26 червня на базі Ужгородського національного університету відбувся науково-практичний семінар під назвою: «Проблеми і перспективи дієвості реформування митниці Західного регіону» (на прикладі Закарпатської області).

Серед спікерів круглого столу: директор департаменту економічного та регіонального розвитку Закарпатської ОВА Тарас Триндяк, заступник начальника Закарпатської митниці Василь Татош, професорка УжНУ Мирослава Лендьел, Почесний Президент Центру аналізу регіональних ризиків, заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії політико-правових наук України Світлана Мітряєва та старший аналітик ІАА, координатор аналітичного напрямку проєкту ACCORD Віталій Набок.

Під час обговорення актуальної тематики «Співпраця бізнесу з державним та громадським сектором у процесі реформування митниці» до дискусії також долучалися присутні представники бізнесу, громадських організацій, експерти, науковці, митні брокери. Вони зазначили, що проведені опитування чітко вказали на важливість діалогу митниці та бізнесу, прозорому партнерстві та необхідності технологічного розвитку.

– Митниця нині не просто контрольний орган, а фронт змін, на якому перетинаються безпека, економіка, міжнародна співпраця та комфортний перетин кордону як для громадян, так і суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, – підкреслив Василь Татош. – Тому ми не лише розуміємо ті виклики, які стоять перед митною системою загалом, а й разом з вами прагнемо їх аналізувати, приймати дієві рішення та гармонізувати до європейських норм і стандартів.

Світлана Мітряєва розповіла про реалізацію проекту «Безпечний і інклюзивний кордон  між Україною та Словаччиною», в рамках якого закарпатські митники вивчали досвід словацької прикордонної поліції з імплементації Митного Європейського Кодексу, зокрема, що стосується електронного декларування, спільного огляду, застосування сучасних технологічних спецзасобів тощо. Адже в умовах оголошеного курсу на європейську інтеграцію для України є дуже важливим впровадження  європейських митних стандартів.

Насамкінець учасники діалогу зійшлися на тому, що сьогоднішня дискусія стане на крок ближче у напрямку ефективних змін у митній справі, та допоможе у партнерстві ще краще працювати на благо держави.

Пресслужба Закарпатської митниці

Інформація щодо надання послуг Закарпатською обласною службою зайнятості внутрішньо переміщеним особам за період з 01 січня по 24 червня 2025 року:

–         979 внутрішніх переселенців звернулися до обласної служби зайнятості з метою пошуку роботи, 648 з них – мали статус зареєстрованого безробітного;

–         218 внутрішньо переміщених осіб були працевлаштовані;

–         73 безробітних з числа ВПО проходили профнавчання, 14 осіб отримали ваучер на навчання.

Станом на 24.06.2025:

–         більше 350 осіб, які належать до категорії ВПО, перебувають на обліку обласної служби зайнятості, 241 з них – мають статус зареєстрованого безробітного.

Телефони гарячої лінії ОЦЗ: 0 800-600-358, (044) 244-94-85.

Закарпатський обласний центр зайнятості

Станом на 23.06.2025 року Закарпатська митниця видала суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності 2851 сертифікатів форми EUR.1 на товари, що експортувалися до країн Європейського Союзу, ЄАВТ, Великобританії та Північної Македонії.

Здебільшого експортери зверталися за отриманням сертифікатів EUR.1 на сільськогосподарську продукцію (зернові продукти), готові вироби, виготовлені з давальницької сировини (продукція машинобудівної, автомобільної, швейної та хімічної галузей), продовольчі консервовані товари, рослинна продукція, вирощена на території України, промислові товари та вироби з деревини.

Сертифікати видано до 30 країн світу, з яких найбільше:

Угорщини – 455, Італії – 400, Німеччини – 328, , Румунії – 262, Чеської Республіки – 224, Словацької Республіки – 179.

Також країнами-партнерами українських експортерів товарів є Болгарія, Бельгія, Данія, Греція, Естонія, Литва, Латвія, Молдова, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Швеція, Великобританія, Швейцарія, Фінляндія, Франція, Хорватія, Словенія, Північна Македонія.

Послугами оформлення сертифікатів EUR.1 та EUR-MED на експорт продукції за вищезазначений період скористалися 245 суб’єктів ЗЕД.

Крім цього, в зоні діяльності Закарпатської митниці зареєстровано 19 експортерів, що отримали статус уповноваженого експортера з правом самостійно декларувати преференційне походження власної продукції у 29 товарних позиціях згідно УКТ ЗЕД.

Довідково: при експорті української продукції за угодами про вільну торгівлю митники видають сертифікати з перевезення товару форми EUR.1. За його наявності вітчизняні товари звільняються від сплати ввізного мита в країні-імпорту, що дозволяє українському бізнесу бути конкурентоспроможним на зовнішніх ринках.

Пресслужба Закарпатської митниці

За інформацією Міхаловецької митниці, з 19 по 25 червня 2025 року на словацько-українському автомобільному прикордонному переході «Убля – Малий Березний» буде тимчасово обмежено рух у зв’язку з технічним обслуговуванням розподільчої системи.

Тож, словацькі митники повідомляють громадян, що у зазначені дні  з 08:00 до 18:00 робота та процес оформлення на цьому КПП будуть тимчасово обмежені або ж призупинені.

Причиною обмеження – є планове технічне обслуговування розподільчої системи, під час якого буде перервано постачання електроенергії.

Словацькі колеги звертаються до водіїв, велосипедистів та пішоходів бути особливо обережними під час перетину державного кордону та дотримуватися вказівок фінансової адміністрації та поліцейських, що чергують.

Водночас, громадяни можуть скористатися найближчим автомобільними прикордонними переходами безперервного режиму «Вишне Нємецьке – Ужгород» або «Велке Слеменце – Малі Селменці», призначеними для пішоходів і велосипедистів, а також залізничним прикордонним переходом «Чірна над Тісою – Чоп», згідно з чинним розкладом руху залізниць.

«Не для того я мобілізувався, щоб шукати шляхи відходу»

 Андрій.

Зараз він є бійцем 650 окремого зенітного кулеметного батальйону і полює за повітряними цілями, а ще досить недавно був штурмовиком «Едельвейсів».

Маючи бронь в муніципальній інспекції міста Калуша, Андрій в перші ж дні повномасштабного вторгнення добровільно долучився до 10 окремої гірсько-штурмової бригади. 

«Бронь бронью, але я прийшов на роботу і сказав: «Все, я поїхав!»

«Перші дні було, дуже весело. Дякувати Богу, були серед нас два дядьки старші, які навчили виживати на війні»

Згодом Андрій служив в підрозділі безпілотних систем 10 огшбр, нищив ворога за допомогою новітніх систем. Але за  станом здоров’я вимушений був перевестися в 650 ОЗКБ.

«Перші два тижні на новому місці були не адекватні… Ніби підрозділ чудовий, керівництво чудове, хлопці прийняли чудово, але чогось не вистачало. Не вистачало прильотів, не вистачає дронів, не вистачає хлопців, з якими три роки разом…Але вже адаптувався»

«В моменти коли хочеться зупинитися, треба пам’ятати хто за тобою стоїть. Якщо ворога не зупинити на Донбасі, то прийдеться його зустрічати тут, вдома. Не можна зупинятися. Хоч здоров’я вже не те та й варіанти звільнитися є, але не для того я мобілізувався, щоб шукати шляхи відходу. Треб всім йти. ЗСУ дає можливості кожному»

Група комунікацій Закарпатського ОТЦК та СП

З серпня 2023 року Мінсоцполітики, Пенсійний фонд і Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП ООН) ініціювали спільний проєкт, щоб об’єднати зусилля для надання українським громадянам грошової допомоги від міжнародних гуманітарних організацій.

Відтоді українці з найвразливіших категорій, які проживають на територіях активних або можливих бойових дій, мають низькі доходи та не отримують інших грошових допомог від міжнародних організацій, мали змогу отримувати додаткову фінансову підтримку.

Повідомляємо, що за підтримки ВПП ООН, додаткові виплати для пенсіонерів, осіб без права на пенсію, та людей з інвалідністю продовжено ще на 2 місяці – до кінця липня.

Завдяки цій програмі понад 315 тисяч українців отримують близько 216 мільйонів гривень щомісяця. Загалом, з початку дії проєкту, ВПП ООН надало допомоги вразливим українцям на понад 5 млрд. гривень.

Розмір допомоги – це різниця між пенсією (або соціальною виплатою), яку вже має людина, та 3250 грн. Тобто, якщо соціальна виплата становить, приміром, 2 700 гривень, – людина отримує від ВПП ООН ще 550 гривень додаткової допомоги.

Отримувачам допомоги додатково нікуди звертатися не потрібно. Вона буде виплачена тим же способом, яким людина вже отримує пенсію або соціальні виплати (на банківську карту або через Укрпошту).

Детальніше про категорії отримувачів – на наших слайдах.

Як Естонія забезпечує управління на кордоні ЄС і який досвід можуть перейняти українські митники – наглядно вивчав начальник Закарпатської митниці Ілля Ніжніков у рамках нещодавнього закордонного візиту разом з іншими представниками митних і прикордонних служб України до цієї країни.

Відтак, естонські колеги розповіли гостям не лише теорію, а й продемонстрували успішні приклади з реального життя. Адже безпечний, ефективний та добре скоординований митний і прикордонний контроль – пріотитет в управлінні кордонами. Оскільки Україна продовжує рухатися шляхом інтеграції до ЄС, тож має привести у відповідність до європейської стратегії інтегроване управління кордонами.

Одже, головною метою візиту було наочно побачити, як концепція ІУК реалізується на регіональному рівні, безпосередньо на пунктах пропуску. З 2004 року Естонія, приєднавшись до Євроспільноти, створила потужну, добре налагоджену прикордонну систему, засновану на підході європейської моделі ІУК.

Українська делегація ознайомилася, як естонські колеги керують щоденними операціями на найзавантаженіших прикордонних пунктах – “Таллінн”, “Лухамаа”, “Койдула” та прикордонних постах “Нарва” і “Піуса”. Крім того, вони відвідали штаб-квартири поліції, прикордонної, податкової і митної служб. Протягом усього візиту особлива увага приділялася тому, як Естонія досягла взаємодії між митними та прикордонними підрозділами – важливого компонента концепції ІУК.

Гості переконалися, що завдяки продуманій і систематичній інтеграції сучасних моделей управління, професійній і добре навченій робочій силі та інноваційним технологіям, Естонія довела, що може ефективно захищати зовнішні кордони Шенгенської зони та Євросоюзу.

А їхні рекомендації підтримають поточні зусилля України з модернізації кордонів, налагодження співпраці між відомствами та дотримання стандартів, що очікуються від країни-кандидата в члени ЄС.

Пресслужба Закарпатської митниці