Реалізація заходів Регіональної програми задовольняє потреби закарпатських ромів та вдосконалює медичне обслуговування, зберігає їх культурні традиції та ідентичність.

У ході 14-ї сесії облради депутатський корпус затверджуватиме звіт про хід виконання у 2018 році Програми «Ромське населення Закарпаття»на 2016 – 2020 роки. Проект рішення опублікований на сайті обради та попередньо розглядатиметься  на засіданнях профільних комісій.

Програма, яка націлена на захист та інтеграцію в українське суспільство ромської нацменшини, впроваджується виконавцями програми – департаментами ОДА: освіти і науки; соціального захисту населення; інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю;  культури, управліннями ОДА: національностей та релігій; молоді та спорту, Закарпатським інститутом післядипломної педагогічної освіти, територіальними підрозділами центральних органів виконавчої влади, райдержадміністраціями, міськвиконкомами.

У пояснювальній записці зазначається, що для реалізації заходів програми з обласного бюджету на 2018 рік виділено 75,0 тис грн іззапланованих 530 тис грн.

Відтак, торік профінансовано проведення регіонального турніру з боксу, присвяченого 3-ій річниці заснування боксерського клубу „РОМСПОРТ”, виготовлено друковану продукцію до проведення ХХІ міжнародного джазового фестивалю „ Пап-Джаз-Фест”. А для дітей із багатодітних сімей ромської народності до новорічно-різдвяних свят придбано солодкі подарунки.

Серед досягнутих результатів – підтримка у районах подальшої діяльності ромських аматорських колективів у місцях їх компактного проживання. Так, діти ромської народності є вихованцями багатьох гуртків Закарпатського обласного палацу дітей та юнацтва „ПАДІЮН”, де отримують знання і навички з музичної грамоти, хореографії, гри на музичних інструментах, вокалу. Також ромські школярі активні учасники учнівських олімпіад, різних творчих конкурсів, шкільних спортивних змагань та культурно-масових заходів.

У підсумковому звіті щодо виконання обласної (бюджетної) цільової програми, медики інформують про збільшену кількість ромів, охоплених щепленням проти керованих інфекцій. Також із метою профілактики захворювань проводяться планові медогляди, заходи із диспансеризації ромського населення, взяття на облік хворих та подальше їх лікування.

Крім цього, проводяться роз’яснювальні роботи про важливість попередження шкідливих звичок, своєчасне та повноцінне лікування, додержання правил індивідуальної та колективної гігієни, здорового способу життя тощо.

Програмою передбачено й проведення спортивно-оздоровчих заходів серед дітей, підлітків та молоді ромської нацменшини для виявлення талановитих і здібних спортсменів. Так, у рамках відзначення Міжнародного дня ромів на Ужгородському стадіоні „Авангард” проведено І обласний турнір з міні-футболу серед дітей, які перебувають у конфлікті із законом, дітей із багатодітних та малозабезпечених сімей. У фінальних іграх чемпіонату з футболу для ромських дітей Закарпаття взяли участь 14 команд, які пройшли відбіркові турніри в районах та містах області.

Задля вирішення гострої проблеми освіти ромів, насамперед, зміцнюються навчально-матеріальні бази шкіл, де навчаються такі діти. Зокрема, торік створено електронні варіанти навчально-методичних матеріалів, посібників, конспектів уроків для вчителів з метою забезпечення вивчення державної мови у 1-4 класах закладів загальної середньої освіти з навчанням мовами національних меншин, де навчається переважна більшість учнів ромської народності.

За інформацією освітян у 2018-2019 навчальному році у дитсадочках виховуються 1162 діток-ромів, у шкільних заклад середню освіту здобувають 10 549 учнів (із них 139 – у спеціальних загальноосвітніх школах-інтернатах обласного підпорядкування). Загальну та професійну освіту здобуває 101 учень у п’яти професійно-технічних закладах та четверо ромів навчаються у трьох вишах області.

Здійснюються заходи щодо покращення якості надання соціальних послуг ромським сім’ям, сім’ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, а це – понад 13 тисяч осіб, що становить 22% від усього контингенту  одержувачів допомоги відповідно до Закону України «Про допомогу сім’ям з дітьми». Крім того, проводяться інформаційні кампанії щодо можливостей працевлаштування ромів.

Вирішуються проблеми у сфері покращення комунально-побутових умов ромських сімей. Зокрема, Ужгородською міською радою створено житловий фонд соціального призначення та затверджено Порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік, а також Мукачівською міською радою затверджено програму «Ромське поселення м. Мукачево на 2016-2020 роки», якою передбачено будівництво, реконструкція централізованого водопостачання та водовідведення на територіях компактного проживання ромського населення міста на суму 185 тис гривень.

Відповідальні виконавці Регіональної програми зазначають, що подальша реалізація її заходів сприятиме задоволення потреб ромської спільноти у різних сферах суспільного життя, вдосконаленню медичного обслуговування, збереженню культурних традицій та ідентичності ромів краю.

Прес-служба Закарпатської обради

У середу, 13 березня, у прес-центрі Закарпатської ОДА відбулася презентація книг Миколи Вегеша та Маріана Токаря «Вершина духу» і Михайла Басараба та Маріана Токаря «Закарпаття: нариси боротьби за українську державність».

У заході взяли участь автор Михайло Басараб, т.в.о. директора обласного департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Василь Комарницький, директор видавництва «Карпати» Віктор Браславець, науковці та громадські діячі.

Василь Комарницький, відкриваючи захід, зазначив, що презентовані книги – не перші з тих, що присвячені історії Карпатської України та Гуцульської Республіки. Коштом обласного бюджету такі цінні для нашої історії видання мають намір видавати й надалі.

У «Вершині духу», підкреслив Віктор Браславець, наведено нові факти, подано аналіз тогочасних подій, документи, які засвідчують прагнення населення краю до возз’єднання з Україною.

Доктор історичних наук Дмитро Федака розповів про наукові дослідження тих буремних часів, зауваживши, що презентоване видання є дуже потрібним, адже у п’яти розділах подає факти про діяльність тогочасних політичних партій, внутрішнє і зовнішнє становище молодої української держави, політичні погляди її очільників, документи та портрети історичних діячів тощо. Відтак воно стане корисним і приємним відкриттям для тих, хто починає вивчати історію Карпатської України.

Михайло Басараб презентував видання про національний український рух у краї 80-90-х років минулого століття. Автор наголосив, що нині важливо не загубити людей, які навчили нас не боятися репресивної системи, дали потрібні знання і вказали патріотам на мету життя.

Громадський діяч Віктор Бедь зазначив, що важливо усвідомити – починаючи з жовтня 1918-го року закарпатці послідовно і чітко висловлювали бажання жити саме в українській державі. Це підтверджують рішення Народних рад, боротьба Гуцульської Республіки, Карпатської України, політрепресованих, активістів кінця 80-х – початку 90-х років минулого століття. Він висловив вдячність за дослідження історії краю, її збереження науковцям, видавцям і представникам влади.

Презентовані сьогодні книги – це чергове поповнення книжкових полиць краян за рахунок обласної Програми підтримки видання творів місцевих авторів, популяризації закарпатської книги та сприяння книгорозповсюдженню на 2018-2020 роки.

Прес служба Закарпатської обласної адміністрації

Весільний вінок нареченої зберігається в Закарпатському музеї народної архітектури й побуту в Ужгороді. Експонат привезли 1969 року із села Бедевля Тячівського району.

– Такі вінки були поширені на початку ХХ століття в українських селах пониззя річки Тереблі, – розповідає працівниця музею Мар’яна Мегела. – Робили його мати й бабуся, коли майбутній нареченій було 7–8 років. Потім носила щодня. Якщо дівчина втратила цноту до шлюбу, одягати вінок вже не мала права. На весіллі наречений знімав його і пов’язував на голову своїй обраниці хустку. Вінок зберігала надалі. На храмові свята могла надягнути до церкви. Потім передавала його доньці, а та – своїй. Знаємо, що у вінку з Бедевлі виходили заміж три покоління жінок родини.

Закарпатське весілля розпочиналося рано-вранці у вівторок, четвер чи суботу, крім часів посту. Після сповіді наречені розходилися по своїх домівках. Дівчину вдягали у весільне вбрання, а гості виконували свальбу – спільний танець у колі. Свашки в домі хлопця ладкали – співали обрядових пісень. Аби потрапити до своєї обраниці, молодий мав заплатити викуп – пляшку горілки-зорівки чи гроші. Її мати зустрічала наречених хлібом і сіллю. Староста піднімав над ними курагов – оберемок з гілок верби, вклонявся до присутніх і запрошував за столи. Серед страв обов’язково були м’ясо барана і дзяма – суп із локшиною. Також подавали голубці, гриби, калачі на дріжджах, бринзу.

Вінок має в діаметрі 21 см. Основа – з лика, тобто кори липи. Вона обшита білою стрічкою. Вгорі пришита “косиця” – картонна коронка у вигляді серця. Зовні вона прикрашена “мачками” – квітковими бутонами зі стрічок і шматочків тканини. Чергуються квітки різних кольорів. Контури основи та “косиці” оздоблені чорним оксамитом. Верхню й нижню частини вінка доповнювали нанизаним на дротики стеклярусом.

Джерело: https://gazeta.ua/articles/people-and-things-journal/_vinok-u-yakomu-vihodili-zamizh-tri-pokolinnya-zhinok/889356