RADIO7

#добреналаштоване

Відійшла у вічність фундаторка Лабораторії космічних досліджень УжНУ

28 лютого, на 82-му році життя відійшла у вічність фундатор Лабораторії космічних досліджень УжНУ, доцент кафедри оптики Швалагін Ірина Василівна. 

Народилася Ірина Василівна 23 квітня 1937 року в с. Кольчино Мукачівського району в селянській сім’ї. Після закінчення середньої школи в 1955 році поступила на фізико-математичний факультет Ужгородського державного університету, який успішно закінчила в 1960 році. На третьому курсі вона увійшла в групу студентів, яку організувала тодішній викладач окремих курсів з загальної фізики Мотря Василівна Братійчук, для спостережень швидкорухомих космічних об’єктів. Саме ця група студентів 6-го жовтня 1957 року вперше в історії радянської космонавтики проклала на картах зоряного неба трасу І-го штучного супутника Землі. Серед них була і Швалагін  Ірина. Всі учасники цих історичних подій були згодом відмічені пам’ятними відзнаками Астрономічної Ради АН СРСР.

З цих днів все творче життя Ірини Василівни було пов’язане з зародженням і розквітом Лабораторії космічних досліджень. Перша аспірантка М.В. Братійчук стала, для неї, основною помічницею як в науковій роботі, так і у викладанні загальних та спеціальних курсів з астрономії і астрофізики. Основний напрямок її наукових досліджень фізичні процеси у верхній зеленій атмосфері, які впливають на точність визначення положень швидкорухомих космічних об’єктів.

Після захисту кандидатської дисертації в 1969 році отримала вчену ступінь кандидата фізико-математичних наук і стала доцентом кафедри оптики і спектроскопії фізичного факультету УжДУ. Свої знання вона залюбки передавала своїм студентам і аспірантам. Великою гордістю для Ірини Василівни були успіхи її аспірантів  – Мотрунича Івана Івановича, старшого наукового співробітника Лабораторії космічних досліджень ДВНЗ „Ужгородський національний університет”, кандидата фізико-математичних  наук,  доктора технічних наук  Каблак Наталії Іванівни та студента-дипломника, нині першого віце-президента Російської Академії наук, академіка Балеги Юрія Юрійовича.

Хвороби, які її переслідували, змусили  залишити наукову і педагогічну  роботу в УжДУ і залишитися тільки  на посаді заступника директора по науковій роботі в Ужгородській загальноосвітній спеціалізованій школі-інтернат з поглибленим вивченням окремих предметів Закарпатської обласної ради, де Ірина Василівна поспіль пропрацювала понад 10 років, поки дозволяло здоров’я. Працюючи в школі-інтернаті, вона не поривала зв’язки з колективом Лабораторії космічних досліджень, радіючи його успіхам і переживаючи за невдачі.

Люблячі діти і онуки постійно були поруч з Іриною Василівною і до останніх днів життя, її не полишали учні і колеги.

Світла їй пам’ять.

Колеги-фізики та вдячні учні. Похорони відбудуться 01.03.2019 р. о 15 годині з церкви, розміщеної на території СШ №5 (Київська набережна).

На Землі можуть зникнути хмари, що захищають планету від перегрівання

Вже в найближчі 100 років Земля може залишитися без шарувато-купчастих хмар, що захищають нашу планету від перегрівання. Якщо це станеться, кліматична катастрофа неминуча, і її наслідки виявляться набагато страшнішими і масштабнішими, ніж найпесимістичніші прогнози. Такі висновки дослідження опубліковані в журналі Nature Geoscience, передає Бі-бі-сі. Група вчених з Каліфорнійського технологічного інституту попереджає: зростання концентрації вуглекислого газу в атмосфері загрожує зникненням хмарного шару, що закриває від сонячного світла значну частину Світового океану. Коли концентрація CO2 перевищить певний показник (близько 1200 ppm), настане переломний момент, точка неповернення – і хмари почнуть незворотно руйнуватися, що призведе до різкого потепління океану. Математичне моделювання показує, що в результаті середні температури по всій земній кулі зростуть приблизно на 8 градусів (на додаток до вже передбаченого глобального потепління на 2-4 градуси від парникового ефекту). А це загрожує не тільки потужними природними катаклізмами, але і масовим вимиранням тварин і рослин. Близько 55 млн років тому в історії Землі вже був такий період. Тоді наша планета нагрілася так, що в арктичних водах плавали крокодили, а більшість примітивних ссавців просто вимерла. Наукову роботу каліфорнійців прокоментував професор Массачусетського технологічного інституту, провідний експерт з фізики атмосфери Керрі Емануель, назвавши описані в дослідженні лякаючі перспективи досить правдоподібними. Інші вчені зазначають, що висновки дослідження дещо спекулятивні, а момент настання точки неповернення – зникнення хмарного шару – залежить від кількох більш складних факторів. Передбачений переломний момент – 1200 ppm – це майже втричі більше, ніж нинішня концентрація CO2 в атмосфері. Тому, на перший погляд, може здатися, що вчені даремно здіймають паніку. Проте досить поглянути на будь-який графік зростання рівня вуглекислого газу, щоб переконатися – загроза більш ніж реальна. З 1955 року його концентрація вже зросла приблизно на третину, і при збереженні нинішнього тренду точка неповернення легко може бути пройдена протягом найближчого століття. Наслідки такого зростання досить легко передбачити, оскільки за свою історію наша планета вже переживала подібний період – геологам він відомий як палеоцен-еоценовий термічний максимум. Чим тоді був викликаний різкий стрибок рівня СО2 в атмосфері, вчені гадають досі, проте абсолютно точно відомо, до чого це призвело. Області Світового океану в районі екватора нагрілися до рівня джакузі. Крижана шапка Антарктиди, схоже, повністю розтанула. Рівень океану піднявся на кілька метрів, затопивши величезні прибережні території. Тварини на континентах, в тому числі мавпи, коні і більшість копитних, почали активно мігрувати на північ – не тільки рятуючись від нестерпної спеки, але і в пошуках нових джерел їжі, оскільки палюче сонце випалило значну частину тропічної рослинності. Багато великих ссавців вимерли – а ті, що вижили, через нестачу їжі стали зменшуватися у розмірах. По всій планеті бушували урагани та інші природні катаклізми: геологічні дані вказують на тривалі посухи, які змінювалися раптовими масштабними повенями. Втім, вчені відзначають, що повторення еоцену досить легко уникнути, якщо дотримуватися умов Паризької угоди з клімату і утримувати зростання глобальних температур на рівні 1,5-2 градусів. Крім того, навіть автори наукової статті згодні з тим, що описаний ними катастрофічний сценарій навряд чи здійсниться на практиці, оскільки так чи інакше людству доведеться знайти спосіб обмежити викиди в атмосферу вуглекислого газу. “Я сподіваюся, що технологічний прогрес буде достатнім, щоб ми уникли такого розвитку подій, – говорить провідний автор роботи Тапіо Шнайдер. – Проте не можна сказати, що цей сценарій знаходиться за рамками можливого”.
Джерело: https://www.unian.ua/ecology/ecologyclimate/10461627-na-zemli-mozhut-zniknuti-hmari-shcho-zahishchayut-planetu-vid-peregrivannya-vcheni.html

В Ужгороді кожен школяр може навчитися програмувати та складати роботів

 

Програмувати та складати роботів навчають на гуртку «Робототехніка» в ужгородській школі № 3.  Зокрема учасники гуртка Ельдар та Павло, які вже його відвідують протягом року,  розповіли про свої пристрої, робота та змію.

Керівниця гуртка Аліса Кочемба розповідає, щоб зібрати одного робота, учням потрібно 3-4 заняття. На занятті діти працюють групами або самочтійно.

Заняття в гуртку робототехніки, в ужгородській школі №3, проводять другий рік поспіль. Спочатку цей гурток вели викладачі Остравського технічного університету з Чехії. А влітку випускниця фізичного факультету УжНу, Аліся Кочемба, пройшла там стажування, і наразі проводить заняття сама.

  На сьогоднішній день, гурток робототехніки відвідує 70 учнів. Заняття безкоштовні, та відбуваються 5 разів на тиждень. Відвідувати їх можуть діти від 3 до 11 класу.

http://uzhgorod.net.ua/news/136080

 

Занадто довгий робочий тиждень викликає депресію у жінок

Вчені з Університетського коледжу Лондона і Університету Королеви Марії провели спільне дослідження і виявили негативний ефект, який чинить на жінок довгий робочий тиждень. За даними дослідників 55-годинний робочий тиждень може довести жінку до депресії, у той час як негативного ефекту на душевне здоров’я чоловіків така тривала робота без вихідних днів не завдає, передає Бі-бі-сі з посиланням на Daily Telegraph. Вчені досліджували вибірку більш ніж 20 тис. дорослих, що працюють 55 і більше годин без вихідних. Дослідники говорять, що в цілому працюючі жінки більш схильні до депресивних станів, ніж чоловіки.

 

Джерело: https://www.unian.ua/health/worldnews/10460013-zanadto-dovgiy-robochiy-tizhden-viklikaye-depresiyu-u-zhinok.html

Microsoft показала нову версію окулярів змішаної реальності

Компанія Microsoft представила другу версію прототипу окулярів змішаної реальності HoloLens на Всесвітній виставці мобільних технологій в Барселоні.  Вперше HoloLens показали в 2015 році. З тих пір у продукту Microsoft з’явився конкурент в особі Magic Leap, передає naked-science.ru. Зараз американська корпорація намагається обігнати суперника. Друга інкарнація окулярів легша, технологічніша і, за завіреннями виробників, набагато зручніша у використанні. У HoloLens 2 творці почали позбавлятися від одного з головних недоліків продукту – обмеженого кута огляду. Журналісти і багато покупців першої версії окулярів скаржилися, що ефект доповненої реальності зберігався, тільки якщо дивитися прямо на об’єкт, але з поворотом голови або відведенням очей магія пропадала. HoloLens 2 має поле зору, яке вдвічі перевищує попереднє. Представники Microsoft порівнюють цей стрибок з переходом роздільної здатності від 720p до 2K. У той же час HoloLens – не тільки платформа, але і програмне забезпечення. Раніше виробник адаптував до окулярів Windows і створив спеціальну систему жестів (tap air) для управління об’єктами. Зараз у Microsoft стверджують, що додали маніпуляціям «інстинктивну взаємодію». Це означає, що контролювати предмети змішаної реальності стало набагато зручніше. Наприклад, щоб збільшити об’єкт, достатньо затиснути його краї кулаками і розсунути руки, а будь-які кнопки тепер працюють як звичайні: користувач може тицьнути в них пальцем, двома або всією долонею – і система зрозуміє цей рух. Під час презентації співробітники компанії показали, що таким чином можна навіть грати на віртуальному піаніно двома руками. До того ж пристрій відстежує рух очей, що дозволяє адаптуватися до того, куди дивиться користувач.

Однак Microsoft підкреслює, що HoloLens 2 аж ніяк не націлені на споживчий ринок, незважаючи на те, що для першої версії створювалися невеликі гри. В першу чергу окуляри знадобляться працівникам різних сфер, наприклад лікарям, інженерам або архітекторам. У компанії створили комплекс сервісів змішаної реальності, який назвали Azure. Він допоможе підприємцям створювати кросплатформенні, корпоративні додатки змішаної реальності. У нього входить хмара, яа дозволить не спрощувати 3D-моделі змішаної реальності для будь-яких платформ. Вже зараз окуляри HoloLens 2 доступні для попереднього замовлення. Вони коштують $3500, а ближче до кінця року мають надійти в продаж у США, Японії, Китаї, Німеччині, Канаді, Великобританії, Ірландії, Франції, Австралії та Новій Зеландії.

 

Джерело: https://www.unian.ua/science/10459005-microsoft-pokazala-novu-versiyu-okulyariv-zmishanoji-realnosti-foto-video.html

 

Виявлено нову небезпеку солі

Німецькі вчені з’ясували, що відкладення кухонної солі в організмі людини сприяє розвитку алергічних реакцій. Надмірне вживання солі, зокрема, підвищує ризик розвитку атопічного дерматиту, йдеться у прес-релізі на MedicalXpress. Так, дослідники проаналізували зразки шкіри пацієнтів з атопічним дерматитом — хронічним алергічним захворюванням. Виявилося, що рівень натрію на уражених ділянках шкіри виявився в 30 разів вищим від норми. У ході наукової роботи з’ясувалося, що “сполучною ланкою” між кухонною сіллю та алергією можуть бути Th2-клітини — хлорид натрію змушує їх виробляти підвищену кількість білків інтерлейкіну-4, що, у свою чергу, може призводити до алергічних реакцій. Раніше вчені знайшли зв’язок між споживанням солі та ризиком інсульту й деменції.

Джерело: https://www.unian.ua/health/worldnews/10458768-viyavleno-novu-nebezpeku-soli.html

NASA готує нове дослідження Всесвіту і мільйонів галактик в ньому

У NASA затвердили нову місію дослідження небес, вході якої будуть досліджуватися витоки Всесвіту і галактик, які в ньому містяться. Крім того, вчені хочуть виявити воду в планетарних системах. Як повідомляє The Guardian, широкомасштабна місія отримала назву SPHEREx (спектрофотометричне дослідження історії всесвіту, епохи реіонізації і пошуків криги). В її рамках небосхил буде оцінений у 96 світлових спектрах: від оптичних до інфрачервоних. Вчені збираються провести численні спостереження, роблячи знімки всього неба кожні півроку і збираючи дані про більш ніж 300 мільйонів галактик. Розміщення цих галактик повинно викрити поведінку Всесвіту у моменти після Великого вибуху. SPHEREx також буде збирати дані про більш ніж 100 мільйонів зірок у нашому Чумацькому шляху. Це дозволить астрономам виявити сліди води і органічних молекул навколо зірок.

 

Джерело: https://www.unian.ua/science/10457118-nasa-gotuye-nove-doslidzhennya-vsesvitu-i-milyoniv-galaktik-v-nomu.html

Юна львів’янка створила пристрій, що перекладає цифровий текст шрифтом Брайля

Львів’янка Софія Петришин у 16 років розробила пристрій, який допоможе змінити життя людей на краще. Вона придумала пристрій, який перетворює цифровий текст шрифтом Брайля. Її винахід допоможе людям з вадами зору бути більш поінформованими та легше соціалізуватися.

Дівчина з малих літ цікавиться програмуванням. Сприяла цьому і родина Софії. Її тато – програміст, мама – математик. Тому у захоплені доньки нічого дивного не було.

Ще у школі, роздумуючи над ідеєю, яка була б корисною для людства, Софія спершу хотіла створити перекладач для людей із вадами мовлення. Та згодом, коли у самої виникли певні проблеми із зором, зосередилася на приладі для незрячих.

Геніальний винахід

Дівчина розробила прилад, який через USB прилад можна під’єднати до комп’ютера, а можна – до звичайної розетки, щоб, наприклад, зчитати текст з карти пам’яті. Користувач обирає потрібний файл, і система перекладає його шрифтом Брайля – робить текст “відчутним” на дотик. Таким чином не треба буде друкувати книг шрифтом Брайля, що вимагає, зазвичай, великих витрат грошей і паперу.

Її винахід, вірить Софія, допоможе людям з вадами зору бути більш поінформованими, знайомитися з новинками літератури, а у перспективі – самостійно користуватися банкоматом.

Завдяки цьому винаходу Софія Петришин представляла Україну на міжнародній Олімпіаді геніїв у США, де вона здобула бронзову нагороду. В Україні ж дівчина перемогла на Всеукраїнському науково-технічному конкурсі Intel Техно.

Поки ж винахід Софії Петришин потребує вдосконалення. Однак дівчина на цьому і не планує зупинятися.

https://24tv.ua/yuna_lvivyanka_stvorila_pristriy_shho_perekladaye_tsifroviy_tekst_shriftom_braylya_n1111796

Вчені пояснили, чому людству час припинити шукати інопланетян

Німецькі вчені доктор Міхаель Шетше і доктор Андреас Антон з Університету Фрайбурга застерігають, що людям пора відмовитися від пошуку контактів з інопланетними розумними цивілізаціями. На їхню думку, чим більші космічні успіхи землян, тим перед більшим ризиком вони постають, пише Daily Star. На думку Шетше, особливо ризиковано було б знайти якийсь інопланетний артефакт під час однієї з експедицій. «На пустельних об’єктах без атмосфери все одно можна знайти неушкоджені артефакти навіть після сотень тисяч чи мільйонів років. Це можуть бути космічні уламки від інопланетного зонда на місяці чи в кільці астероїдів. Уявіть, якщо артефакт все ще буде функціональним. Можливо це якесь потужне обладнання, призначене для роботи лише в космосі. Звісно ж люди захочуть дослідити предмет. Тому вони можуть вирішити привезти його на Землю, експериментувати з ним, активувати його через допитливість. А потім це позаземне обладнання спалить, наприклад, верть планети», – пояснив Шатше. На його думку, виявлення таких артефактів може бути дестабілізуючим фактором. Оскільки будь-яка країна на планеті захотіла б отримати в розпорядження позаземні технології. Тож космічна знахідка може дати поштовх початку війн на Землі. Крім того, вчений застеріг від конфліктів з більш розвиненими позаземними цивілізаціями. Тому що це буде все одно, що сутичка «Годзили з Бембі і роль останнього відведена людству». «Це буде повне винищення, якщо такий конфлікт з більш розвиненою цивілізацією почнеться», – сказав Шатше.

Джерело: https://www.unian.ua/science/10455618-vcheni-poyasnili-chomu-lyudstvu-chas-pripiniti-shukati-inoplanetyan.html

ЗАВДЯКИ ВИНАХОДУ УЖГОРОДСЬКОГО ВЧЕНОГО МОЖНА ОРГАНІЗУВАТИ ЖИТТЯ НАВІТЬ НА МАРСІ

  В Ужгородському прес-клубі відбулося засідання, головною темою якого стало відкриття ужгородського професора Василя Гомоная, що дозволяє з відходів виробляти органіку (продукти). Наукове відкриття ужгородський науковець здійснив спільно із французькими колегами. Винахід опубліковано в американському виданні.

Детальніше про роботу та досягнення розповів сам науковець Василь Гомонай, професор УжНУ, доктор хім.н.  Процес окислення метану на фосфатних каталізаторах науковець досліджував ще у 60-70 роках та розробляв модель на тодішній техніці. Було отримано велику кількість даних, але оскільки вони оброблялися на старих машинах, це не дозволило систематизувати інформацію. Майже через 50 років завдяки співпраці з французами, ужгородський професор вивів закономірність, зроблено теоретичну модель, яка дозволяє розраховувати каталізатори під будь-які задачі. Вони спільно по-новому обрахували всі дані і зробили наукове відкриття, яке дозволяє робити з відходів продукти для подальшого використання, оминаючи дуже багато стадій. З вуглекислого газу можна отримувати органіку. По друге, ужгородський професор дослідив, як можна вуглекислий газ перетворювати на їжу. Таке ноу-хау може стати у нагоді навіть при подорожах на Марс, коли бракує їжі, кажуть науковці.  Наприклад, за допомогою цих теоретичних знань можна значно здешевити каталізатори для автомобілів, в яких зараз використовуються дорогоцінні метали. Також дана технологія може бути цікавою для життєзабезпечення тривалого перебування в замкнутих просторах, наприклад, для міжпланетних перельотів. Вона дозволить отримувати поживні речовини (цукор, глюкозу) напрямку з відходів продуктів життєдіяльності.

За словами Василя Гомоная, дані були маловідомі за межами України, зараз завдяки співпраці з французами, вони стали загальнолюдським надбанням. Ще у 90-ті роки дані обробляли японські науковці. Як зауважив вчений, теорію неможливо запатентувати, відкриття буде використовуватися в окремих технологіях.

Науковець розповів, про свої досягнення і деякі цікаві біографічні моменти, які стали поштовхом до відкритті у науці. «Я закінчив школу та захоплювався фізикою, мене прийняли в Одеський інститут радіозв’язку. Нехотячи я  пішов на хімфах, хоча він мені не дуже подобався. Зрештою подолав я хімічний факультет, довго вирішував куди піти. Мене запросили на кафедру ядерної фізики і я почав діяльність свою з ядерної фізики. На третій рік у мене вже була кандидатська дисертація, я займався практичними розрахунками. Але там я розсварився, все кинув і пішов на хімфак. Два роки я витратив на хімічні експерименти: вивчав вплив електричного поля, як буде мінятися склад продуктів при окисленні метану. Майже два роки знімав діаграми, ніякого впливу не виявив і мене запропонували виключити з аспірантури. Я не спав ніч, пішов на другий день розібрав свою установку, включив і раптом з’явився формальдегід. Я так зацікавився, що забув виключити все.  Виявилося ту платину каталізатор окислював до вуглекислого газу і води і відкрився кварц. На кварці я отримав десь 70% формальдегіду. Пішли роботи, почали займатися окисленням метану формальдегідом. Я написав кандидатську і одержав на багатьох каталізаторах вихід формальдегіду, які у світі ніхто не мав. Захистив кандидатську по формальдегідах, став робити заводську установку, у Сєверодонецьку зробили каталізатор. 200 балонів метану привезли з-під Львова, у ботанічному саду зробив лабораторію і почав працювати на цій установці, представив докторську. Заводи не хотіли запроваджувати новації.  Я продовжував працювати, виїхав закордон, але ідея мене не полишала. На всі каталізатори маю авторські свідоцтва. Ми ретельно працювали над цією проблемою як створити замкнутий цикл по їжі. І нам це вдалося. У 90-их роках ми провели експерименти в Інституті медикобіологічних проблем. Публікувався в різних журналах, сприймалися добре».

Професор вирішив відправити результати своїх багаторічних досліджень у науковий журнал Catalysis, який співпрацює з видатними вченими. Із Сорбонни ужгородський науковець отримав опонента і запрошення до співпраці. Французи перевірили дані професора за допомогою рентгенівського аналізу. «Фактично щомісяця ми спілкувалися по інтернету упродовж двох років», – коментує Василь Гомонай. До досліджень, каже професор, залучав чергових на факультеті, бо лаборантів не має. Статтю опублікували у вересні минулого року, 350 примірників журналу замовили різні країни світу, широкому загалу матеріали поки що недоступні.

Василь Гомонай також продемонстрував кілька десятків підручників, за якими навчаються студенти по всій Україні. Це і «Фізична хімія», «Фізична і колоїдна хімія», «Медична хімія» та інші.

Джерело: Ужгородський прес-клуб

Вчені знайшли ліки від раку в ДНК акули

Як виявилося, морські велетні здатні відновлювати своє ДНК, уникаючи раку. Перша мапа ДНК великої білої акули виявила «мутації», які захищають гігантську морську істоту від раку й інших хвороб. Вчені сподіваються, що подальші дослідження допоможуть знайти спосіб, як можна використати відкриття для лікування смертельних і пов’язаних зі старінням недугів у людей. В ході еволюції у великої білої акули розвинулася здатність відновлювати свою ДНК, на що не спроможне людське тіло. Про це пише BBC, додаючи, що дослідження проводить команда вчених з центру вивчення акул Університету Nova Southern у Флориді. Читайте також Динозаври могли страждати від раку Нестабільність генів робить людство таким уразливим до пов’язаних зі старінням хвороб, таких як рак. Оскільки акули існують вже дуже довго і займають позицію на вершині харчового ланцюга, вони еволюціонували. Їхнє ДНК здатне самовідновлюватися і виявляє більшу стійкість до ушкоджень. «Нестабільність генома – це дуже важлива проблема у випадку багатьох серйозних людських захворювань», – сказав співголова дослідження доктор Махмуд Шівджі. «Тепер ми виявили, що природа сама розробила розумні стратегії для підтримки стабільності генома у таких великих акул, які живуть досить довго», – пояснив він.  А також знайти спосіб використати виявлену інформацію для лікування людей. Великі білі акули живуть у світовому океані щонайменше 16 мільйонів років. Вони можуть сягати шести метрів завдовжки і важити до трьох тон.

https://www.unian.ua/science/10452441-vcheni-znayshli-liki-vid-raku-v-dnk-akuli.html

В Австралії робота навчили знаходити бур’яни та поливати їх гербіцидами

Від центральної частини робота відходять чотири металевих елементи, на кінцях яких закріплені колеса. На самій центральній частині знаходиться центр керування, декілька камер, а також антена для обміну інформацією з системою управління.

Під центральною частиною — маніпулятор, на якому можна розмістити розпилювач гербіцидів.

На оприлюдненому інженерами ролику помітно, що сільськогосподарський робот самостійно рухається полем (він отримує інформацію з двох камер — одна спрямована на безпосередньо на землю, інша на частину простору попереду).

Робота також запрограмували на визначення бур’янів типу Nassella trichotoma. Після того, як цей тип бур’яну фіксує камера, вона передає сигнал до системи управління, яка рухає робота у такий спосіб, щоб розпилювач речовини розташувався прямо над рослиною.

Під час безпосереднього тестування робот не розпилював гербіциди (і це помітно на відео), утім, зазначає N+1, ця частина роботи не є складною та легка в реалізації.

https://hromadske.ua/posts/v-avstraliyi-robota-navchili-znahoditi-buryani-ta-polivati-yih-gerbicidami