко виявити цю нову структуру», – пояснив він. Виявлений новий «мікроорган» тонкий, плоский і дає про себе знати лише тоді, коли тварини мають справу з інфекцією, з якою тіло ніколи не зіштовхувалося. Виявлену структуру в імунній системі назвали «субкапсулярним проліферативним центром». Його вдалося виявити як у мишей, так і у людей.

Джерело: УНІАН